Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ МА╢ ШАНС ЗАЗВУЧАТИ УКРА╥НСЬКОЮ
30 липня на платформ╕ “Велика ╤дея” стартувала кампан╕я збору кошт╕в про╓кту...


ФЛЕШМОБ «БУДЕМО РАЗОМ»
У Ки╓в╕ запущено флешмоб «Будемо разом» на п╕дтримку людей, що проживають на...


«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 04.07.2014
ЧОМУ «РОС╤ЙСЬКИЙ» КРИМ НЕ СТАНЕ КУРОРТОМ

«Покращення» по-кримськи

Всупереч об╕цянкам пол╕тика рос╕йсько╖ влади на окупованому Кримському п╕востров╕ не поверне йому статус «всесоюзно╖ оздоровниц╕».
Спроби Рос╕╖ тут ╕ одразу в╕дмовитися в╕д усього укра╖нського у Кримському федеральному окруз╕ — а саме так зараз ╕менуються тимчасово окупован╕ АР Крим та Севастополь — вже почина╓ в╕д╕гравати з кремл╕вськими стратегами злий жарт. Привнесений Москвою колапс у соц╕ально-економ╕чне життя п╕вострова та бажання якомога швидше в╕дгородитися в╕д материково╖ Укра╖ни негативно вплинули на основу м╕сцево╖ економ╕ки — туризм.

«Шахтар╕» волею Його Величност╕

У Кремл╕ дивним чином забули кв╕тнев╕ тези свого ж вождя про те, що в Криму «матер╕ально-техн╕чна база п╕дпри╓мств в╕дпочинку, санатор╕╖в, курорт╕в Криму занепала» ╕ що «за рос╕йськими сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чними нормами ╖х нав╕ть не можна на сьогодн╕ використовувати для проживання людей». Як стверджував тод╕ Пут╕н, в Крим ╖дуть лише шахтар╕, яким «випити п╕всклянки — ╕ на пляж».
Тепер же, коли турист╕в у Криму через рос╕йську окупац╕ю прогнозовано мало, у Кремл╕ вс╕ма методами намагаються врятувати ситуац╕ю. Для цього на «шахтар╕в-алкогол╕к╕в» наказано перетворитися рос╕йським бюджетникам. Ус╕м ╖м «наполегливо порекомендували» провести л╕тн╕ в╕дпустки на нов╕й «╕сконно руськ╕й земл╕».

Брудна в╕йськова база

При цьому, продовжуючи свою л╕н╕ю на м╕л╕таризац╕ю п╕вострова (вочевидь, для оборони в╕д уявних «правос╓к╕в»), у Б╕локам’ян╕й вол╕ють заплющувати оч╕ на головн╕ локальн╕ проблеми туризму та рекреац╕╖, з якими з╕ткнуться сьогодн╕ ╕ в осяжному майбутньому вс╕ рос╕яни ╕ нечисленн╕ ╕нтуристи, як╕ оберуть для в╕дпочинку окупований Крим.
Та поки що минемо соц╕альн╕, економ╕чн╕ та ╕нфраструктурн╕ проблеми ╕ зупинимось лише на одному з нар╕жних камен╕в усп╕шно╖ тур╕ндустр╕╖ — еколог╕╖. Чого гр╕ха та╖ти, з нею у Криму, при всьому його потенц╕ал╕, не заладилося ще з радянських час╕в, коли в Кремл╕ сид╕ли ╕нш╕ вожд╕. Основний постулат того часу: на першому м╕сц╕ — ╕нтереси держави, а пот╕м — людини. В результат╕ забруднена атмосфера та небезпечне море подавалися як щось очевидне, пожертвувати чим задля м╕ц╕ держави — загальний обов’язок ус╕х. ╤ яскравий приклад цьому — м╕сто «русской славы» Севастополь.
Великий негативний внесок у забруднення атмосфери у м╕ст╕ роблять численн╕ п╕дпри╓мства теплоенергетики (близько 45% в╕д загальних викид╕в стац╕онарними джерелами). Вт╕м, не менш «корисним» для здоров’я севастопольц╕в ╕ гостей м╕ста була ╕ залиша╓ться д╕яльн╕сть п╕дконтрольних Чорноморському флоту РФ в╕йськових формувань.
Так, у в╕йськових частинах севастопольського гарн╕зону на обл╕ку перебува╓ понад п╕всотн╕ котельних, з яких 80% — вуг╕льних ╕ 2% — газових. ╤ це при тому, що вуг╕льн╕ котельн╕ викидають у 4-5 раз╕в б╕льше забруднюючих речовин, н╕ж газов╕. Як рахували вчен╕, загальний об’╓м викид╕в у атмосферу в╕д рос╕йських в╕йськових у Севастопол╕ — 2100 тонн щор╕чно. А в цьому диму майже все — в╕д шлак╕в ╕ с╕рчистого анг╕дриду до м╕кроелемент╕в та важких метал╕в, деяк╕ з яких токсичн╕. Яким чином це по╓дну╓ться з оздоровчими прагненнями турист╕в — запитання риторичне...
Окр╕м атмосфери, у м╕ст╕ з особливим статусом проблеми ╕ з найприваблив╕шим м╕сцем для в╕дпочиваючих — морськими водними ресурсами. Зокрема, в╕зитна картка — бухти Севастополя — залишаються одними з найзабруднен╕ших бухт Чорного моря. У цих водах ╓ все «необх╕дне»: л╕дан, гептахлор, гексахлорбензол, хлорфенол, детергенти тощо. За окремими компонентами забруднен╕сть перевищу╓ гранично допустиму норму в 7 (!) раз╕в. Акумуляц╕я забруднюючих речовин у донному сегмент╕ севастопольських бухт також зашкалю╓.
Не набагато краща ситуац╕я ╕ на Севастопольському узмор’╖ — акватор╕╖ в╕д миса Сарич до миса Лукулл. В╕дпов╕дно до ╕ндексу забрудненост╕ морськ╕ води на ц╕й д╕лянц╕ класиф╕куються як пом╕рно забруднен╕ ╕ забруднен╕. Для пор╕вняння, в сус╕дн╕х районах — у район╕ ╢впатор╕╖, Алупки та Велико╖ Ялти — води оц╕нюються як пом╕рно забруднен╕.
Не сприя╓ покращенню ситуац╕╖ ╕з забрудненим морем ╕ м╕ська канал╕зац╕я, стан яко╖ бажа╓ кращого. Побудована ще в радянськ╕ часи, вона й дос╕ використову╓ться на безальтернативн╕й основ╕. При цьому найб╕льш гостро проблема сто╖ть у перлин╕ п╕вденного берега Криму — Балаклав╕. Очисних споруд там узагал╕ нема╓.
Б╕льш╕сть же севастопольських канал╕зац╕йно-очисних споруд забезпечують лише механ╕чне очищення ст╕чних вод. ╤ пот╕м все це «очищене» йде прямо куди? В море! Через пер╕одичн╕ авар╕╖ (до 30 на р╕к) в морське середовище потрапляють ╕ взагал╕ неочищен╕ ст╕чн╕ води. А зв╕дти вже ╕ пряма загроза здоров’ю в╕дпочиваючих.
╤ якщо взяти до уваги те, що пляж╕ Севастополя розм╕щен╕ безпосередньо в адм╕н╕стративних кордонах м╕ста, картина для турист╕в вигляда╓ зовс╕м нерайдужною. Так, головн╕ м╕сця в╕дпочинку б╕ля моря — пляж╕ Парк Перемоги, Омега, Сонячний, Хрустальний, Учку╖вка, Любим╕вка — ус╕ вони розм╕щен╕ у безпосередн╕й близькост╕ до джерел забруднення — п╕дпри╓мств ╕ численних в╕йськових частин. Такою ж «особлив╕стю» пляжного в╕дпочинку ╓ наявн╕сть поруч ╕ вже згадуваних об’╓кт╕в системи в╕дведення ст╕чних вод у море. А при авар╕╖ на цих об’╓ктах пляж╕ взагал╕ використанню не п╕длягають.

В╕йська зам╕сть еколог╕╖

Сьогодн╕ весь цей комплекс проблем характерний для всього п╕вострова, який унасл╕док окупац╕╖ д╕стався Рос╕╖. При цьому, справедливост╕ заради, варто зазначити, що нав╕ть ц╕ невесел╕ показники кардинально р╕зняться у кращий б╕к пор╕вняно з тим, що д╕сталося Укра╖н╕ при розпад╕ СРСР. Зусилля з дем╕л╕таризац╕╖ Криму ╕, зокрема, Севастополя разом з низкою реал╕зованих Ки╓вом еколог╕чних проект╕в значним чином покращили сферу проживання рег╕ону. Пов╕тря ╕ море стали кращими, що, власне, п╕дтверджу╓ться результатами низки наукових досл╕джень. Хоча роботи у цьому план╕ в автономн╕й республ╕ц╕ залишалося на тривалий час. Вт╕м, Крим тепер оч╕кують не наст╕льки обнад╕йлив╕ перспективи, з огляду на перш╕ кроки Кремля та його загальний досв╕д господарювання.
Так, на тл╕ в╕дмови в╕д еколог╕чних проект╕в, як╕ реал╕зовувала в Криму Укра╖на, сьогодн╕ рос╕йська сторона задекларувала курс на повернення радянсько╖ могутност╕ Криму у в╕йськов╕й та економ╕чн╕й сфер╕. З туристичного об’╓кта п╕востр╕в знову хочуть перетворити на потужну в╕йськову базу.
Як запевнив нещодавно головнокомандувач ВМФ РФ В╕ктор Ч╕рков, «в╕дпов╕дно до програми в╕йськового кораблебудування у найближч╕ ш╕сть рок╕в на Чорноморський флот плану╓ться надходження близько 30 бойових корабл╕в р╕зних клас╕в ╕ суден забезпечення». Також рос╕йський флот плану╓ в╕дновити усю закладену у радянськ╕ часи ╕нфраструктуру базування на територ╕╖ Кримського п╕вострова. Кр╕м того, вже зараз у Криму в╕дбува╓ться процес ос╕дання на довгу перспективу сухопутних в╕йськ та ав╕ац╕╖ ЗС РФ — тих, кого, як божився Пут╕н, не було до «Кримнаш», ╕ тих, хто прийшов ╕ прибува╓ зараз. Про те, що це прямий додатковий удар по техногенн╕й обстановц╕ та навколишньому середовищу, можна й не говорити...
Екзальтованим кримчанам все одно байдуже, аби лиш «Правий сектор» не прийшов. А Кремлю... А що Кремлю? Принцип «пр╕оритет — держав╕, а людина — другорядне» н╕хто ╕ н╕коли в Б╕локам’ян╕й не скасовував. На крайн╕й випадок для турист╕в ╓ Соч╕, куди вбухано м╕льярди долар╕в. Чи, може, Рос╕я цього й добива╓ться: туристи — в Соч╕, а Крим — в╕йськова база?

Дежавю

При цьому еколог╕чн╕ насл╕дки нин╕шн╕х крок╕в м╕л╕таристсько╖ верх╕вки Рос╕╖ кримчани ╕, передус╕м, севастопольц╕ могли б почерпнути з т╕╓╖ ж ╕стор╕╖. Так, у 1976-1988 рр. — у пер╕од розкв╕ту Чорноморського флоту, про який так люблять нин╕ згадувати апологети ╕де╖ повернення п╕вострова в лоно Рос╕╖, — навантаження на еколог╕ю м╕ста без переб╕льшення було колосальним.
Науков╕ досл╕дження того пер╕оду демонструють, що щороку викиди в атмосферу промп╕дпри╓мств, орган╕зац╕й ╕ об’╓кт╕в Чорноморського флоту складали 11 600 тонн (!), з яких лише с╕рчаного анг╕дриду та твердих частинок було 4300 та 2800 тонн в╕дпов╕дно. ╤ в цих викидах вже точно було все — в╕д бензап╕рену та фенолу до п’ятиокису ванад╕я та азотно╖ кислоти. Внасл╕док цих викид╕в, а також зливання неочищених ст╕чних вод в море та д╕яльност╕ ЧФ в╕дбулися значн╕ зм╕ни в б╕олог╕чному р╕зноман╕тт╕ севастопольського рег╕ону. Ряд морських орган╕зм╕в та риб безповоротно зникли...
Судячи з усього, саме так╕ перспективи готують знову Криму кремл╕вськ╕ вожд╕ ╕ ╖хн╓ м╕сцеве кримське лоб╕, йдучи шляхом м╕л╕таризац╕╖ та повернення АР Крим ╕ Севастополя в радянське минуле. Т╕льки тепер без «св╕тлого майбутнього». ╤ те, що багатьох кримчан ц╕ перспективи ╕ цей напрямок руху вочевидь не влаштовують, н╕кого вже хвилювати не буде. Як не буде у найближч╕ роки ╕ напливу турист╕в на кримськ╕ пляж╕.

Василь КОРОТКИЙ

На фото: Мертвий туристичний сезон у Коктебел╕ (kafanews.com)

 

«УКРЗАЛ╤ЗНИЦЯ» ЗАЯВЛЯ╢, ЩО КРИМ БЕЗ ╥╥ В╤ДОМА П╤ДНЯВ Ц╤НИ НА КВИТКИ

Державна адм╕н╕страц╕я зал╕зничного транспорту Укра╖ни («Укрзал╕зниця») спростову╓ ╕нформац╕ю, опубл╕ковану в деяких ЗМ╤, про в╕дключення в Криму укра╖нсько╖ автоматизовано╖ системи продажу квитк╕в «АС ПП УЗ» ╕, як насл╕док, п╕двищення ц╕н на зал╕зничн╕ квитки на п╕востр╕в, пов╕домила прес-служба в╕домства.
«На адресу «Укрзал╕зниц╕» в╕д Кримсько╖ дирекц╕╖ зал╕зничних перевезень не надходило лист╕в або телеграм щодо переходу на рос╕йську систему продажу квитк╕в «Експрес-3», а отже, ╕ на м╕жнародний тариф на по╖зди, що курсують з п╕вострова на материкову частину Укра╖ни», — йдеться в пов╕домленн╕.
За даними прес-служби, АР Крим самост╕йно та в односторонньому порядку перейшла на рос╕йську автоматизовану систему продажу квитк╕в «Експрес-3».
«Укрзал╕зниця» вжива╓ заход╕в для повернення порядку продажу квитк╕в у кримських зал╕зничних касах на потяги, що курсують по материков╕й частин╕ Укра╖ни за внутр╕шн╕м тарифом», — сказано в пов╕домленн╕.
«Про результати проведено╖ роботи буде пов╕домлено додатково», — зазначили в прес-служб╕.
Як пов╕домляв УН╤АН, «Укрзал╕зниця» продовжила попередн╕й продаж квитк╕в на по╖зди, що курсують у кримському напрямку ╕ назад, до 1 вересня 2014 року.
Пасажироперевезення з материково╖ частини Укра╖ни до анексованого Криму в пер╕од з 1 до 16 червня 2014 року скоротився пор╕вняно з аналог╕чним пер╕одом 2013 року в 2,8 раза — до 51,2 тис. пасажир╕в з╕ 142 тис. ос╕б.

УКРА╥НА СКОРО РОЗПОЧНЕ ПЕРЕГОВОРИ З РОС╤╢Ю ПРО КРИМ

Укра╖на плану╓ найближчим часом розпочати переговори з Рос╕╓ю щодо Криму. Про це в ╕нтерв’ю австр╕йськ╕й газет╕ Die Pressе заявив м╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни Павло Кл╕мк╕н, пов╕домля╓ прес-служба МЗС.
«У Рос╕╖ нема╓ ефективно╖ перспективи стосовно Криму. Ми в╕дносно скоро розпочнемо переговори, в тому числ╕ з Рос╕╓ю, щоб знайти Modus vivendi для Криму», — сказав м╕н╕стр.
П. Кл╕мк╕н п╕дкреслив, що поки п╕востр╕в перебува╓ в рос╕йськ╕й окупац╕╖, в нього н╕хто не захоче ╕нвестувати, адже укра╖нська влада одразу ж в╕дреагувала б юридичним шляхом.
Також П. Кл╕мк╕н зазначив, що Укра╖на «хот╕ла активно д╕яти в Криму», але «це коштувало б багатьох людських житт╕в»...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13527

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков