Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3033)
З потоку життя (6242)
Душі криниця (3437)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1479)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1659)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРИПОВЕРХОВИЙ ГЛЕЧИК ╤ ЗАБОРОНЕНИЙ ОРНАМЕНТ. НАШ╤ НА ТУРЕЦЬК╤Й ВИСТАВЦ╤
У Анкар╕ представлено керам╕чн╕ витвори укра╖нки та кримського татарина


СТР╤ТЕННЯ ГОСПОДН╢
15 лютого - велике церковне свято Стр╕тення Господн╓. У народ╕ кажуть, що на Стр╕тення зима йде...


ПРОЦЕС ТРИВА╢: ДО ПЦУ ПЕРЕЙШЛО ВЖЕ ПОНАД 300 ПАРАФ╤Й КОЛИШНЬО╥ УПЦ МП
Найактивн╕ше переходять параф╕╖ на заход╕ та в центр╕ Укра╖ни


СПАСИБ╤ НЕСТАЙКУ, БЕРДИЧЕВУ ╤ ВС╤М-ВС╤М-ВС╤М!
2 лютого в м. Бердич╕в Житомирсько╖ област╕ в╕дбувся ф╕нал 1-го Всеукра╖нського...


«МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!»
ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 20.06.2014
ЗОЛОТ╤ П╤ЩИНКИ КСЕН╤╥ СИМОНОВО╥

Мистецтво

Все, створене в сво╖ неповн╕ тридцять рок╕в – з 2006 до 2014 року, вм╕стив арт-проект «╤нша ╕стор╕я» Ксен╕╖ Симоново╖, заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни, заслуженого художника Криму, переможця шоу «Укра╖на ма╓ талант», презентац╕я якого в╕дбулася в С╕мферопол╕. Це 165 картин, виконаних у жанрах граф╕ки, живопису ╕ фотограф╕╖, с╕м експозиц╕йних сер╕й яких зайняли вс╕ демонстрац╕йн╕ ст╕ни ╕ стенди у вестибюл╕ другого поверху та зал╕ мистецтв Кримсько╖ республ╕кансько╖ ун╕версально╖ науково╖ б╕бл╕отеки ╕м. ╤. Франка, автоб╕ограф╕чна книга ╕ в╕део╕нсталяц╕я п╕сочно╖ ан╕мац╕╖.
Назва проекту та книги «╤нша ╕стор╕я» ма╓ багато смисл╕в. Насамперед розкрива╓ Ксен╕ю не як артистку, що виступа╓ на сцен╕, а як класичного граф╕ка. ╤ половина картин експозиц╕╖ — це зарисовки, зроблен╕ нею ол╕вцем, тушшю та чорнилом п╕д час заруб╕жних по╖здок.
— Вс╕ думають, що я л╕таю по св╕ту просто виступати — в╕д Англ╕╖ та Дан╕╖ до Австрал╕╖, Япон╕╖, Чил╕ та Москви, — говорить Ксен╕я. — А я весь в╕льний в╕д репетиц╕й ╕ виступ╕в час малюю те, що бачу. Тому багато в чому ця виставка — нев╕домий б╕к мого життя, тому ╕ його ╕нша ╕стор╕я.

╢ В ╤СТОР╤╥ ПОЧАТОК...
Ксен╕я Симонова народилася в ╢впатор╕╖. Малювала з дитинства, насл╕дуючи маму – художницю-модель╓ра ╕ декоратора, однак ╕ти по ╖╖ стопах спочатку не планувала. Вступила на факультет психолог╕╖ Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Вернадського. Минув р╕к. У сп╕лкуванн╕ з подругою по художн╕й школ╕, яка навчалася в Кримському ╕нститут╕ ╕нформац╕йно-пол╕граф╕чних технолог╕й Укра╖нсько╖ академ╕╖ друку, колишн╓ дитяче заняття малюванням переросло в бажання осво╖ти його б╕льш поглиблено ╕ техн╕чно. На л╕тн╕х студентських кан╕кулах вона за м╕сяць викону╓ навчальну програму першого курсу цього вишу ╕ ╖╖ зараховують в╕дразу на другий курс художнього факультету. Так, навчаючись одночасно в двох ВНЗ, Ксен╕я отримала один диплом з в╕дзнакою за спец╕ал╕зац╕╓ю «психоф╕з╕олог╕я», а другий – «граф╕ка».
З 2009 року вона працю╓ в жанр╕ п╕сочно╖ ан╕мац╕╖. За п’ять рок╕в створила ╕ показала понад триста композиц╕й, дв╕ст╕ з яких розм╕щен╕ в мереж╕ YouTube. У 2009 роц╕ британська газета «The Guardian» назвала К. Симонову ╕нтернет-феноменом. З 2013 року вона займа╓ться роботою в експериментальних ан╕мац╕йних техн╕ках –«сн╕гова граф╕ка» ╕ «пластична ан╕мац╕я». Чотири ╖╖ мультф╕льми — «Спасиб╕, Док!», «Серце матер╕», «Укра╖на» ╕ «В╕чн╕ сльози» в╕дзначен╕ нагородами на м╕жнародних фестивалях ан╕мац╕╖ ╕ мультипл╕кац╕╖ в ╤спан╕╖, Рос╕╖, Мальт╕ та Бразил╕╖.
Виступала в б╕льш як тридцяти кра╖нах св╕ту в╕д лондонського Альберт-холу до С╕днейсько╖ опери у присутност╕ глав багатьох держав – Мальти, Дан╕╖, Та╖ланду та ╕нших. Паралельно з ан╕мац╕╓ю створю╓ нов╕ граф╕чн╕ картини – в╕д абстрактних до дорожн╕х зарисовок та етюд╕в тих м╕сць, куди при╖жджа╓ виступати.
У 2006 роц╕ створила авторський метод «Психоанал╕тична л╕н╕йна граф╕ка», в якому по╓днала сво╖ знання психолога ╕ художника. Суттю ц╕╓╖ техн╕ки ╓ повна свобода ╕ мислення, ╕ руки, коли художник може малювати, заплющивши оч╕, тонкими л╕н╕ями, поступово занурюючись у стан свободи, досягаючи глибин арха╖чно╖ св╕домост╕. Так, з точки зору Симоново╖, граф╕к може вп╕ймати ╕ в╕добразити власн╕ архетипи, образи до╕сторично╖ пам’ят╕ та з глибокого дитинства.
У ц╕й техн╕ц╕ Ксен╕я працю╓ з 2006 року ╕ донин╕. Кр╕м того, багато експерименту╓ в ╕нших граф╕чних техн╕ках. Сьогодн╕ ╖╖ художня творч╕сть вм╕щу╓ ще й пост╕йний досв╕д «живого» малювання, виступ╕в на сцен╕, коли протягом к╕лькох хвилин малю╓ться не картина, а ц╕ла ╕стор╕я, сво╓р╕дна довга просторово-часова л╕н╕я, психолог╕чна ╕ багатошарова з точки зору под╕╓вост╕ та трактування образ╕в.

У КАДР╤ — ВС╤ СТОРОНИ СВ╤ТУ

Переходжу в╕д одн╕╓╖ експозиц╕йно╖ сер╕╖ до ╕ншо╖. От «П╕сочний св╕т», який в╕дкрив Ксен╕ю Симонову, художницю ориг╕нальну, з╕ сво╖м ╕ндив╕дуальним почерком, техн╕кою ╕ матер╕алом, за який до не╖ н╕хто серйозно не брався. Але хто з нас у дитинств╕ не писав паличкою на п╕ску сво╓ ╕м’я чи не зображував кумедних чолов╕чк╕в? А в юност╕ кому не хот╕лося, як у популярн╕й п╕сн╕, намалювати образ коханого на п╕ску крейдою, в╕тром?..
Особлив╕стю цих картин ╓ скороминуч╕сть: художник малю╓ п╕ском на скл╕, а пот╕м знищу╓ св╕й тв╕р. ╤ ╓диний спос╕б зберегти його ╕ показати глядачу – фотограф╕я. Вперше в Криму Ксен╕я продемонструвала ексклюзивн╕ п╕сочн╕ роботи в 2009 роц╕. Нин╕шня виставка – друга.
На створення сер╕╖ «Рос╕йська граф╕ка» художницю надихнула рос╕йська поез╕я Ср╕бного в╕ку та сучасна л╕рика, зокрема, рок В╕ктора Цоя, Бориса Гребенщикова та Олександра Василь╓ва, в╕рш╕ Пушк╕на, Бродського, Цв╓та╓во╖, небесне безумство Андр╕я Б╕лого, сни Страв╕нського, вт╕лен╕ у «Весн╕ священн╕й», неземне у Рер╕ха, ╕конописний Петров-Водк╕н…
— Ст╕льки ще не вм╕стилося сюди, ст╕льки захопило ╕ стало частиною мене, — говорить Ксен╕я.
╤ саме з ц╕╓╖ сер╕╖ половину того, що демонстру╓ться в експозиц╕╖, за словами художниц╕, вже роздаровано. Р╕зн╕ за психолог╕змом роботи, об’╓днан╕ в сер╕╖ «Небо зм╕ню╓ кол╕р», стали свого роду при╓мним сюрпризом для глядач╕в. У н╕й до традиц╕йних для Симоново╖ граф╕чних матер╕ал╕в додано живописн╕ – акрил ╕ гуаш. А сп╕льне в них – тональн╕сть, кольорова гама ╕ небо. Воно – св╕док людських радостей ╕ катастроф, народжень ╕ смертей, мовчить. Але якщо уважно придивитися до його стан╕в у р╕зну пору дня, м╕сяця чи року, то можна читати його, як безк╕нечну книгу Всесв╕ту. А на земл╕ нас оточу╓ прекрасний св╕т, в якому сплелося минуле ╕ сучасне.
— ╤ я щаслива насолоджуватися тим, що було дано мо╖й генетичн╕й пам’ят╕, ╕ тим, що набула в процес╕ п╕знання, — говорить Ксен╕я. – Де може народитися така щаслива людина? Та де завгодно. Я народилася в Криму.
╥╖ захоплюють кипариси, кришталевий ранок, червоно-жовтий день ╕ море: його лазур, перед грозою, п╕сля шторму. Це сер╕я «М╕й Крим», в як╕й художниця переда╓ всю свою любов до р╕дного п╕вострова.

ВИПАДКОВОСТ╤, ЩО СТАЛИ ЗАКОНОМ╤РН╤СТЮ

У Криму, на перехрест╕ культур та етнос╕в, у нерозривному зв’язку з р╕дним м╕стом ╕ морем формувалася особист╕сть Ксен╕╖. Ставши знаменитою ╕ в╕домою на весь св╕т, вона почала отримувати запрошення уряд╕в р╕зних кра╖н пере╖хати жити в ╕нш╕ м╕ста, на ╕нш╕ континенти. Однак не захот╕ла залишити ╢впатор╕ю, бо в жодному ╕ншому м╕ст╕ ╖╖ внутр╕шн╓ ╓ство не в╕дчува╓ себе так природно ╕ комфортно.
В авторськ╕й книз╕ Ксен╕я дуже просто, з гумором ╕ само╕рон╕╓ю опису╓ св╕й шлях в╕д просто╖ ╓впатор╕йсько╖ д╕вчинки-матроса до всесв╕тньо в╕домого художника та артиста. ╥╖ ╕стор╕я ╕ проста, ╕ складна водночас, повна випадковостей, як╕ в п╕дсумку виявляються дорогами. В закордонних по╖здках ╖╖ ╕нколи супроводжував тато, колишн╕й кадровий в╕йськовий, зокрема, в Гонконг ╕ Флоренц╕ю. А в майбутньому, дуже ймов╕рно, до не╖ при╓днаються ╕ дв╕ молодш╕ сестри, як╕ нин╕ ще школярки.
«Я прийшла на каст╕нг великого талант-шоу, орган╕зованого пров╕дним комерц╕йним телеканалом Укра╖ни, ╕ перемогла, — пише Симонова в пролоз╕ книги. – Я не прагнула до перемоги, не це було головним. Я при╖хала туди в╕дпочити. ╤ отримала м╕льйон».
На шоу вона показала три ╕стор╕╖, написан╕ п╕ском: про цирк, в╕йну ╕ батьк╕в. Вона б╕льше п’яти рок╕в малю╓ ним так, немов перебува╓ на п╕щан╕й набережн╕й ╢впатор╕╖. ╤ сьогодн╕ це ╖╖ основне заняття, але так було не завжди. Про те, як╕ сходинки ╖й довелося подолати на шляху до самоутвердження, про та╓мниц╕ телев╕з╕йного закул╕сся ╕ розпов╕да╓ться в книз╕ «╤нша ╕стор╕я» з ╕люстрац╕ями автора та фотозн╕мками.
╥╖ обсяг – понад в╕с╕мсот стор╕нок зручного для читання не лише вдома, а й у дороз╕ формату. Книга надрукована тиражем одна тисяча прим╕рник╕в ╕ присвячу╓ться бабус╕ Валентин╕. На запитання «Ким стала?» авторка не в╕дпов╕да╓: художником, з╕ркою, м╕льйонеркою. Вона говорить: «Мамою Д╕ми». Через дек╕лька м╕сяц╕в Ксен╕я готу╓ться стати нею вдруге.

АН╤МАЦ╤Я — НЕМОВ ФОНТАН

В╕део╕нсталяц╕я п╕сочно╖ ан╕мац╕╖ у виставков╕й зал╕ в╕дтворю╓ крупним планом кожен рух Ксен╕╖ руками, щоб картинка на екран╕ ожила.
— Ск╕льки часу йде на створення мультф╕льму? – запитала я художницю в перерв╕ м╕ж написанням нею автограф╕в на сво╖й книз╕ учасникам презентац╕╖.
— На п’ятихвилинний – до десяти дн╕в. В одн╕й секунд╕ – 24 кадри, ╕ вс╕ мальован╕. Зйомка кожного, монтаж. Це дуже коп╕ткий труд.
— Про що тво╖ сюжети, Ксеню?
— У мене близько десяти ф╕льм╕в, ╕ вс╕ про д╕тей. Я сама пишу для них сценар╕╖. Окрем╕ народжувалися прямо на екран╕, як фонтан: «Серце матер╕», «М╕й ангел», «Р╕здво»... Лише для одного – «Легенди Рус╕» переробила ╕нший авторський текст. Його озвучила вокальна група з Луцька «В.О.Д.А.», ф╕нал╕ст проекту «Укра╖на ма╓ талант». Ми його показували в Москв╕ у Пушк╕нському музе╖.
Прообразом для ╕ншо╖ ан╕мац╕╖ стала ╓впатор╕йська д╕вчинка, яку л╕кували в╕д онкозахворювання. Важко хвора, вона сказала одного разу: «Хочу побачити д╕вчину з п╕сочком». Я при╖хала до не╖. Пот╕м було ще дв╕ зустр╕ч╕. Л╕кар╕ не змогли ╖й допомогти ╕ вона п╕шла з життя. А я п╕сля того випадку створила ф╕льм про онкохворих д╕тей «Не здавайся!». Сьогодн╕ в наш╕й творч╕й груп╕ працю╓ адм╕н╕стратором ╖╖ мама.
— Хто ще входить у групу?
— У мого чолов╕ка ╤горя Паскаря ран╕ше був св╕й театр «Приватна колекц╕я». В╕н — театральний режисер ╕ продюсер, видавав журнали «Кримська рив’╓ра» ╕ «Шоколад», де я працювала художником-╕люстратором. Тепер ма╓мо свою студ╕ю. Це невелике, але дуже красиве прим╕щення в ╢впатор╕╖. Наш╕ друз╕-дизайнери ориг╕нально оформили вх╕д. Всередин╕ знаходиться майстерня, монтажний блок ╕ маленька моя к╕мната, де я малюю за столом ╕з склом. Створюю ╕стор╕╖, як╕ тривають до восьми хвилин. Довго перебувати в стан╕ студ╕йно╖ граф╕чно╖ роботи мен╕ т╕сно, ╕ я б╕жу на вулицю на етюди. Мен╕ мало м╕сця ╕ в простор╕, тому з’явилася л╕тература.
— А за кордоном ти де себе в╕дчува╓ш найкомфортн╕ше?
— У скандинавських кра╖нах – Норвег╕╖, Швец╕╖. Там ╕нший кл╕мат, холодн╕ше, ╕ я ви╖жджаю туди на етюди. Виходжу на вулицю, малюю. Перехож╕ п╕дходять, обговорюють обран╕ для натури види м╕ста ╕ готов╕ там же купляти мо╖ роботи.
У мене багато друз╕в у Дан╕╖. Це с╕ра, землиста ╕ м╕стична кра╖на. Ми об’╖здили вс╕ ╖╖ м╕ста. У датчан дуже гуман╕стичний п╕дх╕д до д╕тей як до особистостей, ╕ ми обов’язково по╖демо туди ще вс╕╓ю с╕м’╓ю.
За кордоном у в╕льний час я пост╕йно прагну щось в╕дв╕дувати – музе╖, виставки, щоб не залишатися наодинц╕ з╕ сво╖м стилем. У музеях ╓ к╕мнати, де на пер╕од огляду експозиц╕й можна залишити д╕тей. ╤ це дуже зручно. Працювати в них там престижно.
У нас же пор╕вняно з закордоном музе╖в мало. М╕й шестир╕чний син Д╕ма, прим╕ром, дуже любить ходити в ╢впатор╕╖ у кра╓знавчий музей. Зараз в╕н зн╕ма╓ться у нас у в╕деокл╕п╕ до молдавсько╖ п╕сн╕ «Людина з серцем ╕з дерева» у виконанн╕ рок-групи «Здоб ши здуб».
— Що в тво╖х найближчих планах?
— Перш за все – пологовий будинок. Пот╕м – театр. ╤гор ставить спектакль «Минулий б╕к майбутнього», присвячений в╕йн╕. Репетиру╓мо на сцен╕ театру ╕м. О. Пушк╕на. Зда╓ться, що в спектакл╕ багато персонаж╕в, однак це лише хитр╕сть в╕зуального зображення. Насправд╕ на сцен╕ – я одна.
Прем’╓ра в╕дбудеться в наступному 2015 роц╕. Готу╓мо моноспектакль двома мовами – рос╕йською та англ╕йською, щоб показати його ╕ в м╕стах Криму, ╕ за кордоном.
* * *
╤гор Паскар, який тут же, неподал╕к в╕д дружини, давав ╕нтерв’ю ╕нш╕й груп╕ журнал╕ст╕в, розпов╕в, що все написане в книз╕ «╤нша ╕стор╕я», в тому числ╕ й про нього, читав ще до видання, але н╕чого не редагував. Ксен╕я б╕льше двох рок╕в писала свою особисту ╕стор╕ю сама: про те, що перед нею пост╕йно стояло питання вибору, як ╕шла в напрямку, який вважала правильним, як╕ дивн╕ ╕стор╕╖ з нею траплялися, з якими в╕домими людьми ╕ знаменитостями зустр╕чалася. Це — ╖╖ модель усп╕ху. Вона описана просто, без гордост╕, але з любов’ю ╕ гумором. ╤ перше правило на цьому шляху – не зраджувати соб╕.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13474

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков