Версiя для друку Обговорити в форумi

Спочатку було Слово...

Збираючи друзів у Дні слов’янської писемності та культури в Кримській республіканській універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка, організатори — Міністерство культури Криму та колектив закладу так назвали і фольклорне свято, приурочене до їх відкриття. Гостей прибуло багато з усіх регіонів півострова та Москви. Це представники влади, діячі культури та мистецтва, творчі колективи, книговидавці та книголюби, студенти і школярі. І якби всі вони стали в коло, немов у хороводі, то його вистачило б опоясати будівлю головного храму книги республіки не один раз.
Слов’янські народи багатьох країн 24 травня віддають данину пам’яті та вдячності просвітителям Кирилу і Мефодію, які заклали основи не лише духовного єднання, а й культурного розквіту, національної самосвідомості слов’ян, дали потужний поштовх розвитку освіти, науки, культури. Цей день символізує історичне і просвітницьке значення слов’янських першовчителів у розвитку національної культури, свідчить про увагу міжнародного співтовариства до неоціненного внеску слов’ян у скарбницю світової цивілізації.
І виставка літератури, газетно-журнальних публікацій, оформлена біля вхідних дверей у бібліотеку, дає детальний фактаж про те, як у ІХ столітті, близько 862 року, створювався новий алфавіт. Його назвали «кирилицею» за ім’ям візантійця Костянтина, що у чернецтві став Кирилом. А допомагав йому в цій богоугодній справі просвітництва слов’янських народів старший брат Мефодій.
Кирилицька азбука дванадцять віків тому стала основою цілого ряду національних мов, значною мірою вплинула на формування культур слов’янських та інших народів Євразії, їхній тісний взаємозв’язок і взаємне збагачення. Нині в світі існує приблизно шістдесят народів, писемність яких заснована на кирилиці. Всі вони вдячні двом грецьким братам за те, що залишили таку спадщину — лінгвістичний винахід, який до цього часу об’єднує слов’янський світ.
З 1953 року почали відзначати День слов’янської писемності та культури 24 травня спочатку в Болгарії, а потім і в інших країнах: Росії, Україні, Білорусі. Він дає унікальну можливість, координуючи зусилля, сприяти збереженню слов’янської культурної спадщини, розвитку народної дипломатії, добросусідству і співробітництву між народами.
У Криму, де проживають представники більше ста національностей, цей день традиційно дає великий стимул до збереження і розвитку духовних традицій, — сказала у привітанні учасникам свята заступник міністра культури Криму Тетяна Манєжина. По всьому півострову проводиться багато заходів: свята книги, читацькі конференції, літературні читання, зустрічі з письменниками і видавцями, виставки живопису і народних ремесел, фестивалі, конкурси, концерти, театральні спектаклі. Оформлено літературні та художні експозиції, здійснюються тематичні перегляди літератури, присвяченої творцям слов’янської грамоти — Кирилу і Мефодію, походженню і розвитку слов’янських мов, історії східнослов’янської літератури і культури, творчості кримських письменників.
На свято в бібліотеку ім. І. Франка багато гостей прийшло не з порожніми руками, а з книгами. Міністр екології та природних ресурсів Криму Геннадій Нараєв, наприклад, передав у книжковий фонд закладу два нових видання з екології в кількості 80 примірників з побажанням: «Читайте, освічуйтеся і будьте екологічно грамотні!».
Представники з Фонду культури Росії привезли з Москви в подарунок для всіх музичних шкіл півострова хрестоматії та аудіокниги. Дві авторські книги презентувала кримським читачам доктор історичних наук, академік, секретар Спілки письменників Москви Лола Звонарьова.
Про те, як це свято об’єднує людей для життя в злагоді та процвітання в єдності, говорили в своїх виступах голова Спілки російських, українських і білоруських письменників Володимир Терехов і голова Кримського республіканського товариства болгар ім. П. Хілендарського Іван Абажер.
Великий інтерес викликала у книголюбів і гостей свята виставка мініатюрних книг, що вміщуються на долоні руки. Малий золотник, та дорогий, — говориться в російському прислів’ї. Маленькі видання, викладені у вітринах під склом, і справді навіть за зовнішнім виглядом подібні до коштовностей. Всього ж ця колекція бібліотеки налічує понад чотириста крихітних примірників, найменша з яких — книга М. Горького «Пісня про Сокола» і «Пісня про Буревісника». Ця книжечка форматом 45х38 міліметрів є зразком видавничого та оформлювального мистецтва. Тематика мініатюрних видань дуже різноманітна. Це книги з географії, історії, краєзнавства, фольклору, мистецтва, української, російської і зарубіжної літератур.
У світі книг, казок і поезії Олександра Пушкіна росла Ксенія Симонова, молода художниця з Євпаторії, яка полонила весь світ своїми картинами з піску. У 2006 році вона відкрила авторський метод «Психоаналітична лінійна графіка», в якій об’єднала знання своїх двох спеціальностей — художника і психолога. Його суть — повну свободу і мислення, і руки — глядачі можуть побачити цими днями в роботах самої авторки — заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого художника Криму, переможця шоу «Україна має талант». У рамках свята слов’янської писемності та культури К. Симонова презентувала свій арт-проект «Друга історія». Це створені в період з 2006 до 2014 року 156 картин у жанрах графіки, живопису та фотографії, які об’єднані в сім серій.
«Все солодко, гірко і терпко в долі переплелось», — у цьому віршованому рядку кримської поетеси Олени Осмінкіної, яка презентувала свою недавно видану збірку «Освідчення в коханні», мабуть, сконцентрований весь наш багатовіковий шлях від усної народної творчості до глибин думки, оформленої писемними знаками в томики, що бережливо передають свій коштовний вантаж від одного покоління до іншого, народжують мрію, викликають її до життя. А що форми реалізації мрії у Криму — активні, кольори — яскраві, настрої — веселі й запальні, продемонстрували у своїх виступах учасники фольклорного свята: заслужені артисти Криму Аркадій Вакуленко і Людмила Васильєва, заслужений працівник культури Криму Віталій Бартохов, ансамблі «Росіяночки» і «Радониця», студенти Кримського університету культури, мистецтв і туризму, школи-студії при Кримському академічному російському драматичному театрі ім. М. Горького, танцювальний колектив сімферопольської ЗОШ № 23.
Протягом Днів слов’янської писемності та культури в бібліотеці ім. І. Франка відбулися читацькі конференції: «Я прийшов дати вам волю», присвячена 85-річчю з дня народження письменника, кінорежисера, актора і сценариста Василя Шукшина, та «Доля і перо Булата Окуджави» до його 90-річчя, творча зустріч «Майстер своєї справи» і година інформації «Продовжуючи традиції Кирила і Мефодія».
Республіканська юнацька бібліотека провела комплекс заходів «Наш слов’янський хоровод». Дитяча бібліотека ім. В. Орлова запросила юних читачів стати учасниками години пізнання «Світло денне є слово книжкове», здійснити арт-екскурсію «Аз і Буки вводять науки» і подивитися театралізовану виставу «Пригоди Грамотія».
У Кримськотатарській бібліотеці ім. І. Гаспринського оформили книжкову виставку «Тонкий духовний інструмент — книга». У Сімферопольській центральній міській бібліотеці ім. О. Пушкіна відбувся тематичний вечір у літературно-музичній вітальні, а в дитячій бібліотеці ім. А. Гайдара проведено театралізовану виставу «Біля витоків азбуки» і літературний путівник «Що за буквами стоїть».
І які б перешкоди та випробування не траплялися в нас на довгих вікових відрізках часу, немов оберегом вічним, нас ведуть по світу книги — початок усіх наук і найдовговічніший плід людської діяльності. Книги інформують, розмовляють, радять і з’єднані з нами живою та гармонічною близькістю.

Валентина НАСТІНА

ТИМ ЧАСОМ...

НЕ ЗРУЙНУВАЛИ НІМЦІ — ЗНИЩАТЬ РОСІЯНИ?!

У Ялті зводять будинок майже на могилі Степана Руданського...

На меморіальному цвинтарі в Ялті, розташованому поблизу храму Івана Золотовустого на Полікурівському пагорбі в історичному центрі міста, зводиться будинок за півтора метра від могили видатного українського поета ХІХ століття Степана Руданського.
«Полікурівський меморіал» — одна з історичних пам’яток Ялти. Цей цвинтар — один із найстаріших у місті. Ховати тут почали в 1830-х роках; у той час він називався Масандрівським, Полікурівським або Іванозолотовустівським (за назвою храму).
Під час німецької окупації Криму цвинтар дуже постраждав. Дивом уціліли лише кілька могил — у тому числі й Руданського.
1949 року було вирішено відновити втрачені поховання, а також перепоховати тут останки інших видатних людей з багатьох інших цвинтарів Ялти та Південного берега Криму, зруйнованих за німецької окупації. Ця робота тривала до 1980-х років.
У 1977-1982 роках меморіал був реконструйований за проектом архітектора О. Н. Золотова. 1982 року було остаточно оформлено парадний вхід з іменами осіб, точне місце поховання яких не встановлене.
Степан Руданський (1834-1873) з 1 серпня 1861 року до травня 1873 року поєднував обов’язки міського лікаря, завідувача лікарні, карантинного лікаря в порту та лікаря Ялтинського повіту. Після участі в ліквідації епідемії холери влітку 1872 року сам захворів на холеру. Це викликало загострення давньої недуги — туберкульозу. 3 травня 1873 року Степан Руданський помер.

«Чорноморські новини»

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2014 > Тема "Душі криниця"