Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 30.04.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 30.04.2014
ШЕВЧЕНКОВОЮ МУЗОЮ НАТХНЕНН╤

Коли ми говоримо про Шевченка, то назива╓мо перш за все його поетичн╕ та живописн╕ твори. А м╕ж тим, великий Кобзар був не лише ген╕альним поетом ╕ великим художником, а ще й надзвичайно музикально обдарованою людиною, блискучим виконавцем укра╖нських народних п╕сень. В╕н волод╕в хорошим, при╓мним голосом, гострим музикальним слухом ╕ чудовою пам’яттю. Малий Тарас, почувши нову п╕сню, без жодних зусиль запам’ятовував слова ╕ мелод╕ю. Народна п╕сня з дитинства живила його уяву ╕ на все життя стала супутницею, порадницею, предметом особливо╖ уваги ╕, звичайно, вивчення.
До ц╕╓╖ третьо╖ гран╕ таланту Т. Шевченка — музично╖, без урахування яко╖ неможливо збагнути ╕ розкрити його поетичну творч╕сть, особливо та╓мниц╕ художньо╖ майстерност╕, ╕ приверта╓ увагу глядач╕в заслужена артистка Укра╖ни, лауреат Прем╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим, сол╕стка Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ Наталя Безкоровайна у сво╖й нов╕й програм╕ з циклу концерт╕в укра╖нсько╖ музики. Концерт в╕дбувся нещодавно в б╕л╕й зал╕ Кримсько╖ ф╕лармон╕╖.
╤нтерес поета до музики не обмежувався фольклором. Насправд╕, був ╕ нев╕домий широким колам Шевченко — блискуча св╕тська елегантна людина, друг видатних мислител╕в, учених, л╕тератор╕в, музикант╕в, який в╕льно, без р╕зниц╕ в походженн╕ сп╕лкувався з ними, завс╕дник концерт╕в ╕ вистав, який досконало знався на сучасному йому мистецтв╕, тонко в╕дчував його естетичну варт╕сть, безпомилково в╕др╕зняючи модну др╕бничку в╕д ╕стинного шедевру. В╕н захоплювався операми ╕тал╕йських композитор╕в Дж. Росс╕н╕ «В╕льгельм Тель» ╕ В. Белл╕н╕ «Норма».
Шевченко глибоко знав класичну музику ще й тому, що до кола його друз╕в ╕ знайомих, кр╕м л╕тератор╕в Кул╕ша, Жуковського, Курочк╕на, художник╕в Сошенка, Брюллова, актора Щепк╕на, входили ╕ музиканти, насамперед, Семен Гулак-Артемовський, знаменитий сп╕вак-бас ╕ композитор, сол╕ст Санкт-Петербурзько╖ Мар╕╖нсько╖ опери, а також класики рос╕йсько╖ музики Михайло Глинка, Модест Мусоргський, композитор В╕льбоа та ╕нш╕. В╕н часто в╕дв╕дував вистави за участ╕ Гулака-Артемовського. ╥хня щира дружба тривала багато рок╕в.
Музичн╕ уподобання Шевченка св╕дчать не просто про багату артистичну натуру, емоц╕йн╕сть ╕ добре розум╕ння мистецтва. Тонке чуття як народно╖ п╕сн╕, фольклорно╖ ╕нтонац╕╖, так ╕ класичних шедевр╕в дало йому змогу ╕стотно збагатити свою власну творч╕сть, розкрити в н╕й звукову гармон╕ю св╕ту, яка сп╕взвучна людськ╕й душ╕, здатна домалювати, домовити те глибинно пота╓мне, що неп╕двладне н╕ пензлю художника, н╕ перу поета. Багато народних п╕сень ув╕йшли в художню тканину поез╕й, поем, пов╕стей. П╕сн╕ допомагали йому виразн╕ше змальовувати образи геро╖в, ╖хн╕ почуття ╕ переживання, розкрити риси народного побуту.
Мелод╕йн╕сть ╕ сп╕вуч╕сть поез╕╖ Шевченка дали поштовх до написання ген╕альних музичних твор╕в, а «Кобзар» став невичерпним джерелом текст╕в до музики майже вс╕х укра╖нських композитор╕в. Найб╕льше — 86 твор╕в написав на Шевченков╕ теми Микола Лисенко. Це — п╕сн╕, дуети, тр╕о, квартети, хоров╕ поеми, кантати, ╕нструментальна музика. Одну з його п╕сень — «Садок вишневий коло хати» на слова Т. Шевченка Наталя Безкоровайна виконала в супровод╕ концертмейстера, лауреата кримського конкурсу п╕ан╕ст╕в Тетяни ╢рмаково╖.
Велико╖ популярност╕ набула мелод╕я на текст «Запов╕ту», створена хоровим диригентом ╕ композитором-аматором Г. Гладким невдовз╕ п╕сля смерт╕ Шевченка. На слова «Запов╕ту» музику писали М. Лисенко, М. Вербицький. Його тема звучала в кантатах С. Людкевича, Б. Лятошинського, в творах Я. Степового.
«Коли б не поез╕я Шевченка, я, мабуть, взагал╕ не став би композитором», — говорив С. Людкевич. Широко в╕дом╕ «Вечорниц╕» П. Н╕щинського до п’╓си Шевченка «Назар Стодоля», зокрема чолов╕чий хор «Закувала та сива зозуля», та багато ╕нших музичних твор╕в. Першою оперою на Шевченк╕вську тему була «Катерина» М. Аркаса, написана у 1891 роц╕ ╕ поставлена в 1899 роц╕ трупою М. Кропивницького.
У ХХ стол╕тт╕ з’явля╓ться ряд опер ╕ театральних музичних твор╕в на Шевченков╕ сюжети. Михайло Верик╕вський написав опери «Сотник» ╕ «Наймичка», Герман Жуковський — оперу «Марина», Юл╕й Мейтус — оперу «Гайдамаки». Кость Данкевич ╓ автором першого балету за поемою «Л╕лея». А головною темою опери Володимира Йориша «Доля поета» стала особист╕сть ╕ життя самого Шевченка. Олесь Чишко написав окрем╕ музичн╕ номери до драми «Назар Стодоля».
Ряд твор╕в написав на слова Шевченка композитор Василь Безкоровайний. Його багата музична спадщина п╕сля тривалого пер╕оду забуття в результат╕ ем╕грац╕╖ за кордон у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни ╕ проживання в США останн╕м часом поверта╓ться в Укра╖ну завдяки д╕яльност╕ С╕мферопольського м╕ського науково-творчого товариства композитора Василя Безкоровайного, яке очолю╓ його родич, музикант, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, зав╕дувач культурно-осв╕тнього в╕дд╕лу Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Богдан Безкоровайний. Товариство видало к╕лька нотних зб╕рник╕в за матер╕алами музичного арх╕ву композитора, який нал╕чу╓ понад триста р╕зножанрових твор╕в, випустило л╕ценз╕йний компакт-диск «Затремт╕ли струни», що вв╕йшов до Золотого фонду укра╖нсько╖ музично╖ культури.
У ц╕й об’╓мн╕й спадщин╕ — музика до вистави «Тополя», поставлено╖ за Т. Шевченком театром «Заграва» у Львов╕ в 1938 роц╕, п╕сн╕ для чолов╕чого хору — «На город╕ пастернак» ╕ «Садок вишневий», для м╕шаного хору — «Думи мо╖», обробка записано╖ Т. Шевченком у Поча╓в╕ народно╖ п╕сн╕ «Ой у саду», солосп╕ви «Думи мо╖» ╕ «Калина», мелодекламац╕я «Минають дн╕». В. Безкоровайний брав активну участь у спорудженн╕ у Вашингтон╕ пам’ятника Т. Шевченку, входив у його оргком╕тет.
Один ╕з його твор╕в на слова Шевченка — «Ой у саду» виконав у концерт╕ хор Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму п╕д кер╕вництвом заслуженого прац╕вника культури Укра╖ни Катерини Альох╕но╖, а п╕сню «Сон» В. Безкоровайного ╕ «Давно це минуло» А. Кос-Анатольського — сол╕ст Кримсько╖ ф╕лармон╕╖, лауреат м╕жнародних конкурс╕в Фед╕р Марченко.
Вокальний жанр композитора В. Безкоровайного вперше в╕дкрила укра╖нським слухачам Наталя Безкоровайна. С╕м солосп╕в╕в вона записала на компакт-диск у Нац╕ональн╕й рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни. А слухач╕ в зал╕ почули з ц╕╓╖ музично╖ колекц╕╖ в ╖╖ виконанн╕ два твори: «Де ж ти, листочку?» на слова Богдана Лепкого та «Затремт╕ли струни» на слова Олександра Олеся.
Як╕ б п╕сн╕ не сп╕вала Н. Безкоровайна — укра╖нськ╕ народн╕ «Ой не св╕ти, м╕сяченьку», «Дощик крапа╓ др╕бненько», «Спать мен╕ не хочеться» в обробц╕ Л. Кауфмана чи «Час додому, час» в обробц╕ О. Спенд╕арова, яскрав╕ та промовист╕ музичн╕ образи оживають ╕, немов у дзеркал╕, в╕дтворюють всю багатов╕кову ╕стор╕ю укра╖нського народу. Народна мудр╕сть або, за словами Шевченка, «свята правда», яка осп╕ву╓ться в п╕снях, його самого надихала на ген╕альну творч╕сть, а слухач╕ могли в╕дчути та уявити соб╕ живий душевний стан народних геро╖в, повн╕ше ╕ глибше збагнути естетичн╕ та моральн╕ ц╕нност╕, ╕де╖ та ╕деали, звича╖, побут, нац╕ональний характер людей, що проживали на ц╕й територ╕╖. Ритм ╕ звуки природно╖ стих╕╖, ╕нструментально╖ музики ╕ голосу сп╕вачки зливалися в одну гармон╕ю, патр╕отичну та емоц╕йну.
У концерт╕, який вела заслужена артистка Укра╖ни Тетяна Марк╕на, виступили також вихованц╕ Н. Безкоровайно╖. Лауреат м╕жнародного конкурсу ╕м. Н. Обухово╖ Серг╕й ╤он╕н засп╕вав у супровод╕ концертмейстера, заслуженого д╕яча мистецтв Криму В’ячеслава Боброва укра╖нську народну п╕сню «Н╕ч яка м╕сячна» та «Ой ти, д╕вчино, з гор╕ха зерня» А. Кос-Анатольського, а у виконанн╕ студентки третього курсу вокального факультету Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму Ганни Дрюк прозвучала укра╖нська народна п╕сня «Горами, долинами».
╤нструментальну музику В. Безкоровайного — «Спомини з г╕р» ╕ «Думку соль м╕нор» в╕ртуозно з╕грала на роял╕ лауреат м╕жнародних конкурс╕в Олена Картел╕шева, а скрипалька ╤рина Романова виконала п╕д ╖╖ акомпанемент «Мелод╕ю» Мирослава Скорика.
Завершив концертну програму виступ дитячого фольклорного колективу «Радониця» п╕д кер╕вництвом Олени Полетн╓во╖. Зайшовши в зал, в╕н заполонив його весняною фе╓р╕╓ю з обрядами виклику пташок, хороводами навколо «криниченьки з холодною водиченькою».
— Шевченкова п╕сня — це важливий ╕ справд╕ прекрасний розд╕л укра╖нсько╖ п╕сенно╖ культури, — говорить Наталя Безкоровайна. — Вона звучить у фольклор╕, класичн╕й музиц╕, на естрад╕, наповнюючи сво╖ми ╕деями та образами. Це ╕стор╕я про те, якою сильною ╕ непереможною може бути людина, що вироста╓ з народу, в╕рно служить йому вс╕ма думами ╕ помислами.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 30.04.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13240

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков