"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2003 > Тема "Душі криниця"
#41 за 10.10.2003
ЖУРАВЛИНІ СУРМИ
Данило Кононенко
Над полями - просинь, Сурми журавлині. Палахкоче осінь Вогнищем калини. Роздяга над шляхом Вітер з клена батник, Сонце жовтим птахом Пада в виноградник.
* * *
Зітхають понад річкою луги І павутина бабиного літа На жовтокосій осоці розквітла, Як невимовний знак жалю й туги. Отаву скошено. Бредуть тумани в степ Через ярки, переліски, узвози... Панує осінь, та гримлять ще грози Й озимина кільчиться і росте.
* * *
В кленів - кучері вогненні, Небо - в дранті хмар. І дощі, мов навіжені, Миють тротуар. Скиглить вітер між дротами, Нишпорить в садах. Вечір боязко з вогнями Вибіга на шлях.
* * *
Бенкетує осінь по садах, Бенкетує осінь по долинах. На моїй чудесній Україні Бенкетує осінь по садах. Яблуками пахне гожа днина, Степ баштанний динями пропах. Музика весільна в селах лине, Музика весільна й у містах...
* * *
Рожева айстра, ніби в небі зірка, На клумбі одиноко догора. Багать осінніх сизий дим прогірклий Повзе з села до дальнього бугра. А на вгородах чується говірка - Розважлива, неквапна і стара: Про журавлів над тихими полями, Про зиму, що уже не за горами.
* * *
Згорає день у полум'ї тополь, Тремтить над полем синій смуток мева. І різнотрав'ям дише оболонь, Де гусне в кленах тиша вереснева. Останній промінь в пелюстках долонь. Купається, мов усмішка рожева. А я, мов зачудований, дивлюсь - Порушить спокій і красу боюсь.
* * *
Піду собі один на лови Вітрів гортанних на зорі, Де шелестять сумні діброви Пожовклим листям на горі. Де річки зблискує підкова Так урочисто і святково, Немов веселка угорі. Піду собі в сумні діброви, Розшиті пурпуром зорі.
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2003 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1328
|