"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2014 > Тема "З потоку життя"
#22 за 30.05.2014
ХОЛОДНЕ Л╤ТО 2014-го...
ПРОШУ СЛОВА!
Рос╕йський журнал╕ст у телешоу Серг╕я Мина╓ва у прямому еф╕р╕ пор╕вняв ситуац╕ю в Укра╖н╕ з в╕домим ф╕льмом «Холодне л╕то 53-го». Андр╕й Окаpа сказав: «Все, что происходит в Украине, это ситуация — как «Холодное лето 53-го», когда урки и уголовники со всего СНГ при поддержке войск соседнего государства захватывают госучреждения и города, а местные жители прячутся по домам».
«А я сама на с╕й чужин╕, неначе т╕нь забуто╖ людини...» Леся Укра╖нка («╤ф╕ген╕я в Таврид╕»)
Вимушен╕ переселенц╕ ╕з Криму провели св╕й перший Всеукра╖нський з’╖зд 23 травня у Ки╓в╕. Учасник╕в з╕брання хвилювало: де жити, вчитись, л╕куватись та в╕д кого чекати допомоги ╕ захисту? Адже т╕, хто був вимушений покинути Крим, залишили тут все — як майно, так ╕ минуле життя. Т╕, хто залишився в Криму, — поки що з майном, але теж без перспективи на нормальне життя, яке було ще дек╕лька м╕сяц╕в тому, ╕ над╕╖ на краще малювала наша уява. Та сталось так, як сталось… Чи почують переселенц╕в з Криму на ки╖вському владному ол╕мп╕, покаже найближчий час, треба враховувати вибори та в╕йну за Сх╕д. На сьогодн╕шн╕й день б╕женцям з Криму допомога надходить т╕льки в╕д громадських орган╕зац╕й, яким переселенц╕ дуже вдячн╕ за п╕дтримку. Лог╕ка п╕дказу╓, що т╕, хто залишився в Криму, могли б провести св╕й з’╖зд (який за законами, що д╕ють сьогодн╕ на п╕востров╕, провести просто неможливо) ╕ поставити перед кримською владою точно так╕ ж запитання: де вчитись, де працювати, як дал╕ жити ╕ в╕д кого чекати правового захисту? Адже кошти зняти неможливо — не працюють банки, зарплати пор╕вняно з ц╕нами так╕ м╕зерн╕, що за гривнею скоро буде плакати нав╕ть та бабуся, яка мр╕яла померти в Рос╕╖. Закони для громадських орган╕зац╕й — крок вправо, крок вл╕во — ╕ величезний штраф чи в’язниця. Думати вголос можна т╕льки вдома на кухн╕. Це вже ми проходили в есересер╕вськ╕ часи: «хто не з нами, той наш ворог»... Кримськотатарський народ першим в╕дчув на соб╕ повернення тотал╕таризму радянських час╕в, коли ╖м 18 травня в поминальний день заборонили згадувати померлих в часи депортац╕╖ 1944 року. За словами кримськотатарсько╖ журнал╕стки Л╕л╕ Буджурово╖, в 70-т╕ роковини депортац╕╖ кримськотатарському народу нав╕ть плакати заборонили. Вже ╕сну╓ прийнята Конституц╕я Республ╕ки Крим, в як╕й задекларовано три державн╕ мови — рос╕йську, кримськотатарську та укра╖нську, але поки що це просто слова на папер╕. В Криму проголошують свято слов’янсько╖ писемност╕ ╕ культури, а на д╕л╕ йде знищення всього укра╖нського — укра╖номовних клас╕в при рос╕йських школах, укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ — ╓диного повноц╕нного навчального укра╖номовного закладу, який ╕снував у С╕мферопол╕, Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату. Нав╕ть укра╖нськ╕ номери в концертних програмах дитячих колектив╕в почали зникати або зводитись до м╕н╕муму. На концертах ми бачимо на сцен╕ рос╕йськ╕ сарафани, слуха╓мо п╕сн╕ про бер╕зки та велику ╕ могутню Рос╕ю. (╢дина кра╖на, ╓дина мова ╕ ╓дина культура — тобто знову формують ╓диний рос╕йський народ). Минули часи, коли вод╕╖ автобус╕в могли в салон╕ вив╕сити прапорц╕, як╕ символ╕зували р╕зн╕ кра╖ни або р╕зн╕ футбольн╕ команди. Будь-яка жовто-блакитна символ╕ка в Криму стала поза законом —значки, прапорц╕, нав╕ть жовто-блакитн╕ стр╕чки. З пам’ят╕ юних кримчан старанно намагаються стерти все — нав╕ть «м╕сце ╖хнього народження», а також роки життя в незалежн╕й Укра╖н╕. Як не стараються представники нового «порядку», та стерти жовтий ╕ блакитний кольори на веселц╕ ╖м чомусь не вда╓ться. Бог не дозволя╓ ╕ любов д╕тей до Батьк╕вщини. Молодь Севастополя – випускники г╕мназ╕╖ № 5 ╕м. Лес╕ Укра╖нки на св╕й прощальний останн╕й дзвоник прийшли в укра╖нському нац╕ональному одяз╕. ╤ такий простий вчинок, який ще р╕к тому був би буденним ╕ непом╕ченим, сьогодн╕ можна прир╕вняти до геро╖чного вчинку. С╕мферопольська школярка прийшла до школи, вдягнувши на руку саморобний жовто-блакитний браслет — теж вчинок, буденний вчора, а сьогодн╕ в╕н потягнув за собою виклик «самооборони» ╕ скандал у школ╕. Ще вчора деяк╕ вчител╕ укра╖нсько╖ мови в Криму були найб╕льшими патр╕отами Укра╖ни, а сьогодн╕, за словами учн╕в, деяк╕ з них р╕зко зм╕нили свою риторику ╕ прославляють Рос╕ю та обливають брудом державу, яка дала ╖м осв╕ту, роботу, в╕льне, не рабське життя. ╢ й ╕нший приклад: вчитель рос╕йсько╖ мови ╕ л╕тератури с╕мферопольсько╖ школи дав старшокласникам завдання написати тв╕р на тему: «Як я можу допомогти Укра╖н╕?». Уявля╓те, яка виникла дискус╕я... Клас розд╕лився, як ╕ сусп╕льство. Х╕ба це не вчинок справжнього вчителя, котрий п╕сля того, як деяк╕ старшокласники за прикладом рос╕йських телеканал╕в почали називати Укра╖ну «фашистською кра╖ною», зупинив ╖х ╕ попросив звернутися до сво╓╖ сов╕ст╕… Тож яким би холодом не в╕яло кримське л╕то-2014, теплота й добро, закладен╕ в дитяч╕ душ╕, беруть гору. П╕сля заборони в Криму проводити 10-й юв╕лейний конкурс читц╕в «Змагаймось за нове життя!», присвячений життю ╕ творчост╕ Лес╕ Укра╖нки, зразкова театральна студ╕я «Св╕танок» самотужки провела поетичне змагання, тому що сьогодн╕ Лесине слово в Криму як укра╖нський Г╕мн, як укра╖нський прапор. ╤ це не просто свято поез╕╖ — це продовження традиц╕й святкування Дня слов’янсько╖ писемност╕ ╕ культури в Криму, що йде ще в╕д 1991 року, ╕ не зупиниться, поки на ц╕й земл╕ живе хоч один св╕домий укра╖нець. «В серц╕ т╕льки ти, ╓диний м╕й, коханий р╕дний краю!» Леся Укра╖нка («╤ф╕ген╕я в Таврид╕»)
Олександр ПОЛЬЧЕНКО м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2014 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13365
|