Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФЕОДОРА ОС╤НЬ П╤ДТИНА╢...
24 вересня — свято преподобно╖ Феодори.


ХОВАЙ ВИЛА НА ВАВИЛА!...
Наш╕ традиц╕╖


ЗАП╤ЗН╤Л╤ ЛАСТ╤ВКИ
З фенолог╕чного щоденника


СТРОГИЙ П╤СНИЙ ДЕНЬ
11 вересня — Ус╕кновення Голови пророка, Предтеч╕ та Хрестителя Господнього ╤вана.


ПОДАРУНОК ╤З КРИМУ
╤м’я нашого земляка, прекрасного поета-л╕рика, перекладача, журнал╕ста Данила Кононенка...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 04.07.2014
СВ╤ТЛО ╤ Т╤Н╤ БАХЧИСАРАЯ

Арх╕тектура древня ╕ сучасна Кримського п╕вострова ╓ головною темою творчост╕ художника Олександра Кропка. На персональн╕й виставц╕, що в╕дкрилася у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕, в╕н пропону╓ зд╕йснити подорож у Бахчисарай, одне з кримських м╕ст, де сл╕ди древн╕х епох збер╕гають дос╕ багато житлових ╕ культових споруд, кам’яне мощення вулиць ╕ нав╕ть покр╕вл╕ з черепиц╕, побачити його св╕тло ╕ т╕н╕, розгадати м╕стичну ауру ╕ та╓мнич╕сть.
Леся Укра╖нка писала у в╕рш╕ «Бахчисарай» ╕з циклу «Кримськ╕ спогади»:

Пов╕тря дише чар╕вним споко╓м,
Над сонним м╕стом легкокрилим ро╓м
Витають красн╕ мр╕╖, давн╕ сни.
╤ верхов╕ттям тонк╕╖ топол╕
Кивають стиха, шепотять повол╕,
Про давн╕ часи згадують вони...

У Криму О. Кропка знають як чудового акварел╕ста. Арх╕тектор за фахом, в╕н ╕ сво╖ картини малю╓ так, немов склада╓ сюжетн╕ композиц╕╖ з моза╖чних клаптик╕в. Його живописн╕ твори трич╕ демонструвалися на Всесв╕тн╕й виставц╕ м╕н╕атюри в Торонто (Канада), в експозиц╕╖ кримських художник╕в у Хайдельберз╕ (Н╕меччина). В╕н чотири рази в╕дзначався дипломами за перш╕ та друг╕ м╕сця в Б╕╓нале камерно╖ акварел╕, лауреат Прем╕╖ Криму. А на ц╕й виставц╕ вперше в такому великому обсяз╕ поста╓ перед глядачем як живописець ол╕╓ю. Переходити на цю техн╕ку в╕д сво╓╖ улюблено╖ акварел╕ його спонукають кл╕матичн╕ умови: дощова погода ╕ зима, коли водян╕ фарби на папер╕ погано сохнуть.
Бахчисарай вразив Олександра сво╓ю середньов╕чною патр╕архальн╕стю з першого погляду. Це було, коли в╕н при╖хав сюди з р╕дного Ген╕чеська Херсонсько╖ област╕ студентом Харк╕вського ╕нституту буд╕вництва та арх╕тектури разом з молодшим братом ╕ батьком, який пров╕в син╕в дорогами ╕ стежками по м╕сцях, де жив до Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. Це село Сююрташ, нин╕ Б╕локам’янка за Бахчисара╓м. Зв╕дти п╕шов на фронт.
Може, саме батьк╕вськ╕ гени в╕д╕грали визначальну роль у вибор╕ Олександром свого м╕сця роботи п╕сля зак╕нчення ВНЗ. В╕н обрав Крим ╕ в тому ж 1976 роц╕ ╖де в Бахчисарай на пленер, орган╕зований для самод╕яльних художник╕в Республ╕канським науково-методичним центром культури, мистецтва та народно╖ творчост╕. Взяв ╕з собою фарби, гуаш, туш, перо — все, чим волод╕в, ╕ в цих техн╕ках виконав невелику сер╕ю роб╕т з Ханського палацу. З того часу це м╕сто стало об’╓ктом його особливо пильного профес╕йного ╕нтересу та частиною б╕ограф╕╖. Намальованим на тому сво╓му першому пленер╕ пейзажем ╕ в╕дкрива╓ться на виставц╕ «Бахчисарай, Салачик 1996-2006» ретроспектива створених за б╕льш як тридцять рок╕в ол╕йних роб╕т автора з видами м╕ста.
— Ми тод╕ прагнули бути авангардистами, — коменту╓ художник сво╖ тогочасн╕ пошуки власного стилю в образотворчому мистецтв╕, жовто-коричневий колорит обрис╕в м╕ста, в якому по╓днан╕ в╕дт╕нки спекотного кримського л╕та ╕ червоно-золотий спектр барв осен╕.
А на ╕нших пейзажах, як╕ створювалися з листопада до березня, природа без листя на деревах оголю╓ться ╕ всю безсн╕жну кримську зиму немов завмира╓ до весни. Б╕лими плямами на цьому приглушеному, з холодною синявою фон╕ висв╕тлюються лише скел╕, ст╕ни будинк╕в та огорож ╕з черепашника, кози, в╕вц╕... Св╕титься ср╕блом нав╕ть штукатурка. ╤ в╕д цього св╕тла вся картина наповню╓ться н╕жн╕стю, споко╓м, умиротворенням ╕ водночас внутр╕шн╕м рухом. У гармон╕╖ колориту ╕ биття свого серця чу╓ться мелод╕я «Бахчисарайсько╖ хайтарми», а сп╕вачка, заслужена артистка Криму Аф╕з╓ Касара, виконавши на в╕дкритт╕ виставки дек╕лька кримськотатарських народних п╕сень, сказала:
— Ц╕ старовинн╕ п╕сн╕, б╕льш╕сть з яких про кохання, складалися ╕ звучали саме в таких куточках старого Криму, як зображен╕ на картинах. ╤ куди б я не при╖жджала з концертами, всюди бачу ц╕ будиночки, що зникають.
А поки вони ╓ на м╕сцевост╕, О. Кропко прагне закарбувати ╖х на полотн╕ та папер╕. В╕н зна╓ ╖х ус╕ поштучно в кожному населеному пункт╕, стан д╕ючий чи на меж╕ руйнування. Це, перш за все, Соколине (Коккози) ╕ Наг╕рне (Махульдур) Бахчисарайського району. Художник наст╕льки глибоко проника╓ в образ непом╕тних куточк╕в, що його пейзаж╕, за словами зав╕дувача виставково-експозиц╕йного сектора В╤КЦ, заслуженого д╕яча мистецтв Криму Ельм╕ри Черкезово╖, — це п╕сн╕ у фарбах, а ╖хн╕й автор — сп╕вець Криму, що зника╓ в простор╕ та час╕.
— П╕д╕бран╕ художником шари фарб роблять змальовувану натуру кращою, н╕ж вона ╓ насправд╕. ╤ саме так, з присутн╕м у картин╕ власним колоритом, народжу╓ться справжн╓ мистецтво, — сказав директор С╕мферопольсько╖ дитячо╖ художньо╖ школи, заслужений прац╕вник культури Криму ╤лля Борохов.
Досконало оволод╕ти техн╕чними прийомами живопису О. Кропку допомагали в Ген╕чеську кер╕вник дитячо╖ ╕зостуд╕╖ Микола Писанко, в ╕нститут╕ — викладач Петро Юрченко, дружба з яким трива╓ й донин╕. А як нову особист╕сть з╕ сво╖м почерком на кримськ╕й пал╕тр╕ його першим пом╕тив, визнав ╕ наставляв багато рок╕в мистецтвознавець Рудольф Подуфалий. Його оц╕нка або, за висловом художника, «пара очей» була для нього дуже важливою.
У стил╕ рос╕йських художник╕в Михайла Врубеля ╕ Костянтина Коров╕на пензель Кропка см╕ливо експерименту╓ з осв╕тленням, виразн╕стю ╕ колоритом фарб. А коли п╕сля знайомства з бахчисарайським арх╕тектором Олександром Згурським у нього з’явилася можлив╕сть подовгу перебувати з╕ сво╖м мольбертом у цьому м╕ст╕, йому вдалося реально передати його життя в години вран╕шнього пробудження, у пронизаний б╕лим св╕тлом полудень ╕ в сяйв╕ веч╕рн╕х вогн╕в у в╕кнах будинк╕в, на вулицях ╕ в парках. Фарби на полотн╕ по╓днан╕ так, що нав╕ть у затемненому зал╕ картини св╕тяться, як люм╕несцентн╕. ╤ в цьому — ╖хня особлив╕сть та неповторн╕сть.
З╕мкнулася в коло дорога, якою ходили багато покол╕нь предк╕в, яка змива╓ грязь з наших душ, напою╓ рад╕стю в╕дкритт╕в. Хочеться слухати мову земл╕, в╕дчувати ╖╖ серцем ╕ з пробудженим почуттям в╕дпов╕дальност╕ жити, знайти сво╓ призначення в збереженн╕ минулого ╕ прикрашанн╕ дня нин╕шнього. Якщо скласти разом ус╕ дн╕, як╕ О. Кропко пров╕в на ви╖зд╕ в Бахчисара╖: досл╕джував арх╕тектурну забудову, малював з натури старе м╕сто, його древн╕й район Салачик, розташований м╕ж Ханським палацом ╕ фортецею кара╖м╕в Джуфт-Кале, вулиц╕ та окрем╕ буд╕вл╕ — довгий д╕м, б╕ля п╕вденних вор╕т, п╕д скелею, з верандою, — то вийде в ц╕лому 2,5 року, а в художньому вираженн╕ — б╕льше тридцяти ол╕йних картин ╕ одна темпера.
Першоджерелом в ╖хньому створенн╕ завжди була арх╕тектурна основа — житлова, культова чи господарська, а природа — на другому план╕: трошки земл╕, неба, г╕р, виноградно╖ лози... Лише для сер╕╖ з бузком зроблено виняток. Сюжети не продиктован╕ натурою, а програмн╕, композиц╕йно змодельован╕ за власним задумом. Кожен кущ чи справжн╕ зарост╕ ф╕олетового бузку пробуджують особлив╕ почуття ╕ переживання. А що в розташованому в межиг╕р’╖ Бахчисара╖ тепл╕ше, н╕ж по всьому Криму, ╕ бузок розцв╕та╓ на м╕сяць ран╕ше — у кв╕тн╕, то ця близьк╕сть до холодного пер╕оду року передана автором у веч╕рн╕й затемнен╕й тональност╕. Вона гармон╕йно впису╓ться в загальну ╕мпрес╕он╕стичну л╕н╕ю експозиц╕╖, яка немов поверта╓ нас назад у минуле ╕ водночас акценту╓ увагу на скороминущост╕ матер╕альних форм предмет╕в ╕ природи.
Минулого року О. Кропко зд╕йснив з дружиною екскурс╕йну по╖здку в Стамбул. ╥хав спец╕ально для того, щоб подивитися арх╕тектуру та моза╖чний цикл собору Свято╖ Соф╕╖, одного з найб╕льших храм╕в християнського св╕ту, який називають восьмим чудом св╕ту. А побачив за п’ять дн╕в багато й ╕нших ориг╕нальних споруд турецько╖ арх╕тектури ╕ серед них — знамениту мечеть Сулеймана, де похована укра╖нка Роксолана. ╥хн╕ розм╕ри — величезн╕, монументальн╕. ╤ це вража╓.
У Криму його художню уяву приваблюють невелик╕ храми, ун╕кальн╕ парков╕ будиночки та альтанки, як╕ прикрашають п╕вденне морське узбережжя. Нещодавно завершив роботу аквареллю над сер╕╓ю з п’ятдесяти арх╕тектурних пейзаж╕в Ялти. Море, скел╕ та парков╕ композиц╕╖ малював з натури у Форос╕. А в себе на дач╕ в урочищ╕ Таш Джарган (Роз╕рваний Кам╕нь) поблизу С╕мферополя його об’╓ктом першого плану були кв╕ти — ╕риси, маки, бузок. Отже, будуть нов╕ експозиц╕╖. Ш╕сть ╕з роб╕т на тему Криму, виконаних протягом к╕лькох останн╕х рок╕в, нин╕ демонструються на виставц╕ «Поез╕я акварел╕» в галере╖ «Почерк» на територ╕╖ в╕лли «Олена» в Ялт╕.
Настав липень, гарячий ╕ спекотливий. Через це кримськ╕ художники його не люблять. Для роботи ╖м кращ╕ ╕нш╕ пер╕оди року: весна в буянн╕ зелен╕, золотиста ос╕нь ╕ зима з шатром вулиць ╕ будинк╕в. У ц╕й крас╕ та гр╕ кольор╕в природи знаходить Олександр Кропко безл╕ч сюрприз╕в ╕ при╓мних в╕дкритт╕в по ту сторону св╕тла ╕ т╕н╕.

Валентина НАСТ╤НА


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13553

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков