"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема "Резонанс"
#28 за 11.07.2014
МЕДЖЛ╤С У ВИГНАНН╤
Вл╕тку 1990 року президент Серб╕╖ Слободан М╕лошевич ухвалив р╕шення про розпуск парламенту автономного краю Косово ╕ значне ур╕зання повноважень само╖ автоном╕╖. У в╕дпов╕дь депутати косовсько╖ Скупщини прийняли декларац╕ю про незалежн╕сть – ╕, фактично вит╕снен╕ з територ╕╖ р╕дного краю, провели сес╕ю парламенту в столиц╕ Словен╕╖ Люблян╕. Югослав╕я все ще була ╓диною кра╖ною, але в Люблян╕ депутат╕в парламенту Косова сприймали як геро╖в, як╕ обстоюють честь свого народу, а в Белград╕ – як сепаратист╕в ╕ зрадник╕в, що п╕дн╕мають руку на «сербський св╕т». Косовонаше. Про ц╕ под╕╖ чвертьв╕ково╖ давнини я згадав, коли д╕знався про зас╕дання Меджл╕су кримськотатарського народу в Ген╕чеську та ухвалене одразу за ц╕╓ю под╕╓ю р╕шення рос╕йсько╖ влади заборонити голов╕ Меджл╕су Рефату Чубарову в’╖зд до Криму. Вже доводилося писати, що у Володимира Пут╕на начебто переселився дух Слободана М╕лошевича – рос╕йський президент старанно коп╕ю╓ вс╕ помилки померлого в Гааз╕ сербського диктатора, н╕би не пом╕чаючи траг╕чного для Серб╕╖ ф╕налу правл╕ння М╕лошевича та особисто╖ катастрофи самого «шаленого Слободана». Що зробив М╕лошевич на початку сво╓╖ боротьби з косовськими албанцями, яких – на в╕дм╕ну в╕д ласого на шов╕н╕стичну пропаганду сербського сусп╕льства – в╕н не м╕г зробити пок╕рними п╕дданими? Диктатор став виганяти з велико╖ пол╕тики авторитетних кер╕вник╕в комун╕стичних час╕в – колишнього голову Презид╕╖ Косово Махмута Бакал╕, колишнього голову Презид╕╖ Югослав╕╖ Фад╕ля Ходжу. А останнього голову Сп╕лки комун╕ст╕в Косово Азема Влас╕, улюбленця маршала Т╕то, М╕лошевич ╕ взагал╕ посадив у в’язницю. Скупщина Косово, вимушена зас╕дати в Люблян╕, – це був комун╕стичний парламент. Але М╕лошевич ╕ його вигнав – ╕ був упевнений, що проблема вир╕шена. В╕н так ╕ не пом╕тив, що розширена автоном╕я Косово в Югослав╕╖ була ╓дино можливим компром╕сом, який утриму╓ край в╕д дестаб╕л╕зац╕╖. Албанц╕ у в╕дпов╕дь обрали новий, нелегальний парламент: у пол╕тику прийшли люди, далек╕ в╕д комун╕зму, албанське сусп╕льство Косово стало стр╕мко розвиватися – на в╕дм╕ну в╕д застряглих у комун╕зм╕ та авторитаризм╕ м╕сцевих серб╕в. Албанц╕ фактично створили «паралельну державу», проти яко╖ важко було боротися, тому що ╖хн╕й новий л╕дер ╤браг╕м Ругова заперечував озбро╓ний спротив. ╤ тод╕ Белград став робити все можливе, щоб цей спротив спровокувати. ╤ дом╕гся свого: на св╕т з’явилася Арм╕я зв╕льнення Косово, почалася партизанська в╕йна. Диктатор пов╕рив, що це непогана можлив╕сть вир╕шити албанську проблему раз ╕ назавжди – ╕ вигнав з Косово майже все населення краю. Дал╕ були бомбардування НАТО, крах режиму, остаточне в╕дд╕лення Косово, Гаага... Пут╕н – на самому початку цього шляху. В╕н не здатний побачити, що перебування Криму в склад╕ Укра╖ни – ╓дино можливий компром╕с, здатний утримати п╕востр╕в в╕д краху м╕жнац╕онального миру. Пут╕н в╕рить, що, вигнавши з Криму харизматичних л╕дер╕в кримських татар, в╕н «вир╕шить проблему» непок╕рного Меджл╕су – тому що в Рос╕╖ Пут╕на, як ╕ в Серб╕╖ М╕лошевича, пок╕рним ма╓ бути все. Але це помилка. Кримськотатарському народов╕ доведеться виживати в нових умовах, що приведе до переформатування нац╕онального ╕снування. ╤ оск╕льки влада буде з цим переформатуванням боротися, вона рано чи п╕зно спровоку╓ радикал╕зац╕ю кримськотатарсько╖ молод╕ – ╕ Крим може стати «ранн╕м» Косово або нин╕шн╕м П╕вн╕чним Кавказом... Мен╕ можуть сказати, що паралел╕ з Косово некоректн╕, тому що албанц╕ в майбутн╕й республ╕ц╕ були б╕льш╕стю, а кримськ╕ татари в Криму – менш╕сть. Але той, хто бував у 90-т╕ роки в Пр╕штин╕, скаже вам, що в╕др╕зняло косовських албанц╕в в╕д косовських серб╕в. Косовськ╕ албанц╕ були патр╕отами Косово, а косовськ╕ серби були патр╕отами Серб╕╖. ╤ приблизно те саме ми спостер╕га╓мо зараз у Криму. Кримськ╕ татари довели, що можна в╕дновити нац╕ональне життя ╕ справжн╕й характер п╕вострова п╕сля десятил╕ть вигнання. Вони – патр╕оти Криму, вони, власне, ╕ ╓ Крим. А багато ╖хн╕х сус╕д╕в дуже часто нав╕ть не патр╕оти Рос╕╖, а патр╕оти пенс╕й, бюджетних зарплат ╕ брехливо╖ пропаганди, яка позбавля╓ в╕дпов╕дальност╕ за майбутн╓ цього прекрасного краю. У кримських татар нема╓ н╕якого ╕ншого вибору, окр╕м Криму. А багато з тих, хто п╕дтримав рос╕йську анекс╕ю, завтра по╖дуть в Соч╕ або Москву ╕ нав╕ть не згадають про загублену батьк╕вщину. Це не питання б╕льшост╕ чи меншост╕. Це питання ╕сторично╖ в╕дпов╕дальност╕. Це те, чого не розум╕в М╕лошевич, ╕ те, чого не зможе зрозум╕ти Пут╕н.
В╕тал╕й ПОРТНИКОВ, ки╖вський журнал╕ст, оглядач «Крим.Реал╕╖»
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2014 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13564
|