Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 16.05.2014
УКРА╥НА У ВОГН╤ В╤ЙНИ ЗА СВОБОДУ

Поет ╕ час

Укра╖на постала нин╕, п╕сля пром╕жно╖ перемоги ╢вромайдану над внутр╕шньою авторитарною верх╕вкою, перед головною силою, головним ворогом свободи укра╖нц╕в — авторитаризмом Кремля, котрий з лют╕ за поразку свого недолугого «дитяти» Януковича розв’язав проти укра╖нц╕в небачену тотальну в╕йну. ╥╖ називають г╕бридною. Йдеться ╕ про використання п╕дступних метод╕в крим╕нальних злочинц╕в та бездушних нег╕дник╕в у в╕йськов╕й форм╕ арм╕╖ Рос╕╖.
Якщо укра╖нц╕в охопить тепер загальний в╕дчай, що породжу╓ться втратою самобутньо╖ особистост╕, прагнення до свободи, то Укра╖на стане жертвою рос╕йського фашизму ╕ ╖╖ свобода може згор╕ти у вогн╕ люто╖ в╕йни, що ╖╖ розв’язали ╕деологи «русского мира» на теренах Укра╖ни.
Хоча чимало укра╖нц╕в вважають, що нарешт╕ настав час розквитатися з тотал╕тарною Москвою за вс╕ образи ╕ багатом╕льйонн╕ жертви, що чинилися нею проти свободи ╕ незалежност╕ Укра╖ни. Так дума╓ ╕ в╕домий укра╖нський громадський д╕яч, поет Дмитро Павличко, з яким посп╕лкувалося Рад╕о «Свобода». А першим запитанням до нього було: «Чи була б можливою в╕дкрита агрес╕я Пут╕на проти Укра╖ни, якби ╢вромайдану не було?».
— Вона була б, лише, можливо, в ╕нший час. Але агрес╕я Пут╕на ╓ продовженням безк╕нечно╖ агрес╕╖ Москви проти свободи укра╖нц╕в. Завжди, на вс╕х етапах укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, в╕дбувалося фактично те, що в╕дбува╓ться сьогодн╕. Т╕льки це все ма╓ в ╕нший час р╕зн╕ форми. Звичайно, пут╕нська Москва використала таку виг╕дну ситуац╕ю для себе, коли п╕сля Майдану, який вигнав цього агента Кремля, в Ки╓в╕ не було справжньо╖ влади, фактично влада була п╕д великим впливом того, що творив Янукович ╕ його попл╕чники. Тому ми ма╓мо сьогодн╕ так╕ факти, коли м╕л╕ц╕я, т╕ колишн╕ чиновники Януковича, вс╕ легко йдуть на зраду.
Але я вважаю, що Господь Бог дав Укра╖н╕ щасливу нагоду нарешт╕ розрахуватися за все, що зробила царська, комун╕стична ╕ пут╕нська Рос╕я проти Укра╖ни. Ви, мабуть, читали ╕ зна╓те, що п╕сля Полтави Петро Перший дав команду не вбивати, не стр╕ляти, не в╕шати, а закатувати до смерт╕ палицями козацьк╕ села, козацьк╕ райони навколо Полтави ╕ взагал╕ по вс╕й Укра╖н╕. П╕шли вояки Петра Першого ╕ на С╕ч. Але тод╕ через те, що кошовий отаман, який фактично був союзником Мазепи, скликав п╕д Полтаву головн╕ козацьк╕ збройн╕ сили, на С╕ч╕ козак╕в майже не було. А т╕, що там були, с╕ли на човни ╕, знаючи, що на них суне Москва, втекли. ╤ що зробили тод╕ рос╕яни, Петров╕ вояки? Вони розкопали козацький цвинтар на С╕ч╕ ╕ розвели вогонь з козацьких тл╕нних останк╕в. ╤ я все це читав ╕ щось под╕бне й сам пережив. Думаю, що тод╕ гор╕ла там наша мова, наша зброя, наша п╕сня. Укра╖на з того часу взагал╕ стояла у вогн╕, вона була як ╓ретик, поставлений на стос╕. ╤ тепер, нарешт╕, Укра╖на ма╓ вийти з цього вогнища, коли ╖╖ не пускають.
Те, що робиться у нас на сход╕, де надал╕ п╕дпалюють цей вогонь прислужники Москви, щоб Укра╖на й дал╕ стояла у полум’╖, як казав ще Олександр Довженко, «Укра╖на у вогн╕». Та все ж Укра╖на вийде ╕з цього вогнища, вийде! Але тут важливо нам пам’ятати, що ми переможемо у ц╕й в╕йн╕, тому що ц╕на дуже висока сьогодн╕ для укра╖нц╕в.
Думаю, що настав час, ╕ ╢вропа та Америка зрозум╕ли, що означа╓ тепер Рос╕йська ╕мпер╕я. Там н╕коли не може бути демократ╕╖, тому що на цих просторах ст╕льки народ╕в брутально знищено було. Я думаю, що нарешт╕ св╕т весь збагнув, якщо буде в╕ддана Укра╖на тепер наново п╕д рос╕йську руку, то перед св╕том постане нова агресивна ╕мпер╕я Москви, котра стане загрозою для всього св╕ту.
Ми повинн╕ розум╕ти, що жертви будуть з нашого боку, вони вже ╓ ╕ ще будуть. Але це жертви, котр╕ додаються до т╕╓╖ Небесно╖ Сотн╕, що загинула на Майдан╕, ╕ до тих сотень УПА, як╕ були знищен╕ п╕сля в╕йни, як╕ воювали до 1960 року фактично в Зах╕дн╕й Укра╖н╕, ╕ до тих вс╕х, взагал╕, козак╕в, як╕ були вигнан╕ на роботу у Петербурз╕, коли його будували, а пот╕м тих козак╕в, Войнаровського, на Сиб╕р погнали. Там, у Сиб╕ру, в болотах наших к╕сток найб╕льше, б╕льше, мабуть, як в Укра╖н╕. Тому ми ма╓мо розрахуватися нарешт╕ за це все.
Ма╓ настати такий пер╕од в ╕стор╕╖ слов’янсько╖ так звано╖ ц╕╓╖ ╢вропи, коли Рос╕я повинна запам’ятати, що Укра╖на — це держава, держава, яку не поборете н╕коли, тому що вона вистояла нав╕ть у т╕ часи, коли не мала збро╖, коли вона не мала арм╕╖. Вона вистояла, тому що вона мала Тараса Шевченка, ╤вана Франка, багатьох ╕нших сво╖х пророк╕в. Я знаю, я в╕рую, що ми переможемо!
— Пане Дмитре, як Ви вважа╓те, ╕де╖ Майдану цими новими под╕ями перекреслен╕ чи вони все ж будуть вт╕лен╕ в життя?
— Ц╕ люди з Майдану, вони не можуть бути перекреслен╕. Це сталося, це вже ╓. ╤нша р╕ч, що ми не встигли оцю силу, оцю енерг╕ю Майдану належно орган╕зувати. Я не можу збагнути, чому дос╕ на Майдан╕, тому Майдан╕, де можна було давно вже все позам╕тати, там ще стоять сотн╕. Тому що, мабуть, нема╓ збро╖ для них. Мабуть, держава наша не може зрозум╕ти, що це якраз т╕ батальйони мають бути покликан╕, це ж люди готов╕. Майдан вир╕с в укра╖нську арм╕ю. Тому й Пут╕н фактично злякався, бо в╕н страшенно боявся, що ця арм╕я п╕де на сх╕д ╕ там п╕дн╕меться цей патр╕отизм, котрий захопив середню ╕ зах╕дну Укра╖ну. Майдан╕вська енерг╕я цих людей н╕куди не зникла, вона ╓ ╕ вона н╕куди не пропаде.
Нас застала Рос╕я тод╕, коли у нас фактично завдяки Януковичу нема╓ арм╕╖. Рос╕йськ╕ засланц╕, десантники ╕ нег╕дники оц╕, т╕, що розтинають животи нашим патр╕отам, т╕ кати, як╕ прийшли з досв╕дом Чечн╕, лякали в Криму людей, а тепер на сход╕ Укра╖ни чинять свав╕лля. А наш╕ командири кажуть, що ми не можемо з ними воювати, тому що вони прикриваються нашим народом, а наш╕ вояки не см╕ють стр╕ляти у невинних людей. Звичайно, що не см╕ють, але в╕йськов╕ майстри, як╕ в арм╕╖ завжди були ╕ ╓, вони можуть зробити це вм╕ло. Ми можемо ╕ повинн╕ знищити цих людей, з ними не можна вести переговори.
— Як Ви вважа╓те, це — в╕йна, те, що зараз в╕дбува╓ться на сход╕ Укра╖ни?
— Так, це — в╕йна, аякже ж. Це — в╕йна. ╤ причому, як Ви тепер придивитеся до не╖, то Ви зрозум╕╓те, що Пут╕ну не треба вводити танки й арм╕ю. В╕н хоче створити ╕ практично створив за грош╕, з╕брав банду наркоман╕в, убивць, крим╕нал╕в р╕зних. Я думаю, що ╖х вже к╕лька тисяч ╓, саме громадян Рос╕╖, в╕йськових, як╕ керують цим ус╕м. Мусить в╕дбутися фронтова зустр╕ч м╕ж тими, що опинилися у Слов’янську, та нашими вояками. ╤ це вже ╓ фронт. Це ╓ вже окопи, це ╓ вже наступ. Тому в╕йна у нас стала фактом, гинуть люди. ╤ треба розум╕ти, що цей фронт може сунутися до нас. Ц╕ грош╕, як╕ йдуть з Рос╕╖, вони розпливаються по вс╕й Укра╖н╕.
Ми повинн╕ знати, що у нас в╕йна може бути на кожному кроц╕. Ми повинн╕ орган╕зуватися по вс╕х селах ╕ по вс╕х районах та пам’ятати, що ц╕ люди можуть доповзти до Львова ╕ до Ужгорода. ╤ будуть вони шукати ╕ будуть вони знаходити всюди нег╕дник╕в. Тому я думаю, що цей вогонь палатиме всюди ╕ буде вчити нас ╕ наших ворог╕в, що ми не поступимося жодним чином. ╤ на сход╕ Укра╖ни таких людей, як Рибак, що траг╕чно загинув в╕д рук нелюд╕в, ╓ там м╕льйони. ╤ нам треба зробити так, щоб ц╕ люди встали ╕ треба ╖м дати зброю ╕ треба, щоб вони сам╕ захищалися разом ╕з нашою арм╕╓ю. Доти, допоки ми сам╕ не в╕зьмемося за зброю ╕ не будемо сам╕ оборонятися, доти нам н╕хто не допоможе.
— Пане Дмитре, але чи ц╕ укра╖нськ╕ керманич╕, сьогодн╕шн╕ л╕дери, здатн╕ орган╕зувати народ на цю в╕йну?
— Безперечно. Ц╕ кер╕вники ╓, ╕ я симпатизую, зокрема, прем’╓ру Арсен╕ю Яценюку. Фактично в╕н показав себе як державний патр╕от ╕ розумний л╕дер. Що стосу╓ться Олександра Турчинова, то мен╕ важче так сказати. Але я не маю п╕дстави сказати, що в╕н спец╕ально так робить, я думаю, що в╕н дещо помиля╓ться через складн╕сть ситуац╕й, в яких в╕н ╓. Але я вважаю, що в╕н повинен бути критикований.
— Але кажуть, що Юл╕я Тимошенко насправд╕ керу╓ владою в Ки╓в╕?
— Вона керу╓, тому що Юл╕я Тимошенко й Турчинов — це люди з одного яйця. Тому й там в╕дбува╓ться ситуац╕я непри╓мна. Я допомагаю тепер Петру Порошенку ╕ вважаю, що Президентом Укра╖ни ма╓ бути ╕ буде Петро Порошенко, бо в╕н вже фактично в опитуваннях набира╓ переважну б╕льш╕сть, бо в╕н належить до числа тих людей, як╕ вм╕ють ╓днатися з ╕ншими. Те, що сталося, коли вони об’╓дналися з Кличком, це сталося перший раз в укра╖нськ╕й ╕стор╕╖, коли припов╕дка, що два козаки — це три гетьмани, виявилася не д╕йсною.
Коли я тепер прочитав, як Юл╕я Тимошенко з Януковичем об’╓днувалася, планувала на 30 рок╕в захопити з ним разом Укра╖ну, ╕ я ще ╕нших багато речей знаю, то я не можу тепер н╕чого сказати, тому що вона йде за плечима Порошенка. ╥й треба було б показати тепер, хто вона, якщо вона — патр╕от. Але вона, мабуть, цього не зробить.
— Пане Дмитре, але дехто каже сьогодн╕, що ╕нтереси Пут╕на ╕ Тимошенко зб╕гаються в тому, щоб саме з╕рвати ц╕ вибори президента?
— Звичайно. Якщо Тимошенко, не дай Боже, буде виступати з такою ж пропозиц╕╓ю, як Пут╕н, Рос╕я, що вибори, мовляв, треба перенести, в╕дкласти, бо це н╕бито неможливо у такий гострий час ╖х проводити, то я думаю, що ця ╕дея не пройде. Народ обов’язково прийде на вибори ╕ якщо нав╕ть у якихось областях ц╕ вибори будуть перекреслен╕ оцими озбро╓ними «зеленими чолов╕чками», московськими, але все одно ми будемо мати обраного ╕ лег╕тимного президента, ╕ тод╕ вже справд╕ почнеться справжня антитерористична операц╕я проти ворог╕в Укра╖ни.

Василь З╤ЛГАЛОВ


Дмитро ПАВЛИЧКО

ДВА МАЙДАНИ

Два майдани. На одному — п╕сня,
Клич свободи, дзвони боротьби,
А на друг╕м — пл╕снява злов╕сна,
Хахлашня, перевертн╕, раби.
На майдан╕ першому — громада,
Вся земля — в╕д Ялти до Ужa,
А на другому — ганьба ╕ зрада,
Правдою маскована олжа.
В╕льн╕ люди на сво╖м майдан╕
З Богом розмовляють на зор╕,
Б╕ля них стоять голодн╕, гнан╕,
Мовчазн╕ донецьк╕ шахтар╕.
Шахтар╕, брати мо╖ мозольн╕,
Не на той майдан вас привезли,
Вашу правду поховали в штольн╕
╤ накрили скибами золи.
Не мовч╕ть, п╕дносьте оч╕ вгору!
Я вас бачу, знаю ╕ люблю.
Виплюньте г╕рку й глевку покору,
Наче хл╕б з трутизни й кук╕лю!
Не мовч╕ть, вставайте
в наш╕ лави,
Не тул╕ться до нових ╕кон —
Зупиняйте слово ╖х лукаве,
Блеяне в трибунний м╕крофон!
Вчора вас волали до ╢вропи,
А сьогодн╕ — п╕д Москву женуть
Криводушн╕ Пут╕на холопи,
Приболящ╕ на плебейську нудь.
Шахтар╕, збуд╕ться! Год╕ спати,
Випростайте кост╕ гордих спин,
П╕д╕пр╕ть степи, Дн╕про, Карпати,
Два майдани оберн╕ть в один.

16. Х╤╤. 2013

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13297

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков