"Кримська Свiтлиця" > #18 за 30.04.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#18 за 30.04.2014
КРАВЕЦЬ ДЛЯ УПА
╤стор╕я ╕ сучасн╕сть
Я вже к╕лька дн╕в в╕дпочивав у в╕домому карпатському курортному м╕стечку, — знайом╕ порадили й посприяли, — коли, повернувшись до к╕мнати, застав там нового жильця. ╤з л╕жка п╕дв╕вся чолов╕к, значно старший за мене. Я звернув увагу на його ногу — ╕нвал╕д. Проте обличчя новачка випром╕нювало добро, а волошков╕ оч╕ були по-дитячому рад╕сними. Ми познайомились, обм╕нялись традиц╕йними у таких випадках фразами. Неспод╕вано Фед╕р — так звали л╕тнього чолов╕ка — сказав мен╕: «А ви — в╕йськова людина». «Був колись, ракетник», — п╕дтвердив я й додав, що вже 20 рок╕в на пенс╕╖. ╤ сам зауважив: «А ось ви в арм╕╖ не служили». «Не служив, — погодився Фед╕р ╕, попереджаючи нове запитання, додав: — Я пройшов вишк╕л в СУМ╕». Я зрозум╕в, що сус╕д ма╓ якийсь в╕йськовий досв╕д, але про зм╕ст абрев╕атури «СУМ» тод╕ й гадки не мав… На початку минулого стол╕ття у Британ╕╖ склалась система позашк╕льного виховання молод╕ в╕ком од 7 до 21 року, яка швидко розповсюдилась ╢вропою ╕ отримала назву «скаут╕нг». Тод╕ ж у Женев╕ на визнання цього руху виник М╕жнародний скаутський ком╕тет. Майже в╕дразу на зах╕дних землях Укра╖ни з’явилось молод╕жне об’╓днання «Пласт» — патр╕отичне за вихованням, мораллю, духом ╕ спортивно-туристичне за зм╕стом д╕яльност╕. Засновниками перших гуртк╕в пластун╕в стали льв╕вськ╕ студенти ╤ван Чмола та Петро Франко, син письменника ╤вана Франка. 12 кв╕тня 1912 р. у льв╕вськ╕й академ╕чн╕й г╕мназ╕╖ засновники ╕ пластуни урочисто склали присягу. В╕дтод╕ цей день вважа╓ться оф╕ц╕йним днем створення «Пласту». Наступного року ╤ван Чмола орган╕зував перший л╕тн╕й туристичний таб╕р, а через р╕к таб╕р став пост╕йно д╕ючим. Рух набував усе б╕льшо╖ популярност╕, тому виникла потреба узагальнити досв╕д орган╕зац╕╖ та д╕яльност╕ «Пласту». У 1913 роц╕ П. Франко видав книгу «Пластов╕ ╕гри ╕ забави», а ╕нший досл╕дник П. Тисовський написав перше есе. П╕зн╕ше, у 1921 роц╕, в╕н видав п╕дручник для пластун╕в. Ц╕ книги полегшили умови для розвитку спортивного та п╕знавального туризму серед укра╖нсько╖ молод╕ й ч╕тко окреслили завдання «Пласту» щодо патр╕отичного, естетичного, морального, духовного та ф╕зичного виховання молод╕ через ╜рунтовне вивчення долин, г╕р, р╕чок та пол╕в, ╕сторичних пам’яток р╕дного краю, фольклору, побуту та звича╖в населення. Такий розпис д╕яльност╕ надав «Пласту» можлив╕сть сп╕впрацювати з рядом знаних у св╕т╕ громадських об’╓днань: «Просв╕тою», Пла╓м, Союзом укра╖нок, Чорногорою ╕ нав╕ть з угорським Карпатським та польським Татранським товариствами. Св╕това в╕йна сутт╓во завадила справ╕. Та вже у 1918 р. «Пласт» в╕дновив свою д╕яльн╕сть. З урахуванням ново╖ пол╕тично╖ ситуац╕╖ довелось посилити в╕йськову та в╕йськово-медичну п╕дготовку пластун╕в. У навчальн╕й п╕дготовц╕, кр╕м стац╕онарних, з’являються моб╕льн╕ табори, де побутов╕ умови стають ще б╕льш екстремальними. У 1921 р. на допомогу пластунам виходить часопис «Молоде життя» п╕д редакц╕╓ю С. Тисовсько╖. В╕дновлю╓ться й зроста╓ допомога громадських орган╕зац╕й, особливо укра╖нських церковних громад. За р╕шенням митрополита Андрея Шептицького були придбан╕ д╕лянки земл╕ б╕ля села П╕длюте та в ╕нших м╕сцях Галичини, на яких побудували нов╕ табори пластунам. Поблизу с. ╤ван╕вка на Стрию зробили р╕чковий таб╕р, а через 3 роки ще один — в околицях с. Монастирець на Дн╕стр╕. Вишк╕л зак╕нчувався ╕спитами та багатоденними походами в гори або по р╕чках Галичини й Волин╕. Пластун, який пройшов повний вишк╕л, ум╕в з╕брати намет, збудувати кур╕нь, розпалити вогнище, зварити об╕д, в╕дремонтувати знаряддя, вести спостереження, надати першу медичну допомогу, самост╕йно подолати бурхливий г╕рський пот╕к чи переплисти його човном або плотом. У спортивних змаганнях, походах молодь загартовувалась, отримувала навички самоврядування ╕ вза╓модопомоги в екстремальних умовах. З пластун╕в виростали патр╕оти, майбутн╕ борц╕ за власну долю ╕ долю укра╖нського народу. Коли у вересн╕ 1939 р. на Зах╕дну Укра╖ну прийшли радянськ╕ в╕йська, д╕яльн╕сть ус╕х громадських орган╕зац╕й була заборонена, ╖хн╓ майно захоплено ╕ пограбовано. Укра╖нський центральний ком╕тет, який п╕дп╕льно д╕яв у Львов╕ п╕д орудою В. Куб╕йовича в 1942 р., створю╓ Сп╕лку укра╖нсько╖ молод╕ — СУМ за зразком «Пласту». Вона перебира╓ на себе те, що вц╕л╕ло в╕д баз пластун╕в. В один з таких глибоко законсп╕рованих табор╕в прийшов юнак Фед╕р з метою пройти вишк╕л, щоб у склад╕ УПА вести розв╕дку й бойов╕ д╕╖ в н╕мецькому тилу. Але за час вишколу фронт стр╕мко прокотився на зах╕д ╕ таб╕р опинився на визволен╕й територ╕╖. Зима змусила спуститись з г╕р у село та чекати прояснення ситуац╕╖. Якось уноч╕ Федора розбудили гавк╕т собак ╕ постр╕ли. Миттю на дв╕р. Облава! За планом д╕й — б╕гом до л╕су. Ось ╕ л╕с. Стр╕лянина ╕ гавк╕т собак посилились. Дал╕, дал╕! Раптом — боляче! Куля таки влучила у нього. Фед╕р робить к╕лька стрибк╕в ╕, втрачаючи св╕дом╕сть в╕д болю, пада╓. Отямився на св╕танку. Поруч н╕кого. Н╕, онде хтось лежить, П╕дповз ближче, гукнув… Мовчить… Доторкнувся — мертвий… Треба шукати живих ╕ швидше. Фед╕р замотав розтрощену кулею п’яту ноги, п╕д╕брав зрубану кимось г╕лку, зробив з не╖ милицю ╕ посунувся углиб л╕су. Рухався доти, доки знову не втратив св╕дом╕сть… Отямившись, Фед╕р збагнув, що в╕н у кри╖вц╕. Хтось перев’язував йому ногу. Парубку розказали, що в лазарет його непритомного притягла д╕вчина ╕ лежить в╕н уже давно. Л╕кувався пластун довго. Коли зм╕г пересуватися самост╕йно, почав допомагати ╕ншим пораненим. Проте настав час повертатись до цив╕льного життя. Його та╓мно перевезли до р╕дного села, а зв╕дти — до м╕ста. Батько влаштував Федора в атель╓, де юнак через деякий час став знаним кравцем. Якось до атель╓ зайшов оф╕цер з в╕йськового ком╕сар╕ату ╕ попросив пошити йому к╕тель та гал╕фе. Замовлення доручили Федоров╕, той виконав його блискуче. Задоволений оф╕цер дякував ╕ начебто жартома спитав: чи, бува, не на шитт╕ одягу повстанцям в╕н набув такого досв╕ду? ╤ що те у нього з ногою? Фед╕р в╕дпов╕в також жартома — не шив, але за ваш╕ грош╕ пошию будь-що. А ╕нвал╕дом став, впавши з коня. У незалежн╕й Укра╖н╕ «Пласт» в╕дродився, охопивши всю ╖╖ територ╕ю. Перший гурток на Донеччин╕ виник у 1992 р. з тими ж традиц╕ями, що ╕ т╕ перв╕сн╕, як╕ були запроваджен╕ на початку стол╕ття у зах╕дних землях Укра╖ни. Т╕ перш╕ донецьк╕ пластуни нин╕ виросли ╕ знання та навички, що отримали у «Пласт╕», використовують у сво╖й д╕яльност╕, допомагаючи кер╕вникам ╕ новим членам гуртка в походах. Дехто з колишн╕х пластун╕в перейшов у студентський рух, а В. Ол╕йник став в╕домим на Донеччин╕ л╕дером молод╕жного громадського руху. «Пласт» пов’язав свою д╕яльн╕сть з Укра╖нською православною церквою Ки╖вського патр╕архату, донецьким в╕дд╕ленням Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в, донецьким музе╓м «Смолоскип» та ╕ншими патр╕отичними орган╕зац╕ями. Щороку пластуни зд╕йснюють пох╕д, рейди по м╕сцях ╕сторичних та нац╕онально-визвольних змагань в Укра╖н╕. Про маршрути останн╕х поход╕в промовисто говорять ╖хн╕ назви: «Нащадки запорожц╕в», «Трип╕льське коло». На Постанови Верховно╖ Ради про в╕дзначення 100-р╕ччя скаутського руху в Укра╖н╕ та 120-р╕ччя з дня народження митрополита Андрея Шептицького донецьк╕ пластуни в╕дпов╕ли рейдом «Холодноярська проща». «У наших планах, — розпов╕да╓ в╕домий громадський д╕яч Олександр Воловенко, кер╕вник й орган╕затор останн╕х поход╕в, — зд╕йснити рейди по Криму, К╕ровоградщин╕ та Уманщин╕. Ми ретельно готу╓мось». Громадська д╕яльн╕сть «Пласту» визнана численними в╕дзнаками державно╖ адм╕н╕страц╕╖ та громадських орган╕зац╕й. Через три дн╕ Фед╕р зм╕нив м╕сце перебування у санатор╕╖, бо при його ╕нвал╕дност╕ дуже незручно було п╕дн╕матись сх╕дцями. Та наш╕ зустр╕ч╕ в╕дбувались щодня. Коли почув про м╕й в╕д’╖зд, в╕н, завжди в м╕ру витриманий, раптом зн╕тився, на очах у нього виступили сльози. Чолов╕к, не соромлячись, стер ╖х рукою ╕ промовив: «Дасть Бог — зустр╕немось. При╖жджайте, буду радий. Прив╕т Велик╕й Укра╖н╕!». Саме так шанобливо кажуть галичани — «Велика Укра╖на», маючи на уваз╕ укра╖нськ╕ терени в╕д Дн╕пра на сх╕д...
В╕ктор ПРОКОПЧУК, член НСЖУ, голова Донецького в╕дд╕лу Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в
На фото: В. Прокопчук
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 30.04.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13238
|