Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФЕОДОРА ОС╤НЬ П╤ДТИНА╢...
24 вересня — свято преподобно╖ Феодори.


ХОВАЙ ВИЛА НА ВАВИЛА!...
Наш╕ традиц╕╖


ЗАП╤ЗН╤Л╤ ЛАСТ╤ВКИ
З фенолог╕чного щоденника


СТРОГИЙ П╤СНИЙ ДЕНЬ
11 вересня — Ус╕кновення Голови пророка, Предтеч╕ та Хрестителя Господнього ╤вана.


ПОДАРУНОК ╤З КРИМУ
╤м’я нашого земляка, прекрасного поета-л╕рика, перекладача, журнал╕ста Данила Кононенка...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 04.07.2014
В Н╤Ч НА КУПАЛА

Свята та звича╖

З 20 до 25 червня – найкоротша н╕ч ╕ найдовший день. Це день л╕тнього сонцевороту, який в╕дзначали наш╕ пращури ще 7 тисяч рок╕в тому як свято Купала.
21 червня, коли наста╓ День л╕тнього сонцестояння, коли Всесв╕т приносить найдовший день ╕ найкоротшу н╕ч, де саме в цей час бере шлюб Вода-мати ╕ Сонце-батько, коли вся Природа буя╓ ╕ з радост╕ цв╕те жито, даруючи життя людству, ╕ гучним ута╓мниченим постр╕лом розкв╕та╓ кв╕тка Папорот╕, саме в цей день, за давньою предк╕вською традиц╕╓ю, у Музе╖ ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕-скансен╕, що в селищ╕ Рокин╕ Луцького району, традиц╕йно проходило святкування Купала. Це була «Н╕ч на Купала» в музе╖-скансен╕.
До участ╕ у святкуванн╕ долучилися не т╕льки громади р╕днов╕р╕в «Лада» Волинсько╖ област╕, а й учасники Першого п╕сенного фестивалю «Купайло в п╕снях». Чимало прибуло гостей нав╕ть ╕з сус╕дн╕х район╕в ╕ областей, а також майстри традиц╕йних волинських ремесел. Вони змогли не т╕льки побачити, а й сам╕ взяти участь в ╕нтерактивному фольклорно-етнограф╕чному справжньому обрядод╕йств╕ величного л╕тнього свята. Учасники за один веч╕р потрапили у казку, де кожен мав можлив╕сть перевт╕литися в геро╖в древн╕х легенд з Лесино╖ «Л╕сово╖ п╕сн╕».
З давн╕х-давен Свято Купайла в╕дбувалося в пер╕од, коли Сонце найвище п╕дн╕ма╓ться над Землею, посила╓ найб╕льше тепла ╕ св╕тла, дару╓ свою найвищу чудод╕йну силу для всього живого ╕ неживого. Цей день наставав 20-25 червня. Хочемо ми того чи н╕, зна╓мо ми про це чи н╕, в╕римо ми в це явище чи н╕, а для Всесв╕ту то однаково. Приходить день, наста╓ час ╕… Сонце бере шлюб з Водою. Наш╕ предки в╕дзначали в цей день величне свято Купала, бога кохання, плодючост╕, доброти, благополуччя ╕ достатку в житт╕. Не 6-7 липня, коли день уже зменшу╓ться на курячий крок, на гусячу лапку, на макову зернинку, а саме з 20 до 25 червня. Бо саме в Купальську н╕ч розцв╕тала папороть — чар╕вна вогняна кв╕тка щастя. Вважалося, хто ╖╖ з╕рве, той усе на св╕т╕ знатиме, в╕дшука╓ ус╕ скарби, волод╕тиме чудод╕йною силою ╕ причару╓ найкращу д╕вчину.
На купальське свято посп╕шали вс╕, хто жив у сел╕. Вважалося, хто не прийде до священного вогнища, той ╓ в╕дьмою (в╕дьмаком). Тому кожен намагався долучитися до цього л╕тнього обрядод╕йства.
Сценар╕й свята розробили науковц╕ Музею ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕. Режисером ╕ постановником у проведенн╕ забутих звича╖в була Ганна Середюк – пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник музею.
У свят╕ Купайла збереглося давн╓ поклон╕ння наших пращур╕в Вод╕ ╕ Вогню. Вони ╖х вважали всеочищаючими, всеобер╕гаючими ╕ ц╕лющими силами.
Купальська н╕ч духовно ╓днала людину з природою, возвеличувала побут, освячувала почуття молодих сердець. Основним стрижнем, довкола якого в╕дбувалося д╕йство, був купальський вогонь. Кожен вважав за честь очиститися вогнем, трич╕ перестрибнувши через багаття.
Поки гор╕ло вогнище, лунали купальськ╕ п╕сн╕ народних самод╕яльних аматорських колектив╕в Рожищенського та Луцького район╕в. Найактивн╕ш╕ колективи, так╕, як «Писанка» з м. Рожище (кер╕вник – Валентина Добровольська), «Журавка» Брищанського будинку культури (кер╕вник – Тетяна Пузняк) та «Горлиця» з смт. Рокин╕ Луцького району (Наталя Антонова), отримали подяки в╕д дирекц╕╖ Музею ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕-скансен та ц╕нн╕ подарунки-книги з авторським п╕дписом самого письменника ╕ досл╕дника.
Головними персонажами на свят╕ були Купала та Марена, як╕ уособлюють чолов╕че (сонячне) ╕ ж╕ноче (водяне) божества. Ц╕ дв╕ д╕йов╕ особи учасники свята виготовляють як опудала ╕з с╕на. А по╓днання чолов╕чо╖ ╕ ж╕ночо╖ стих╕й на свят╕ символ╕зувала г╕лка верби — Купайлиця, яку д╕вчата прикрашали польовими кв╕тами, р╕знокольоровими стр╕чками, бубликами, дзв╕ночками.
Назбиравши волошок, мак╕в, ромашок та ╕нших польових кв╕т╕в, д╕вчата плели в╕нки у березовому гайку. При цьому вони п╕дтанцьовували ╕ сп╕вали купальських п╕сень.
Тим часом хлопц╕ розпалювали багаття. А пот╕м змагалися з д╕вчатами за купальське г╕льце. Д╕вчата не здавалися, але врешт╕ г╕льце сп╕льно кидали у вогнище. Змагалися ╕ за Марену — та ╕ ╖╖ — у священний вогонь.
Палаюча брама, через яку повинен кожен пройти, манила ус╕х сво╓ю загадков╕стю. Адже кожен хот╕в заглянути у майбутн╓ ╕ загадати бажання. З заходом сонця, п╕д загальне пожвавлення, хлопц╕ спустили з гори вогняне колесо-Сонце. А д╕вчата, кидаючи у воду сво╖ в╕ночки, — загадали на судженого. Чий в╕нок хлопець д╕стане з води, того й д╕вчина повинна поц╕лувати ╕ ма╓ бути з ним у пар╕ на цю н╕ч.
А пот╕м ус╕ стали у коло навколо вогнища, п╕шли по сонцю ╕ сп╕вали купальських хороводних п╕сень. Ведуча обрядод╕йства Ганна Як╕вна запропонувала учасникам:
— Яке бажання ви б хот╕ли замовити у Всесв╕ту, у живих сил природи? — запитала вона.
— Миру ╕ злагоди у кра╖н╕! — не змовляючись, дружно вс╕ в╕дпов╕ли. Так ╕ зробили. Заплющивши оч╕ ╕ п╕днявши руки до Бога, вс╕ разом побажали миру ╕ злагоди в Укра╖н╕.
Найсм╕лив╕ш╕ ╕ найпринципов╕ш╕ щодо дотримання народних традиц╕й зважились очиститись «живим» вогнем, пройшлися по розпечених вугликах купальського вогнища. Дехто пот╕м довго ще вимочував ноги в холодн╕й вод╕. Але не зважали на це, бо знали, що така процедура завжди була ефективним народним зц╕ленням в╕д хрон╕чних хвороб.
Заключним акордом свята стала презентац╕я козак╕в-молодик╕в ╕з села Маяки, брат╕в Бондарук╕в Андр╕я ╕ Володимира, як╕ змонтували ╕ п╕дпалили в цю н╕ч Сваргу. Вона символ╕зувала символ Сонця у рус╕. Цей древн╕й солярний знак завжди був для б╕лих народ╕в символом Небесного круговороту, Житт╓вих Сил Всесв╕ту. Для людей, як╕ використовували даний символ, це було означення чистоти помисл╕в ╕ д╕янь, благов╕сть ╕ Св╕т Духовного прозр╕ння.
Завершилось свято громадською братчиною, частуванням справжн╕м козацьким кулешем та солодким узваром, приготовленим з ц╕лющих трав, як╕ з╕бран╕ в еколог╕чно чист╕й територ╕╖ Рокин╕вського дендропарку.
До самого св╕танку потр╕бно було берегти поп╕л в╕д священного купальського вогню. Тут пильнувала молодь. Л╕тн╕ учасники, як╕ не могли дочекатися ранку, брали хоч жменю попелу ╕ йшли додому. Ним обсипали пор╕г хати, вх╕д до хл╕в╕в, щоб в╕д╕гнати нечисту силу. Вважали, якщо просплять варту ╕ в╕дьма вкраде пригорщу попелу, то буде у сел╕ лихо стих╕йне, а може, й б╕да.
Перед св╕танком кожен, хто залишився до ранку, зм╕г скупатися у житт╓дайн╕й рос╕, зарядившись позитивною енерг╕╓ю на ц╕лий наступний р╕к.
Варто уже оф╕ц╕йно перейти на в╕дзначення традиц╕йних народно-обрядових укра╖нських свят за Новим стилем, Григор╕анським календарем, а не проводити святкування за старим Юл╕анським, що в╕дста╓ в╕д астроном╕чного календаря на 14 дн╕в. Бо 6-7 липня, коли переважна б╕льш╕сть православного люду в╕дзнача╓ ╕ святку╓ свято ╤вана Купала, що нагаду╓ г╕брид, який об’╓дну╓ дохристиянське традиц╕йне величне свято ╕ р╕здво ╤вана Предтеч╕, ╓ спец╕альним перекрученням праукра╖нських традиц╕й. Бо в той день, 6-7 липня, як би не намагалися знайти кв╕тку папорот╕, жоден юнак ╖╖ н╕коли не знайде. ╤ вода не буде такою ц╕лющою, ╕ сонце не буде таким ласкавим, як в т╕ купальськ╕ дн╕.
Отже, варто повертатися до виток╕в сво╖х, до ун╕кальних традиц╕й ╕ звича╖в наших пращур╕в-гречкос╕╖в ╕ козак╕в-во╖н╕в. Тод╕ н╕коли не виростимо н╕ сепаратист╕в, н╕ терорист╕в, н╕ колаборант╕в. Тод╕ переможно «запану╓мо ╕ ми, браття, у сво╖й сторонц╕».

Олександр СЕРЕДЮК,
директор музею, доктор ф╕лософ╕╖, етнограф, член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13550

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков