Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 11.07.2014
СК╤ЛЬКИ Ж УКРА╥НЦ╤В ЗАГИНУЛО П╤Д ЧАС ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥ В╤ЙНИ?

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

Нав╕ть через 70 рок╕в п╕сля зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни Укра╖на не може поставити ф╕нальну крапку в п╕драхунку людських втрат. ╤сну╓ дуже приблизна цифра — 3 млн. ос╕б — загиблих укра╖нц╕в, що перебували в Червон╕й арм╕╖. Втрати з╕ складу народного ополчення, партизан╕в, п╕дп╕льник╕в ╕ мирного населення нев╕дом╕.
Робота щодо встановлення точно╖ к╕лькост╕ ускладню╓ться ще й тим, що основн╕ арх╕ви ╓ на територ╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. А також тим, що у в╕йськах був в╕дсутн╕й ч╕ткий обл╕к втрат, солдати не мали медальйон╕в з персональною ╕нформац╕╓ю.
В╕дпов╕дальний секретар Державно╖ м╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ у справах ув╕чнення пам’ят╕ жертв в╕йни ╕ пол╕тичних репрес╕й Ярослав Жилк╕н нагадав, що в 1946 роц╕ Стал╕н назвав цифру в 7 млн. загиблих громадян СРСР у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕. «Хрущовська «в╕длига» зб╕льшила цю страшну статистику до 20 млн. Перебудова, що в╕дкрила засекречен╕ фонди арх╕в╕в, «довела» к╕льк╕сть втрат до 26,6 млн. На сьогодн╕, за науково обгрунтованими оц╕нками в╕йськових ╕сторик╕в, загальн╕ втрати населення СРСР у 1941-1945 рр. становлять не менше 38,5 млн. ос╕б. Як бачимо, на об’╓ктивн╕сть оц╕нки впливала пол╕тична кон’юнктура», — сказав Жилк╕н.
Як зазначають досл╕дники та ╕сторики, в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ дотримуються певних стереотип╕в в оц╕нц╕ под╕й Друго╖ св╕тово╖. Зокрема, там нема╓ статистики за такими категор╕ями загиблих, як учасники визвольного руху, моб╕л╕зован╕ польовими в╕йськкоматами п╕сля зв╕льнення окупованих територ╕й, контингент виправно-трудових установ, де перебувала значна частина розкуркулених укра╖нц╕в, яким в╕дбування терм╕ну зам╕нили в╕дправкою у штрафн╕ роти.
Щоб уникнути повторення помилок минулого, роботу з╕ встановлення к╕лькост╕ жертв серед укра╖нц╕в сл╕д продовжувати.
Професор Серг╕й Сидоров вважа╓ головною проблемою, що породжу╓ недостов╕рну статистику, в╕дсутн╕сть методолог╕╖. «Моя пропозиц╕я — створити електронний ре╓стр пошуку та впорядкування поховань жертв. Документи ╕ зв╕ти, як╕ збер╕гаються в музеях, не завжди в╕рн╕».
Почесний президент студентського парламенту Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Шевченка Андр╕й Гаджаман пропону╓ створити програму «Карта пам’ят╕ м╕сць бойових д╕й геро╖в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни», яка надаватиме точну ╕нформац╕ю про к╕льк╕сть жертв, м╕сця загибел╕ та во╓нн╕ д╕╖.
«Т╕ пам’ятн╕ м╕сця, як╕ ╓ зараз, ╖х або н╕хто не зна╓, або вони у жахливому стан╕. Це — ставлення держави до ╕сторично╖ пам’ятки. Ми повинн╕ об’╓днатися ╕ не повторити ще одного 22 червня», — зазначив в╕н.
Водночас зав╕дувач науково-досл╕дного в╕дд╕лу «Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни 1941-1945 рок╕в» Людмила Рибченко стверджу╓, що електронна база вже працю╓.
«У нашому музе╖ за останн╕ роки був з╕браний ун╕кальний фонд документальних матер╕ал╕в з обл╕ку людських в╕йськових втрат Укра╖ни у роки Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. Це — похоронки, списки зниклих безв╕сти, листування з пошуку загиблих, книги обл╕ку втрат та ╕нше. Всього понад 8,5 тис. арх╕вних справ, у яких близько 3 млн. персональних св╕доцтв про загиблих ╕ зниклих безв╕сти во╖н╕в, призваних з територ╕╖ Укра╖ни. Матер╕али систематизуються, вивчаються, реставруються ╕ скануються», — розпов╕ла вона.
Експерти не можуть точно сказати, коли завершиться ця робота. Але те, що вона розпочалась ╕ трива╓, вселя╓ над╕ю на те, що ми таки д╕зна╓мося правду про к╕льк╕сть укра╖нц╕в, загиблих у Друг╕й св╕тов╕й.
Можливо, наше сусп╕льство не до к╕нця усв╕домило масштабн╕сть трагед╕╖ Укра╖ни в т╕й в╕йн╕. Але ми завжди повинн╕ пам’ятати про т╕ страшн╕ дн╕, аби не допустити ще одн╕╓╖ в╕йни сьогодн╕.

Натал╕я ТИДЕНЬ
м. Ки╖в

ЦИФРИ ╤ ФАКТИ ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥...
З кожних п’яти загиблих н╕мецьких солдат╕в у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ четверо загинуло на Сх╕дному фронт╕.
80% радянських чолов╕к╕в, що народилися в 1923 роц╕, не пережили Другу св╕тову в╕йну.
М╕ж 1939 ╕ 1945 роками союзники скинули 3,4 млн. тонн бомб, що в середньому становило до 27 700 тонн на м╕сяць.
З 40 000 ос╕б, як╕ служили на п╕дводних човнах п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, повернулося т╕льки 10 000.
Н╕мецьк╕ п╕дводн╕ човни потопили 2000 союзних корабл╕в, при цьому було втрачено 781 човен.
П╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни японц╕ виготовили 9000 «пов╕тряних збройних корабл╕в» з паперу й шовку. Прогумован╕ пов╕трян╕ кул╕ повинн╕ були доставити запальн╕ ╕ протип╕хотн╕ бомби в США. Б╕льше 1 000 пов╕тряних куль досягли територ╕╖ Америки. Загинуло в╕д них шестеро американц╕в (п’ятеро д╕тей ╕ ваг╕тна ж╕нка), як╕ були в цей час на п╕кн╕ку в штат╕ Орегон.
Японськ╕ кам╕кадзе («божественний в╕тер») були моб╕л╕зован╕ у жовтн╕ 1944 року в╕це-адм╕ралом Он╕с╕ Так╕дз╕ро, щоб збалансувати технолог╕чну перевагу американських в╕йськ. Хоча цифри оскаржуються, але близько 2800 льотчик╕в-кам╕кадзе загинули. Вони потопили 34 американськ╕ корабл╕, пошкодили 368, вбили 4900 матрос╕в ╕ поранили 4800 ос╕б.
Протягом 1940-1945 рок╕в оборонний бюджет США зб╕льшився з $ 1,9 млрд. до $ 59,8 м╕льярда.
За час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни було випущено б╕льше 650 000 джип╕в. Американськ╕ заводи також виробили 300 000 в╕йськових л╕так╕в, 89 000 танк╕в, 3 000 000 кулемет╕в ╕ 7 000 000 гвинт╕вок.
Н╕мц╕ використовували у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ перш╕ реактивн╕ винищувач╕, у тому числ╕ «Мессершм╕тт Ме-262». Тим не менш, вони були розроблен╕ занадто п╕зно, щоб вплинути на х╕д во╓нних д╕й.
П╕д час блокади Лен╕нграда рос╕ян (в╕йськових ╕ цив╕льних ос╕б) загинуло б╕льше, н╕ж американських ╕ британських солдат╕в за весь пер╕од Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
pinu.com.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13583

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков