Версiя для друку Обговорити в форумi

Сьогодні рок-оперою "Запорожець за Дунаєм" Кримський український музичний театр відкриває свій 49-й театральний сезон. Про те, яким цей сезон бачиться працівникам театру, розповідає його директор, заслужений працівник культури АРК Володимир Загурський.

- Володимире Івановичу, з якими здобутками театр відкриває свій 49-й сезон?
- В квітні цього року ми побували в Дніпродзержинську на Міжнародному театральному фестивалі "Класика сьогодні", де одержали диплом лауреата за високу вокальну виконавську майстерність та диплом за вагомий внесок в популяризацію класичної театральної спадщини. А на V Міжнародному фестивалі античного мистецтва "Боспорські агони" ми показали рок-оперу композитора С. Бідусенка "Енеїда". Вона дуже подобається молоді, бо в ній народні мелодії майстерно вплетені в інтонації сьогодення; вона поєднала і вокал, і драму, і музику, і балет, і хор; історію і сучасність. За цю роботу ми були нагороджені дипломом за виконавську майстерність, творчий пошук і популяризацію світової історико-культурної спадщини. Диплом за кращу чоловічу роль (Енея) здобув заслужений артист України Валерій Карпов, а дипломом за кращу режисуру нагороджений (посмертно) народний артист України Володимир Аносов. І ще за двома номінаціями вистава дістала нагороди.
Минулого року ми кожні два місяці здавали спектакль: "Євреї нашого двору" (постановка народного артиста України С. Сміяна), "Циганка Аза" (режисер В. Недашківський), "Енеїда" (постановка народного артиста України В. Аносова), "Записки божевільного", "Турецька голуба шаль", дитяча казка "Кицькин дім", концертна програма "Під сузір'ям Стрільця" - постановка режисера Б. Мартинова.
- Чим порадуєте глядачів у новому сезоні?
- Ми плануємо поставити високу класику, хочемо виконати своє призначення, свою місію - нести глядачеві високу духовність. Працюємо над новою рок-оперою заслуженого діяча мистецтв України, композитора С. Бідусенка "Ярослав Мудрий". Поставимо за М. Гоголем "Одруження". В планах "Весела вдова" Ф. Легара, "Ой не ходи, Грицю..." М. Старицького, "Донна Люція" О. Фельцмана.
До речі, остання вистава приурочена бенефісу заслуженого артиста України
В. Карпова, де глядачі побачать його в новому амплуа. Постановку здійснить вчитель Валерія - заслужений діяч мистецтв України В. Бегма.
Будемо готувати для дітей нову новорічну програму на музику С. Бідусенка. Гарна співпраця у нас склалася з І. Покладом. Шукаємо нові імена. В планах - "Любов в стилі бароко" Я. Стельмаха. Хочеться доробити цей твір до музичного, обрамити його оркестровим супроводом. Зараз працюємо з композитором у цьому напрямі.
- В театрі впродовж останніх 10 років гостро стояла проблема спеціалістів? Який стан на сьогодні?
- Нема головного балетмейстера, навіть не було головного диригента, тільки торік призначено на цю посаду О. Коваленка. Взагалі, три з половиною роки в театрі не було жодного головного спеціаліста! Криза режисерів... В Криму такі спеціалісти не випускаються. А для приїжджого нема житла. Майже половина театрів в Україні не мають головних режисерів! Головний режисер - творець, він мусить за рік випустити чотири вистави, при цьому заробляє 250 - 400 гривень на місяць. В той же час запрошений режисер може поставити спектакль за місяць. От тільки заробіток його сягає, на відміну від головного, за 1 тисячу доларів США! До речі, я запросив до постановки у нашому театрі А. Новикова, ствердної відповіді ще не отримав.
Така ж проблема з головними балетмейстерами і головними художниками. Не так давно на нашій сцені йшла "Сільва", де хореографію прекрасно поставив талановитий балетмейстер
Л. Якубов, а зараз він успішно працює за своїм фахом в Америці! Скрізь цінуються творчі особистості, тільки не в нас, на Батьківщині.
- А чи є залежність у фінансуванні театру від його статусу?
- Від статусу, насамперед, залежить штатний розклад - кількість вокалістів, драматичних акторів, артистів хору, балету та оркестру.
І всім їм треба дати заробітну плату, зайняти творчістю, і всіх їх треба одягнути...
Міністерство культури нам диктує: заробляйте гроші. Для виживання в складних сьогоднішніх фінансових умовах ми вимушені вдатися до малозатратних мобільних вистав. В них переважає драма, і тоді нам докоряють, що ми виходимо за межі свого жанру.
Багато суперечок було навколо змін у статусі українського театру. За останні роки театр яскраво зарекомендував себе в музичному жанрі. Цей жанр досить цікавий, складний, хоча фінансово затратний.
- Але ж ви і самі заробляєте?
- Так, всі постановчі і господарські витрати ми покриваємо самі. Зараз держава допомагає театрові тільки заробітною платнею. В минулому фінансовому році ми заробили 430 тисяч гривень, в цьому плануємо 500 тисяч. Але з однієї заробленої гривні нам залишається 20 - 25 копійок. Все інше з`їдають податки... За капітальний ремонт, який провели  три роки тому, маємо 200 тис. грн. боргу, за опалення - 130 тис. А в театрі має бути затишно і тепло. Бо коли в залі і на сцені 14 градусів, то тільки людське тепло акторів і їхні гарячі серця зігрівають нашого глядача. Але ж і митцям на сцені теж потрібне тепло.
Планували зробити капітальний ремонт, зміцнити матеріальну базу, але своїх зароблених коштів на це бракує. Головне - не загубити того, що тут є, підтримати, зберегти.
- На Вашу думку, держава має більше дбати про театр?
- Так, я вважаю, що зараз криза загальнодержавна саме в планомірному необхідному фінансуванні. Театр, який дарує суспільству високе мистецтво, дає взірець високих ідеалів, повинен підтримуватися державою теж на найвищому рівні.
- Що ж, бажаємо вам успіхів у досягненні високої мети і щоб держава опікувалася нашим театром, як національним!

МІНІ-ІНТЕРВ`Ю НА ТЕАТРАЛЬНУ ТЕМУ з міністром культури АРК Тамарою Ароновою

- Шановна Тамаро Михайлівно, знаємо, що Ви недавно святкували  свій день народження, який, напевне, не випадково мало не співпа-дає з відкриттям нового сезону в українському театрі. А чи не могло б наше кримське міністерство зробити подарунок і театрові, і Вам, і всім кримчанам, запросивши на постановку бодай однієї вистави в цьому багатостраждальному колективі, наприклад, Романа Віктюка?
- З превеликим задоволенням, тільки нехай спочатку Міністерство культури України виділить обіцяні 4 млн. гривень на реконструкцію сцени.
- Яким би Ви хотіли бачити Кримський український музичний театр сьогодні, що для цього треба, окрім згаданих 4 млн.?
- Хотіла б бачити його таким, яким він задумувався. Театр працює на 75 відсотків, а хотілося б, щоб працював на всі сто! Зараз гостро постала проблема фінансування. На розширеній колегії, яка відбудеться в Києві наприкінці жовтня, під гострим кутом розглядатимуться проблеми саме нашого театру.
В театрі катастрофічно бракує житла. Виділив би Кримський фонд майна нам навіть старий будинок, ми б його вже й самі відремонтували. Але щоб там було 10 - 15 квартир. І нехай би воно називалося відомчим житлом чи гуртожитком, але у артистів був би свій куток. А то запропонували нам одну квартиру за 250 тисяч гривень - це нам не під силу!
- Сподіваємося, Тамаро Михайлівно, що коли вже за цю наболілу для кримського українства проблему візьмуться разом кримське та київське міністерства, вона таки зрушиться з місця. Чекаємо Вас із хорошими новинами зі столиці!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2003 > Тема "Душі криниця"