|
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2003 > Тема "Крим - наш дім"
#42 за 17.10.2003
ЩО Ж РОБИТЬ ЧЕСТЬ ТЕАТРУ?
Ольга Тимчура
Про характерні ознаки нового театрального сезону розповідає режисер Кримського українського музичного театру Борис МАРТИНОВ (на фото).
- Ми прагнемо вдихнути життя в класику, щоб вона була співзвучна часові, - зазначив Борис Леонідович. - Відкрили сезон відновленою постановкою вистави "Запорожець за Дунаєм". С. Гулак-Артемовський написав комічну оперу, яка співзвучна сьогоднішньому дню. Ця опера, окрім того, що вона сучасна, ще й злободенна! Адже наші сьогоднішні "човники"-заробітчани - це наша спільна біда.
Який би ми не брали жанр, головне - щоб Кримський український музичний театр міг по праву називатися саме так, міг пишатися своїм ім'ям. Час зупинитися вже на цій назві. Треба шукати музику композиторів, котрі створюють золотий репертуарний фонд. Тоді глядач відзначить, що з'явився С. Бідусенко, котрий написав рок-оперу. Щоб на афіші театру були М. Гоголь, М. Булгаков, С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко. До честі театру, що на його афіші є імена І. Котляревського, С. Бідусенка, В. Аносова.
І якби Володимир Андрійович Аносов поставив тільки "Енеїду" в цьому театрі, то його ім'я все одно назавжди увійшло б в його історію. Ми постараємося його постановки "Енеїда", "Фонтан кохання", які становлять наш золотий фонд, зберігати якомога довше, принаймні ще років десять.
- Чого ще нема на афіші, а вже є в творчому портфелі театру?
- Дуже багато доведеться попрацювати над "Ярославом Мудрим". І. Кочерга - непрочитаний драматург і неосягненний. І попри все ми будемо працювати над цим твором. Це наше коріння. Як безмежно важко великій історичній особі зберегти державу і людяність! Історичні особи з'являються і зникають, а Ярослав Мудрий залишається. В цьому образі сфокусована не просто людська доля, а доля народна. Скажімо, Леонід Ілліч 18 років правив величезною країною. Всі вивчали "Малу землю", "Цілину". Цікаво було б зібрати в один музей все колосся, котрим треба було оформляти вистави. Його ніде не залишилося. В Кримському українському таких вистав-одноліток ніколи не було, нема і ніколи не буде. Це робить честь театрові.
- Кожен режисер у своїй роботі спирається на акторське ядро, за рік Вашої роботи в театрі чи сформувалося таке в цьому колективі?
- Театр - це люди, театр живий і люди живі. У кожній людини є свої недоліки, але якщо вона своєю роботою доводить свою мистецьку спроможність, то варта поваги всупереч всім легендам і місцевим пліткам. Наприклад, ми поїхали з концертом в Новий Світ на 125-річчя з дня заснування заводу. Було відкриття бюста князю Л. Голіцину. Заслужений артист АРК О. Шейко в гримі князя говорив промову на площі майже шість годин, доки монтувався сценічний майданчик! Мені дуже приємно, що народний артист України М. Андрусенко проситься навіть в... масовки. Він приріс до театру, це його життя.
Колектив наш зростає, зазнає змін. Театр не повинен перетворюватися на музей.
- Які проблеми непокоять творчий колектив?
- Проблем багато. Якби їх не було, то не було б і театру. Вони були, є і будуть! І всі вони зводяться до нікчемного металу. Але мізки, а не гроші, правлять світом. Театр живе, а не виживає. Колектив живе!
- Зичимо колективу професіонального зростання у вокальному, танцювальному, музичному, виконавському і акторському мистецтві та нових творчих злетів!
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2003 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1346
|
ДЕМОНТАЖ КУПОЛА УКРА╥НСЬКОГО СОБОРУ У КРИМУ:
