Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2003 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 17.10.2003
Ключ від квартири, де гроші лежать...
Віктор ХОМЕНКО

Унікальний Музей грошей відкрив у древній Феодосії місцевий нумізмат Олександр Олещук у звичайній квартирі, якраз на тому місці, де 500 років тому був у древній Кафі найбільший у Європі невільничий ринок.
Пристрасть до збирання грошей почалася в Олександра у шість років, відтоді, як випадково знайшов на городі старовинного красеня - античний тетраобол. Він став першою монетою в нинішній багатотисячній колекції древніх, давніх і сучасних, вітчизняних і закордонних раритетів. Давно хотілося, щоб його багатства побачило якомога більше людей, аби вони ставилися до грошей не лише як до засобу купівлі й продажу та витрачання їх на різні потреби, а побачили в них красу роботи медальєрів, монетарів, художників і друкарів, осягнули значення грошових знаків у історії цивілізації, розширювали свої знання про епохи й давні торговельні шляхи, держави й міста, образи яких і несуть монети.
Днями цю мрію вдалося здійснити в єдиному в Україні приватному музеї грошей, де Олександр Олещук має приємність бути екскурсоводом, розповідати феодосійцям і гостям міста про улюблене - історію карбування грошей, місцеві й закордонні монети і грошові знаки, що ходили у різні часи, багатющу історію Феодосії.
Експонатів безліч. Спеціалісти нарахували в історії міста, з початку IV століття до нашої ери, 11 періодів карбування власних монет. Найпершим золотим кружечкам з написом "Феодео" (Феодосія), випущеним містом-державою на вшанування своєї самостійності і незалежності, понад дві тисячі років.
За одну монетку в давній Феодосії-Кафі можна було купити кілька людей. За кожен такий невеличкий золотий кружечок численні міняйли відсипали по тисячі срібних генуезьких аспрів. А за одну їх жменю можна було тут придбати красиву рабиню, за дві - міцного, невтомного на веслах галер молодого невільника або бика. У роки свого обігу навіть одна така монета була цілим скарбом. Що вже говорити про суми, які готові заплатити за них сучасні нумізмати. Деякі - абсолютно унікальні.
У кращих музеях світу і приватних колекціях таких відомо не більше десятка. Є тут і ті, яких залишилося у світі по одному-два екземпляри. Засновник Феодосійського музею грошей охоче покаже всім цікавим і близнючку 1918 року народження величезної цінності рідкісної п'ятицентової монетки випуску 1913 року, за яку Національний банк США відразу ж з вдячністю виплатить 1 мільйон 800 тисяч доларів. Раритетні держзнаки-жетони кримської "афери віку" - концесії 1859 року на прокладання залізниці від Джанкоя до Феодосії, яка "десь діла" мішки державних коштів, а колії так і не збудувала. Жетони з написом "Добрий притулок", випущені у Феодосії благодійниками-філантропами...
 Окремі стенди присвячені грошам періодів смутних часів і воєн. Всі купюри кожного з урядів-одноденок періоду громадянської війни, які обезцінювалися так
стрімко, що навіть за мішок асигнацій не можна було купити й хлібного буханця. Гордість музею і експозиції повної колекції карбованців, випущених гітлерівцями під час окупації України. Через тісноту на стендах вони розміщені вертикально. На цих грошах ...передруковані з радянських газет фото передових робітників і селян, вчених і навіть легенда радянського виробництва - шахтар Олексій Стаханов, миле дитяче личко в хусточці, перезняте з обгортки шоколаду "Оленка".
Поки що виставлено лише майже шосту частину багатющої колекції, в основному ХХ століття. Найрідкіснішими екземплярами відвідувачі зможуть помилуватися наступного літа, коли Олександр Олещук підготує ще одну залу і подбає про всі найнадійніші заходи безпеки. Нині старовинне приміщення, в якому Олександр Романович розмістив свої скарби, потребує ремонту. Тому найцінніші експонати тимчасово зберігаються в сейфах-запасниках. Ключ від квартири, де гроші лежать, - у надійному місці - теж під сигналізацією, як і приміщення Феодосійського приватного музею грошей. Щоб не хвилювалися новітні Остапи Бендери.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2003 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1342

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков