Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 25.07.2014
В╕ктор СУВОРОВ: ╢ВРОПА ВТРАТИЛА ╤НСТИНКТ САМОЗБЕРЕЖЕННЯ

Не витрачатиму час ╕ слова, щоб представляти найпопулярн╕шого на пострадянському простор╕ ╕сторика. З╕зна╓мося соб╕, ми вс╕, хто вм╕╓ ╕ любить читати, давно вже дивимося на великий пер╕од нашо╖ ╕стор╕╖ його очима. Додам т╕льки, що В╕ктор Суворов в╕дчува╓ себе укра╖нцем. Це не лише в його в╕танн╕: «Слава Укра╖н╕! Героям слава»! Це в безл╕ч╕ деталей. Вт╕м, переконайтеся сам╕. В╕ктор Суворов в╕дпов╕в на запитання «Укр╕нформу».

ПУТ╤Н Д╤╢ ТАК, ЯК Д╤ЯЛИ ХРУЩОВ В УГОРЩИН╤, А БРЕЖН╢В — У ЧЕХОСЛОВАЧЧИН╤

— У ваш╕й книз╕ ╓ фраза: «Россия не терпит нормальных стран рядом, иначе все ее граждане поймут, что с ней что-то совсем не так». Радянський Союз мав розширюватися, оск╕льки не м╕г тривало ╕снувати поряд з ╕ншою нормальною державою. Ви писали це стосовно радянсько╖ Рос╕╖, по-вашому, чи зм╕нилася само╕дентиф╕кац╕я Рос╕╖ зараз?
— У 1956 роц╕ Радянська Арм╕я втопила в кров╕ народну революц╕ю в Угорщин╕. Як би це дико не звучало, але це була суто оборонна операц╕я. Народ Угорщини п╕днявся проти сво╖х зажерливих вожд╕в ╕ проти ╖хньо╖ охорони, укомплектовано╖ в╕дб╕рними нег╕дниками, готовими на будь-як╕ злочини. Якби народ Угорщини перем╕г, то це стало б прикладом для ╕нших пригноблених народ╕в, у тому числ╕ й для народ╕в Радянського Союзу. Такого розвитку под╕й кремл╕вськ╕ вожд╕ не могли допустити. Витоптуючи чоботами свободу в сус╕дн╕й кра╖н╕, вони насамперед рятували ╕ захищали себе ╕ свою владу. Вони гасили пожежу революц╕╖ в будинку сус╕да, щоб ця пожежа не перекинулася на ╖хн╕ волод╕ння.
У 1968 роц╕ Радянська Арм╕я придушила народн╕ заворушення в Чехословаччин╕. Ваш пок╕рний слуга доклав руку. Вуха дос╕ горять в╕д сорому. Зампол╕ти нам прямо ситуац╕ю пояснювали: операц╕я оборонна, ╕накше ця зараза до нас перекинеться. З цих пояснень, до реч╕, ╕ почалося мо╓ протверез╕ння.
╤ ось ми в новому тисячол╕тт╕. Пут╕н веде в╕йну проти Укра╖ни. Щоб зрозум╕ти д╕╖ супротивника потр╕бно, перш за все, визначити мотиви ╕ ц╕л╕. Так от: Пут╕н так само, як ╕ його попередники, веде оборонну в╕йну. Народ Укра╖ни скинув крим╕нального пахана, який прокрався, ╕ його банду. Приклад Укра╖ни — пряма ╕ смертельна загроза Пут╕ну ╕ його банд╕.
Пут╕н д╕╓ так, як д╕яли Хрущов в Угорщин╕, а Брежн╓в — в Чехословаччин╕.
Якась розумна людина одного разу про сучасну Рос╕ю сказала: там залишилося все, як було, т╕льки в ╕ншому вигляд╕. Тобто форма зм╕нилася, а суть колишня.
— Ви написали, що Друга св╕това в╕йна була розпочата комун╕стами в 1930 роц╕ проти мужик╕в Рос╕╖, Укра╖ни, Б╕лорус╕╖. Що ви мали на уваз╕?
— Так, саме так. П╕сля колектив╕зац╕╖ ╕ Голодомору народ Укра╖ни жахи радянсько-н╕мецько╖ в╕йни сприймав якось звично. В╕н у ц╕ жахи вже втягнувся, звик. Колись давно виступаю в Нью-Йорку. Зал невеликий, народу набилося трохи б╕льше гранично╖ м╕сткост╕: рос╕яни, ╓вре╖, укра╖нц╕. ╤ я звернув увагу поважно╖ публ╕ки на дивовижний факт: укра╖нська мова сп╕вуча, народ талановитий, п╕сн╕ любить, але дивна справа — про радянсько-н╕мецьку в╕йну укра╖нц╕ склали всього одну п╕сню «Ой, Днипро, Днипро, ты силен, могуч». Вста╓ б╕блейного вигляду старець з б╕лою бородою ╕ заперечу╓: помиля╓теся, чолов╕че, п╕сню написали два московськ╕ ╓вре╖. В╕н, виявля╓ться, мав рац╕ю: народ Укра╖ни про радянсько-н╕мецьку в╕йну не склав ЖОДНО╥ п╕сн╕. Бо п╕сля того, що було в 1930-х роках, народ Укра╖ни радянсько-н╕мецьку в╕йну не сприймав н╕ як «велику», н╕ як «в╕тчизняну».
— Ми з вами в одному ╕нтерв’ю писали про деградац╕ю силових структур РФ, думали, що ГРУ ╕ ФСБ розвалилося. Але раптом виявилось, що вони вс╕ жив╕, вс╕ ╓, вони знайшлися в СБУ, в нашому Генштаб╕, в укра╖нському парламент╕, що вони супроводжують православн╕ святин╕ в Ки╖в. Виявилось, що рос╕йська машина сильна. Так, ми в Укра╖н╕ не провели люстрац╕ю, розслабилися, сид╕ли на газов╕й голц╕. Але як╕ головн╕ помилки Укра╖ни у в╕йн╕, що в╕дбува╓ться? ╤ що потр╕бно виправляти в першу чергу?
— Не мен╕, з Лондона, давати поради великому народу Укра╖ни. ╤ без мо╖х порад народ зрозум╕в, що потр╕бно робити: валити пам’ятники лисому ╕долу, який продав Укра╖ну германському кайзеров╕, гнати з влади злод╕╖в, бандит╕в ╕ вбивць, комуняк ╕ гебню, позбавляти укра╖нського громадянства тих, хто зраджу╓ Укра╖ну, а тих, хто п╕дняв зброю проти сво╓╖ Батьк╕вщини, бити, на крики про пощаду уваги не звертати. М╕й мудрий, талановитий ╕ працелюбний народ знайде в╕рний шлях у мороц╕. У цьому в мене сумн╕в╕в нема╓.
— По-вашому, особа Пут╕на вивчатиметься в глав╕ ╕сторично╖ псих╕атр╕╖? В╕н — гравець або псих, що мр╕╓ про м╕с╕ю ╕ наступн╕сть?
— Естонц╕, м’яко кажучи, недолюблюють Пут╕на. ╤ литовц╕. ╤ латиш╕. ╤ поляки. ╤ грузини. ╤ молдавани. Тепер ще й укра╖нц╕. Якщо все оточення не любить його ╕ ним створене сусп╕льство, то чи не час йому ╕ народу, яким в╕н править, подумати: може, ми в чомусь не прав╕? Але йому явно браку╓ розуму таке запитання поставити, а вже тим б╕льше — на нього в╕дпов╕сти.
Нав╕ть для психолога-початк╕вця д╕агноз однозначний: комплекс неповноц╕нност╕.

ЗА СВО╥ Ц╤ННОСТ╤ ╢ВРОПА НЕ БОРЕТЬСЯ ╤ БОРОТИСЯ НЕ БУДЕ

— ╤нод╕ мен╕ зда╓ться, що Н╕меччина ╕ так упала. Вона так м╕цно сидить на пут╕нськ╕й енергетичн╕й голц╕. ╤ що кра╖ни Заходу, як 75 рок╕в тому, гнали п╕д виглядом металобрухту в СРСР бомбардувальники та ав╕ац╕йн╕ двигуни ╕з Франц╕╖, танков╕ двигуни БМВ ╕з Н╕меччини, танки В╕ккерс ╕ КарденЛлойд з Британ╕╖, так ╕ зараз не в силах в╕дмовитися, хто в╕д газу, хто в╕д контракт╕в, хто в╕д ф╕нансового кап╕талу. Ми не в╕римо в ╓вропейську ст╕йк╕сть проти рос╕йсько╖ корупц╕╖. Але чи готова ╢вропа захищати хоча б свою свободу ╕ ц╕нност╕?
— Н╕. За сво╖ ц╕нност╕ ╢вропа не бореться ╕ боротися не буде. Один приклад: у великих м╕стах ╢вропи безкрайн╕ квартали заселен╕ мусульманами, як╕ ╓вропейських ц╕нностей не визнають, як╕ не бажають вписуватися в м╕сцев╕ традиц╕╖ ╕ порядки. Вони не хочуть працювати, не дотримуються закон╕в, серед них висока злочинн╕сть, вони енерг╕йно плодяться. Марсель, осп╕ваний покол╕ннями письменник╕в ╕ поет╕в, це вже не ╢вропа. Це — мусульманська твердиня. При╖жджайте у Б╕рм╕нгем або у Барселону, в Мадрид або Манчестер, без зусиль, просто по запаху, знайдете загиджен╕ квартали, населен╕ бородатими мужиками в тапочках ╕ б╕лих сорочках по кол╕на ╕ ж╕нок, по сам╕ оч╕ закутаних у чорн╕ простирадла. Це — нашестя, якому ╢вропа протистояти не збира╓ться. В ╕нших питаннях самозахисту — така сама ситуац╕я. ╤нстинкт самозбереження ╢вропа втратила.
— Це переб╕льшення — сказати, що ми зараз вою╓мо на безл╕ч╕ фронт╕в? Що, кр╕м самого Фронту, церква — фронт, ╕стор╕я — фронт, телебачення — фронт? Який, п╕сля головного Фронту, другий головний за важлив╕стю?
— Головний фронт — економ╕чний. Якщо Укра╖на зум╕╓ створити таку економ╕чну модель, за яко╖ люди охоче ╕ старанно працюватимуть, то вс╕ ╕нш╕ проблеми в╕д╕йдуть на другий план. Якщо житт╓вий р╕вень учителя, ╕нженера, простого роб╕тника стане вищий, н╕ж у Рос╕╖, то проблеми Криму, Донецька, Луганська в╕дпадуть сам╕ собою. Укра╖на ма╓ вс╕ умови для того, щоб стати одн╕╓ю з найсильн╕ших ╕ найбагатших кра╖н ╢вропи. Нема╓ нафти ╕ газу? Не треба засмучуватися. Я чотири роки працював у найбагатш╕й кра╖н╕ св╕ту — у Швейцар╕╖. Там нема╓ взагал╕ жодних викопних ресурс╕в. У них нема╓ нав╕ть буд╕вельного п╕ску, завозять ╕з ╤тал╕╖. Але там живе талановитий ╕ волелюбний народ. Цього вистача╓ для процв╕тання кра╖ни. До реч╕, цей народ категорично в╕дмовився над╕ти на себе ярмо ╓вропейсько╖ соц╕ал╕стично╖ бюрократ╕╖. Та й з мусульманським засиллям якось справля╓ться. Нещодавно швейцарц╕ всенародним референдумом вир╕шили: жодних мечетей у нас не буде. Кому не подоба╓ться, може йти на вс╕ чотири боки.
— На Ваш погляд, як в╕йськового ╕сторика, що потр╕бно робити в пер╕од во╓нних д╕й у першу чергу? Ви стежите за во╓нними д╕ями? Бачите помилки АТО?
— В╕йна ненажерлива в самому прямому розум╕нн╕. В╕йська потр╕бно вдягати, годувати, забезпечувати збро╓ю, бо╓припасами, паливом, запасними частинами, медикаментами, ╕нженерним майном та вс╕м ╕ншим. Тому вс╕ велик╕ полководц╕ минулого насамперед в╕др╕зали сво╖х супротивник╕в в╕д ╖хн╕х баз постачання. Полководц╕ Укра╖ни це розум╕ють без мо╖х порад. Бажаю ╖м усп╕ху. Якщо зум╕ю побачити як╕сь помилки в тактиц╕ або стратег╕╖, то шепну на вушко. ╢ кому. В╕д публ╕чних порад через газету утримаюся. Але, повторюю, Укра╖на ц╕лком обходиться без мо╖х порад.
— Нам потр╕бна зал╕зна ст╕на на кордон╕ з РФ?
— Потр╕бна. У бур’яну потр╕бно в╕дс╕кти кор╕нь.
— У нас ╓ шанс повернути Крим?
— Щойно Укра╖на стане на правильний шлях економ╕чного розвитку — ╕ Крим, ╕ сх╕дн╕ рег╕они сам╕ проситимуться туди, де краще.
— Як будувати в╕дносини з населенням, яке так м╕цно зас╕ло м╕зками в СРСР? Вони ╖дять ╕з загального бюджету ╕ ненавидять все укра╖нське?
— Тих, хто в╕дкрито виступа╓ проти Укра╖ни, позбавляти громадянства, ╕ нехай ╖дуть туди, де булки на г╕лках ростуть. Хоч у Швейцар╕ю.

Я ЖИВУ В УКРА╥Н╤. ЩОНОЧ╤

— Нещодавно було опубл╕ковано ц╕каве ╕нтерв’ю одного польового командира, який ем╕грував ╕з Чечн╕. Таке схвальне посилання в Укра╖ну, прохання не ототожнювати воюючу чеченську потолоч ╕з народом Чечн╕ ╕ не забувати, хто замовник. ╤ там була така фраза: над╕йтеся т╕льки на себе. ╢вропа проковтнула ╕ смерть Литвиненка ╕ вбивство в л╕таку польсько╖ ел╕ти, вам вона не допоможе. Ви д╕йсно дума╓те, що пад╕ння польського л╕така — вбивство?
— Повн╕стю згоден з тим, що народу Укра╖ни спод╕ватися треба т╕льки на себе, ╕ з тим, що чеченц╕ — це одне, а найман╕ нег╕дники з автоматами — щось ╕нше. Я зустр╕чав у житт╕ чеченц╕в, перед мужн╕стю ╕ мудр╕стю яких вклоняюся. Моя нова книга «Облом» присвячена пам’ят╕ ╕сторика Абдурахмана Авторханова, видатного розв╕дника минулого. Для мене чеченець Авторханов — недосяжний зразок того, як потр╕бно писати ╕стор╕ю: просто, ясно, посилаючись на в╕дкрит╕ та вс╕м доступн╕ джерела.
— А що ви дума╓те про Литвиненка?
— Саша Литвиненко був мен╕ другом. Мен╕ в╕н першому зателефонував ╕з госп╕талю ╕ пов╕домив, що його трохи отру╖ли, що скоро в╕н стане на ноги. Але в╕н так н╕коли ╕ не п╕днявся. З кожним днем йому ставало г╕рше ╕ г╕рше. Знаючи деяк╕ подробиц╕ ц╕╓╖ жахливо╖ ╕стор╕╖, заявляю: це було вбивство. Пол╕тичне вбивство. Перший в ╕стор╕╖ терористичний акт ╕з використанням рад╕оактивних матер╕ал╕в.
— А про загибель польського л╕така?
— Про загибель польського л╕така судити категорично не беруся, у мене нема╓ вичерпно╖ ╕нформац╕╖ для однозначного висновку. А ось ╕з загибеллю малаз╕йського л╕така все абсолютно зрозум╕ло. Рос╕я дала терористам зброю, не розум╕ючи, до яких насл╕дк╕в це призведе. ╤сну╓ образ: мавпа з гранатою. Я б п╕шов дал╕: мавпа не сама знайшла гранату, але отримала ╖╖ з волохато╖ лапи ╕ншо╖ тако╖ ж безглуздо╖ тварини.
Великий в╕йськовий начальник з Москви обурився: «Оф╕ц╕йний Ки╖в проводить так звану антитерористичну операц╕ю проти народу сво╓╖ кра╖ни», чому ж над районами бойових д╕й не було закрито пов╕тряний прост╕р?
На це запитання блискучу в╕дпов╕дь дав м╕й друг Марк Солон╕н: народ по небу не л╕та╓. Якщо погодитися з московським начальником, якщо в╕йну на сход╕ Укра╖ни вважати каральною операц╕╓ю проти народу власно╖ кра╖ни, то це виключно наземна операц╕я. Тому укра╖нськ╕й арм╕╖ нема╓ чого використовувати зен╕тн╕ ракети: н╕кого в неб╕ збивати. Тому пов╕тряний прост╕р нема╓ чого закривати.
— Я так ╕ не знайшла законодавчо╖ заборони в 2002 роц╕ про ваш при╖зд в Укра╖ну, хоча сво╖ми вухами чула, як в╕н виносився на парламентськ╕й сес╕╖. А нещодавно одна з парт╕й поставила пряме запитання про ваш при╖зд. Не збира╓теся додому?
— Я живу в Укра╖н╕. Щоноч╕. Але щоранку повертаюся на якийсь дивний остр╕в ╕ довго не можу зрозум╕ти, куди це мене занесло. Лет╕ти додому готовий прямо зараз. У минул╕ роки давно був би вдома. Але зараз вир╕шую не я, а л╕кар╕. Спод╕ваюся, змилуються.

Лана САМОХВАЛОВА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13653

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков