Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 09.05.2014
ШТУРМОВИК

Льотчик-штурмовик, лейтенант гвард╕╖ Михайло Павлович Мальченко був представлений до звання Героя Радянського Союзу на 25 роц╕ життя. За його плечима до цього часу нал╕чувалося 114 бойових вильот╕в, п╕д час яких в╕н завдав велико╖ шкоди ворожим в╕йськам ╕ техн╕ц╕. Його ╕м’ям названа вулиця ╕ площа в Центральному аеропорту С╕мферополя.
У херсонському сел╕ Чаплинка, де в 1921 роц╕ народився майбутн╕й герой, д╕ди- землероби р╕к за роком працювали в пол╕. У селянськ╕й родин╕ Мальченк╕в д╕тей теж долучали до ц╕╓╖ справи. Але Михайло вир╕шив йти ╕ншим шляхом. Зак╕нчивши зал╕зничне училище в С╕мферопол╕, в тридцятих роках в╕н працював токарем в депо ╕ одночасно в╕дв╕дував с╕мферопольський аероклуб, де навчався л╕тати.
Разом з ╕ншими хлопцями Михайло мр╕яв про с╕м’ю, роботу ╕ щастя. Але не судилося цьому збутися зараз. В╕йна не дозволила! Нав╕ть л╕тати йому заборонили, ╕ в╕дправили на флот.
Горе з несамовитою силою стукало в ус╕ двер╕. Михайло втратив брата ╤ллю, який хоробро загинув за В╕тчизну. В окупованому С╕мферопол╕ загинули дв╕ сестри. Одна з них, Шура, добров╕льно п╕шла п╕д розстр╕л, захищаючи сво╖х д╕тей-╓вре╖в в╕д куль есес╕вц╕в. Смерть близьких викликала ще б╕льшу ненависть до ворога.
╤ в 1943 роц╕ Михайло Павлович в╕дправля╓ться на фронт п╕сля напруженого навчання в ав╕ац╕йному училищ╕. П╕лот 61-го гвард╕йського Донбаського легкобомбардувального полку Михайло Мальченко зробив 74 бойових вильот╕в! А пот╕м — знову на навчання.
У червн╕ 1944-го в╕н отриму╓ ╤л-2. Тепер Мальченко — льотчик 136-го гвард╕йського штурмового полку, що брав участь у зв╕льненн╕ Донбасу, П╕вдня Укра╖ни, Криму. Тепер перед ними стояв прорив глибокоешелоновано╖ оборони на д╕лянц╕ Орша — В╕тебськ з боку 3-го Б╕лоруського фронту. У нагородному листку про Мальченка писали так: «З перших бойових вильот╕в показав виключно хорош╕ результати льотчика-штурмовика, пов╕тряного во╖на, досконало волод╕╓ техн╕кою п╕лотування ╕ захисним маневром над полем бою... Завжди влучно завда╓ бомбардувально-штурмов╕ удари по ворожих в╕йськах». За усп╕шн╕ бойов╕ д╕╖ п╕д В╕тебськом нагороджений Орденом Слави III ступеня.
╤л-2, безсумн╕вно, став ефективною збро╓ю п╕д управл╕нням Мальченка. Досв╕дчений п╕лот на штурмовику впритул вражав фашистську техн╕ку, подавляв зен╕тну артилер╕ю.
«Зроста╓ бойовий рахунок молодого комун╕ста лейтенанта Михайла Мальченка. 26 червня 1944 року у склад╕ шести «╕л╕в» в╕н дв╕ч╕ штурмував зал╕зничн╕ ешелони, що в╕дходили з╕ станц╕╖ Орша... На перегон╕ Торошилово – Толоч╕ц групою було виявлено три ешелони, в результат╕ влучного удару був розбитий паровоз, 15 вагон╕в ╕ платформи з танками...» — так допов╕дав командир ескадриль╖.
А через м╕сяць, 9 серпня, в донесенн╕ про подвиг Михайла Павловича зазначалося, що п╕д час триразового штурмування танк╕в у район╕ Бедез╕ори в одному з вильот╕в група була атакована винищувачами супротивника, ╕ Мальченко в╕дбив дв╕ атаки в╕д свого л╕така ╕ одну атаку в╕д пров╕дно╖ групи.
Ще багато записано на рахунку льотчика-штурмовика. У с╕чн╕ 1945 року ворог вт╕к з╕ Сх╕дно╖ Прусс╕╖. Одного разу радянськ╕ л╕таки виявили колону ворожих автомашин, Михайло в╕д╕рвався в╕д групи. Це був знак товаришам. В╕н став розстр╕лювати впритул головн╕ машини, а вся колона стала нерухомою м╕шенню.
Л╕нденау, Бартенштайн, Кройцсбург! Як шкода, що довелося облет╕ти св╕т саме так, на в╕йн╕.
Ну, а п╕сля перемоги Михайло Павлович зустр╕в свою велику любов — молодшого лейтенанта Валентину Геннад╕╖вну.
Згодом стан здоров’я п╕лота пог╕ршився. Довелося демоб╕л╕зуватися. Мальченко влаштувався в С╕мферопольський аеропорт техн╕ком третього класу. Молод╕ в техн╕ках не засиджувалися, а хот╕ли л╕тати. Михайло Павлович, скромний герой, п╕дбадьорював ╖х ╕ вчив. Сам теж навчався в цив╕льн╕й ав╕ац╕╖ ╕ став п╕лотом третього класу в с╕льськогосподарськ╕й ав╕ац╕╖. Обприскував пос╕ви ╕ насадження — робив те, чим займалися його д╕ди, т╕льки тепер — з неба. ╤ тут в╕н досяг усп╕ху — отримав медаль «За доблесну працю», п’ять медалей ВДНГ та ╕менний годинник.
Смерть не п╕дступала до нього на в╕йн╕, але все одно вир╕шила забрати рано. На 40-му роц╕ життя Михайло Павлович Мальченко, герой Золото╖ З╕рки ╕ Ордена Лен╕на, раптово помер 19 липня 1961 року. Останн╕й притулок його – на В╕йськовому кладовищ╕ С╕мферополя.

Ганна ТРЕТЬЯК
м. С╕мферополь
(За матер╕алами В. Швеця)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13262

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков