Версiя для друку Обговорити в форумi

Прошу слова!

Мало хто з нас міг передбачити те, що ми маємо зараз за реальність. Особисто я навіть уявити не міг, що моя батьківщина, мій Крим, в якому я народився і прожив усе своє життя, опиниться в окупації, внаслідок політичної афери і військової агресії «братньої» Росії. Але це сталося.
План захоплення Криму (а також південно-східного регіону України) виношувався керманичами Кремля майже шість років. Через маргінальні партії і рухи на кшталт «Русского единства», партії «Родина», фронту «Севастополь-Крым-Россия», организации «Русская община Крыма», партії «Русский блок» та інших велася цілеспрямована інформаційна проросійська пропаганда. Одночасно всіма можливими способами нагніталися українофобські настрої. Чого вартують лишень байки про всюдисущих «бєндєровцев», про розквіт фашизму в Україні, про примусову українізацію Криму, про «гей-Європу»… Потім, під час Євромайдану, запрацювала машина з перекручення подій і фактів. Почали з’являтися листівки і біл-борди, що засуджували екстремізм. З більшості кримських телеканалів у новинах показували, як начебто злі бойовики-западенці в Києві кривдять і калічать мирних і беззахисних «беркутівців». Утворюється рух «Стоп-майдан». В промовах керівників Харкова, Одеси та Криму починають лунати сепаратистські заклики…
А далі — перемога Майдану, панічна втеча Азарова, Захарченка, Януковича, створення тимчасової революційної «нової-старої» влади. І доки в Києві триває політична ейфорія й відбувається розподіл крісел і посад, у Криму невідомі озброєні люди захоплюють адмінбудівлі, з’являються «зелені чоловічки» з надсучасною зброєю, відбувається блокування українських військових частин, захоплення стратегічних військових і цивільних об’єктів. Київ мовчить. Армія не чинить спротиву. За зачиненими дверима, в присутності озброєних автоматами розформованих «беркутівців», парламент Криму призначає нового прем’єра, всупереч Конституції України оголошує про проведення регіонального референдуму, оголошує Крим незалежною республікою і надсилає до Росії звернення з проханням приєднати Крим до складу Російської Федерації. Активно формуються загони «Самообороны Крыма», створюються «народные дружины АР Крым». Міністерство внутрішніх справ, СБУ, Прокуратура, кримське відділення залізничного транспорту та інші структури і відомства під тиском переходять під контроль сепаратистів, складаючи перед самоназваним прем’єром Аксьоновим присягу на вірність «народу Крыма». 16 березня з кричущими порушеннями і масовими фальсифікаціями відбувається незаконний референдум. А 18 березня Рада Федерації ухвалює приєднання республіки Крим і міста Севастополь до складу Російської Федерації з наданням їм статусу нових суб’єктів.
Україна, Європа, Сполучені Штати Америки та весь цивілізований світ не визнав від’єднання Криму від України.
Отака стисла хроніка подій, щоб пригадати, що ж сталося за цей час.
А що ж кримчани? Як вони сприйняли зміни?
Реакція і настрої різних верств населення дуже відчутно різняться. Проросійськи налаштовані мешканці півострова дуже вдоволені і перебувають в стані ейфорії. Вони зі сльозами радості святкували «возвращение Крыма в лоно России», а зараз із нетерпінням і непохитною вірою очікують швидких і всеохоплюючих змін на краще. Кримські татари (кримли) бойкотували референдум. А зараз намагаються захистити свої національні інтереси, залишаючись вірними Україні. Найважчий стан справ, звісно ж, в українців Криму. Через антиукраїнську і відверто україноненависницьку пропаганду, що останнім часом набрала шалених обертів, українцям на теренах півострова жити стало не те що непросто, а й небезпечно. Україномовну людину на вулиці кримського міста можуть ідентифікувати як «бєндєровца» або ж «боєвіка правого сєктора» і просто викрасти, вивезти кудись, піддати тортурам, а може, навіть вбити. Є інформація, що новоствореною службою безпеки Криму складено так звані «чорні списки», до яких увійшли активісти кримського Євромайдану, очільники кримських об’єднань та партій українського патріотичного спрямування, громадські діячі, організатори і активні учасники патріотичних акцій та заходів. Ці люди, їхнє місцеперебування, діяльність, телефонні розмови контролюються спецслужбами. Які дії стосовно них будуть застосовані найближчим часом, можна лише здогадуватись, з огляду на риторику нового кримського прокурора і українофобські настрої правлячої кримської верхівки. Окрім фізичної і правової небезпеки існує ще низка складних питань, які турбують багатьох кримчан.
По-перше, це питання громадянства. Яким чином буде відбуватись оформлення та видача російських паспортів? Чи буде дозволено мати подвійне громадянство? Чи дозволять залишити громадянство України? Чи потрібно подавати письмову заяву про відмову від російського громадянства? Куди її подавати? Які можуть бути наслідки? У разі неприйняття громадянства Росії, яким чином оформити вид на проживання?
Другий блок питань пов’язаний з фінансовими ризиками. Яким чином буде відбуватись нарахування і одержання пенсій, соціальних виплат, банківських внесків, надання і погашення кредитних коштів у випадку отримання російського громадянства або ж збереження українського мешканцями Криму?
Третій пакет хвилюючих питань – що робити з нерухомістю? Яким чином можна передавати в оренду або продавати житло в умовах, коли заблоковані реєстри, не працюють нотаріуси і ріелтори? Які зміни чекають на ринок нерухомості із набуттям чинності російських законів? Яким чином буде здійснюватись перереєстрація права власності на житло і земельні ділянки?
Четверте – освіта та виховання. Куди можна буде піти дитині працювати з дипломом невизнаної світом республіки? Які цінності, яку історію, який патріотизм прищеплюватимуть нашим дітям у дитсадках, школах та ВНЗ Криму?
Всі ці питання нині висять у повітрі. Навколо них точиться багато дискусій, вони обростають оберемками пліток, чуток і припущень. Але жодна офіційна установа не береться розтлумачити процедуру і чітко окреслити механізми вирішення цих вкрай важливих для людей проблем.
Мої поради всім братам і сестрам українцям, які, як і я, мешкають в Криму, в цій непростій ситуації:

1. Не панікувати, не впадати у відчай, зберігати спокій і керуватись здоровим глуздом. Не приймати рішень, а тим більше не вдаватись до будь-яких дій під впливом емоцій.
2. Налагоджувати зв’язки один з одним, триматися купи, бути одним цілим. Для цього є «Кримська світлиця», є редакція, куди ще можна звертатись і повідомляти про те, що вас хвилює, ставити питання, ділитись досвідом, висловлювати ваші міркування, давати поради, можливо, надавати якусь професійну, фахову допомогу. На базі «Кримської світлиці» налагоджено проведення зустрічей з впливовими діячами української спільноти Криму, скликаються «круглі столи» з обговорення болючих питань і визначення способів їх вирішення. Тож все залежатиме від нашої з вами активної позиції і небайдужості. Чим більшою буде наша співпраця, тим повнішою буде картина. А чим повніша картина, тим легше буде знайти мудрі і корисні рішення з важливих для нас усіх питань.
3. Вважаю вкрай необхідним створення найближчим часом інформаційно-консультативних центрів з надання фахової юридичної допомоги. Тому запрошую фахівців з усіх галузей права до співпраці.
5. Можна і потрібно звертатись також до спеціальних служб, що створені для організації і координації допомоги мешканцям Криму в умовах окупації. Наводжу контакти таких ресурсів:

— Мережа правових приймалень Криму
http://pravo-crym.net/?q=node/18
м. Керч — Ірина Сєдова, 095-562-44-54
м. Ялта — Ольга Скрипник, 050-286-99-00, 050-397-17-61
м. Джанкой — Інна Бушевська, 050-931-76-48
м. Сімферополь — Олександра Дворецька, 050-055-67-73
м. Алушта — Світлана Сємьонова, 067-367-45-45
— Інтернет-організація «Крим Допомога» (Крим – SOS)
http://www.sos.crimea.ua/
І на завершення наведу кілька вражень-спостережень моїх знайомих стосовно наших кримських реалій. Тексти даю у вигляді цитат, без перекладу, скорочень, доповнень та коментарів.

Цитата 1:
«…Общалась с друзьями из Крыма. Говорят, сегодня первый день в Севастополе почувствовали себя уютно. Народ перестал обниматься и целоваться, что-то стали угрюмыми ходить...
И вот почему:
— пенсии не то, что обещали;
— продуктовый дефицит;
— лекарств в аптеках либо не хватает, либо нет вообще;
— отменены все льготы, а их было очень много, начиная от проезда, заканчивая субсидиями за квартплату.
В общем, ОЧЕНЬ много чего не так, но главное НЕТ КОЗЫРЕЙ в сторону РОССИИ! Им нечем крыть. Что да мол.., но зато... и тишина.., и тишина.., как на кладбище.
А как же Великая Россия? Хм... Все познается в сравнении.
Но, главное, крымчане говорят, чтобы мы не вздумали оказывать помощь и т. д. Настроение очень хамское. Мол, Украина пошла на .., но почему хохлы нас продуктами не обеспечивают, лекарствами и т. д. На что им отвечают: «Теперь о вас заботиться должна Россия».
В общем, долго говорили, устану перечислять.
Крымчане говорят, что в дополнение ко всему остался только курортный сезон. Из 6 млн. отдыхающих в Крыму — 4,5 были украинцами. Теперь вряд ли поедут. Газ, свет будут платить по РОССИЙСКИМ БРАТСКИМ ценам. В общем, все еще впереди... но, главное, не спешить. Дать им время. Они должны все пережить, именно пережить на своей шкуре и ближе к весне они уже будут стоять с украинскими флагами и кричать «Слава Украине!».
И еще. Просили после того, как обратно вернут Крым, — не прощать. Дать трое суток на сбор вещей и депортировать. Чтобы полностью очистить регион от этой напасти.
Ах да. Еще. У моряков РФ зарплата была в 3 раза больше, чем у украинских. Причина: зарплата + командировочные (международные). А сейчас уже не будет, только зарплата. И те моряки, которые предали Украину и перешли на сторону РФ, получат СОВЕРШЕННО не то, на что рассчитывали... Весело!
Украинские предприятия начинают сворачиваться, даже останавливаются грузоперевозки (порт), идет сокращение, люди начинают терять работу. А пособия по безработице? А новые рабочие места? Да, Россия может не вытянуть экономически. Пенсионеров в Крыму 700 тысяч, все остальное население работоспособное. Что им делать? По всем прогнозам Крым ждет экономическая и продовольственная катастрофа.
В Севастополе много семей военнослужащих, у которых пенсии были по 4 000 грн. и выше, а сейчас? Профессура тоже самое, раньше получала на порядок больше... Вот такие вести с Крыма».

Цитата 2:
«Вчера и сегодня я по работе ездила в Керчь. Дорога нелегкая. Три часа в пути в одну сторону. Вот так почти весь день за рулем и проходит. Вынуждена констатировать, что россияне поперли через Керченскую переправу на полную катушку. Вчера обгоняла караван из фур с удмуртскими номерами. Интересно, куда и что везли удмурты? Сегодня сначала встретила караван из Ростова, на обратном пути обгоняла из Краснодара. Что везут они — мне неведомо. Но полки в магазинах пустеют с неимоверной скоростью.
В Керчи меня шепотом информировали, что краснодарцы прут в Керчь семьями и скупают в их магазинах продукты. Гребут все. Особенно водку. У нас она 35 грн., в Краснодаре — 100 грн. Сигареты тянут сумками. Собирают все консервы, особенно украинских производителей. Говорят, что здесь все дешевле раза в два. Да, подумала я. А мы ждем, что Россия в Крым товары будет транспортировать. Они и последнее вывезут! Вчера керченские пенсионеры, а-ля россияне, получали пенсию в рублях. Сначала плакали от счастья: «Вот они, рублики, родненькие...». Потом кто-то из них, более молодой и, видимо, экономист в прошлом, решил-таки пересчитать. Конвертировал в гривну и получил почти то же самое, что получал и раньше в ненавистной Украине. А ведь глотку драли за пенсию в 2 раза выше!? Так вот, те из пенсионеров, которые пронизаны непоколебимой волей к победе российского духа над разумом, решили сразу отоварить бешеную сумму денег в супермаркете. И — о, ужас! Рубли в продуктовых супермаркетах еще не принимают. Пришлось адептам идти в обменник, после чего сумма пенсии в гривне сравнялась с прежней украинской. Но престарелые патриоты России не падают духом. «Все еще впереди, пенсии нам повысят, а то, что сегодня пенсия маленькая, это все происки хохлов».
Российским паспортам они радуются, целуют их и к сердцу прижимают. Сбылось самое сокровенное. Ну и Бог с ним, что без прописки. Мы здесь жили и жить будем. А прописка — это опять-таки происки хохлов.
Позвонила мне подруга и рассказала, что голосовала за Россию. Нет, она, конечно, не тает от любви к собратьям, но ее начальник пообещал ей коньяк, выходной и премию за голос на референдуме. Так она это все бодро сказала, что меня это все даже улыбнуло. Но потом подруга сменила тон и с грустью в голосе отметила, что сын ее теперь остался без работы, т. к. работал в «Приватбанке».
Сама она теперь под угрозой увольнения. И вот на полном серьезе спрашивает у меня: «Что же это делается, где же справедливость?». Мне ее жалко стало, и, чтобы как-то подбодрить, я ответила, что не все так плохо. Теперь у нее есть коньяк, выходной и премия. Она почему-то бросила трубку».
Тримаймося, браття. Пройде зовсім небагато часу — і «сліпі» прозріють, «глухі» почують, а дурні, може, чомусь навчаться і щось таки зрозуміють. Ще побачимо, як колишні наші опоненти вийдуть на вулиці Криму з українськими державними прапорами, вигукуючи «Слава Україні!».

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.

Орест НЕПОБОРНИЙ
30. 03. 2014
м. Сімферополь

ТИМ ЧАСОМ...

Через ослаблення курсу рубля в лютому поточного року в Росії зросли ціни на продовольчі товари. Про це йдеться в моніторингу Мінекономрозвитку РФ за січень-лютий 2014 року.
За підсумками лютого в Росії переважно подорожчали молочні продукти, картопля і овочі через низькі запаси продукції урожаю минулого року.
Вартість туристичних поїздок за кордон вже збільшилася, уточнюється в документі. Посилення зростання цін відбувається і на окремі залежні від імпорту види товарів і послуг: побутову техніку, автомобілі, ліки та інше.
У свою чергу, як передає «РИА Новости», передбачені Мінфіном кошти для реалізації держпрограми з розвитку пенсійної системи не дозволяють у повному обсязі розраховувати на заплановане зростання пенсій.
Нагадаємо, низка країн ввели санкції, в тому числі економічні, проти Росії через анексію Криму. Світовий банк прогнозує падіння ВВП Росії та виведення капіталу в обсязі близько $150 млрд.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Крим - наш дім"