Версiя для друку Обговорити в форумi

Книжкова полиця

— Третій день з моменту формування експозиції ходжу, дивлюся і бачу величезне інформаційне поле, чудові роботи, віртуозну техніку. Це — вищий пілотаж ілюстрації, — сказав на відкритті виставки «Кримські художники книги» в Будинку художника Сімферополя голова Кримської республіканської організації Національної спілки художників України, заслужений художник України Микола Моргун.
Дві попередні виставки книжкової графіки відбулися в 1988 і 1994 роках. Однак у такому великому обсязі, як нині: 400 експонатів 74-х художників з усіх регіонів півострова, цей вид образотворчого мистецтва презентується глядачеві вперше.
— Цей задум виник у мене рік тому як пам’ять про період, коли я працювала у видавництві «Таврія» і в підготовці книг до випуску брало участь багато кримських художників, — розповідає мистецтвознавець Людмила Бородіна.
Книжкова графіка в Криму, за її дослідженнями, існує з початку минулого століття і включає такі відомі імена, як Костянтин Богаєвський, Максиміліан Волошин, Костянтин Арцеулов, Микола Самокиш, Олена Самокиш-Судковська, Михайло Казас, Микола Таїров, Ростислав Голяховський... Наприклад, К. Арцеулов, молодший і улюблений внук І. Айвазовського, з дитинства всотав у себе атмосферу його майстерні і вже у десять років легко малював морські пейзажі. Однак свою долю він пов’язав не лише з живописом, як того бажали дід і мама, а з суто чоловічою професією батька — головного корабельного інженера Севастополя. Курсантом Севастопольського морського корпусу він відвідує самодіяльну ізостудію лейтенанта Павла Павлінова, який згодом став відомим графіком, а потім, уже в Петербурзі, працюючи на авіаційному заводі і захоплюючись авіацією, він ходить на уроки до Л. Бакета, В. Добужинського та Є. Лансере — найвизначніших майстрів місцевої графічної школи.
Ставши всесвітньо відомим льотчиком нарівні з Петром Нестеровим, Костянтин Арцеулов усе життя займався і образотворчим мистецтвом, оформив більше п’ятдесяти книг. Найзначнішою його роботою в книжковій графіці стали ілюстрації 1914 року до книги «Кримські легенди» свого знаменитого сусіда по дачі в Отузах, професора Н. Маркса. У них художник виявив себе глибоким знавцем природи Криму і народних звичаїв. Факсимільне видання цієї книги, що пізніше неодноразово перевидавалася, демонструється на виставці поряд з друкованими випусками кримських легенд у художньому оформленні таких майстрів пензля, як Ю. Белькович, Е. Грабовецький та інші, а також рідкісними книгами кримських художників, наданими для експонування республіканською науковою бібліотекою «Таврика».
Традиції в мистецтві ілюстрації, вигадливо переплітаючись з авторською фантазією, від патріархів Івана Айвазовського та Архипа Куїнджі переходять до Миколи Барсамова, Степана Мамчича, Володимира Соколова, Петра Столяренка і багатьох інших митців, розтікаючись, як животворні струмки, пронизуючи творчість наступних поколінь художників.
Ця виставка, що спочатку концептуально планувалася як ретроспективна, в процесі наповнення експонатами трансформувалася в проект «Три в одному». За її художніми творами від мініатюрних ілюстрацій до великих макетів і плакатів можна повернутися в минуле, побувати в сьогоденні та заглянути в майбутнє. Дивишся і дивуєшся: наскільки багата людська фантазія, різноманітна графіка як суто мистецтво та її втілення в книжковому продукті! Її навіть продукцією називають з лінгвістичною поправкою: «творча поліграфічна робота». Імена одних художників уже давно звучать поряд з авторами книг в оформленні обкладинок: Микола Дудченко, Олександр Іванченко, Анатолій Шорохов, Зарема Трасінова... Інші, а це представники молодого покоління, студенти Кримського інституту інформаційно-поліграфічних технологій Української академії друкарства та Кримської філії Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, лише починають свій шлях у захоплюючий, мудрий і безмежний світ книг. І ця виставка для них — своєрідний майстер-клас від метрів жанру, кожне слово чи ілюстративна мініатюра яких — немов сторінка з підручника спеціалізації.
Зупиняюся біля експозиції Василя Жерибора. Знаю його як видавця, що спільно з сином Денисом випускає чудову серію живописних альбомів «Художники Криму».
— Крім того, що малюю, я повністю освоїв поліграфічний процес, — розповідає художник. — І якщо в ньому талант творчої особистості поєднується з фінансовими можливостями, тоді отримуємо гарний результат.
Новачкам він рекомендує прагнути до знання офорту і ліногравюри, бо книжковий матеріал диктує саме таку форму художньої роботи. Його власну манеру ілюстрування книг розкриває на виставці серія малюнків за творчістю О. Пушкіна «Прекрасні ви, береги Тавриди!», «Золотий ключик, чи Пригоди Буратіно» Л. Толстого, «Маракотова безодня» А. Конан-Дойля і «Карадаг заповідний» з пейзажами, що відповідають кожному з дванадцяти місяців року.
Експонати, якими заповнені три виставкові зали першого поверху, створено в різних манерах. Вдивляючись в їхню багату стилістичну палітру, бачиш, як художник наочно пояснює глядачеві прозовий чи поетичний твір. Літературу взагалі багато в чому не можна зрозуміти без образотворчого ряду. Не випадково Олександр Пушкін поряд з поетичними текстами часто власноруч малював графічні зображення своїх героїв, зокрема портрети графинь. Микола Гоголь сам створив обкладинку до свого роману «Мертві душі». У період Кримського ханства книги ханів також супроводжувалися ілюстраціями.
Графіка, що розкриває зміст прочитаного, а іноді, залежно від індивідуальності художника, і доповнює його, — складна і водночас простіша порівняно з живописом. Матеріалу — паперу і фарб потрібно менше. Вона ближче від інших видів образотворчого мистецтва знаходиться біля людини, адже ми з дитинства бачимо її в книгах, де малюнків більше, ніж текстів. А нині можливості художників в їх оформленні ще більше розширилися за рахунок комп’ютерних і копіювальних приладів. Вони спростили технічний процес, але не відмінили творчої інтерпретації задуму, що підвладно лише самому художнику, його таланту і майстерності.
Тиражі нинішньої поліграфічної продукції — книг і журналів — в основному невеликі. Однак за найменуваннями їхня кількість зростає. І це — інформаційне поле, на якому базується один із інструментів образотворчого мистецтва, надає сьогодні художникам більше можливостей для прикладної реалізації свого професіоналізму. Для цього потрібно лише захопитися книгою, її мудрістю і полюбити читача від юного до найстаршого віку.
Стимулом до цієї творчості і майданчиком для апробації ідей може стати, за пропозицією художників, проведення в Криму триєнале книжкової графіки. І першим кроком у цьому напрямку можна вважати цю масштабну всекримську виставку, учасники якої вирішили об’єднати свої зусилля для видання її каталога.

Валентина НАСТІНА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2014 > Тема "Душі криниця"