Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 04.04.2014
╤ СЛОВО ТАРАСА ЖИВЕ ПРОМОВЛЯ╢...

Шевченк╕ана

Напевно, рано чи п╕зно це мало статися. Адже навчальн╕ заклади, як╕ назван╕ ╕м’ям Тараса Шевченка, мають багато ╕дей та напрацювань, що мають под╕литися ними з╕ сво╖ми колегами. Ба, нав╕ть не з колегами, а з побратимами, для яких постать Тараса Шевченка не ╓ чимось абстрактним. Про Тараса й дос╕ мешканц╕ Шевченкового краю говорять як про живого. У Зелен╕й Д╕бров╕ – сел╕, де мешкала сестра поета Катерина, й дос╕ переказують, як у св╕й останн╕й при╖зд (саме тод╕ Шевченко повернувся ╕з заслання), нав╕дався в╕н до плем╕нниц╕ Федори. Ут╕м, вдома ╖╖ не застав, тому залишив на стол╕ п╕д образами записку та 25 карбованц╕в. Родич╕ поета були неписьменними, тому попросили прочитати написане попа. «О, знов бунт╕вник об’явився», — наполоханий священик посп╕шив до урядника. А ще, як в╕дв╕да╓те Зелену Д╕брову, обов’язково побачите дивовижну пам’ятку природи – зелений дуб, якому близько 200 рок╕в. Для м╕сцевих мешканц╕в – то особлива горд╕сть. За переказами, малим хлоп’ям Шевченко перепочивав п╕д тим дубом, коли б╕гав до Катерини, яку з н╕жн╕стю називав «незабутньою сестрою, терпеливою нянькою». Шевченк╕в земляк, педагог ╕ священик Петро Лебединський писав у спогадах, як Катерина розпов╕дала йому, що Тарас «не раз приб╕гав до не╖ в Зелену п╕шки, босий ╕ нап╕вголий, з усякою нечистю в голов╕, блукаючи ╕з села в село, через що вона називала його «приблудою». ╤ таких розпов╕дей, що ╓ дорогими для мешканц╕в Шевченкового краю, розкажуть безл╕ч. На гостину радо запрошували ╕ директор школи-╕нтернату с. Шевченкове Л╕д╕я Терещенко, ╕ директор Моринського навчально-виховного комплек-су ╕м. Т. Г. Шевченка Черкасько╖ област╕ Валер╕й Кол╕сник.

«СВОЮ УКРА╥НУ ЛЮБ╤ТЬ…»

Про навчальн╕ заклади, що назван╕ ╕м’ям Кобзаря, трохи згодом, а поки що про ╕н╕ц╕ативу М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки. Йдеться про те, щоб навчальн╕ заклади, як╕ назван╕ ╕м’ям Тараса Шевченка, об’╓дналися в асоц╕ац╕ю, яка ма╓ стати потужною силою. Всього ╕м’ям Тараса Шевченка названо 58 навчальних заклад╕в ╕ наукових установ; зокрема, 37 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в (три ЗНЗ у с. Шевченкове); 6 ВНЗ; науково-досл╕дна установа – ╤нститут л╕тератури ╕м. Т. Г. Шевченка; 11 м╕жнародних навчальних заклад╕в. Зустр╕ч кер╕вник╕в навчальних заклад╕в ╓ надзвичайно важливою, адже саме цей р╕к проголошено Роком Тараса Шевченка, тож ма╓мо г╕дно в╕дзначити 200-л╕ття в╕д дня народження духовного батька укра╖нського народу. Прикметним ╓ те, що г╕дно зустр╕ти юв╕лей Шевченка готуються не лише осв╕тяни Укра╖ни, але й за ╖╖ межами. Об’╓днання материково╖ ╕ д╕аспорно╖ Укра╖ни ╓ знаковим у цей юв╕лейний р╕к. Шевченкове слово не залиша╓ байдужою укра╖нську юнь, воно пробуджу╓ нац╕ональну г╕дн╕сть ╕ кличе до боротьби. Учениця 10 класу школи № 112 ╕мен╕ Т. Шевченка Олеся Сидоренко чита╓ поез╕ю ╕ розпов╕да╓ про посвячення у кобзарики школярик╕в. Так, кожен учень мандру╓ Шевченковими стежками: ╕ малеча, ╕ старшокласники. Кобзарики п╕дростають, вивчають творч╕сть поета, усв╕домлюючи глибину його нац╕онального духу. Карина Радченко почала знайомитися з творч╕стю Тараса Шевченка ще школяркою. Нин╕ вона — студентка Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка, переможець III М╕жнародного мовно-л╕тературного конкурсу ╕м. Т. Г. Шевченка.
А от юн╕ укра╖нц╕, як╕ мешкають далеко в╕д Укра╖ни, шанують слово Тараса завдяки сво╖м самов╕дданим учителям. Учн╕ укра╖нського л╕цею ╕м. Т. Шевченка м. С╕гету (Румун╕я) знайомляться з життям ╕ творч╕стю поета з перших клас╕в. Д╕ти в╕дв╕дали Шевченк╕вськ╕ м╕сця в Укра╖н╕, побували на могил╕ Тараса Шевченка у Канев╕. Звучить полум’яне Шевченкове слово, що п╕дносить нашу душ╕, кличе до боротьби: «Свою Укра╖ну люб╕ть, Люб╕ть ╖╖… Во время люте, в останню тяжкую минуту за не╖ Господа мол╕ть…».

УКРА╥НСЬКА Д╤АСПОРА – ТАРАСОВ╤ ШЕВЧЕНКУ

╤ знаковим ╓ те, що ця поез╕я звучить з вуст юних укра╖нц╕в, як╕ мешкають у Румун╕╖. До реч╕, укра╖нська д╕аспора у Румун╕╖ становить 0,3% в╕д усього населення кра╖ни. Збер╕гати материнську мову укра╖нцям доводилося у довол╕ непростих умовах. Якщо п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни школа була осередком укра╖нського села (тут в╕дзначалися рел╕г╕йн╕ та нац╕ональн╕ свята, пам’ятн╕ дати великих укра╖нц╕в), то, починаючи з 1964 року, уся культурно-осв╕тня праця укра╖нц╕в у Румун╕╖ зазна╓ пересл╕дування. У Румун╕╖ нема╓ дошк╕льних заклад╕в та початково╖, середньо╖ школи з викладанням укра╖нською мовою. У 63 школах в м╕сцях компактного проживання укра╖нсько╖ меншини укра╖нська мова як предмет виклада╓ться здеб╕льшого факультативно. Укра╖нською мовою навчання проводиться лише в л╕це╖ ╕мен╕ Т. Шевченка (м. С╕гету Мармац╕╓й, Мараморщина). Цей навчальний заклад в╕дроджено у 1997 роц╕, ╕ в╕н ╓ осередком духовного життя укра╖нц╕в. Без сумн╕ву, що наша держава ма╓ п╕дтримувати зусилля осв╕тян, як╕ на теренах ╕нших держав плекають укра╖нське слово. Адже для того, щоб слово Тараса живе промовляло, осв╕тянам д╕аспори доводиться докладати чимало зусиль. До реч╕, щодо вищо╖ школи, то нин╕ у трьох румунських ун╕верситетах ╓ в╕дд╕лення укра╖нсько╖ мови. На факультет╕ ╕ноземних мов та л╕тератури, при кафедр╕ слов’янських мов та л╕тератур Бухарестського ун╕верситету д╕╓ секц╕я укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. На факультет╕ ф╕лолог╕╖ та комун╕кативних наук при кафедр╕ румунсько╖ мови та л╕тератури Сучавського ун╕верситету д╕╓ в╕дд╕лення укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. Кафедра слов’янсько╖ ф╕лолог╕╖ ун╕верситету м. Клуж була заснована у 1919 роц╕. На факультет╕ ф╕лолог╕╖ при кафедр╕ слов’янсько╖ ф╕лолог╕╖ д╕╓ секц╕я укра╖нсько╖ мови та л╕тератури.

ЮН╤ НАЩАДКИ КОБЗАРЯ

До 200-л╕тнього юв╕лею в╕д дня народження Тараса Шевченка створено навчально-осв╕тн╕й портал «Т. Г. Шевченко», який ╓ прикладом потужних можливостей сучасних ╕нформац╕йних технолог╕й. Завдяки порталу можна проводити ╤нтернет-подорож╕ музеями Рос╕╖, Казахстану, Канади, оглянути експозиц╕╖ Нац╕онального музею Тараса Шевченка, в╕дв╕дати електронну б╕бл╕отеку твор╕в Шевченка. Г╕дним подарунком до юв╕лею Тараса Шевченка стало створення на його батьк╕вщин╕ вищого навчального закладу – Кан╕вського гуман╕тарного ╕нституту. 1 вересня 2013 року його студентами стало близько 150 ос╕б, у тому числ╕ й з мало╖ батьк╕вщини Кобзаря – села Моринц╕. Про юних нащадк╕в Кобзаря розпов╕ла директор школи-╕нтернату с. Шевченкове Черкасько╖ област╕ Л╕д╕я Терещенко. У Шевченк╕вськ╕й спец╕ал╕зован╕й загальноосв╕тн╕й школ╕-╕нтернат╕ з поглибленим вивченням предмет╕в гуман╕тарно-естетичного проф╕лю навчаються мистецьки обдарован╕ д╕ти. Директор Л╕д╕я Терещенко розпов╕ла, що основне призначення навчального закладу – дати д╕тям знання з основ наук, розвинути ╖хн╕ творч╕ зд╕бност╕ з музики, образотворчого мистецтва, хореограф╕╖, виховати г╕дних громадян Укра╖ни – нащадк╕в славного Кобзаря. Довол╕ потужним ╓ мистецький факультет, який склада╓ться з таких в╕дд╕л╕в: музика (класи бандури, фортеп╕ано, баяна, домри, скрипки, духов╕ ╕нструменти); образотворче мистецтво (живопис, малюнок, композиц╕я, комп’ютерна граф╕ка).
У школ╕ навчаються д╕ти з Черкасько╖, К╕ровоградсько╖, Ки╖всько╖ областей, як╕ витримали як конкурсн╕ випробування, так ╕ прослуховування з музики, перегляду малюнк╕в. Починаючи з 2008 року, школа ╓ експериментальним навчальним закладом всеукра╖нського р╕вня, працю╓ над проблемою «Формування нац╕онально╖ св╕домост╕ й самосв╕домост╕ учн╕в засобами класичного та нац╕онального мистецтва». В╕дпов╕дно до наказу МОН Укра╖ни школа ув╕йшла до двадцятки кращих шк╕л Черкащини (2009), стала дипломантом Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ акц╕╖ «Флагмани осв╕ти ╕ науки Укра╖ни» (2010); нагороджена Дипломом Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань культури ╕ духовност╕, Золотою медаллю за участь у Всеукра╖нськ╕й виставц╕-конкурс╕ «╤нноватика в осв╕т╕ Укра╖ни» (2010). Вихованц╕ школи щор╕чно стають переможцями з р╕зноман╕тних конкурс╕в, ол╕мп╕ад, фестивал╕в. Творчими усп╕хами може пишатися л╕тературна студ╕я «Голос», а про досягнення юних художник╕в в╕домо далеко за межами Шевченкового краю. Юн╕ художники чекають з нетерп╕нням на пленери, на яких з’являються на св╕т ╖хн╕ талановит╕ картини. Наприк╕нц╕ кожного семестру у школ╕ в╕дбуваються персональн╕ виставки юних художник╕в, найкращ╕ з яких презентують сво╖ роботи у Нац╕ональному запов╕днику «Батьк╕вщина Тараса Шевченка». Школа пиша╓ться досягненнями сво╖х вихованц╕в, як╕ здобувають перемоги у м╕жнародних та всеукра╖нських конкурсах. Вихованц╕ школи вивчають св╕й р╕дний край, подорожують з╕ сво╖ми наставниками ╕сторичними м╕сцями Канева, Чигирина, Кам’янки, Уман╕, Черкас, Корсуня, Звенигородщини. Л╕д╕я Ткаченко презентувала книгу «Кобзарик», у як╕й з╕брано роботи мистецьки обдарованих вихованц╕в.

ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО НА ЗАХ╤ДНО-УКРА╥НСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Директор Коломийсько╖ школи № 5 ╕м. Т. Г. Шевченка ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ Богдан Лазор розпов╕в, що очолюваний ним навчальний заклад ╓ найстар╕шим у краю, що названий ╕м’ям видатного укра╖нського поета. «Як св╕дчать стар╕ св╕доцтва, ще 110 рок╕в тому школ╕ присво╓но ╕м’я поета. Зрештою, це взагал╕ була перша укра╖нська школа у краю, — розпов╕да╓ Богдан Лазор. – У пер╕од проголошення ЗУНР школа перебралася у нове прим╕щення, в цей же час п╕двищився ╖╖ статус. Кр╕м того, товариство «Р╕дна школа» надало нове прим╕щення школ╕, а кр╕сло директора зайняв подвижник укра╖нсько╖ справи Марк╕ян Нед╕льський. У 1937 роц╕ хлоп’ячу школу ╕мен╕ Тараса Шевченка об’╓днали з д╕вчачою школою ╕мен╕ княгин╕ Ольги. У 1960 роц╕ школу очолив письменник Василь Остащук. У 1984 роц╕ школу очолю╓ Любомир Любчишин, ╕ к╕льк╕сть вихованц╕в зб╕льшу╓ться до одн╕╓╖ тисяч╕. За директорства пана Любчишина провадиться просв╕тницька робота з вивчення спадщини Тараса Шевченка. Прикметним ╓ те, що саме випускники школи клопоталися, аби повернути школ╕ ╕м’я Тараса Шевченка». Чинний директор школи Богдан Лазор продовжу╓ справу осв╕тян, як╕ докладали чимало зусиль до того, аби творч╕сть Шевченка була г╕дно представлена на зах╕дноукра╖нських теренах. Нин╕шн╕ вихованц╕ школи мають змогу вивчати матер╕али, пов’язан╕ з ╕стор╕╓ю Коломийсько╖ школи, яка ще стол╕ття тому отримала ╕м’я видатного поета.

НАЩАДКИ КОБЗАРЯ ВЧАТЬСЯ НА ДН╤ПРОПЕТРОВЩИН╤

Директор загальноосв╕тньо╖ школи ╕м. Т. Шевченка м. Марганця Дн╕пропетровсько╖ област╕ Натал╕я Березицька розпов╕ла, що все ╖╖ життя пов’язано з╕ школою, яка стала для не╖ р╕дною. Волею дол╕ випускниця школи Натал╕я Березицька згодом ╕ сама ╖╖ очолила. Разом ╕з педколективом Натал╕я Березицька боронила р╕дну школу, коли ╖╖ далекого 1978 року хот╕ли закрити. Ут╕м, школ╕, що названа ╕м’ям Тараса Шевченка, судилося не лише зберегтися, але й стати осередком культурно-мистецького життя м╕ста. «Що для мене ╓ горд╕стю? У нас ╓ кра╓знавча к╕мната, де збер╕га╓ться картина Фот╕я Красицького. Кр╕м того, у школ╕ навчаються нащадки Кобзаря по ж╕ноч╕й л╕н╕╖, — розпов╕ла Натал╕я Березицька. – Мен╕ завжди хот╕лося об’╓днатися з╕ школами, як╕ теж назван╕ ╕м’ям Шевченка. ╤ ось в╕дшукала школу у сел╕ Давид╕вц╕ Пустомит╕вського району, що на Льв╕вщин╕. Напевно, мен╕ пощастило дв╕ч╕, адже я не лише знайшла однодумц╕в, але й через багато рок╕в зустр╕лася з однокурсницею, яка нин╕ очолила школу. Нема╓ н╕чого важлив╕шого, ан╕ж живе сп╕лкування. Ми запланували по╖здку на Галичину, щоб знайти нових однодумц╕в, разом напрацьовували матер╕али, що стосуються життя ╕ творчост╕ Тараса Шевченка». Ректор Луганського державного педагог╕чного ун╕верситету ╕м. Т. Шевченка В╕тал╕й Курило розпов╕в, що виповнилося 75 рок╕в, як тод╕шньому педагог╕чному ╕нституту присво╓но ╕м’я укра╖нського поета. «Нещодавно ми оголосили конкурс п╕сн╕ на слова Тараса Шевченка. Нас вразила величезна к╕льк╕сть студент╕в, як╕ виявили бажання взяти участь у конкурс╕, що св╕дчить про те, що поез╕я ген╕ального поета ╓ близькою ╕ зрозум╕лою сучасн╕й молод╕», — зауважив В╕тал╕й Курило.
Директор ╤нституту л╕тератури ╕мен╕ Т. Г. Шевченка Микола Жулинський под╕лився напрацюваннями, якими славиться наукова установа: «Фонд нарахову╓ б╕льше 100 тис. рукопис╕в, як╕ почали збирати ще у 1929 роц╕ (саме тод╕ розпочав свою д╕яльн╕сть ╕нститут). П╕дготовлено 6 том╕в повного з╕брання твор╕в Тараса Шевченка». Микола Жулинський зазначив, що осягнути велич Тараса Шевченка надзвичайно важливо, адже в╕н ╓ автором 240 поез╕й, 9 пов╕стей, 8 поем. Мистецька спадщина нарахову╓ б╕льше 1 тис. твор╕в (нин╕ в╕домо 836 малярських твор╕в).

ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ КИ╥ВСЬКИЙ УН╤ВЕРСИТЕТ

Коли йдеться про Ки╖вський ун╕верситет, ста╓ зрозум╕лим, що ╕м’я цього славетного навчального закладу нев╕дд╕льно в╕д ╕мен╕ укра╖нського пророка. «В ун╕верситет╕ цьогор╕ч подв╕йне свято — 200-л╕ття в╕д дня народження поета та 180-л╕ття з дня заснування Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету», — наголосив його ректор Леон╕д Губернський. «Учитесь, читайте, ╕ чужого научайтесь, ╕ свого не цурайтесь», — ц╕ хрестомат╕йн╕ Шевченков╕ слова ╓ знаковими для вс╕х, кому випала честь вчитися у славетному ун╕верситет╕. Сво╓ життя Тарас прагнув пов’язати з╕ славетним ун╕верситетом, нагадав ректор Леон╕д Губернський. П╕д час свого другого при╖зду в Укра╖ну (1845-1847) Тарас Шевченко ста╓ прац╕вником Тимчасово╖ ком╕с╕╖ для розгляду давн╕х акт╕в у Ки╓в╕, яка працювала у найт╕сн╕шому зв’язку з Ки╖вським ун╕верситетом, складалася майже виключно з ун╕верситетських викладач╕в ╕ згодом розм╕стилася у Червоному корпус╕ ун╕верситету. У цей же час Шевченко робить багато замальовок Ки╓ва, зокрема, Червоного корпусу Ки╖вського ун╕верситету. В╕н працював у ком╕с╕╖ п╕втора року (до березня 1847 року) та отримував платню за свою роботу (12 руб. 50 коп. щом╕сяця). Збереглися археолог╕чн╕ нотатки, зроблен╕ ним п╕д час подорож╕ Укра╖ною, у яких назван╕ та описан╕ стародавн╕ храми, старовинн╕ церковн╕ реч╕, а також могили, укр╕плення. З ординарним професором кафедри закон╕в державного благоустрою М. Д. ╤ванишевим за завданням ком╕с╕╖ Шевченко у 1846 роц╕ брав участь в археолог╕чних розкопках давн╕х ск╕фських могил Перепет ╕ Перепетихи поблизу Фастова (Васильк╕вський пов╕т). Результати розкопок були опубл╕кован╕ Тимчасовою ком╕с╕╓ю у виданнях «Древностей, изданных Комиссиею для разбора древних актов», мали високу наукову ц╕нн╕сть. Сп╕впраця з М. Д. ╤ванишевим переконала Тараса Шевченка у важливост╕ вивчення археолог╕╖, яку в╕н називав «та╓мничою мат╕р’ю ╕стор╕╖». Сво╓ подальше життя Тарас Шевченко прагнув присвятити ун╕верситетов╕, про що св╕дчить один з його лист╕в до М. Костомарова: «Коли б то Бог дав мен╕ притулитися до ун╕верситету, дуже добре було б…».
27 листопада 1846 року Тарас Шевченко подав заяву на ╕м’я попечителя Ки╖вського навчального округу про зарахування на посаду вчителя малювання у Ки╖вському ун╕верситет╕, на яку його затвердили 21 лютого 1847 року. З лютого 1847 року Тарас Шевченко був зарахований викладачем малювання в Ун╕верситет╕ Св. Володимира, але через к╕лька тижн╕в п╕сля призначення його заарештували за участь у Кирило-Мефод╕╖вському товариств╕ та рукописний зб╕рник поез╕й «Три л╕та» ╕ дали один ╕з найсувор╕ших вирок╕в. В╕домо, що Шевченков╕ протягом десяти рок╕в солдатсько╖ служби було заборонено писати та малювати. П╕сля зв╕льнення Шевченко написав «Букварь Южнорусский» для нед╕льних шк╕л, займався його поширенням, листувався з першим ректором ун╕верситету Михайлом Максимовичем.
…С╕льська школа, наукова установа, ун╕верситет — ус╕ вони об’╓днан╕ ╕м’ям Тараса Шевченка. Спод╕ва╓мося, що, об’╓днавшись в асоц╕ац╕ю, вони зможуть збагатити одне одного новими знаннями, новими ╕деями. Адже «в сво╖й хат╕ своя правда, ╕ сила, ╕ воля».

Натал╕я ОСИПЧУК,
письменниця, член НСПУ
м. Ки╖в

Учасниця Шевченк╕вського конкурсу у С╕мферопол╕
(ще не окупованому...)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13084

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков