"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#28 за 11.07.2014
СК╤ЛЬКИ Ж УКРА╥НЦ╤В ЗАГИНУЛО П╤Д ЧАС ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥ В╤ЙНИ?
╤стор╕я ╕ сучасн╕сть
Нав╕ть через 70 рок╕в п╕сля зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни Укра╖на не може поставити ф╕нальну крапку в п╕драхунку людських втрат. ╤сну╓ дуже приблизна цифра — 3 млн. ос╕б — загиблих укра╖нц╕в, що перебували в Червон╕й арм╕╖. Втрати з╕ складу народного ополчення, партизан╕в, п╕дп╕льник╕в ╕ мирного населення нев╕дом╕. Робота щодо встановлення точно╖ к╕лькост╕ ускладню╓ться ще й тим, що основн╕ арх╕ви ╓ на територ╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. А також тим, що у в╕йськах був в╕дсутн╕й ч╕ткий обл╕к втрат, солдати не мали медальйон╕в з персональною ╕нформац╕╓ю. В╕дпов╕дальний секретар Державно╖ м╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ у справах ув╕чнення пам’ят╕ жертв в╕йни ╕ пол╕тичних репрес╕й Ярослав Жилк╕н нагадав, що в 1946 роц╕ Стал╕н назвав цифру в 7 млн. загиблих громадян СРСР у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕. «Хрущовська «в╕длига» зб╕льшила цю страшну статистику до 20 млн. Перебудова, що в╕дкрила засекречен╕ фонди арх╕в╕в, «довела» к╕льк╕сть втрат до 26,6 млн. На сьогодн╕, за науково обгрунтованими оц╕нками в╕йськових ╕сторик╕в, загальн╕ втрати населення СРСР у 1941-1945 рр. становлять не менше 38,5 млн. ос╕б. Як бачимо, на об’╓ктивн╕сть оц╕нки впливала пол╕тична кон’юнктура», — сказав Жилк╕н. Як зазначають досл╕дники та ╕сторики, в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ дотримуються певних стереотип╕в в оц╕нц╕ под╕й Друго╖ св╕тово╖. Зокрема, там нема╓ статистики за такими категор╕ями загиблих, як учасники визвольного руху, моб╕л╕зован╕ польовими в╕йськкоматами п╕сля зв╕льнення окупованих територ╕й, контингент виправно-трудових установ, де перебувала значна частина розкуркулених укра╖нц╕в, яким в╕дбування терм╕ну зам╕нили в╕дправкою у штрафн╕ роти. Щоб уникнути повторення помилок минулого, роботу з╕ встановлення к╕лькост╕ жертв серед укра╖нц╕в сл╕д продовжувати. Професор Серг╕й Сидоров вважа╓ головною проблемою, що породжу╓ недостов╕рну статистику, в╕дсутн╕сть методолог╕╖. «Моя пропозиц╕я — створити електронний ре╓стр пошуку та впорядкування поховань жертв. Документи ╕ зв╕ти, як╕ збер╕гаються в музеях, не завжди в╕рн╕». Почесний президент студентського парламенту Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Шевченка Андр╕й Гаджаман пропону╓ створити програму «Карта пам’ят╕ м╕сць бойових д╕й геро╖в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни», яка надаватиме точну ╕нформац╕ю про к╕льк╕сть жертв, м╕сця загибел╕ та во╓нн╕ д╕╖. «Т╕ пам’ятн╕ м╕сця, як╕ ╓ зараз, ╖х або н╕хто не зна╓, або вони у жахливому стан╕. Це — ставлення держави до ╕сторично╖ пам’ятки. Ми повинн╕ об’╓днатися ╕ не повторити ще одного 22 червня», — зазначив в╕н. Водночас зав╕дувач науково-досл╕дного в╕дд╕лу «Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни 1941-1945 рок╕в» Людмила Рибченко стверджу╓, що електронна база вже працю╓. «У нашому музе╖ за останн╕ роки був з╕браний ун╕кальний фонд документальних матер╕ал╕в з обл╕ку людських в╕йськових втрат Укра╖ни у роки Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. Це — похоронки, списки зниклих безв╕сти, листування з пошуку загиблих, книги обл╕ку втрат та ╕нше. Всього понад 8,5 тис. арх╕вних справ, у яких близько 3 млн. персональних св╕доцтв про загиблих ╕ зниклих безв╕сти во╖н╕в, призваних з територ╕╖ Укра╖ни. Матер╕али систематизуються, вивчаються, реставруються ╕ скануються», — розпов╕ла вона. Експерти не можуть точно сказати, коли завершиться ця робота. Але те, що вона розпочалась ╕ трива╓, вселя╓ над╕ю на те, що ми таки д╕зна╓мося правду про к╕льк╕сть укра╖нц╕в, загиблих у Друг╕й св╕тов╕й. Можливо, наше сусп╕льство не до к╕нця усв╕домило масштабн╕сть трагед╕╖ Укра╖ни в т╕й в╕йн╕. Але ми завжди повинн╕ пам’ятати про т╕ страшн╕ дн╕, аби не допустити ще одн╕╓╖ в╕йни сьогодн╕.
Натал╕я ТИДЕНЬ м. Ки╖в
ЦИФРИ ╤ ФАКТИ ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥... З кожних п’яти загиблих н╕мецьких солдат╕в у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ четверо загинуло на Сх╕дному фронт╕. 80% радянських чолов╕к╕в, що народилися в 1923 роц╕, не пережили Другу св╕тову в╕йну. М╕ж 1939 ╕ 1945 роками союзники скинули 3,4 млн. тонн бомб, що в середньому становило до 27 700 тонн на м╕сяць. З 40 000 ос╕б, як╕ служили на п╕дводних човнах п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, повернулося т╕льки 10 000. Н╕мецьк╕ п╕дводн╕ човни потопили 2000 союзних корабл╕в, при цьому було втрачено 781 човен. П╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни японц╕ виготовили 9000 «пов╕тряних збройних корабл╕в» з паперу й шовку. Прогумован╕ пов╕трян╕ кул╕ повинн╕ були доставити запальн╕ ╕ протип╕хотн╕ бомби в США. Б╕льше 1 000 пов╕тряних куль досягли територ╕╖ Америки. Загинуло в╕д них шестеро американц╕в (п’ятеро д╕тей ╕ ваг╕тна ж╕нка), як╕ були в цей час на п╕кн╕ку в штат╕ Орегон. Японськ╕ кам╕кадзе («божественний в╕тер») були моб╕л╕зован╕ у жовтн╕ 1944 року в╕це-адм╕ралом Он╕с╕ Так╕дз╕ро, щоб збалансувати технолог╕чну перевагу американських в╕йськ. Хоча цифри оскаржуються, але близько 2800 льотчик╕в-кам╕кадзе загинули. Вони потопили 34 американськ╕ корабл╕, пошкодили 368, вбили 4900 матрос╕в ╕ поранили 4800 ос╕б. Протягом 1940-1945 рок╕в оборонний бюджет США зб╕льшився з $ 1,9 млрд. до $ 59,8 м╕льярда. За час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни було випущено б╕льше 650 000 джип╕в. Американськ╕ заводи також виробили 300 000 в╕йськових л╕так╕в, 89 000 танк╕в, 3 000 000 кулемет╕в ╕ 7 000 000 гвинт╕вок. Н╕мц╕ використовували у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ перш╕ реактивн╕ винищувач╕, у тому числ╕ «Мессершм╕тт Ме-262». Тим не менш, вони були розроблен╕ занадто п╕зно, щоб вплинути на х╕д во╓нних д╕й. П╕д час блокади Лен╕нграда рос╕ян (в╕йськових ╕ цив╕льних ос╕б) загинуло б╕льше, н╕ж американських ╕ британських солдат╕в за весь пер╕од Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. pinu.com.ua
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13583
|