Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НСЬКИЙ МОЙСЕЙ – МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ
Духовна велич укра╖нського Мойсея – митрополита Шептицького – безц╕нний дар нашого...


НЕ СТАЛО ВАДИМА РО╥КА…
11 вересня п╕шов з життя Вадим Михайлович Ро╖к, син кримсько╖ укра╖нсько╖ вищивальниц╕-геро╖н╕...


МИРОСЛАВ МАМЧАК: ПАМ'ЯТ╤ ВАЛЕР╤Я ГРОМЦЕВА
7 вересня 2020 року в соц╕альних мережах поширилася зв╕стка, що у ╕зра╖льському м╕ст╕ Хайфа помер...


БАЛУХА СИЛЬНО ПОБИЛИ, В╤Н У ТЯЖКОМУ СТАН╤
"Володимир Балух був побитим сьогодн╕ вноч╕. Його знайшли т╕льки вранц╕. Зараз в╕н у л╕карн╕....


Р╤ДНИЙ КРАЙ У БОРОТЬБ╤
У творчому доробку Романа Коваля понад 40 книг, б╕льше 2700 статей ╕ понад 20 сценар╕╖в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 18.07.2014
«Я БИ ВОЛ╤ЛА БУТИ УКРА╥НКОЮ В КРИМУ, А НЕ У ЛЬВОВ╤...»

«Я БИ ВОЛ╤ЛА БУТИ УКРА╥НКОЮ В КРИМУ, А НЕ У ЛЬВОВ╤...»
або ХТО ЗАХИСТИТЬ ПРАВА ПРОУКРА╥НСЬКИХ СЛОВ’ЯН КРИМУ?

На початку минулого року я зац╕кавився темою розмовних клуб╕в, як╕ почали з’являтися у великих м╕стах П╕вденно-Сх╕дно╖ Укра╖ни. Майже всесильна на той час Парт╕я рег╕он╕в так ╕ не змогла вбити бажання значно╖ частини м╕сько╖ молод╕ сп╕лкуватися укра╖нською. Розмовн╕ клуби виникли у Донецьку, Одес╕, Н╕копол╕, Херсон╕, Дн╕пропетровську... Десь у т╕ дн╕ я й зам╕тку написав: «Чи при╓дна╓ться Крим?». Трохи згодом з рад╕стю д╕знався, що до акц╕╖ долучилися ╕ проукра╖нськ╕ кримчани. Одн╕╓ю з них була етн╕чна рос╕янка Любов Калмакова. Вже планував пл╕дну по╖здку навесн╕ цього року, але в╕дом╕ пол╕тичн╕ под╕╖ перекреслили мо╖ плани. На жаль, не одному мен╕. Активна учасниця ╢вромайдану Любов Калмакова вимушена була покинути територ╕ю АРК. Згодом я д╕знався, що вона тепер живе у Львов╕. Ця обставина допомогла приступити до вивчення феномена ХХ╤ стол╕ття: нав╕ть народжен╕ в Криму чистокровн╕ рос╕яни можуть мати високий р╕вень укра╖нського патр╕отизму.

ЛЮДИ БОЯТЬСЯ

╤ ось наша перша зустр╕ч у центр╕ Львова. Ц╕кавлюся нин╕шньою ситуац╕╓ю в Криму. Чи зм╕нилися настро╖ укра╖нц╕в за останн╕ чотири м╕сяц╕? Люба з ледь прихованим смутком в╕дпов╕да╓:
— Зм╕ни в╕дчутн╕. Можу навести приклад: один ф╕лолог з ТНУ з╕брався пере╖здити на материкову Укра╖ну. Сво╖ книги в╕н вир╕шив роздати знайомим. Але б╕да в тому, що н╕хто не хоче брати укра╖нську л╕тературу! Люди бояться, адже зг╕дно з тепер╕шн╕ми рос╕йськими законами майже кожну книжку там можна трактувати як... антидержавну чи екстрем╕стську. Атмосфера страху не вив╕трю╓ться. Знаю випадок, коли люди розмовляли м╕ж собою по телефону. Один кримчанин, ╕нший — з материково╖ Укра╖ни. П╕сля розмови до кримчанина зав╕тали люди з ФСБ ╕ запитали: про що це ви там сп╕лку╓теся? Атмосфера страху п╕дтриму╓ться на державному р╕вн╕.

Я БИ ВОЛ╤ЛА БУТИ УКРА╥НКОЮ В КРИМУ, А НЕ У ЛЬВОВ╤...

— Не т╕льки для кримських татар нема╓ ╕ншо╖ батьк╕вщини, окр╕м найдорожчого для них Криму, але й для мене також, — продовжу╓ 27-л╕тня кримчанка. — Я вважаю себе кримською укра╖нкою, ╕ншо╖ батьк╕вщини у мене нема╓. ╤ це при тому, що мама у мене — рос╕янка з Володимирсько╖ област╕. По татов╕й л╕н╕╖ я також рос╕янка, але... вже кримчанка ╕ при тому — як м╕н╕мум у третьому покол╕нн╕. Батьки — рос╕яни, але ж я сформувалася в незалежн╕й Укра╖н╕! Тому розум╕╓те, наск╕льки ця земля мен╕ дорога.
В╕дчуваю себе укра╖нкою, але до Львова я ви╖хала не з власно╖ вол╕, а вимушено. Свого життя без Криму я не уявляю. Мен╕ подоба╓ться Льв╕в, але я б вол╕ла бути укра╖нкою в Криму, а не у Львов╕. Найр╕дн╕ша земля там, де народився. Мальовнич╕ гори, безмежне син╓ море, чайки — мен╕ цього в Галичин╕ дуже не вистача╓... Коли ми зв╕льнимо Крим, — а це рано чи п╕зно станеться, — я неодм╕нно повернуся на землю мо╖х батьк╕в, землю мого дитинства, землю, на як╕й знову зможу почуватися укра╖нкою.

ПРОУКРА╥НСЬКА СИБ╤РЯЧКА

Не можемо оминути тему ЗМ╤ ╕ неймов╕рно╖ зомбованост╕ сучасного рос╕йського електорату. Але Люба заперечу╓, що ця зомбован╕сть ма╓ тотальний характер:
— Багато рос╕ян п╕дтримують Пут╕на, але не треба забувати про ту категор╕ю рос╕ян, як╕ на нашому боц╕. Моя знайома мен╕ написала: «Збиралася цього л╕та об’╖хати на велосипед╕ г╕рську частину Криму, але, мабуть, не по╖ду. Бо я збиралася ╖хати в укра╖нський Крим. А так... мен╕ не ц╕каво. Бо у мене багато друз╕в у Криму, ╕ коли вони кажуть, що ╖х загарбали силою, порушили усталений спос╕б життя, то я вважаю сво╖м обов’язком виявити сол╕дарн╕сть з укра╖нцями ╕ Укра╖ною...».
До реч╕, ця сиб╕рячка бувала у Львов╕, вона в захват╕ в╕д цього м╕ста! Мен╕ дуже хочеться, щоб вона знову к╕лька м╕сяц╕в пожила у столиц╕ Галичини, варто орган╕зувати для не╖ спец╕альну програму. Хочу наголосити на тому, що ╕ноземц╕ та вих╕дц╕ з кра╖н СНД (скаж╕мо, б╕лоруси, грузини, в╕рмени) зовс╕м не в╕дчувають себе тут чужими, бо льв╕в’яни гостинн╕, толерантн╕, дуже культурн╕. Тут кожен г╕сть почува╓ться, як риба у вод╕.

М╤Л╤Ц╤Я В╤Д ПОЧАТКУ БУЛА НА ╤НШОМУ БОЦ╤...

На мо╓ запитання — чому ж така велика к╕льк╕сть кримчан п╕дтримала анекс╕ю Криму, ╕ чому в╕дносно слабкими були проукра╖нськ╕ сили, Люба в╕дпов╕ла так:
— У людей були р╕зн╕ позиц╕╖. Проукра╖нських громадян н╕хто не прагнув згуртувати упродовж 23-х рок╕в. Б╕льше уваги було кримським татарам. Тому проукра╖нських актив╕ст╕в легше було нейтрал╕зувати або ж «витиснути» з п╕вострова. Пророс╕йськ╕ д╕яч╕ ╕ до анекс╕╖ п╕вострова мали повну свободу д╕й. Скаж╕мо, в кв╕тн╕ 2012 року наш викладач з пол╕толог╕╖ облив брудом ╕ г╕мн укра╖нський, ╕ герб, ╕ по мов╕ державн╕й пройшовся... Це було можливим тому, що в Криму не було проукра╖нсько╖ влади. А не було тому, що ╕ в Ки╓в╕ влада була недостатньо проукра╖нською. Тому вс╕ 23 роки незалежност╕ можна було безперешкодно нав’язувати громадянам АРК (зокрема ╕ студентам) ╕де╖ «русского мира». А укра╖нство було в пригн╕ченому стан╕. Тож не дивно, що ╕ кримська м╕л╕ц╕я в╕д самого початку анекс╕╖ була не на укра╖нському боц╕, бо ╕нту╖тивно в╕дчувала, хто переможе ╕ хто буде ними керувати... Кл╕мат на п╕востров╕ був такий, що в м╕л╕ц╕ю йшли не з патр╕отичних м╕ркувань, а заради грошей. Те ж саме можна сказати ╕ стосовно прокуратури. Кожен спод╕вався отримати св╕й бонус.
Кримськ╕ татари були непогано моб╕л╕зован╕, але не завжди п╕дтримували м╕тинги проукра╖нських слов’ян. ╥м н╕чого не вартувало орган╕зувати 5-6 тисяч м╕тингувальник╕в нам у п╕дтримку, але робили вони це чомусь р╕дко...
Пенс╕онер╕в купили б╕льшою пенс╕╓ю. ╥х ╕ до анекс╕╖ обробляли. Так само вони ╕ назад можуть переметнутися, але для цього треба спочатку розчаруватися в Рос╕╖. Думаю, за цим д╕ло не стане.

КРУГОВУ ОБОРОНУ ТРИМА╢... БРЕХНЯ

— Звичайно, Рос╕я не хоче в╕ддавати Крим. ╤ тому намага╓ться привернути на св╕й б╕к якомога б╕льше населення. Тому рос╕йськ╕ ЗМ╤ багато брешуть, спотворюють ╕нформац╕ю. Бачила по РТР передачу про Степана Бандеру. Д╕зналася з не╖, що л╕дер укра╖нських нац╕онал╕ст╕в... бив свою ваг╕тну дружину, а ще б╕гав за кожною сп╕дницею. Говорилося ╕ про те, що укра╖нц╕в змалечку вчать вбивати москал╕в. Це я чула на власн╕ вуха! В╕д ЗМ╤ багато залежить. Якщо закрити зомбуюч╕ канали, то в╕дновити справедлив╕сть буде набагато легше.

ПОГАНО, ЩО НЕМА ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОУКРА╥НСЬКИХ РОС╤ЯН В КРИМУ

Говоримо про те, що коли Крим повернеться до лона Укра╖ни, то вочевидь доц╕льно буде в╕дновити кримськотатарську автоном╕ю. Як у ц╕й автоном╕╖ житиметься слов’янам? Люба Калмакова в╕дпов╕да╓:
— Важливо, щоб був витриманий баланс ╕нтерес╕в. Ми бачимо, що ╕нтереси кримських татар представля╓ Меджл╕с. В╕н ╖х захища╓ ╕ якось розробля╓ стратег╕ю виживання. Але нев╕домо, хто представля╓ ╕нш╕ нац╕╖? Хто представля╓ етн╕чних укра╖нц╕в у Криму? От щоб була людина ╕ займалася проблемами укра╖нц╕в... А до кого звертатися мен╕, етн╕чн╕й рос╕янц╕? Права рос╕йськомовного населення захищен╕ в╕дпов╕дним чином, це так. Але ж я народилася в укра╖нському Криму, тому хочу знати справжню, а не видуману ╕стор╕ю. Адже рос╕ян у США виховують як американських патр╕от╕в. А в ╤тал╕╖, Франц╕╖ — як ╕тал╕йських ╕ французьких в╕дпов╕дно... ╤ це природньо! Н╕хто не приходить у чужий будинок з╕ сво╖м статутом. Тому хот╕лося б мати в Криму в╕дпов╕дну проукра╖нську структуру ╕ в╕дпов╕дне проукра╖нське середовище. Вважаю, що нин╕шня ситуац╕я ╓ неприродньою ╕ тимчасовою.

КРИМСЬКОТАТАРСЬКА РЕСПУБЛ╤КА ЗАХИСТИТЬ СЛОВ’ЯН?

— А може, саме кримськотатарська автоном╕я була б порятунком для проукра╖нських людей Криму? Може, ця республ╕ка була б м’якшою, демократичн╕шою, н╕ж стаб╕льно пророс╕йська АРК? Не кажу вже про нин╕шн╕й Крим...
— За сво╓ю суттю це може бути така ж псевдодемократична республ╕ка, як ╕ нин╕шня пут╕нська. Поки що кримськ╕ татари демонструють, що вони не враховують ╕нтереси людей ╕нших нац╕ональностей. Мовляв, ми будемо дом╕нувати, бо ма╓мо на це законне ╕сторичне право, ну а ви там... розбирайтеся м╕ж собою. Це також не вих╕д. Якщо вони хочуть мати б╕льше прав, то й обов’язк╕в у них повинно бути набагато б╕льше. Якби ц╕╓╖ лог╕ки вони дотримувалися ус╕ попередн╕ роки, то й ставлення до них було б набагато кращим. Ви ж розум╕╓те — анекс╕я Криму була сутт╓во полегшена саме завдяки антитатарським поглядам значно╖ частини кримчан. Вони вважали, що Укра╖на проводить занадто протатарську пол╕тику. А ось Рос╕я, на ╖хню думку, кримських татар «поставить на м╕сце»... Под╕бн╕ погляди не взялися з н╕чого, не виникли на голому м╕сц╕. Звичайно, була антитатарська пропаганда, але були й п╕дстави. ╢ ц╕лком адекватн╕ ╕ демократично налаштован╕ кримськ╕ татари, але у багатьох ╓ почуття нац╕онально╖ виключност╕. Це не на користь кримськотатарськ╕й справ╕, не на користь демократ╕╖.

ЗАКОН ПРО ТРИ ОФ╤Ц╤ЙН╤ МОВИ ПОВИНЕН ВИКОНУВАТИСЯ

— На жаль, багато укра╖нц╕в покинуло Крим. Наша соц╕альна база зменшу╓ться... ╤ якщо не укра╖нц╕, а кримськ╕ татари масово передплатять... ну, хоча б ту ж «Кримську св╕тлицю», то це буде неабияка допомога. Нам все одно, в який спос╕б газета буде врятована. А на ╖хню прихильн╕сть ми ма╓мо право розраховувати, бо газета н╕коли не дистанц╕ювалася в╕д кримськотатарсько╖ проблематики.
— Навряд чи вони будуть масово ╖╖ передплачувати. Дос╕ вони були зосереджен╕ виключно на сво╖х справах. А вт╕м... дай, Боже, щоб в╕днин╕ було по-╕ншому. Щоб кримськ╕ татари взяли на озбро╓ння ╕деальну тактику: вони — за в╕льний, демократичний ╕ толерантний Крим. ╤ сам╕ йшли в авангард╕! Тод╕ шанси повернення Криму зростають. А поки що... Розум╕╓те, впродовж останн╕х 23 рок╕в у нас не виникало серйозних нац╕ональних конфл╕кт╕в у Криму. Ми навчилися бути толерантними. Взагал╕, укра╖нц╕ — толерантна нац╕я за сво╖м ментал╕тетом. Але тепер пут╕нськ╕ програми з зомбування будуть нас налаштовувати одне проти одного. Кримчани вже зайняли позиц╕ю: або вони з Рос╕╓ю, або з Укра╖ною. Але завдяки активн╕й п╕ар-компан╕╖ кримських татар, що Крим ╖хн╕й, проукра╖нська частина населення звика╓ до думки, що вона разом з татарами поверне Крим. ╤ кримчанам доводиться робити дуже непростий виб╕р: або вони з кримськими татарами, — меншиною, яка хоче дом╕нувати, — або з Пут╕ним. У результат╕ такого, зовс╕м не великого, вибору набагато б╕льше людей будуть махати рос╕йськими триколорами. Я вважаю, що краще не робити наголос на кримськотатарськ╕й автоном╕╖, а в╕дновлювати саме той статус-кво Криму, який був до анекс╕╖. Це зб╕льшить шанси повернення, тому ╕ кримськ╕ татари об’╓ктивно в цьому повинн╕ бути зац╕кавлен╕. ╢дина умова: закон про три оф╕ц╕йн╕ мови повинен виконуватися. Це й буде гарант╕╓ю збереження кримськотатарсько╖ ╕дентичност╕.

БОЛ╤СНЕ ПРОЗР╤ННЯ ПОПЕРЕДУ

...Не забуваймо, що Крим — багатонац╕ональний рег╕он, де проживають представники б╕льше 100 нац╕ональностей, ╕ не враховувати ╖хн╕ особливост╕ та ╕нтереси — це с╕яти розбрат серед людей у Криму. А про укра╖нську проблему треба говорити взагал╕ окремо. Бо кримськ╕ татари ╕ представники ╕нших нац╕ональностей опинилися приблизно в однаков╕й ситуац╕╖. ╥м, може, й не рад╕, але вс╕ розум╕ють ╖хню нац╕ональну окрем╕шн╕сть. Цим хоч не докоряють. А от стосовно укра╖нц╕в, то тут якийсь траг╕чний сюрреал╕зм... У себе ж на Батьк╕вщин╕, на р╕дн╕й з дитинства Укра╖н╕, на них в╕шають ярлик «зрадник Криму», «фашист»... ╤ за що? За сп╕в укра╖нського г╕мну! За нац╕ональну символ╕ку, за акц╕╖ за ╓дн╕сть Укра╖ни... Етн╕чного укра╖нця женуть з р╕дно╖ земл╕ в ХХ╤ стол╕тт╕ в дикунський спос╕б! А така «цив╕л╕зована», «демократична» св╕това сп╕льнота може б╕льш як п╕вроку т╕льки обурюватися. ╤ це поки ╓дина реакц╕я на анекс╕ю Криму.
Вже зрозум╕ло, що не варто нам так спод╕ватися на ╕нших ╕ оч╕кувати, що хтось в╕дновить мир в Укра╖н╕ та покара╓ винних. Це — наша земля ╕ наш обов’язок ╖╖ захищати.
— Економ╕чно в Криму буде все г╕рше й г╕рше. Це вже закладено самим фактом окупац╕╖. Можна забути про туризм ╕ м╕льйони в╕дпочиваючих. З б╕знесом буде все г╕рше... Багато п╕дпри╓мц╕в ви╖хало за меж╕ Криму. Буде конкуренц╕я за робоч╕ м╕сця. Скоро кримчани зрозум╕ють, що на Москву спод╕ватися марно... Рос╕╖ нец╕каво вкладати грош╕ туди ╕ тому, хто вже здався без бою. Кримчани зайшли в глухий кут. Можливо, вони постараються з нього вийти. ╤ дуже важливо, як саме вони це будуть робити. Добре вже те, що доведеться св╕домо розпрощатися з гаслом: «Россия нас спасет!». А бол╕сне прозр╕ння — попереду, я думаю, вже через р╕к можуть бути зм╕ни в настроях. ╤ це змусить багатьох звернути сво╖ погляди у б╕к Ки╓ва.

Серг╕й ЛАЩЕНКО


На фото: Кримська укра╖нка Любов Калмакова на святкуванн╕
Дня Незалежност╕ Укра╖ни у С╕мферопол╕, 2012 р╕к

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13591

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков