Остання президентська кампанія в Росії продемонструвала неабиякі можливості політтехнологій. В підручники вже увійшли сюжети про те, як, використовуючи можливості телебачення, ведучий Сергій Доренко фактично одноосібно вибив з боротьби такого потенційно сильного кандидата на президентське крісло Росії, як Юрій Лужков. Щотижня протягом понад півроку на екранах своїх телевізорів росіяни спостерігали, як популярний телеведучий звинувачував мера Москви у всіх можливих і неможливих гріхах. Який відсоток інформації містив правду, сказати важко і зараз. Але фактом є те, що Лужков втратив свою популярність і ще до початку президентських перегонів шлях у Кремль йому було закрито. Уважно спостерігаючи за тим, що відбувається зараз в інформаційному просторі нашої держави, неважко помітити, що у пана Доренка з'явились послідовники в Україні. Перш за все це стосується Дмитра Корчинського, а також ведучих деяких інших передач, які ідуть на каналі "1+1" та на "Інтері". Майже щодня вусатий хлопець бездоганною українською мовою в стилі Доренка намагається знищити в очах телеглядачів опозицію діючій владі, зокрема Віктора Ющенка та Юлію Тимошенко. Особливо дістається Віктору Андрійовичу. Якщо об'єднати аргументи Корчинського, то цілком очевидно, що головним аргументом розвінчування Ющенка в очах потенційних виборців є спроба подати його як лідера лише крайньої правої частини політичного спектра України. Що ж, такий задум не можна вважати безперспективним. До того ж він поєднується із зусиллями інших передач, які подають Віктора Андрійовича не в найкращому вигляді. Чого вартий сюжет, протиражований багатьма каналами, виступу Ющенка з трибуни Верховної Ради, де він не дуже впевнено читав з папірця фрази про те, що вступ до ЄЕП буде зрадою національних інтересів України. І хоча соціологи знову і знову переконують нас, що у Віктора Андрійовича найвищий рейтинг, зрештою, ця цілеспрямована кампанія не може не дати результатів, які здатні негативно вплинути на шанси Ющенка стати наступним президентом України. Тим більше, що з боку перспективного кандидата і його оточення поки що зовсім не видно кроків, які б створювали образ Віктора Андрійовича як загальнонаціонального лідера, за яким пішли б (не обов'язково приєднуючись до блоку "Наша Україна) мільйони виборців на заході, сході, півдні та півночі України, які бажають дійсно демократичних перетворень в суспільстві і здатні підтримати політика, котрий зможе реалізувати ці програмні засади. Можливо, політтехнологи "Нашої України" вважають за недоцільне протидіяти панові Корчинському та компанії, тримаючи в резерві якусь надзвичайно таємну і ефективну технологію, яка буде запущена в тільки їм відомий час? Чи, може, панові Корчинському вдасться спростувати вислів стародавнього філософа про те, що у одну річку не можна увійти двічі? м. Сімферополь.