Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4075)
З потоку життя (7212)
Душі криниця (3864)
Українці мої... (1531)
Резонанс (1697)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1792)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДО ЮВ╤ЛЕЮ ДАНИЛА КОНОНЕНКА
Для вс╕х присутн╕х виявилося неспод╕ванкою, що саме того дня, 12 листопада, – був справжн╕й...


ПАМ'ЯТ╤ АНАТОЛ╤Я ПОТ╤╢НКА
Письменники Кримського осередку НСПУ, кримськ╕ «св╕тличани» глибоко сумують з приводу...


ДН╤ПРОВА ЧАЙКА - ПЕРША УКРА╥НСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ-МАРИН╤СТКА
«Дн╕прова Чайка витворила в нашому письменств╕ особливий жанр символ╕чних малюнк╕в, у яких...


ЖИТТЯ – ЦЕ СУМА ЗРОБЛЕНОГО, АБО ЩО КДБ╤СТ МАРЧУК ЗРОБИВ У КРИМУ ДЛЯ УКРА╥НИ
Не можна не зауважити – з життя п╕шов пол╕тик не просто першого див╕з╕ону, а в прямому...


МОРЯК ╤З СТЕПОВОГО СЕЛА
12 липня в Будинку письменник╕в у Ки╓в╕ в╕дбувся веч╕р пам’ят╕ Леон╕да Тендюка,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 04.04.2014
МИ П╤Д╤ЙМАЛИСЬ НА ЧЕРНЕЧУ ГОРУ

Шлях до Тараса

«Все йде, все мина╓…». Слова великого сина Укра╖ни Тараса Шевченка. Ск╕льки спливло рок╕в, а мо╖ думки повертаються у далеку юн╕сть, св╕т неповторного щастя, стремл╕ння до висот п╕знання життя в ус╕х його проявах, бажання в╕дкритт╕в, зд╕йснення юнацьких мр╕й. Ми, молод╕ студенти Кан╕вського училища культури та мистецтв, з великою г╕дн╕стю розум╕ли, що навча╓мось в ╕сторичному м╕ст╕ — Канев╕, де знаходиться серце в╕рного сина непоборного, талановитого народу Укра╖ни Т. Шевченка. Насичен╕ творчою працею дн╕, а це лекц╕╖, концерти, п╕дготовка до зал╕к╕в, екзамен╕в, давали нам можлив╕сть в╕дпочити в╕д напруженого тижня, зарядитися новою енерг╕╓ю, яку дарувала нам чар╕вна природа Кан╕вських круч… Не знаючи втоми, п╕д╕йма╓мось по крутих сходинках до висоти, до велично╖ краси, до Прометея з укра╖нським кор╕нням — Тараса.
Ось ╕ остання сходинка, втомлен╕, але задоволен╕, ми — б╕ля п╕дн╕жжя постаменту. Згадалися слова п╕сн╕ у виконанн╕ В. З╕нкевича:

«Ой крута та круча,
Де сто╖ть Тарас,
╤ кр╕зь роки кличе,
Кличе, кличе нас…»

П╕дходимо ╕ хочемо вдивитись в оч╕, розгадати його думку, пройнятись цим багатомовним поглядом. Майданчик перед постаментом завжди прикрашений яскравими кв╕тами, вдячн╕ земляки, заруб╕жн╕ шанувальники висловлюють свою любов поету. Розмовляти ╕ сп╕лкуватись не ма╓мо бажання, мовчимо, охоплен╕ особливим духом поваги ╕ т╕льки серце в неповторному ритм╕ в╕дтворю╓ слова священного «Запов╕ту»:

Як умру, то поховайте
Мене на могил╕,
Серед степу широкого
На Вкра╖н╕ мил╕й.

Вклонившись, йдемо на пагорб, де милу╓мось Дн╕пром, таким величним, спок╕йним, мудрим. Оч╕ не можуть осягнути той прост╕р, який бачимо з висоти, ╕ ми сам╕ соб╕ зда╓мося такими маленькими зернятками, недозр╕лими в сум’ятт╕ почутт╕в, поки що без свого особистого житт╓вого досв╕ду. Який там досв╕д, коли тоб╕ лише 18-19 рок╕в?
Пов╕тря над Дн╕пром особливе, чисте, прозоре, заспок╕йливе, н╕би якась небесна мелод╕я арфою звучить в наших серцях, п╕дхоплю╓ наш╕ тенд╕тн╕ душ╕ ╕ несе до з╕рок, хочеться сп╕вати…
Сповнен╕ сп╕лкуванням ╕ враженнями, йдемо сходинками донизу, легко ╕ весняно на серц╕, але з грудей вирива╓ться п╕сня, ╕ ми сп╕ва╓мо тихо з натхненням:

…Ти течеш в в╕ках,
Дн╕пре, серцю милий,
Води широк╕, ясна долина,
Любимо тебе,
як батьки любили,
Р╕дна моя сторона…

Мандр╕вними лелеками пропливли роки, дек╕лька покол╕нь зм╕нилося з того незабутнього 1969 року. Ми вже у поважному в╕ц╕, ма╓мо нащадк╕в, д╕тей й онук╕в, але св╕тл╕ враження в╕д юност╕, п’янко╖ ╕ неповторно╖, наб╕гають на пам’ять, як води Дн╕пра на сво╖ в╕чн╕ береги…
Так, все йде, все мина╓. Але слова поета у мо╖м серц╕ як дороговказ, як молитва. В к╕мнат╕ на стол╕ пост╕йно ╓ «Кобзар» — книга в╕чна, книга-бунтар, книга пророча. Посп╕шаю до не╖, коли сум та житт╓в╕ негаразди охоплюють ╕ полонять душу. Вир сучасного життя, стереотипи маскультури, аморальне телебачення знищують потяг людини, особливо молодо╖, до поез╕╖ ╕ взагал╕ до читання, прикро ╕ боляче.
Завжди чекаю нашу улюблену «КС», вона приваблю╓ сво╓ю насичен╕стю та широтою потр╕бних вс╕м ╕ кожному матер╕ал╕в. Живий пульс швидкоплинних дн╕в в╕дчуваю на ╖╖ яскравих стор╕нках. Вс╕м сво╖м ╓ством глибоко розум╕ю духовну спадщину великих мислител╕в, сподвижник╕в слова, таких неповторних, як Тарас Шевченко. Не можу без особливо╖ пошани ╕ в╕чно╖ любов╕ згадати ╕ подякувати мо╓му родовому кор╕нню — д╕дусю Г. З. Шевченку та матус╕ С. Г. Шевченко, як╕ в╕д╕йшли вже у в╕чн╕сть, але в св╕й час виховали мене в любов╕ до р╕дно╖ земл╕, до людей, до духовних надбань укра╖нського народу.
Поетичний спадок Т. Шевченка — це невичерпне джерело високого р╕вня духовност╕, яке зм╕цню╓ дух, ╓дна╓ думки в╕рних нащадк╕в, полонить сво╓ю правдив╕стю, заклика╓ обер╕гати запов╕ти творчих ген╕╖в кожному покол╕нню живущих. Тож будемо в╕рними синами ╕ дочками на час╕ непросто╖ розбудови нашо╖ р╕дно╖ Укра╖ни.

ПОГЛЯД ТАРАСА

В╕н не помер, в╕н серед нас,
Наш всюдисущий,
наш Тарас.
Маг╕чним поглядом
 стол╕ття осява╓,
Дух волелюбност╕
 в серця влива╓.
Як в джерело занурююсь
 в правдиве слово.
╤ на гор╕ Чернеч╕й
 спов╕даюсь знову й знову.
Карта╓ погляд,
 ╕ слово не мовчить,
Кобзарським сп╕вом
в серцях землян звучить.
Воно нас кличе виринуть
 з н╕кчемност╕ життя,
Пророчий голос,
 як пром╕нь з небуття.
На п’╓десталах Всесв╕ту
 в поклон╕ ╕ пошан╕
Пливе р╕ка нащадк╕в
 у любов╕ та ╓днанн╕.
Доб╕рним словом
 серце мо╓ мл╕╓…
«Сонце заходить,
 гори чорн╕ють,
Пташечка тихне,
 поле н╕м╕╓…»
В╕н не помер, в╕н серед нас,
Пророк ╕ Ген╕й Слова —
 наш Тарас!

Тетяна ШК╤ЛЬНЮК,
прац╕вник культури,
викладач
с. Родникове С╕мферопольського р-ну АРК

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13086

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков