"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#25 за 20.06.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЧЕРВЕНЬ
20 1919 р. — в╕йськова делегац╕я Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки п╕дписала з поляками мирний догов╕р. 1997 р. — рада з питань мовно╖ пол╕тики при Президентов╕ Укра╖ни затвердила проект комплексно╖ програми «Укра╖нська мова». Померли: 1895 р. — Михайло Драгоманов, публ╕цист, ╕сторик, ф╕лософ, економ╕ст, л╕тературознавець, фольклорист, громадський д╕яч. 1964 р. — Серг╕й Литвиненко, старшина Арм╕╖ УНР, скульптор, автор пам’ятника на могил╕ ╤вана Франка.
21 1971 р. — розкопуючи курган Товста Могила, укра╖нський археолог Борис Мозолевський знайшов славнозв╕сну ск╕фську пектораль. Народилися: 1805 р. — Микола Закревський, укра╖нський ╕сторик, фольклорист, етнограф, л╕нгв╕ст, письменник. 1890 р. — Петро Франко, укра╖нський письменник, командир ав╕азагону УГА. 1897 р. — Юр╕й Кондратюк (справжн╓ ╕м’я — Олександр Шаргей), укра╖нський вчений-винах╕дник, один ╕з п╕онер╕в ракетно╖ техн╕ки й теор╕╖ косм╕чних польот╕в. Автор так звано╖ «траси Кондратюка», якою подорожували на М╕сяць косм╕чн╕ корабл╕ «Аполлон». Померли: 1653 р. — Маруся Чурай, легендарна сп╕вачка та поетеса. 1860 р. — Микола Маркевич, укра╖нський ╕сторик, етнограф, фольклорист, поет ╕ композитор. Основна наукова праця — 5-томна «История Малороссии» (1842-1843), в як╕й викладено ╕стор╕ю Укра╖ни в╕д найдавн╕ших час╕в до к╕нця XVIII ст. Етнограф╕чн╕ прац╕: «Зб╕рник малорос╕йських п╕сень» (1840), «П╕вденноруськ╕ п╕сн╕» (1857), «Звича╖, пов╕р’я, кухня та напо╖ сучасних малорос╕ян» (1860). Тарас Шевченко присвятив Микол╕ Маркевичу в╕рш «Бандуристе, друже сизий».
22 День скорботи ╕ вшанування пам’ят╕ жертв в╕йни в Укра╖н╕. 1933 р. — л╕дер комун╕ст╕в Укра╖ни П. Постишев оголосив про масов╕ арешти серед «буржуазно╖ ╕нтел╕генц╕╖» Укра╖ни. 22-24 червня 1941 р. — в╕йська НКВС вчинили страшн╕ злочини, масово розстр╕лявши в тюрмах десятки тисяч укра╖нц╕в Галичини та Волин╕. Помер: 1992 р. — Сокульський ╤ван Григорович, укра╖нський поет, правозахисник, громадський д╕яч. У 1966 р. «за написання нац╕онал╕стичних в╕рш╕в» виключений з комсомолу ╕ в╕драхований з ун╕верситету. У 1968 р. виступив одним з автор╕в «Листа творчо╖ молод╕ Дн╕пропетровська», в якому висловлювався протест проти пол╕тики русиф╕кац╕╖ в Укра╖н╕, пересл╕дування нац╕онально╖ ╕нтел╕генц╕╖, плюндрування пам’яток культури, цькування роману О. Гончара «Собор». У середин╕ червня 1969 p. Cокульського заарештували, ╕ 27 с╕чня 1970 р. Дн╕пропетровський облсуд засудив його за статтею 62, ч. 1 КК УРСР («антирадянська аг╕тац╕я ╕ пропаганда») до 4,5 рок╕в табор╕в суворого режиму. Покарання Сокульський в╕дбував спочатку у Мордов╕╖, а з к╕нця 1971 р. — у Володимирськ╕й в’язниц╕, згодом у таборах Пермсько╖ област╕. 20 травня 1991 р. був жорстоко побитий агентами КДБ п╕д час п╕кетування з вимогами незалежност╕ Укра╖ни в Дн╕пропетровську, що призвело до р╕зкого пог╕ршення здоров’я.
23 1917 р. — Центральна Рада УНР проголосила Перший Ун╕версал про автоном╕ю Укра╖ни. 1990 р. — кримськ╕ татари почали повертатися на Батьк╕вщину.
24 1917 р. — у Ки╓в╕ на вщент заповнен╕й Соф╕╖вськ╕й площ╕ Володимир Винниченко зачитав текст ╤ Ун╕версалу Центрально╖ Ради, прийнятий напередодн╕. 1934 р. — столиця УРСР перенесена з Харкова до Ки╓ва. Народилися: 1897 р. — ╤ван Лютий-Лютенко (╫онта), звенигородський отаман. 1914 р. — Мирослав ╤ван Любач╕вський, верховний арх╕╓пископ Льв╕вський, глава Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви.
25 Народився: 1886 р. — ╤ван Крип’якевич, укра╖нський ╕сторик, академ╕к, професор Льв╕вського ун╕верситету, директор ╤нституту сусп╕льних наук АН Укра╖ни. Автор низки наукових досл╕джень про укра╖нську козацьку державн╕сть та Богдана Хмельницького, низки п╕дручник╕в з ╕стор╕╖ Укра╖ни.
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13482
|