Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА Л╤ТЕРАТУРА ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Я не лише письменниця, а й читачка. Мен╕ пощастило в дитинств╕ в╕дчути смак ╕ запах слова р╕дною...


ПОВЕРНЕМО В ШКОЛУ ВИВЧЕННЯ ТВОР╤В С. РУДАНСЬКОГО «НАУКА» ТА «ПОВ╤Й, В╤ТРЕ, НА ВКРА╥НУ…»
Шанобливе ставлення до р╕дно╖ земл╕ у п╕дростаючого покол╕ння вихову╓ться в школ╕ зокрема у...


ШАХТАР ОШТРАФОВАНО ЧЕРЕЗ ОГОЛОШЕННЯ НА СТАД╤ОН╤ РОС╤ЙСЬКОЮ МОВОЮ
Про це пов╕домля╓ сайт "Футбол 24".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 04.07.2014
ПОДЯКУ НЕ ЗАВОЮВАТИ, ╥╥ МОЖНА Т╤ЛЬКИ ЗАСЛУЖИТИ

Коли нашу редакц╕ю в черговий час «оптим╕зували», вив╕льняючи при цьому к╕мнату, основну частину арх╕в╕в я забрала додому. Дещо збер╕гаю ╕ сьогодн╕, бо не втратила ╕нтересу до динам╕ки громадсько╖ думки, спостер╕гаючи за нею не р╕к ╕ не два як редактор в╕дд╕лу лист╕в.
У листах минулого тисячол╕ття ст╕льки над╕й ╕ ст╕льки впевненост╕ у сво╖х правах ╕ можливостях! Читач╕ навпереб╕й радять, як же нам розбудовувати Укра╖ну, почуваючись арх╕текторами сво╓╖ дол╕, задля чого готов╕ на все нов╕ випробування.
На початку двотисячних настро╖ сутт╓во зм╕нюються. Ймов╕рно, переконавшись, що розбудовувати кра╖ну – це не про ╖хню честь, вони тепер здеб╕льшого критикують тих, хто таки ма╓ реальн╕ важел╕ впливу на життя-буття, яке чомусь не ста╓ кращим, ск╕льки б «хором» ╕ поодинц╕ вони не затягували паски.
Останн╕м криком «SOS» став Помаранчевий майдан. Але його теж чи то не почули, чи то не зрозум╕ли. Згодом почали «оптим╕зовувати» ╕ «Кримську св╕тлицю», й це торкнулося не лише колективу, але й само╖ газети. Особливо мене здивували слова одн╕╓╖ поважно╖ особи ╕з Ки╓ва: «А нав╕що нам читач╕?!». Мен╕ ж навпаки здавалося, що ╖х необх╕дно долучати будь-якою ц╕ною, нав╕ть у форм╕ клубу за ╕нтересами (згадаймо «Ультрас»), але це будуть наш╕ люди, наша укра╖нська громада, об’╓днана ╕ вихована.
«Нам замало п╕вденно-сх╕дно╖ Укра╖ни, нам потр╕бна Укра╖на вся, дружня Укра╖на як частина рос╕йського св╕ту!» — заявляють по телебаченню рос╕йськ╕ пол╕ттехнологи.
А ось нам, укра╖нцям, вона потр╕бною чомусь не була. ╤ вс╕ осередки укра╖нського життя в Криму виникали швидше всупереч «генеральному курсу», н╕ж завдяки йому. ╤ мен╕ пригадувався пам’ятний чомусь з дитинства малюнок: «Советская власть плюс электрификация всей страны». Я бачила, як запалювалися нов╕ ╕ нов╕ вогники, що готов╕ осяяти всю велику кра╖ну, але мала на уваз╕ вже не електриф╕кац╕ю, а осередки укра╖нства, осяйн╕ св╕тлиц╕, де люди можуть бути сам╕ собою.
Я була рада за св╕й народ, ╕ вважала цей процес незворотн╕м. Але сьогодн╕ все зм╕нилося. Гостюючи на кафедр╕ укра╖нсько╖ мови та л╕тератури у Н╕ни Федор╕вни Грозян, в╕дчуваю напругу (це з ╖╖ боку), а з╕ свого – вину, бо все ж таки мушу запитати про життя ╕ перспективу ╖хньо╖ кафедри (╕нш╕ викладач╕-укра╖н╕сти, як правило, на таку близьку в╕дстань у розмов╕ мене не п╕дпускають. Вони говорять про укра╖нських фашист╕в, нат╕вськ╕ ракети ╕ рятувальницю Рос╕ю, бо не хочуть втратити шанс на збереження роботи).
Н╕, Н╕на Федор╕вна не соромить сво╓ добре ╕м’я. ╤, зда╓ться, найб╕льше шкоду╓, що я не з’явилася тут к╕лька рок╕в тому, коли вона буквально за вуха витягувала свою кафедру ╕з аутсайдер╕в ╕ згодом прославила ╖╖ на увесь ╕нженерно-педагог╕чний ун╕верситет, вив╕вши на перше м╕сце. То невже саме зараз ╖м обр╕жуть крила? Адже попит на вчител╕в-укра╖н╕ст╕в у Криму катастроф╕чно скорочу╓ться. Та хоч би й так! Але горд╕сть за власн╕ досягнення уже н╕хто у них не в╕дбере.
Ось ми заходимо в музей укра╖нського народознавства. Тут присутня вся Укра╖на. Особливо багато роб╕т ╕з р╕дно╖ для пан╕ Н╕ни Хмельниччини. Деяким вже к╕лька стол╕ть. Це – вес╕льна сукня ╖╖ прабабус╕, вишита, домоткано╖ роботи. Як склалася подальша доля ц╕╓╖ худорляво╖ д╕вчини? Певне, що добре, ╕накше не було б ╕ ц╕╓╖ чи не найгарн╕шо╖ з ус╕х мо╖х знайомих вчених лед╕ ╖╖ родички.
╢ в музе╖ ╕ три фотостенди, присвячен╕ практиц╕ першокурсниць, як╕ збирали експонати в р╕зних куточках Криму, а т╕, з ким у цьому процес╕ ╖х зводила доля, ╕нод╕ так ╕ залишалися для них близькими людьми. Сьогодн╕ екскурс╕ю по музею провела для мене пан╕ Грозян, а зазвичай це роблять сам╕ студентки. А ще – це св╕тлиця, де проходять вечорниц╕, ╕нш╕ народн╕ свята.
Не хочу думати, що все це залишиться у минулому. Бо кому ж з того шкода, якщо молодь житиме повн╕шим, насичен╕шим життям, п╕д п╕клуванням стародавн╕х оберег╕в укра╖нського народу? ╤ у кого п╕дн╕меться рука на цей по-справжньому ун╕кальний навчальний заклад, виплеканий його беззм╕нним ректором Февз╕ Якубовим, де готують двомовних фах╕вц╕в? В укра╖нсько-англ╕йськ╕й груп╕ навча╓ться сьогодн╕ 51 студент, у кримськотатарсько-укра╖нськ╕й – 27 студент╕в, а в рос╕йсько-укра╖нськ╕й – 40.
Кажуть, на ц╕й кафедр╕ легко диха╓ться ╕ старшим, ╕ молод╕. Серед усп╕шних студенток – Олександра Баклажова, Тетяна Осипова, Ра╖са Сьомченко. Та чи вс╕ кращ╕ ╕з кращих не зрадять р╕дн╕й мов╕? Питання риторичне. Дехто з укра╖нських д╕вчат, що подавали особлив╕ над╕╖, зненацька зац╕кавилися англ╕йською. Але в це ще н╕хто до к╕нця не в╕рить. Тут же ц╕ла ст╕на ╖хн╕х диплом╕в, здобутих на конкурсах Петра Яцика та присвячених Тарасу Григоровичу Шевченку, куди ж в╕д цього под╕тися? Ун╕верситет – традиц╕йне м╕сце проведення всеукра╖нських та м╕жнародних конкурс╕в, наукових сем╕нар╕в, присвячених поетов╕. Шевченкова тема на кафедр╕ ╓ одн╕╓ю з пров╕дних. Особливо оп╕куються ц╕╓ю темою доценти кафедри Валентина Васил╕вна Власенко та Михайло Якович Вишняк, котрий не без гордост╕ зауважу╓, що майже вс╕ нин╕шн╕ педагоги ун╕верситету – це його вихованц╕, а сам ╕ сьогодн╕ ╓ невтомним досл╕дником творчост╕ та дол╕ великого Кобзаря, його прац╕ охоче друкують в Ки╓в╕.
А ще Михайло Якович, який ╓ членом Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, пост╕йно дба╓ про те, аби студенти знали власних талановитих земляк╕в, хай-то музиканти, сп╕ваки, поети, письменники. Тож не дивно, що в наукових зб╕рниках знаходять сво╓ м╕сце ╕ перш╕ проби пера молодих л╕тератор╕в.
Ось Н╕на Федор╕вна захоплено розпов╕да╓ про гостини у Гвард╕йськ╕й школ╕ № 1 (сама колись в тих краях працювала). То був листопад, День р╕дно╖ мови. Про те, чим живе Гвард╕йська школа сьогодн╕, зав╕дувачка кафедри говорити не береться. ╤ телефон ╖╖ директора не «розсекречу╓», мовляв, не зовс╕м етично... А я думаю, що колишн╕ наш╕ побратими ╕ посестри чомусь бояться нас сьогодн╕ б╕льше, н╕ж В. Пут╕н — «Правого сектора». Бояться нав╕ть нашо╖ прекрасно╖ патр╕отично╖ укра╖номовно╖ б╕бл╕отеки, кращо╖ в╕д яко╖, напевне, в Криму нема╓, ╕ тепер, зв╕сно, не буде. Спасиб╕, що Н╕на Федор╕вна не злякалася. Вона, як ╕ ми, розум╕╓: до час╕в ╕нкв╕зиц╕╖ навряд чи повернемося. А ось випускники КД╤ПУ зможуть подивувати сво╖х колег ╕з будь-якого рег╕ону Укра╖ни нетиповими для кримчан знаннями.
Наступного року в маг╕стратур╕ з укра╖нсько╖ мови та л╕тератури вже навчатиметься не 15, а лише 10 молодих науковц╕в-укра╖н╕ст╕в. Тож при так╕й б╕бл╕отец╕ давайте в╕зьмемо хоча б як╕стю!
Зараз трива╓ активний наб╕р майбутн╕х студент╕в. Про квоти для тих, хто хот╕в би вивчати укра╖нську мову, а паралельно ще якусь нац╕ональну, Н╕на Грозян не зна╓. А можливо, просто не хоче викликати у мене бурю емоц╕й. Ними ж д╕йсно горю не зарадиш. Але мен╕ чомусь зда╓ться, що Февз╕ Якубов таки не дасть зруйнувати кращих досягнень ун╕верситету.
Читаю напис на спорудженому ним мемор╕ал╕ дружби, де кримськ╕ татари дякують узбецькому ╕ укра╖нському народам. Там могла б з’явитися подяка представникам ще одн╕╓╖ нац╕ональност╕. Але ╖╖ неможливо завоювати, можна т╕льки заслужити. На спорудження цього монумента п╕шли роки.
Люди, збереж╕ть цей символ нашого св╕тлого майбуття, якщо хочете добра кримчанам, в╕д ╕мен╕ яких так самовпевнено промовля╓те ╕ вир╕шу╓те долю Криму!

Тамара СОЛОВЕЙ

На фото: Щира подяка «команд╕» «св╕тличанина» Василя Стефанюка за те, що допомогли перевезти книги!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13535

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков