Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХЛ╤БНИЙ СПАС
29 серпня — свято Перенесення Нерукотворного Образа Господа нашого ╤суса Христа з Едеси до...


Михайло ЖАЙВОРОН: РУЙНАЦ╤Я СТ╤Н
Нещодавно цю реценз╕ю, щоправда, дещо у скороченому вигляд╕ опубл╕кувала гезета...


25 ВАЖЛИВИХ ФАКТ╤В ПРО УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР
╤стор╕я укра╖нського прапора в╕ддзеркалю╓ всю ╕стор╕ю Укра╖нсько╖ державност╕ – з прадавн╕х...


ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2003 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 10.10.2003
"І НЕ ВПИВАЙТЕСЯ ВИНОМ..."
о. Олег Ведмеденко

Дорога до Храму
Рубрику веде о. Олег Ведмеденко,
протодиякон Луцького кафедрального собору УПЦ КП, інспектор з питань місійної діяльності Луцько-Волинського єпархіального управління.

В нашу оселю прийшло свято... Різдво, Новий рік, Водохреще. Сім'я сідає за стіл. Кутя, святкові наїдки і... чарка. Чи так уже необхідна вона? Чи дійсно без неї не можемо обійтися за святковим столом? Запитаймо себе. І якщо ми дамо відповідь, що без пляшки на столі чогось не вистачає, що без чарки і свято не свято, - значить, у нас проблеми, значить, ми вже в тенетах і час бити на сполох.
Біблія  чітко розмежовує помірне вживання легкого виноградного вина (не горілки чи самогону!) і пияцтво - повну або часткову залежність від алкоголю. Про це свідчать і цитати з Святого Письма: "Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя" (Екл. 10.19); "...трохи вина зуживай ради шлунка твого" (1 Тим. 5.23). Але: "Не будь поміж тими, що жлуктять вино..." (Прип. 23.20); "...поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві" (Рим. 13.13 ); "Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством... " (Лк. 21.34); "...не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, - із такими навіть не їсти!" (1 Кор. 5.11); "Учинки тіла явні то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!" (Гал. 5.19).
Про пияцтво чомусь тепер говорити не те що не прийнято, а якось "не модно". І в цій немодності, в цій сором'язливій мовчанці (сказати б - злочинному потуранні пияцтву) - приховується велика небезпека. Озирнімося навколо. Все більше й більше навколо п'яних - у транспорті, на вулицях... Навіть з роботи люди їдуть немовби з корчми. У чому ж причина? В чому корінь зла? Пошукаймо відповіді на це запитання у Святому Письмі.
"В кого "ой", в кого "ай", в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного (інший переклад - "міцного"). Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келиху й рівненько ллється, - кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка" (Прип. 23.29 - 32). Дехто, виправдовуючи свою пристрасть до п'янкого напою, каже: "А в Біблії ж сказано: пий, та не впивайся..." Не сказано! Цей ходячий вислів - перекручена фраза з Послання апостола Павла до ефесян: "І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь  Духом" (Ефес. 5.18). Немає тут цього - "Пий"! І в багатьох інших місцях Святого Письма різко осуджується пияцтво (Левіт 10.9; Іс. 5.11; Ос. 4.6 - 10 та ін.).
Чому ж людина п'є? Біблія вчить, що першопричина гріха - гордощі, а початок його - недовіра до Бога. Сказав поет: "Блажен, хто вірує, - йому на світі тепло". Коли ж людина живе без віри, не знаючи волі Божої, а отже, не узгоджує свою волю з Його (а таке узгодження і є "життям в Ісусі Христі"), - то їй холодно. Холодно, страшно, самітно, незатишно у світі, де владарює диявол, "світоправитель темряви віку цього". І людина, замість того щоб зігрітися  вірою, опертися  на міцний фундамент Слова Божого, розбудити  в собі Христа, аби Він узявся своєю могутньою рукою за кермо життя її, - ще більше заплутується в тенетах "духів злоби піднебесної", намагаючись втекти від реалій буття, задурманюючи себе хмільним. А сатана, цей великий ошуканець, запопадливо підсовує людині чарку: "На, випий і забудься..." І так людина руйнує свої тіло й душу.  
Чи маємо ми право руйнувати своє тіло? Ні. Це пряме порушення заповіді "Не вбивай". Чи ви не знаєте, що тіло ваше - то храм Духа Святого, а пияцтво перетворює цей храм на печеру розбійників?! Алкоголь поступово руйнує тіло, але руйнується й душа. Людина деградує, поволі перетворюючись на тварину, втрачаючи образ та подобу Божі. Сказано у євангеліста: "Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душу вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити" (Мф. 10.28). Сатана вбиває і тіло, і душу! Господь попереджає нас, щоби ми тверезилися й були пильними, бо зійшов диявол на землю в страшній злобі і ходить, як рикаючий лев, шукаючи, кого б пожерти. І щоб заволодіти людською душею, він застосовує свою зміїну хитрість: з'являється в образі "ангела світла".
Тому-то людина тягнеться до чарки нібито задля чогось доброго. Яке лицемірство! Руйнувати здоров'я зі словами: "Вип'ємо за здоров'я!" Руйнувати сім'ю під виголос: "За сімейне благополуччя!" Пити "за дружбу" - і потім у п'яному чаді зчіплятися в бійці. Пити за міцну державу - і пропивати її... Після цього стає зрозуміліше, чому слово "диявол" перекладається як "ошуканець".
Хвороба пияцтва розвивається непомітно. Сатана, як павук, роками плете цю сітку в серці людини. Алкоголік ніколи не визнає ні перед людьми, ні навіть перед собою, що це для нього проблема. Він вперто доводить собі й оточуючим, що в нього немає потягу до спиртного, що він може пити, а може й не пити, може кинути пити у будь-який час. Але настає ранок - і знову похмілля, знов головний біль. І в цій ситуації існують лише два виходи. Перший - продовжувати жити в полоні гріха, поступово згораючи в "озері, що горить вогнем та сіркою", а це - друга (духовна) смерть. І другий - протистати дияволу, як вчить апостол Яків. Протистати не своєю власною силою, але силою Божою, яку дає віра. А для цього в першу чергу розкаятися у своїй людській гордині і прийти до Господа, прийти до віри. "Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!" - закликає Господь.
Один проповідник розповів чудову притчу. Людина, в якої були чималі життєві труднощі, звернулася до Бога зі словами: "Господи! У мене є велика проблема. І ця проблема - це я!" А Господь відповів: "Сину, в Мене є відповідь на твою проблему. І ця відповідь - це Я".
Ми повинні усвідомити, що всі наші проблеми - від невірства нашого, від нашого безбожництва. Протистати дияволові можна міцною вірою, стриманням і молитвою. Коли невіруючий усвідомлює, що в нього виникли труднощі, - він починає шукати рятунку у лікарів та екстрасенсів. Лікується гіпнозом, кодується тощо. І це на якийсь час може дати позитивні результати. Але якщо людина не заповнить своє серце любов'ю і вірою Христовою, якщо в серці її не зацарює Господь, - вона знову впаде у спокусу, і падіння те буде гіршим за перше. Бо сказано в Євангелії: "Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: "Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов" (хата біблійною мовою - серце людини, домівка духу). А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану. Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, - і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!" (Лк. 11.24 - 26).
Отож, нехай оселиться в серці нашому Господь. І нехай серце наше стане царством Його, царством Божим. Слава Творцю, вибір за нами!..

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2003 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1320

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков