Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 11.07.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЛИПЕНЬ

11
1925 р. — у Львов╕ засновано Укра╖нське нац╕онально-демократичне об’╓днання.
1941 р. — почалися бо╖ за Ки╖в м╕ж в╕йськами Н╕меччини та СРСР.
Народився:
1856 р. — Петро Левченко, укра╖нський живописець-пейзажист, граф╕к, майстер ╕нтер’╓рних композиц╕й.

12
1580 р. — ╤ван Федоров видав в Укра╖н╕ друковану кирилицею книгу – «Острозьку б╕бл╕ю», яка стала каноном для православних слов’ян. Святиня затребувана ╕ дос╕ – ╖╖ визнають ╕ поважають Православн╕, Греко- ╕ Римо-Католицька церкви. Надрукована на 628 аркушах, з численними заставками, к╕нц╕вками та ╕н╕ц╕алами, «О. Б.» ╓ досконалим зразком друкарського мистецтва Укра╖ни к╕нця XVI стол╕ття. В книз╕ вм╕щено передмову К. Острозького, де в╕н тлумачить виникнення тексту, другу, в╕ршовану передмову Г. Смотрицького, де вм╕щено похвалу видавцев╕ та його гербов╕, ╕ п╕слямову ╤. Федорова.
Народилися:
1900 р. — Павло Кононенко, укра╖нський поет та письменник.
1935 р. — Вадим Гетьман, укра╖нський пол╕тик, колишн╕й голова Нац╕онального банку Укра╖ни. Вбитий у 1998 роц╕.
1941 р. — Ярослав Кендзьор, укра╖нський пол╕тик.

13
1920 р. — створено товариство Червоного Хреста Укра╖ни.
Народився:
1940 р. — ╤ван Сокульський, укра╖нський поет, правозахисник, громадський д╕яч, пол╕тв’язень, один з автор╕в «Листа творчо╖ молод╕ м. Дн╕пропетровська».

14
1021 р. — митрополит Ки╖вський ╤оанн ╤ урочисто в╕дкрив ╕ прославив мощ╕ святих руських княз╕в Бориса та Гл╕ба ╕ встановив день вшанування ╖хньо╖ пам’ят╕.
1726 р. — царським указом в Укра╖н╕ л╕кв╕довано сердюцьк╕ полки.
1900 р. — в╕дбулось в╕че укра╖нсько╖ студентсько╖ молод╕ у Львов╕, на якому було задекларовано боротьбу за самост╕йн╕сть Укра╖ни.
2000 р. — Георг╕й Гонгадзе оф╕ц╕йно звернувся до Генерального прокурора Укра╖ни з листом, у якому виклав факти щодо стеження за ним.
Народився:
1947 р. — В’ячеслав Брюховецький, укра╖нський л╕тературознавець, педагог ╕ громадський д╕яч, Герой Укра╖ни, почесний президент ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я».
Померли:
1722 р. — ╤ван Скоропадський, гетьман Л╕вобережно╖ Укра╖ни.
1808 р. — Артем Ведель, укра╖нський композитор, хоровий диригент, сп╕вак, автор 29 церковних концерт╕в. У 1799 р. був заарештований рос╕йським урядом, оголошений божев╕льним i утримувався в божев╕льн╕ Кирил╕вського монастиря.
1995 р. — Олесь Гончар, укра╖нський радянський письменник, л╕тературний критик, громадський д╕яч. Лауреат Стал╕нсько╖ прем╕╖ (1948), перший лауреат прем╕╖ ╕мен╕ Тараса Шевченка, голова Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (1959-1971), академ╕к НАН Укра╖ни.
1995 р. — Свят╕йший Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Володимир (у миру Василь Романюк), укра╖нський православний рел╕г╕йний д╕яч, богослов, Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни УПЦ-КП (1993-1995).

15
1834 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито ун╕верситет Св. Володимира.
1919 р. — у Переяслав╕ отаман Дн╕провсько╖ повстансько╖ див╕з╕╖ Зелений (Данило Терпило) урочисто, у присутност╕ священик╕в, в╕йська та населення, скасував Переяславську угоду 1654 року.
1944 р. — створено Укра╖нську головну визвольну раду (УГВР), орган пол╕тичного кер╕вництва укра╖нським визвольним рухом, який оголосив себе «верховним органом укра╖нського народу в його революц╕йно-визвольн╕й боротьб╕».
Померли:
1015 р. — Володимир Святославович, князь Новгородський, великий князь Ки╖вський (98-1015), хреститель Рус╕. Канон╕зований Зах╕дною ╕ Сх╕дною християнськими церквами. В╕домий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Святий р╕вноапостольний князь Володимир.
1937 р. — Юр╕й Вухналь (справжн╓ ╕м’я ╤ван Ковтун), укра╖нський письменник. Ще студентом сп╕впрацював у газет╕ «Селянська правда», де й надрукував перш╕ твори. Пот╕м працював у редакц╕ях газети «Комсомолець Укра╖ни», журналу «Червоний перець».
Уповноважен╕ Харк╕вського обласного управл╕ння НКВС 2 листопада 1936 року провели трус на квартир╕ й заарештували письменника. Йому було пред’явлено звинувачення: «Участь в укра╖нськ╕й нац╕онал╕стичн╕й терористичн╕й орган╕зац╕╖, яка готувала терористичн╕ акти проти кер╕вник╕в ВКП(б) ╕ радянського уряду». На численних допитах ╕ на суд╕ н╕ в чому себе винним не визнав. Зачитан╕ проти нього св╕дчення категорично заперечив як фальшив╕.
В╕йськова колег╕я Верховного Суду СРСР 14 липня 1937 року засудила Ковтуна-Вухналя до найвищо╖ м╕ри покарання — розстр╕лу з конф╕скац╕╓ю належного йому майна.
1940 р. — Оксана Петрусенко, укра╖нська оперна сп╕вачка (л╕рико-драматичне сопрано). Одна з кращих виконавиць укра╖нських народних п╕сень ╕ романс╕в. Народна артистка УРСР (1939). Голос Оксани Андр╕╖вни ╓ голосом-символом Укра╖ни ╖╖ часу.

16
1917 р. — проголошено II Ун╕версал Центрально╖ Ради, який заф╕ксував насл╕дки домовленостей м╕ж УЦР ╕ Тимчасовим урядом; останн╕й визнавав УЦ Раду ╕ Генеральний Секретар╕ат як крайовий орган Укра╖ни ╕ водночас Генеральний Секретар╕ат ставав органом центрального уряду. З╕ свого боку, УЦР визнавала Всерос╕йськ╕ установч╕ збори, а до ╖х скликання зобов’язувалася не робити самов╕льних крок╕в до зд╕йснення автоном╕╖ Укра╖ни.
1919 р. — п╕д тиском польських в╕йськ УГА, перейшовши р╕ку Збруч, залишила Галичину ╕ в╕дступила на територ╕ю Наддн╕прянсько╖ Укра╖ни.
1932 р. — центр Донецько╖ област╕ перенесений з Артем╕вська в Стал╕но (нин╕ Донецьк).
1948 р. — в╕дбулась перша сес╕я Укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ради в екзил╕.
1990 р. — Верховна Рада УРСР проголосила у Ки╓в╕ Декларац╕ю про державний суверен╕тет Укра╖ни.
Народилася:
1937 р. — Ада Роговцева, укра╖нська акторка театру та к╕но.

17
1933 р. — п╕сля зак╕нчення буд╕вництва Дн╕прогесу та л╕кв╕дац╕╖ порог╕в на Дн╕пр╕ з Ки╓ва до Херсона вийшов у перший рейс пасажирський пароплав.
Народилися:
1846 р. — Микола Миклухо-Маклай, мандр╕вник ╕ етнограф, досл╕дник життя народ╕в Океан╕╖.
1849 р. — Олена Пч╕лка (Ольга Петр╕вна Косач), укра╖нська письменниця, драматург, публ╕цистка, громадська ╕ культурна д╕ячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукра╖нсько╖ академ╕╖ наук (1925); мати Лес╕ Укра╖нки, сестра Михайла Драгоманова.
1882 р. — Василь Тютюнник, укра╖нський в╕йськовий д╕яч, полковник генштабу Арм╕╖ УНР.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13586

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков