Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 30.05.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР

ТРАВЕНЬ

30
1876 p. — рос╕йський ╕мператор Олександр II п╕дписав розпорядження вiд 18 (30) травня 1876 р., спрямоване на вит╕снення укра╖нсько╖ мови з культурно╖ сфери ╕ обмеження ╖╖ побутовим вжитком. Свою назву Емський указ отримав в╕д н╕мецького м╕ста Бад Емс. Емський указ доповнював основн╕ положення так званого Валу╓вського циркуляра 1863 року. Указ забороняв ввозити на територ╕ю Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ з-за кордону книги, написан╕ укра╖нською мовою, видавати нею ориг╕нальн╕ твори ╕ робити переклади з ╕ноземних мов, тексти для нот, театральн╕ вистави ╕ публ╕чн╕ читання.
1923 р. — у Праз╕ засновано Укра╖нське ╕сторико-ф╕лолог╕чне товариство на чол╕ з Дмитром Антоновичем.
Народився:
1887 p. — Олександр Архипенко, укра╖нський та американський скульптор та художник, один з основоположник╕в куб╕зму в скульптур╕. Почесний член Об’╓днання митц╕в укра╖нц╕в Америки (ОМУА) та д╕йсний член Американсько╖ академ╕╖ мистецтва ╕ л╕тератури.

31
Всесв╕тн╕й день без тютюну.
1894 p. — в╕дкрито льв╕вський електричний трамвай.
1946 p. — у Ки╓в╕ створено л╕такобуд╕вне конструкторське бюро О. К. Антонова.
1989 p. — на установч╕й конференц╕╖ у Неапол╕ утворено М╕жнародну асоц╕ац╕ю укра╖н╕ст╕в.
1997 p. — п╕дписано Догов╕р про дружбу, сп╕вроб╕тництво та партнерство м╕ж Рос╕йською Федерац╕╓ю й Укра╖ною.
Народився:
1919 p. — Леон╕д Махновець, укра╖нський л╕тературознавець, ╕сторик, археолог, перекладач, б╕бл╕ограф. Доктор ф╕лолог╕чних наук (1966). Лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ (1990) за п╕дготовку ╕ випуск видання «Л╕топис руський».
Померли:
1628 p. — загинули козацьк╕ ватажки Михайло Дорошенко ╕ Ол╕фер Голуб.
1922 p. — на Кубан╕ розстр╕ляно десятки тисяч укра╖нц╕в.
2002 p. — Борис Шарварко, режисер, народний артист Укра╖ни.

ЧЕРВЕНЬ

1
М╕жнародний день захисту д╕тей.
Започаткований у 1949 р. М╕жнародною демократичною федерац╕╓ю ж╕нок.
День м╕ста С╕мферополя.
В╕дзнача╓ться в першу нед╕лю червня.
Оф╕ц╕йною датою заснування С╕мферополя вважа╓ться 1784 р╕к, однак деяк╕ ╕сторики це заперечують.
Назва С╕мферополь означа╓ в переклад╕ з грецько╖ «м╕сто корист╕». Кримськотатарська назва Aqmescit переклада╓ться укра╖нською як «б╕ла мечеть».
У III стол╕тт╕ до н. е. тут виникла столиця п╕зньоск╕фсько╖ держави Неаполь Ск╕фський. За свою шестив╕кову ╕стор╕ю м╕сто неодноразово завойовували, воно переходило з рук в руки в╕д одних ск╕фських цар╕в до ╕нших, п╕ддавалося спустошливим наб╕гам коч╕вник╕в — ╕ в III стол╕тт╕ н. е. припинило сво╓ ╕снування.
З приходом на п╕востр╕в монголо-татар, на рубеж╕ XV-XVI ст., на цьому м╕сц╕ з’явля╓ться поселення Ак-Мечеть — пов╕товий центр Кримського ханства.
У 1784 роц╕ сюди переселяються рос╕яни ╕ укра╖нц╕, зв╕льнен╕ з рос╕йсько╖ арм╕╖ солдати ╕ вивезен╕ пом╕щиками кр╕посн╕ селяни. У 1802 роц╕ С╕мферополь став центром новоутворено╖ Тавр╕йсько╖ губерн╕╖
941 р. — руський великий князь ╤гор прибив щит до вор╕т Царгорода.
1652 р. — Богдан Хмельницький розбив поляк╕в п╕д Батогом.
1996 р. — Укра╖на перевела останн╕ ядерн╕ ракети до Рос╕╖, ставши без’ядерною державою.

2
Народилися:
1919 р. — Юр╕й Тимошенко (Тарапунька), артист естради, актор.
1936 р. — Володимир Голубничий, укра╖нський спортсмен, дворазовий ол╕мп╕йський чемп╕он з╕ спортивно╖ ходьби.

3
1768 р. — гайдамацьк╕ загони Максима Зал╕зняка та ╤вана Гонти визволили Умань в╕д польсько╖ шляхти. Кульм╕нац╕йний момент Кол╕╖вщини. Супроводжувався масовим вбивством, за р╕зними оц╕нками, в╕д 12 до 20 тисяч мешканц╕в м╕ста та б╕женц╕в ╕з його околиць (╓вре╖в, поляк╕в, укра╖нц╕в-ун╕ат╕в), в╕домим як «Уманська р╕занина».
1906 р. — у Петербурз╕ почав виходити часопис «Укра╖нський в╕сник» — орган укра╖нсько╖ громади.
Народилися:
1545 р. — ╤ван Вишенський, письменник-полем╕ст.
1863 р. — ╢вген Петрушевич, укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, президент Зах╕дноукра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки (ЗУНР).
1928 р. — Костянтин Степанков, укра╖нський актор театру ╕ к╕но.

4
1500 р. — Ки╖в зг╕дно з Магдебурзьким правом зв╕льнений в╕д ус╕х торгових мит.
1630 р. — Тарас Трясило п╕д Переяславом розгромив польське в╕йсько на чол╕ з Кон╓цпольським.
1874 р. — в╕дбулися перш╕ загальн╕ збори Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка.
Народився:
1941 р. — Василь Литвин, заслужений артист Укра╖ни, народний артист Укра╖ни голова Сп╕лки кобзар╕в Укра╖ни, лауреат Республ╕кансько╖ прем╕╖ ╕м. ╤вана Нечуя-Левицького, лауреат прем╕╖ фонду Т. Г. Шевченка.

5
5-10 червня 1917 р., незважаючи на заборону в╕йськового м╕н╕стра Рос╕╖ Олександра Керенського, у Ки╓в╕ в╕дбувся Другий всеукра╖нський в╕йськовий з’╖зд, на якому 2308 делегат╕в представляли 1,5 млн. вояк╕в-укра╖нц╕в з ус╕х фронт╕в, флот╕в ╕ флотил╕й.
З’╖зд ухвалив важлив╕ постанови про детальний план укра╖н╕зац╕╖ в╕йська. Головою Укра╖нського генерального в╕йськового ком╕тету переобрано Симона Петлюру.
Помер:
1975 р. — Павло В╕рський, укра╖нський танц╕вник ╕ хореограф, народний артист СРСР.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13387

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков