Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФЕОДОРА ОС╤НЬ П╤ДТИНА╢...
24 вересня — свято преподобно╖ Феодори.


ХОВАЙ ВИЛА НА ВАВИЛА!...
Наш╕ традиц╕╖


ЗАП╤ЗН╤Л╤ ЛАСТ╤ВКИ
З фенолог╕чного щоденника


СТРОГИЙ П╤СНИЙ ДЕНЬ
11 вересня — Ус╕кновення Голови пророка, Предтеч╕ та Хрестителя Господнього ╤вана.


ПОДАРУНОК ╤З КРИМУ
╤м’я нашого земляка, прекрасного поета-л╕рика, перекладача, журнал╕ста Данила Кононенка...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 18.07.2014
КОСМАЦЬК╤ ГОНЧАР╤

Джерела

Коли мова заходить про народн╕ ремесла, то гончарство пос╕да╓ тут одну з передових позиц╕й, через те, що з до╕сторичних час╕в наш╕ предки уживали р╕зний глиняний посуд, який вм╕ли сам╕ виготовляти. З часом гончарний промисел розвивався, народн╕ майстри набували досв╕ду, мали сво╖ секрети майстерност╕. В Укра╖н╕ стали з’являтися центри гончарства ╕ спец╕альн╕ школи, як в Оп╕шному, П╕стин╕, Кутах.
Посуд ╕з загальновживаного почав носити ╕ орнаментальн╕ навантаження, колористику, притаманну для того чи ╕ншого краю. Дошукуючись виток╕в керам╕ки, американський археолог Джакетта Говс у сво╓му «Атлас╕ ранньо╖ людини» вказу╓, що на територ╕╖ нин╕шньо╖ Укра╖ни в п’ятому тисячол╕тт╕ перед Р╕здвом Христовим «розмальовано найб╕льш вражаючу керам╕ку пра╕стор╕╖», яка донесла коди св╕тоглядних уявлень та естетичних принцип╕в. Укра╖нськ╕ вчен╕ В. Мицик та Т. Романець висловлюють припущення про пряму спадков╕сть сучасно╖ укра╖нсько╖ керам╕ки з╕ св╕том Трип╕лля. Укра╖нський археолог Микола Бандр╕вський досл╕джував на Гуцульщин╕ найдавн╕ш╕ солеварн╕ ╕ неспод╕вано при поверхневому обстеженн╕ зруйнованих д╕лянок пам’ятки солевиробничого осередку тритисячол╕тньо╖ давнини у Космач╕ в урочищ╕ «Томчуччино» знайшов бронзове знаряддя типу навершя, численн╕ уламки горщик╕в, корчаг, а також розвали черен╕ гончарно╖ печ╕. Тут також розкопками в╕дкрито залишки кам’яно-глиняних печей для солевар╕ння, велику к╕льк╕сть уламк╕в посуду, в тому числ╕ дуже ц╕кав╕ велик╕ чорнолощен╕ амфори д╕аметром до 60 сантиметр╕в, прикрашен╕ канелюрами. Форма й орнаментика корчаг дуже близька до амфор культури ╫ава та Речь у Трансильван╕╖. За насичен╕стю культурного шару (знайдено понад 470 к╕лограм╕в уламк╕в посуду) ця пам’ятка ╓, мабуть, дещо багатша, н╕ж дос╕ в╕дом╕. Здогаду╓мося, що космацький центр припинив сво╓ функц╕онування не п╕зн╕ше ╤Х стол╕ття до нашо╖ ери.
Зважаючи на те, що в Космач╕ в╕йськами УПА було проголошено Космацьку самост╕йну республ╕ку, в радянськ╕ часи жодн╕ археолог╕чн╕ досл╕дження в сел╕ не проводились. Усю керам╕ку, яку тут знаходили музейн╕ прац╕вники чи колекц╕онери, заносили до кутсько╖ чи п╕стинсько╖ школи. Зв╕сно, н╕хто не досл╕джував ╕ символ╕ку на космацьк╕й керам╕ц╕ та космацьких писанках, яка дуже наближена до трип╕льсько╖ культури. Особливо поширеним символом ╓ укра╖нський меандр, який у Космач╕ називають то безконечником, то хмеликом. Час в╕д часу зустр╕ча╓мо на виробах ╕ солярн╕ знаки.
Минають тисячол╕ття ╕ керам╕ка знову поверта╓ться до Космача. На прис╕лку ╫рунь тулиться до царинки св╕тлиця, в як╕й мешкають космацьк╕ гончар╕ Андр╕й та Мар╕я Бойчуки, ╕з маленькою донечкою Настусею.
Зоря Андр╕йова з╕йшла над обр╕╓м, як у вишневому цв╕т╕ доокруж хати ╜аздували бджоли та джмел╕, а в надвеч╕р’я юрмилися хрущ╕ та плескот╕ли струги у бистроплинн╕й теч╕╖, яка колись несла вдалину дараби гуцульських л╕с╕в. Малий Андр╕йко любив б╕гати до р╕чки, яка так близенько в╕д його хати. Батьки з д╕да-прад╕да працювали на земл╕: орали, с╕яли, доглядали ╕ збирали врожай. Хтось ╕з далеких родич╕в був гончарем, хтось — шевцем, а хтось облюбував вишивання. Бо так жило кожне село в цьому краю — Божому Раю.
Мати Андр╕я Людмила — с╕льська вчителька, батько Тарас — землевпорядник. По батьков╕й стежин╕ п╕шов ╕ Андр╕й. Вивчився на землевпорядника. Та все його тягнуло до краси, до мистецтва. ╤ життя парубка перем╕нилося т╕льки тод╕, коли вподобав соб╕ ч╕чку Мар╕чку.
Вес╕лля в╕дбувалося в Космач╕ за вс╕ма канонами предк╕в. Молодята ╕шли до шлюбу в чар╕вних космацьких строях. У княгин╕ та князя диво-перлами виблискували космацьк╕ в╕нки. В╕нчання в╕дбувалося в Космач╕ в храм╕ Свято╖ Тр╕йц╕. Молодята виглядали велично. В золотих коронах. Акурат тод╕ Андр╕й збагнув, що таке краса ╕ усв╕домив, що в╕н ма╓ ╖╖ творити для людей, як ╕ його дружина Мар╕чка.
Зоря Мар╕чки з╕йшла над виднокра╓м, як гупали в садку яблука та груш╕, розлучаючись з г╕лками дерев, як в╕дл╕тали в ╕р╕й журавл╕ та гуси ╕ небо наповнювалось прощанням з батьк╕вщиною, як доцв╕тали поп╕д в╕кна мальви та чорнобривц╕, а в недалекому л╕ску виструнчились боровики та п╕дберезники. А гори Космацько╖ Гуцульщини були вкрит╕ жовтогарячою пеленою букових та яворових л╕с╕в. Родов╕д Мар╕чки оту красу переносив на мистецьк╕ вироби, аби чарувати нею ╕нших. Прад╕д був ╕менитим майстром, не одну ╜ражду збудував у сел╕. Ще й зараз згадують його гуцули добрим словом. А ще в ╖╖ роду вм╕ли робити все: прясти ╕ ткати, вишивати ╕ писати писанки, л╕пити сирн╕ ╕грашки ╕ в’язати. Бабуся Анна Линдюк — знана на вс╕ гори писанкарка. З нагоди 600-р╕ччя Космача в╕дзначена медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям». Вона брала участь в багатьох м╕жнародних з’╖здах писанкар╕в, презентувала сво╓ мистецтво в Польщ╕, Н╕меччин╕, Рос╕╖… Сво╖ навички передала дочкам ╕ онучкам. Тому, коли п╕дросла Мар╕чка, то не мала проблеми з вибором профес╕╖ — вир╕шила бути гончар╕вною. Вступила на навчання до Кос╕вського ╕нституту прикладного та декоративного мистецтва Льв╕всько╖ нац╕онально╖ академ╕╖ мистецтв на в╕дд╕лення керам╕ки. Наставниками в не╖ були кращ╕ майстри керам╕ки Гуцульщини Анастас╕я Риптик-Коб’юк (уродженка Космача), Орест Чорний, Олександра Кушн╕р…
Опановувати керам╕ку було легко, бо Мар╕чка в╕льно почувала себе в писанкарств╕. Але шукала св╕й власний почерк, прагнула зберегти народн╕ традиц╕╖, притаманн╕ саме космацьк╕й керам╕ц╕. А коли надбала вже трохи роб╕т — винесла ╖х на суд глядач╕в на сво╖х персональних виставках у Льв╕вському музе╖ Михайла Грушевського, Музе╖ Гетьманства в Ки╓в╕… Р╕дко кому з╕ студент╕в вда╓ться мати так╕ виставки в таких поважних музеях Укра╖ни.
Катерина Ющенко, переглянувши ╖╖ керам╕ку ╕ писанки в Музе╖ Гетьманства, п╕дкреслила: «Яка багата творча пал╕тра ц╕╓╖ космацько╖ ум╕лиц╕. Як ум╕╓ вона вдало сум╕стити кольори ╕ розташувати символи. ╥╖ чека╓ велике майбутн╓…».
— Мар╕чка — молодець, що винесла сво╖ роботи на люди, — мовить ╕менитий художник Святослав Брунс ╕з Дн╕пропетровська. — Вона дуже добре в╕дчува╓ фактуру матер╕алу, вдало буду╓ композиц╕╖ того чи ╕ншого твору. ╥╖ писанки — бездоганн╕, а керам╕ка зачарову╓. Вважаю, що невдовз╕ про не╖ говоритиме вся Укра╖на, а це буде тод╕, коли сповна розкри╓ться ╖╖ талант…
Мина╓ час, а в Космач╕ м╕цно пуска╓ сво╓ кор╕ння це молоде обдароване подружжя. Зараз б╕льше мистецтвом займа╓ться Андр╕й, бо Мар╕чка значну частину свого часу витрача╓ на догляд за Настусею, висп╕вуючи ╖й космацьк╕ колисков╕, купаючи в р╕зних з╕ллях.
Андр╕й експерименту╓ глину. Спочатку возили глину з Косова. Згодом в╕днайшли ╖╖ на сво╓му пагорб╕ в Космач╕. Коли в Космач╕ проводились м╕жнародн╕ молод╕жн╕ фестивал╕ «Керам╕чн╕ кан╕кули», в яких Мар╕чка брала участь, то юн╕ гончар╕ спробували використовувати синю космацьку глину, яко╖ так багато в руслах р╕чок. ╥╖ перем╕шували з глиною з урочища Томчуччино, де проводились розкопки. Андр╕й спробував перем╕шувати цю глину з кутською глиною ╕ виходить найкращий матер╕ал для роботи. В╕н зм╕шу╓ ц╕ дв╕ глини, перец╕джу╓ через сито, перебира╓ в╕д кам╕нчик╕в ╕ кор╕нц╕в ╕ залива╓ у спец╕альн╕ форми. Ран╕ше виконував цю роботу в ╕нший спос╕б, який полягав у тому, що Андр╕й привозив глину на подв╕р’я, складав ╖╖ в купу, аби вона вилежалася. А ще краще, щоб вона взимку перемерзла. Чим довше вона вилежиться, тим легше буде ╖╖ обробляти. Вилежану глину гончар розс╕кав городником, в╕дтак розтовкував довбенькою на др╕бн╕ кавальчики. Тод╕ цю глину п╕дтоплював Андр╕й водою (вл╕тку на подв╕р’╖, а взимку — в хат╕) у спец╕ально обладнан╕й ям╕. Зверху укривав старою веретою , аби глина краще перепр╕ла. П╕д час замочування глини гончар ╖╖ часто перевертав ╕, при потреб╕, знову поливав водою. Як глей добре розмок, Андр╕й його заходився перебирати ╕ викидати з нього р╕зн╕ дом╕шки та кам╕нц╕. В╕дтак збивав цю глину в невелик╕ кул╕ та бив ╖╖ довбенькою доти, доки не утворювалися тоненьк╕ блини ╕ так╕ блини складав один на одний, що називали колись у Космач╕ кобилою. Пот╕м цю глину стругав у стружки як палець, заливав ц╕ стружки водою ╕ давав глин╕ в╕дпочити п╕вдоби. Згодом обсипав лаву п╕ском ╕ качав на ньому глину як т╕сто. А в╕дтак збивав цю глину у спец╕альн╕ грудки, з яких мало вийти по одному гончарному виробу. Це — довгий ╕ складний процес. Тепер Андр╕й готу╓ глину по-╕ншому, але приготування залиша╓ в секрет╕. Хоч космацьк╕ гончар╕ ще досить молод╕, вт╕м, секрет╕в у сво╖й творчост╕ мають чимало.
В╕д вдатного приготування глини залежить як╕сть кожного гончарного виробу. Андр╕й вироблю╓ р╕зний ужитковий та декоративний посуд, а Мар╕я його вицяцькову╓. ╤ народжуються з-п╕д рук подружжя Бойчук╕в ун╕кальн╕ мак╕три ╕ збанки, горнята ╕ горщики, миски ╕ пляшки, як╕ користуються попитом не лише в космачан, а й численних турист╕в з усього св╕ту. ╥х залюбки купують на Буковин╕ ╕ Под╕лл╕, Андр╕й да╓ майстер-класи бажаючим.
Андр╕й та Мар╕я Бойчуки дотримуються канон╕в прадавнього центру гончарства, який знаходився на територ╕╖ тепер╕шнього Космача, ╕ використовують у сво╖й творчост╕ здеб╕льшого старовинну символ╕ку типу Трип╕лля, яка склада╓ться з безконечник╕в, трикутник╕в, сварги, ромб╕в… Однак см╕ливо вводять у свою творч╕сть ╕ сценки з життя гуцул╕в, як, наприклад, на глечиках до освячення води на Йордан.
Мар╕я Бойчук ма╓ добр╕ знання з гончарства, набут╕ в навчальному заклад╕ в Косов╕, але повсякчас вона поглиблю╓ ╖х, вивчаючи творч╕сть гончар╕в ╕з полтавських с╕л Малих Будищ, Оп╕шного, Хижняк╕вки, Старих Млин╕в, з покутських — Отин╕╖, П╕стиня, Кут, Гв╕здця… ╤ — Коломи╖… Тут окремо╖ шани варту╓ заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни Над╕я Никорович, яка ще маленькою д╕вчинкою возила з батьком-гончарем продавати на ярмарки до Космача покутську керам╕ку, яку в не╖ виготовляла уся родина. Тепер Над╕я Никорович при╖жджа╓ до Космача на ярмарки уже як славетна гончар╕вна.
Отак, стор╕нку за стор╕нкою, горта╓мо ╕стор╕ю родинного житт╓пису космацьких гончар╕в Мар╕╖ та Андр╕я Бойчук╕в ╕з прис╕лка ╫рунь, як╕ все м╕цн╕ше утверджують себе в укра╖нському декоративно-ужитковому мистецтв╕ ╕ сво╖ми витворами збагачують нашу укра╖нську культуру ╕ дарують рад╕сть людям.

Дмитро ПОЖОДЖУК,
заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни
Фото автора

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13630

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков