Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 06.06.2014
НА В╤ДСТАН╤ ДУШ╤

По╖здка в Казань на ╤╤ Всесв╕тн╕й форум татарських ж╕нок стала для Ельм╕ри Черкезово╖, зав╕дувача виставково-експозиц╕йного сектора Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, заслуженого д╕яча мистецтв Криму, поверненням у молод╕сть. У 20-р╕чному в╕ц╕ ще жителькою Узбекистану вона вже побувала в цьому м╕ст╕ ╕ тепер, через десятир╕ччя прибувши в склад╕ кримсько╖ делегац╕╖, була вражена новою забудовою центрально╖ частини столиц╕ Татарстану, великими площами з р╕зноман╕тними фонтанами.

Окрушина сонця в пригорщах св╕ту

Форум проходив з 15 до 17 травня, ╕ кримськ╕ учасники – заступник директора з науково╖ роботи Кримськотатарсько╖ республ╕кансько╖ б╕бл╕отеки ╕м. ╤. Гаспринського Лейля Кадирова, науковий сп╕вроб╕тник Кримськотатарського музею мистецтв Шеф╕ка Абдураманова, головний редактор ж╕ночого журналу «Арзи» Лентара Хал╕лова, тележурнал╕стка ДТРК «Крим» Зоре П╕нка, сп╕вачка Аф╕з╓ Касара та ╕нш╕ – всього ш╕стнадцять ж╕нок вилет╕ли 14 травня л╕таком ╕з С╕мферополя до Москви, а зв╕дти, з аеропорту Домод╓дово – в Казань, де приземлилися о друг╕й годин╕ ноч╕. Незважаючи на п╕зн╕й час, ╖х чекали. ╤ п╕сля прибуття ще к╕лькох делегац╕й – з Франц╕╖, Туреччини, Ф╕нлянд╕╖ та Польщ╕ ус╕х разом в╕двезли автобусом для розм╕щення в готелях «Татарстан» ╕ «Б╕ляр». Кримська делегац╕я поселилася в «Б╕ляр╕».
Перший день розпочався з╕ знайомства з головою виконкому ╤╤ Всесв╕тнього конгресу татар Р╕натом Зак╕ровим. У найб╕льш╕й б╕бл╕отец╕ Татарстану учасникам роздали у ф╕рмових пакетах дов╕дково-╕нформац╕йний матер╕ал про форум, зб╕рники нарис╕в про найв╕дом╕ших казанських ж╕нок, книги з рецептами татарсько╖ кухн╕, буклети.
— Ми у в╕дпов╕дь вручили господарям привезен╕ з собою з Криму наш╕ подарунки: вишите панно «Дерево життя», книги ╕ журнали, в яких в╕дображено життя кримських татар, — розпов╕да╓ Е. Черкезова. – Почастували ╖х нац╕ональними солодощами.
П╕сля сп╕лкування та обм╕ну враженнями в╕д зустр╕ч╕ – по╖здка по м╕сту. Казань за останн╕х п’ять рок╕в у процес╕ п╕дготовки до л╕тньо╖ Ун╕верс╕ади разюче зм╕нила св╕й зовн╕шн╕й вигляд. Правда, це об╕йшлося м╕ськ╕й влад╕ у 280 м╕льярд╕в рубл╕в, але, як кажуть, шкурка вичинки варта. Стар╕ буд╕вл╕ в╕дреставрован╕, перетворено з використанням сучасних технолог╕й дороги, збудовано багато нових споруд, у тому числ╕ головна джума-мечеть республ╕ки Кул Шариф з багатьма м╕наретами. Висота чотирьох основних — 58 метр╕в. Це — шедевр сучасно╖ культово╖ ╕сламсько╖ арх╕тектури. Мечеть знаходиться на територ╕╖ Казанського кремля ╕ разом з християнськими храмами склада╓ ц╕л╕сний арх╕тектурний ансамбль.
Вчител╕, що входили в склад делегац╕╖, з ╕нтересом знайомилися з татарськими навчальними закладами. Гостей форуму радо зустр╕чали в г╕мназ╕ях № 2 ╕ № 12, л╕цеях-╕нтернатах №№ 2, 4 ╕ 7. ╥хн╕ директори, завуч╕, педагоги показували свою матер╕ально-техн╕чну базу, д╕лилися профес╕йними здобутками ╕ методиками.
Завершився цей день увечер╕ переглядом у Татарському державному академ╕чному театр╕ ╕м. Гал╕аскара Камала спектаклю Рка╕ля Зайдулли «Улеп яратти» («Любов безсмертна») в двох д╕ях про траг╕чну долю кер╕вника ж╕ночого медресе ╕ першо╖ ж╕нки-каз╕я (судд╕) в ╕стор╕╖ ╕сламу Мухл╕си Буб╕.
Под╕╖ розгортаються в заст╕нках НКВС, де Мухл╕са-ханум п╕дда╓ться принизливим допитам ╕ знущанням з метою вибити з не╖ з╕знання в д╕ях, яких вона не вчиняла. Спочатку ╖╖ намагалися зламати, пот╕м – хитро обманути, з╕грати на ╖╖ материнських почуттях. Однак ус╕ ц╕ п╕дступи стал╕нських репресор╕в розбивалися об непорушну твердиню в╕ри л╕тньо╖ ж╕нки. Вона переможцем проходить кр╕зь ус╕ випробування, а ╖╖ кривдники виявляються поваленими. В╕ра дала ╖й тверд╕сть духу ╕ чистоту натури пройти ст╕льки випробувань ╕ залишитися ст╕йкою, незважаючи н╕ на що, не зрадити сво╖м переконанням.
Спектакль, з╕граний нац╕ональною мовою, протягом двох д╕й тримав глядач╕в у напруз╕, в╕д яко╖ здригнулося не одне серце. «Драматичний сюжет в чудовому декорац╕йному обрамленн╕ та блискуча акторська гра», — з таким в╕дчуттям, за словами Е. Черкезово╖, виходили глядач╕ п╕сля спектаклю ╕з залу.

Крила доль – у розгортанн╕

Ж╕нки, с╕м’╖, д╕ти – ц╕ три напрямки ╓ головними в д╕яльност╕ громадсько╖ орган╕зац╕╖ татарських ж╕нок Республ╕ки Татарстан «Ак калфак» («Шапка справедливост╕»). З часу створення в 1990 роц╕ вона розробила багато пропозиц╕й, надала конкретну допомогу держав╕ в розв’язанн╕ найб╕льш гострих проблем ж╕ноцтва, зокрема, безроб╕ття, охорони материнства ╕ дитинства, п╕дтримки багатод╕тних с╕мей, п╕двищення рол╕ ж╕нок у св╕товому економ╕чному ╕ пол╕тичному процесах, консол╕дац╕╖ татарсько╖ нац╕╖ шляхом збереження ╕ розвитку нац╕онально╖ мови, звича╖в, с╕м’╖. ╥╖ голова Кадр╕я ╤др╕сова, виступаючи на пленарному зас╕данн╕, що в╕дбулося в театр╕, розпов╕ла про те, яку допомогу нада╓ орган╕зац╕я в становленн╕ нац╕ональних шк╕л, г╕мназ╕й, сприя╓ в╕дкриттю нед╕льних шк╕л ╕ курс╕в з вивчення татарсько╖ мови, л╕тератури, мистецтва, ╕стор╕╖ в м╕сцях компактного проживання татар, яку участь бере в розробц╕ законодавчих акт╕в про соц╕альний ╕ правовий захист материнства, дитинства ╕ батьк╕вства, проведенн╕ зас╕дань клубу «Поради молод╕й с╕м’╖» тощо. Орган╕зац╕╓ю проведено Всерос╕йський форум «Ж╕нки в ХХ╤ стол╕тт╕: с╕м’я ╕ сусп╕льство».
П╕сля ╖╖ виступу представниц╕ татарських орган╕зац╕й з ╕нших рег╕он╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та заруб╕жжя под╕лилися сво╖м досв╕дом щодо вивчення р╕дно╖ мови в ╕нших мовних середовищах, збереження нац╕ональних традиц╕й ╕ звича╖в, розвитку культури. В╕д Криму виступили музе╓знавець Шеф╕ка Абдураманова та журнал╕стка Ельв╕на Се╖това, розпов╕вши з використанням слайд╕в про роль кримськотатарських ж╕нок у нових кримських реал╕ях, ╖хн╕ завдання та проблеми. А коли в╕дома кримськотатарська сп╕вачка, заслужений д╕яч мистецтв Криму Аф╕з╓ Касара вийшла на сцену в нац╕ональному костюм╕ ╕ засп╕вала акапельно старовинну народну п╕сню «Я сказала «ел╕ф», я сказала «бе», ╖й гаряче аплодували. У перерв╕ п╕дходили знайомитися ближче, уточнювали зм╕ст тексту до ц╕╓╖ красиво╖, але сумно╖ мелод╕╖.
— Виступаючих було багато, — розпов╕да╓ Е. Черкезова. – Когось хвалили, когось критикували. А в перервах м╕ж дискус╕ями ╕ пере╖здами ми сп╕лкувалися, сп╕вали.
Програма другого дня форуму була дуже насиченою: зустр╕ч╕ в Академ╕╖ наук Республ╕ки Татарстан, Нац╕ональному культурному центр╕ «Казань», огляди виставок живопису «П╕сня кохання» художник╕в ╕з Казан╕ Хамзи Шарипова ╕ Мад╕яра Хаз╕╓ва, а також вироб╕в народних промисл╕в. На завершення дня в театр╕ в╕дбувся веч╕р, присвячений 100-р╕ччю журналу «Сююмб╕ке» за участ╕ казанських артист╕в.
Цей ж╕ночий журнал, створений у жовтн╕ 1913 року, був одним з ╕нструмент╕в просв╕тництва татарських ж╕нок початку ХХ стол╕ття. З 1926 року виходив п╕д назвою «Азат хатин» («Визволена ж╕нка»). У 1992 роц╕ повернувся до попереднього ж╕ночого ╕мен╕ Сююмб╕ке, яке стало об’╓днуючим символом татарського народу. Сьогодн╕ журнал ╓ не просто улюбленим с╕мейним виданням у Республ╕ц╕ Татарстан, а й сусп╕льно-пол╕тичним ╕ л╕тературно-художн╕м, активним учасником життя кра╖ни, нос╕╓м в╕чних ц╕нностей ╕ хранителем нац╕онально╖ культури. Про те, як завойовувався цей високий ступ╕нь дов╕ри читач╕в, розпов╕ла заступник головного редактора Рамз╕я Кашапова.
Популярн╕стю у дорослих ╕ малят республ╕ки користуються в╕рш╕ дитячо╖ поетеси, заслуженого д╕яча мистецтв Татарстану Йолдиз Шарапово╖. А в╕днин╕ привезен╕ делегатами до себе додому ╖╖ книги поповнять коло читання р╕дною мовою д╕тей ╕ в ╕нших кра╖нах.
Заслухавши та обговоривши виступи ╕ пропозиц╕╖, форум, в якому взяло участь б╕льше ста татарських ж╕нок з усього св╕ту, назвав реал╕зац╕ю завдань щодо збереження нац╕онально╖ самосв╕домост╕, ц╕нностей духовного в╕дродження, мови, традиц╕й ╕ звича╖в татарського народу пр╕оритетним напрямком д╕яльност╕ ж╕ночого руху.
План╕в нам╕тили багато. Це ╕ створення нових ж╕ночих орган╕зац╕й на м╕сцях, робота ж╕ночого активу з дитячими дошк╕льними закладами ╕ загальноосв╕тн╕ми школами, проведення конкурс╕в, фестивал╕в, ол╕мп╕ад ╕ р╕зних акц╕й, спрямованих на зм╕цнення татарсько╖ с╕м’╖, в╕дродження нац╕ональних звича╖в ╕ традиц╕й, вивчення р╕дно╖ мови, розгортання широкого руху з вивчення свого родоводу ╕ проведення його м╕жнародного конкурсу. Ж╕ночим орган╕зац╕ям рекомендовано вивчити досв╕д Конгресу татар Тюменсько╖ област╕ щодо роботи з д╕тьми-сиротами, вести пропаганду з впровадження в життя татарського населення елемент╕в нац╕онального одягу, сприяти економ╕чн╕й активност╕ татарських ж╕нок. З ц╕╓ю метою передбача╓ться орган╕зувати сп╕льно з журналом «Сююмб╕ке» конкурс на найб╕льш усп╕шний ж╕ночий б╕знес.

Письмена стол╕ть

Трет╕й день форуму кримська делегац╕я провела на ви╖зд╕ в древн╓ м╕сто Болгар, розташоване на л╕вому берез╕ Волги, за 140 к╕лометр╕в в╕д Казан╕. Воно засноване волзькими булгарами в Х стол╕тт╕. У 1969 роц╕ на м╕сц╕ городища було створено державний ╕сторико-арх╕тектурний музей-запов╕дник, який ╓ найп╕вн╕чн╕шою у св╕т╕ пам’яткою середньов╕чно╖ мусульмансько╖ арх╕тектури ╕ ╓диним зразком болгаро-татарських пам’яток середини Х╤╤╤-Х╤V стол╕ть.
— В╕дв╕давши музей, ми немов зд╕йснили екскурс в ╕стор╕ю давньо╖ Булгар╕╖, — розпов╕да╓ Е. Черкезова, — милувалися збереженими пам’ятками арх╕тектури та археолог╕╖.
Тут усе просякнуто старовиною ╕ духом предк╕в татар: соборна мечеть з великим м╕наретом висотою 36 метр╕в, в╕дновленим за давн╕ми кресленнями, мавзолей, ханська усипальниця, колодязь Габдрахмана, чорна палата... За одн╕╓ю з верс╕й у ц╕й споруд╕ знаходилося судилище. П╕зн╕ше в Х╤Х стол╕тт╕ там була влаштована коптильня, тому ззовн╕ та всередин╕ буд╕вля почорн╕ла.
На честь добров╕льного прийняття ╕сламу Волзькою Булгар╕╓ю в 922 роц╕ в статус╕ державно╖ рел╕г╕╖ в запов╕днику споруджено пам’ятний знак. Саме сюди, в центр залу велико╖ красиво╖ споруди, пом╕стили найб╕льший у св╕т╕ друкований Коран, занесений у Книгу рекорд╕в Г╕ннеса.
Поряд з ╕сламськими культовими спорудами розташовано православний храм – Успенська церква ХV╤╤╤ стол╕ття. А в музе╖ хл╕ба в╕дтворено весь землеробський цикл в╕д вирощування зерна до вип╕кання хл╕бобулочних вироб╕в з демонструванням особливостей побуту казанських татар ╕ булгар.
Повернулися з екскурс╕╖ п╕зно ввечер╕. Наступного дня вранц╕ – в╕д’╖зд додому за таким же маршрутом, як ╕ на форум, т╕льки у зворотному напрямку.

Серцями схрещено вспадкован╕ дороги

Три дн╕ в Казан╕. Ск╕льки под╕й, яскравих вражень ╕ душевних емоц╕й, неповторних митт╓востей вм╕стили вони! Якщо в перший день кримчан, за словами Е. Черкезово╖, представниц╕ татарсько╖ нац╕ональност╕ з ╕нших рег╕он╕в не в усьому розум╕ли, то чим б╕льше вони сп╕лкувалися ╕ п╕знавали одна одну, зб╕льшувалося ╕ вза╓морозум╕ння. Кримським татарам висловлювали сп╕вчуття у зв’язку з Днем пам’ят╕ жертв депортац╕╖.
— Я дивилася на форум╕ показ моделей одягу з нац╕ональними елементами ╕ мимовол╕ пор╕внювала ╖х ╕з стил╕зац╕╓ю, зд╕йснюваною нашими модель╓рами, — говорить вона.
Пом╕тно, що кримськ╕ татари в╕дчувають б╕льшу прив’язан╕сть до р╕дних м╕сць, сво╓╖ ╕стор╕╖, народних традиц╕й, звича╖в. Можливо, це пов’язано з репрес╕ями, депортац╕╓ю, яких вони зазнали? ╤ вс╕ ц╕ десятир╕ччя на в╕дстан╕ в╕д Криму в кожн╕й родин╕ жила над╕я: ми обов’язково повернемося!
На ╖╖ думку, татарськ╕ ж╕нки, що волею дол╕ в процес╕ глобал╕зац╕╖ опинилися в р╕зних куточках планети, судячи з ╖хн╕х виступ╕в, б╕льш спок╕йно, не з таким душевним надривом, як кримчани, сприймають зм╕ну свого м╕сця проживання, намагаються ╕ вдалин╕ в╕д ╕сторично╖ батьк╕вщини збер╕гати сво╓ нац╕ональне обличчя, не забувати мову, в╕ру ╕ традиц╕╖. Форум продемонстрував, як╕ активн╕, енергетично сильн╕, спрямован╕ на творення татарськ╕ ж╕нки в усьому св╕т╕, як багато ╖м п╕д силу зробити в р╕зних сферах життя!
Восени минулого року в Казан╕ демонструвалася експозиц╕я вироб╕в декоративного мистецтва кримських татар об’╓днання «Чатир-Даг». Нин╕ ведуться переговори щодо орган╕зац╕╖ ново╖ виставки, обговорюються перспективи сп╕вроб╕тництва ╕ в ╕нших напрямках. Отже, будуть нов╕ зустр╕ч╕, форуми, фестивал╕ – д╕лов╕, осв╕тн╕, етнокультурн╕. ╤ в Казан╕ представниц╕ татарського ж╕ночого руху з усього св╕ту не прощалися, а говорили: «Сагликнен калиниз!» – «До побачення!».

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13409

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков