...Ольга Кун╕на назива╓ р╕дним м╕стом ╢впатор╕ю, хоча вже 10 рок╕в живе у столиц╕. «Я хочу залишитися з укра╖нським паспортом, я хочу пишатися тим, що я — укра╖нка, а не ставати рос╕янкою за умов, як╕ мен╕ зараз ставлять», — каже д╕вчина. Сп╕вв╕тчизники Ольги — етн╕чн╕ рос╕яни спод╕валися збагатитися в╕дразу п╕сля так званого «референдуму». Вони хот╕ли продати громадянство за зб╕льшен╕ пенс╕╖. Але зб╕льшилося — лише розчарування. «Ми отримали пенс╕╖ у тому ж розм╕р╕, т╕льки в рос╕йських рублях», — розпов╕дають пенс╕онери. Та ще й з монетами, як╕ в Рос╕╖ вже вилучають з об╕гу. Тепер у Криму кровн╕ отримують т╕льки на пошт╕, вистоявши в черз╕, а не в╕льно в банкоматах чи в╕дд╕леннях банк╕в. Отримують, кому пощастить. Тетяна Федорова сво╖ рубл╕ в╕двоювала. Але ╕ тут невдача. Тепер, каже, треба переводити ╖х назад у гривн╕, щоб сплатити за квартплату. ╤ втрачати пенс╕ю на курс╕. Непри╓мн╕ неспод╕ванки сп╕ткали не лише пенс╕онер╕в. Справжн╕й удар по кишен╕ чека╓ на молодих мам п╕вострова. Укра╖нська держава, нав╕ть за кризи, п╕дтрима╓ допомогою у понад 40 тисяч гривень. Ваг╕тна ж з рос╕йським паспортом у гривнях отрима╓ менше, н╕ж п╕втори тисяч╕. ╤ то, якщо пропрацювала бодай 5 м╕сяц╕в до декрету. Безроб╕тним у Рос╕╖ заводити д╕тей взагал╕ ризиковано: держава не заплатить ╖м ан╕ коп╕йки. Для прац╕вниць з╕ стажем понад п╕вроку — розм╕р виплати на д╕тей ц╕лком залежить в╕д зарплати. А робоче м╕сце, за укра╖нським законодавством, працедавець збер╕гатиме до трьох рок╕в. Тод╕ як у Рос╕╖ менше, н╕ж три м╕сяц╕. Там декрет бува╓ двох вид╕в: короткий — 84 дн╕, ╕ дуже короткий — 70 дн╕в. Тим часом, у соцмережах з ╕ншого боку обурюються материков╕ рос╕яни. Нових сп╕вгромадян-кримчан в╕дверто вважають нахл╕бниками. «У нас, в Рос╕╖, теж багато пенс╕онер╕в та ╕нвал╕д╕в, ╕ сво╖х проблем вистача╓. Що ви зробили для Рос╕╖? Чи ви просто прапорцями помахали, гор╕лку на концертах попили, а ми вам повн╕ кишен╕ грошей дамо?». А це ╤нтернет-форум кримчан. Тут ламають голову, як тепер отримати шенген. ╢С попередило: кримський п╕востр╕в — це Укра╖на, ╕ в╕зи видаватиме т╕льки на п╕дстав╕ укра╖нських паспорт╕в. Вт╕м, м╕сцевих на п╕востров╕ тепер не питають, чи хочуть вони бути рос╕янами, чи н╕, розпов╕да╓ Ольга. Вона оф╕ц╕йно заре╓стрована у Криму. Але тепер, говорить, в╕дчува╓ себе безправною й бездомною. «Я чула, що кримчани, як╕ мають кримську прописку, повинн╕ з’явитися ╕ написати в╕дпов╕дну заяву про те, що вони не хочуть ставати громадянами Рос╕╖. Або це в╕дбудеться автоматично. А що робити таким людям, як я, котр╕ не хочуть мати рос╕йське громадянство або друге громадянство?» — каже Ольга. Юристи радять громадянам не здавати укра╖нський паспорт ╕ не в╕дмовлятися в╕д громадянства. «╢диним документом на сьогодн╕, який дозволя╓ нам стверджувати, що я — це я, — ╓ паспорт громадянина Укра╖ни, де ╓ П╤Б ╕ рос╕йською, ╕ укра╖нською. У раз╕ в╕дмови в╕д цього документа ви втрача╓те цей зв’язок», — говорить юрист. Юристи констатують: в даний час на п╕востров╕ — юридичний колапс, який не зак╕нчиться, поки статус Криму остаточно не вир╕шиться у м╕жнародних судах. Вони можуть тягнутися роками. Проте де-факто в╕докремитися в╕д Рос╕╖ так просто не вийде. Там м╕сцев╕ референдуми заборонено. ╤ м╕тинги проти влади. ╤ нав╕ть просто думати ╕накше... www.unian.ua
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
