Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 11.07.2014
УПЦ МП БЕЗ ВОЛОДИМИРА: КАМО ГРЯДЕШ╤

Дорога до Храму

П╕сля в╕дходу у в╕чн╕сть Володимира, який очолював УПЦ понад 20 рок╕в, в ╕стор╕╖ ц╕╓╖ церкви в╕дкрива╓ться нова стор╕нка. «Укр╕нформ» звернувся до експерт╕в з проханням спрогнозувати, якою вона буде.

Речник УПЦ (МП) прото╕╓рей Георг╕й (Коваленко):
— Блаженн╕йший в╕д╕йшов до Господа, ╕ Церква ма╓ поховати свого предстоятеля ╕ призначити дату обрання нового. Традиц╕йно це в╕дбува╓ться не ран╕ше, н╕ж через 40 дн╕в п╕сля усп╕ння, але не п╕зн╕ше трьох м╕сяц╕в в╕д часу упоко╓ння. Тому Священний Синод ма╓ провести зас╕дання ╕ визначити дату проведення Арх╕╓рейського собору Укра╖нсько╖ православно╖ церкви, який обере предстоятеля.
У церкв╕ нема╓ традиц╕╖ передвиборних кампан╕й — ╓пископи зберуться, проголосують, визначаться з трьома кандидатами, як╕ наберуть найб╕льшу к╕льк╕сть голос╕в, а пот╕м з-пом╕ж цих трьох буде обрано предстоятеля.
Я не буду коментувати чи╖сь припущення щодо можливих зм╕н в УПЦ чи посилення впливу РПЦ, а прокоментую реальн╕сть. Вона така: Синод найближчими днями визначиться з датою проведення собору. Жодних причин говорити про якесь перенесення чи ще щось сьогодн╕ нема╓.

Речник УПЦ (КП) арх╕╓пископ ╢встрат╕й (Зоря):
— Спочилий митрополит Володимир був ╕╓рархом, який шукав балансу для п╕дтримання ╓дност╕ всередин╕ сво╓╖ церкви. З одного боку, в╕н не допускав розшарування м╕ж прихильниками промосковського вектора розвитку й тими, хто прагнув б╕льшо╖ незалежност╕ УПЦ МП. З ╕ншого боку, за його справами було видно, що в╕н був ╕ до к╕нця залишився укра╖нцем, любив Укра╖ну ╕ працював так, як знав, як розум╕в, як вважав правильним для ╖╖ блага. Безперечно, для УПЦ МП це — велика втрата, тому що особа митрополита Володимира була, по сут╕, ╓днаючим центром.
Це була людина старшого покол╕ння ╕╓рарх╕в, до яко╖ з великою повагою ставилися не т╕льки в середовищ╕ УПЦ МП, але ╕ в ц╕лому в сусп╕льств╕. Блаженн╕йший ум╕в прихиляти до себе серця й тих, хто не належав до його безпосередньо╖ пастви. Чи збереже УПЦ МП його спадок ╕ чи продовжить той шлях щодо зближення укра╖нських церков, який в╕н накреслив, особливо в останн╕ роки свого життя, покаже час.
Нин╕шн╕й м╕сцеблюститель ╓ прихильником промосковського шляху розвитку, в той час як спочилий митрополит Володимир був прихильником д╕алогу ╕ зближення з Ки╖вським патр╕архатом. Тому, власне, виб╕р залиша╓ться за ╓пископатом, який обиратиме нового предстоятеля. Якщо вони оберуть шлях митрополита Володимира, це буде благо для Церкви ╕ для православ’я в Укра╖н╕. А якщо ╕нший шлях... Ми все одно прийдемо до ╢дино╖ пом╕сно╖ церкви, але тод╕ це буде складн╕ше ╕ довше.
Безперечно, Московська патр╕арх╕я зараз намагатиметься вплинути на ╓пископат УПЦ, щоб домогтися обрання лояльного до не╖ ╕ патр╕арха Кирила предстоятеля. Вона й ран╕ше це активно робила, тому зараз це тим б╕льше не може викликати жодного сумн╕ву.

Науковець, ╕сторик, публ╕цист Ярослав Грицак:
— Митрополит Володимир був виразником ки╖всько╖ православно╖ традиц╕╖, яка ма╓ сво╓ ╕сторичне кор╕ння, бо зародилася саме тут, у Ки╓в╕. Вона, з одного боку, православна, а з другого, пом╕тно в╕др╕зня╓ться в╕д рос╕йсько╖, бо пор╕вняно з нею ╓ дуже зах╕дною. Тобто, умовно кажучи, митрополит Володимир — ще не Мазепа, але вже Хмельницький.
Автоном╕я УПЦ МП, яку Блаженн╕йший дуже твердо обстоював, напряму пов’язана з певними пол╕тичними процесами. Якби укра╖нський пол╕тичний процес ╕ дал╕ йшов шляхом зближення з Рос╕╓ю, я майже переконаний, що Московський патр╕архат зробив би все, щоб цю автоном╕ю зл╕кв╕дувати. Думаю, зараз буде зворотня хвиля, пов’язана з нин╕шньою пол╕тичною ситуац╕╓ю в Укра╖н╕. Адже Церква — не т╕льки ╕╓рархи, це живий орган╕зм.
Я вважаю, що УПЦ МП зараз розд╕лена так само, як ╕ рос╕йськомовний сх╕д. Думаю, що проукра╖нська традиц╕я в н╕й досить сильна, тому, на мою думку, ╕╓рархи зараз не можуть ухвалювати р╕шення, не озираючись на паству, — це досить небезпечно. Треба все ж таки зважати, що ми живемо в т╕н╕ революц╕╖, ╕ це матиме св╕й вплив на вибори в УПЦ МП.
Зв╕сно, перед ц╕╓ю церквою нараз╕ стоять величезн╕ виклики, але якби митрополит Володимир в╕д╕йшов роки два чи р╕к тому, я б б╕льше тривожився.

Ректор Ужгородсько╖ укра╖нсько╖ богословсько╖ академ╕╖ ╕мен╕ святих Кирила ╕ Мефод╕я та Карпатського ун╕верситету ╕м. Августина Волошина арх╕мандрит В╕ктор (Бедь):
— Блаженн╕йший митрополит Володимир проводив той курс на збереження миру в УПЦ МП, даючи можлив╕сть сп╕лкуватися в лон╕ ц╕╓╖ церкви як прихильникам автокефал╕╖, так ╕ тим, хто ще трима╓ться духовно╖ ╓дност╕ з Московським патр╕архатом. Попри це, в╕н багато зробив для того, щоб УПЦ укра╖н╕зувалася, в╕дновлювала свою правдиву ╕стор╕ю, розвивала укра╖нське богослов’я.
Мен╕ зда╓ться, що Блаженн╕йшому Володимиру просто не вистачило часу в земному житт╕, щоб довести питання щодо подальшого проголошення автокефал╕╖ УПЦ до к╕нця. Це, напевно, повинн╕ тепер зробити наступн╕ покол╕ння богослов╕в, як╕ вважають його сво╖м духовним отцем ╕ виконуватимуть його запов╕ти.
Однак я думаю, що розшарування в УПЦ на тих, хто ор╕╓нтуватиметься на Укра╖ну, ╕ прихильник╕в збереження ╓дност╕ з Московським патр╕архатом п╕сля в╕дходу у в╕чн╕сть Блаженн╕йшого митрополита Володимира посилиться, ╕ приховати це буде неможливо.
РПЦ поки що вестиме пол╕тику, н╕би н╕чого особливого не сталося, ╕ УПЦ й надал╕ розвива╓ться так, як ╕ ран╕ше, тобто маючи широк╕ права автоном╕╖, але в юрисдикц╕╖ Московського патр╕архату. Проте вона не полишатиме спроб блокувати будь-як╕ проукра╖нськ╕ сили в УПЦ, як╕ проводитимуть пол╕тику подолання розд╕лення церков ╕ об’╓днання православних юрисдикц╕й у ╢дину пом╕сну православну церкву.

Рел╕г╕╓знавець, кандидат пол╕тичних наук, доцент Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤. Франка Андр╕й Юраш:
— Митрополит Володимир був дуже значущою постаттю для укра╖нського православ’я. В╕н мав, на м╕й погляд, таку сусп╕льну вагу, яка дозволяла йому бути самост╕йним ╕ або мовчки ╕гнорувати певн╕ установки, як╕ йшли з Москви, або нав╕ть орган╕зац╕йно проводити р╕шення, як╕ не п╕дтримувалися кер╕вництвом у Рос╕╖. Тому це дуже в╕дчутна втрата для УПЦ, яка, на м╕й погляд, може в╕дкрити новий етап в ╕стор╕╖ ц╕╓╖ церкви та пошуку власно╖ ╕дентичност╕ ╕ м╕сця в укра╖нськ╕й сусп╕льн╕й ситуац╕╖.
Останн╕ под╕╖ в УПЦ ╕ останн╕ р╕шення Священного Синоду дають п╕дстави думати, що, умовно кажучи, пророс╕йська група зм╕цнилася ╕ в╕дчутно вплива╓ на переб╕г ус╕х процес╕в у церкв╕. Але ситуац╕я в Синод╕ не ╓ тотожною ситуац╕╖ на Арх╕╓рейському собор╕, оск╕льки в Синод╕ дом╕нують владики ще з радянським минулим, вихован╕ в духовних школах Москви ╕ Санкт-Петербурга, для яких ╕ншо╖ модел╕ розвитку, окр╕м промосковсько╖, просто не ╕сну╓.
Натом╕сть в Арх╕╓рейському собор╕ переважають молод╕ арх╕╓ре╖ в╕ком 35-40 рок╕в — ╖х там процент╕в 60-70, — як╕ здобули осв╕ту вже в Укра╖н╕, знають, що таке незалежна держава, ╕ виросли в умовах змагальност╕ з Ки╖вським патр╕архатом. Тому для них це питання не ╓ таким категоричним ╕ однозначним. ╤нша р╕ч — наск╕льки вони будуть готов╕ йти на певн╕ конфл╕ктн╕ сценар╕╖ з Москвою у в╕дстоюванн╕ ц╕╓╖ ╕де╖, бо вона навряд чи буде готова поступатися ╕ йти на як╕сь юрисдикц╕йн╕ кроки у напрямку автокефал╕╖ УПЦ.
Я думаю, що ц╕ молод╕ проавтокефальн╕ ╕╓рархи можуть на даному етап╕ висунути свого кандидата, не ставлячи радикально питання автокефал╕╖, але працюючи на перспективу саме в цьому напрямку. Тому в дан╕й ситуац╕╖ прогляда╓ться к╕лька можливих моделей розвитку УПЦ МП.

Доктор ф╕лософських наук, професор, пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник ╤нституту ф╕лософ╕╖ НАНУ Олександр Саган:
— Я думаю, що Московська патр╕арх╕я зробить ставку не так на в╕дверто промосковського кандидата, як на взяття п╕д контроль ус╕х процес╕в внутр╕шнього життя церкви. Це, перш за все, висвячення епископ╕в, ротац╕я кадр╕в тощо. Як на мене, патр╕арх Кирил розум╕╓, що час гра╓ не на нього ╕ рок╕в через десять в УПЦ МП п╕дросте молодь, яка явочним порядком або голосуванням ногами визначить свою позиц╕ю.
На мою думку, в╕дверто пророс╕йськ╕ кандидати на зразок митрополита Донецького ╤лар╕она чи Одеського Агафангела зараз не мають шанс╕в на обрання першими особами в УПЦ МП, тому будуть пропонуватися б╕льш компром╕сн╕ кандидатури. Я думаю, що йтися може про митрополита Борисп╕льського Антон╕я (Паканича), митрополита Черн╕вецького Онуфр╕я (Березовського), можливо, якщо в╕н погодиться, митрополита Черкаського Софрон╕я (Дмитрука). Це досить нейтральн╕, обережн╕ ╕ не так╕ в╕дверто промосковськ╕ кандидати, з-пом╕ж яких в принцип╕ може бути обраний наступник Володимира.
Щодо об’╓днання укра╖нських церков у ╢дину пом╕сну церкву, то цей процес, з одного боку, залежатиме в╕д новообраного предстоятеля, а з другого, — в╕д того, наск╕льки ми в економ╕ц╕, пол╕тиц╕, вс╕х ╕нших речах будемо в╕ддалятися в╕д Москви. Чим дал╕ ми в╕д╕йдемо, тим цей процес об’╓ктивно буде посилюватися. Його не зможе стримати нав╕ть в╕дверто промосковський кандидат на чол╕ УПЦ МП: якщо в╕н намагатиметься д╕яти в цьому план╕ силовими методами, то, скор╕ш за все, розколе церкву.

Над╕я ЮРЧЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13571

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков