Версiя для друку Обговорити в форумi

Шановна редакціє газети «Кримська світлиця»! Звертається до вас учитель української мови та літератури з м. Севастополя Людмила Леонтіївна Смоляр. Цього року мені довірили навчати української мови севастопольців за програмою, що була організована з Києва з ініціативи народного депутата України Олеся Донія «Навчи друга розмовляти українською». Це безкоштовні курси, у Севастополі було відкрито три групи. Координатором цієї справи є Б. І. Мороз. Слухачами є різні люди: за віком, освітою, політичними поглядами. А об’єднала всіх мова і бажання її вивчити: хто хотів навчитись правильно писати, хто говорити, а хто почути прекрасну українську поезію. Ми з В. Т. Рябко (теж викладачем української мови) намагалися виконати всі забаганки наших активних слухачів. Виявилось, що слухачі дійсно активні. Бо не тільки слухали, а й захоплювались поезією, особливо віршами Ліни Костенко. На одне із занять слухачка курсів Ольга Василівна Вілкова (працівник Нахімовської райдержадміністрації) принесла власні переклади віршів Л. Костенко. Так хочеться, щоби й інші читачі нашої мистецької газети теж ознайомилися з рядками поезій, які торкнулися душі росіянки О. В. Вілкової.
* * *
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно — відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина, —
То музика нагадує про Вас,
То раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно — музика і час,
І Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!
Л. Костенко

Засыпаны дворы метелью астр.
Все в сине-розовом снегу в округе!
Но почему я думаю о Вас?
Ведь смысла нет
нам помнить друг о друге,
Когда нас даль и время разделяют.
И я забыла б, не моя вина,
Что музыка о Вас напоминает,
Что этих астр осенних кутерьма
О наших встречах думы напевает.
И это так естественно — не забывать о Вас,
Хотя и даль, и время
безнадежно нас разъединяют.
Вас рядом нет, но образ Ваш
За мною неотступно следует повсюду.
Метелью астр засыпаны дворы!
Их красоте прощальной радоваться буду.
Переклад О. Вілкової

* * *
Розкажу тобі думку таємну,
Дивний здогад мене обпік:
Я лишуся в серці твоєму
На сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
Сотні вражень, імен і країн, —
На сьогодні, на завтра, назавжди
Ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
На яку ти мене прирік,
То все разом, а ти — окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
Л. Костенко

Догадкой своею с тобой поделюсь,
Которая вдруг меня обожгла:
Я в сердце твоем сейчас остаюсь
С этой минуты и — навсегда.
Минуют годы, унося с собой
Людей имена, страны и города.
Но в серце моем
 ты сейчас остаешься.
С этой минуты и — навсегда.
А почему так, где ответ в задаче,
Которую не решить никогда?
Просто мы теперь с тобою — вместе.
С этой минуты и — навсегда.
Переклад О. Вілкової

Ось такі ліричні слухачі із Севастополя. Чи будуть вони приходити на курси тепер?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2014 > Тема "Душі криниця"