Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4075)
З потоку життя (7212)
Душі криниця (3864)
Українці мої... (1531)
Резонанс (1697)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1792)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ МА╢ ШАНС ЗАЗВУЧАТИ УКРА╥НСЬКОЮ
30 липня на платформ╕ “Велика ╤дея” стартувала кампан╕я збору кошт╕в про╓кту...


ФЛЕШМОБ «БУДЕМО РАЗОМ»
У Ки╓в╕ запущено флешмоб «Будемо разом» на п╕дтримку людей, що проживають на...


«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 04.04.2014
«КРУГЛИЙ СТ╤Л» У ЛЬВОВ╤ СТОСОВНО СИТУАЦ╤╥ В КРИМУ

Укра╖на – ╓дина!

Нещодавно у Львов╕ в╕дбувся «круглий ст╕л», у якому взяли участь представники багатьох громадських орган╕зац╕й м╕ста. Головна тема — ситуац╕я в Криму. Керував роботою «круглого столу» Володимир Паруб╕й (Конгрес укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖), були також представники служби соц╕ального захисту, Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в, товариства «Холмщина», Терноп╕льського земляцтва, ще не заре╓строваного, але реально вже ╕снуючого кримськотатарського земляцтва тощо.
Спочатку Володимир Паруб╕й надав слово Оксан╕ Яковець (служба соц╕ального захисту). Вона розпов╕ла про те, як влаштувалися люди, що при╖хали з Криму. Наголосила, що юридично некоректно називати ╖х «б╕женцями». Адже Укра╖на не визнала анекс╕╖ Криму, тому тут б╕льше п╕дходить назва «перем╕щен╕ особи». Але це юридично. Фактично ж ставлення до кримських татар ╕ людей ╕нших нац╕ональностей, як╕ не хочуть приймати рос╕йського громадянства ╕ не уявляють, як можна реал╕зувати себе в рос╕йському Криму, ц╕лком братерське, щире. Та й пан╕ Оксана говорить про кримськ╕ родини скор╕ше з н╕жн╕стю, ан╕ж з чиновницьким роздратуванням:
— Серед прибулих кримськотатарських родин чимало багатод╕тних. На сьогодн╕шн╕й день найб╕льша с╕м’я, яка прибула до Львова, ма╓ восьмеро д╕ток, а дев’яте — при над╕╖. Ось-ось будемо мати поповнення... Дв╕ ж╕ночки вже у нас народило. Дв╕ народять на днях, а ще ш╕сть стоять на обл╕ку — вони «в прекрасному оч╕куванн╕». Життя продовжу╓ться!
Були так╕ випадки, коли батьки, залишивши д╕тей, повернулися до Криму. Дехто повернувся туди ус╕╓ю родиною, але таких мало. Вс╕ д╕тки, батьки яких виявили бажання, щоб вони навчалися, вже влаштован╕ в навчальн╕ заклади. Дехто в спец╕ал╕зованих школах з поглибленим вивченням н╕мецько╖, французько╖ тощо. Одна дитинка навча╓ться в школ╕ для д╕тей з вадами слуху, ще одна — в л╕це╖ ╕мен╕ Геро╖в Крут. Тобто т╕ питання, як╕ ставили перед нами гост╕, ми намагалися оперативно вир╕шувати. Бюрократично╖ тяганини не було. На сьогодн╕шн╕й день, за даними Головного управл╕ння м╕грац╕йно╖ служби у Льв╕вськ╕й област╕, с╕мдесяти трьом громадянам видан╕ паспорти для ви╖зду за кордон. Двадцятьом громадянам внесен╕ зм╕ни в закордонн╕ паспорти. Трьом громадянам видан╕ нов╕ паспорти. Впродовж к╕лькох останн╕х дн╕в кримчани ╖дуть до нас уже в менш╕й к╕лькост╕. Якщо ран╕ше були дн╕, коли ми приймали в╕д 80 до 110 ос╕б, то тепер значно менше: в╕д 15 до 20. ╤ це вже переважно слов’янське населення. Вони трохи в ╕ншому формат╕ бачать сво╓ перебування в област╕. В╕дсотк╕в тридцять з них залишаться тут, в Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Частина людей в певних роздумах, сумн╕вах, пошуках... Частина точно по╖де до Криму — ми це бачимо по настроях. А якась частина ма╓ твердий нам╕р ви╖хати за меж╕ Укра╖ни.
Вс╕ люди, про яких я згадувала, ╓ громадянами Укра╖ни. Але ╓ ще громадянин Рос╕╖, громадянин Узбекистану, а трет╕й — громадянин Б╕лорус╕. Але б╕льш╕сть ╓ громадянами Укра╖ни ╕ мають твердий нам╕р ними й залишатися.
Дуже важливо, що люди, як╕ прихистили у сво╖х дом╕вках кримчан ╕ годують ╖х, ще жодного разу не ставили питання про те, щоб ╖м компенсували витрати. Н╕хто з них! Вони й надал╕ готов╕ мати кримчан за гостей р╕вно ст╕льки, ск╕льки потр╕бно останн╕м, аби визначитися з╕ сво╓ю подальшою долею.
Дал╕ Оксана Степан╕вна зупинилася на ситуац╕╖ з санаторними закладами. Вона трохи складн╕ша, тому що почина╓ться в╕дпочинковий пер╕од. Готельн╕ заклади ╕ санатор╕╖ вже дел╕катно попереджають: незабаром тепла пора, у нас будуть туристи, тому майте це на уваз╕... Якщо санатор╕й утриму╓ ╕ году╓ людей, то в╕н несе певн╕ збитки. Перебування одн╕╓╖ доросло╖ людини в санатор╕╖ кошту╓ в середньому 250 гривень. ╤ це без медичних послуг — т╕льки харчування ╕ оплата комунальних послуг. Дитини — близько 150 гривень. Тому можна зрозум╕ти власник╕в санатор╕╖в ╕ в╕дпочинкових, готельних комплекс╕в. Активно вивчаються можливост╕ област╕ надати людям житло в с╕льськ╕й м╕сцевост╕. Поки що можна без особливих проблем поселити ще близько 600 с╕мей.
Пот╕м учасники «круглого столу», затамувавши подих, слухали Тимура Баротова, заступника голови Севастопольсько╖ орган╕зац╕╖ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни:
— Наша орган╕зац╕я склада╓ться з людей, як╕ служили, зв╕льнилися в запас чи вже у в╕дставц╕, але ╓ проукра╖нськими оф╕церами. Нас дуже непоко╖ть ситуац╕я в Криму. Треба сказати, що з боку держави нас довго не чули... Нав╕ть зараз ми подавали ╕нформац╕ю про п╕дготовку вторгнення, коли ми вже знали про це. Знали якими силами, зв╕дки, куди ╕ як воно буде в╕дбуватися, ╕нформац╕я йшла на Ки╖в ╕ через оф╕ц╕йн╕ канали, ╕ через Майдан (ми туди також подавали ╕нформац╕ю), але все це ╕гнорувалося. Нам казали: «Не пан╕куйте, все буде добре, весь св╕т за нас!». Коли вже почалася окупац╕я, ╕ ми говорили, що саме треба зробити, аби призупинити, загальмувати, взяти п╕д контроль ситуац╕ю, нас знову не чули, бо в той момент д╕лили портфел╕.
Але це вже вчорашн╕й день, ми зм╕нити його не можемо, треба говорити про майбутн╓. Особисто я впевнений, що Крим ╕ Севастополь ми повернемо. ╤ говорити про те, що люди, як╕ ви╖хали з Криму, залишаться у Львов╕ назавжди — некоректно. Можливо, хтось ╕ хоче пере╖хати, але настро╖ можуть зм╕нитися. Звичайно, частина людей буде намагатися ви╖хати з Криму. Нещодавно я мав розмову з оф╕цером, який плану╓ покинути Севастополь у кв╕тн╕. На мо╓ запитання: «Чому ти ви╖жджа╓ш? Ми ж все одно повернемося!», в╕н сказав: «Я втомився. Не хочу, щоб мою дитину ображали в школ╕. Не хочу, щоб ╖╖ називали «сало╖дкою». Для багатьох тепер╕шн╕х школяр╕в вона «сало╖дка» т╕льки тому, що укра╖нка. Дитину це травму╓... Вона хоче розмовляти укра╖нською мовою, жити в укра╖нському середовищ╕. Тому я пере╖жджаю».
Дал╕ Тимур Баротов подякував Оксан╕ Яковець ╕ в ╖╖ особ╕ вс╕й льв╕вськ╕й служб╕ соц╕ального захисту:
— У мене ╓ така ╕нформац╕я: в м╕ст╕ Борислав╕ у старенькому будинку поселили родину. Дво╓ дорослих ╕ семеро д╕тей. Сус╕ди, м╕сцев╕ мешканц╕ дуже допомагають. Насамперед допомагають харчами (приносять молоко, картоплю, консервац╕ю), адже грошей у родини зовс╕м нема╓, бо картки заблокован╕. Хтось прив╕з нав╕ть пральну машину. Бо люди побачили, що на подв╕р’╖ пост╕йно сушиться дитячий одяг. Вчора я сп╕лкувався з власником будинку, який прив╕з ще й коробку з дитячими речами. В╕д ╕мен╕ кримчан я хот╕в би подякувати галичанам за таку щир╕сть, за такий теплий прийом. Вс╕м, хто ма╓ в╕дношення до розм╕щення ╕ поселення людей. Але переконаний, що сл╕д оч╕кувати другу хвилю. Я зрозум╕в, що т╕ оф╕цери, як╕ трималися в Криму до останнього, будуть вивозити сво╖ родини. Звичайно, контрактники, як╕ набиралися з м╕сцевого населення, не по╖дуть.
На мо╓ запитання, чи воювали б контрактники з рос╕йськими солдатами, Тимур Баротов в╕дпов╕в:
— Не воювали б — це сто в╕дсотк╕в. Коли ми набирали молодих хлопц╕в у Академ╕ю в╕йськово-морських сил, дуже часто стикалися з тим, що д╕ти оф╕цер╕в Чорноморського флоту (батьки чомусь скеровували ╖х до нас в Академ╕ю) в╕дверто говорили: «Мы против России никогда воевать не будем!». Про те, що викладання йшло рос╕йською, я нав╕ть мовчу. В Севастопол╕ нема╓ жодно╖ укра╖нсько╖ школи до сьогодн╕шнього дня. Але це я трохи в╕дхиляюся в╕д теми. Стосовно нашо╖ подальшо╖ перспективи. Як оф╕церу запасу мен╕ соромно ходити з простягнутою рукою. Таких, як я, — багато. Що картки заблокован╕ – др╕бниця, так чи ╕накше ╖х можна розблокувати. Але те, що нема джерела доход╕в, — це серйозна проблема. Одна з севастопольських родин (це кримськ╕ татари) повернулася до Севастополя. ╤ зна╓те, що вони сказали? Вони тут жили в дуже хороших умовах, до них добре ставилися — кримчани говорили про це з╕ сльозами вдячност╕. Вони пожили серед «бандер╕вц╕в» з тиждень, а пот╕м вир╕шили повертатися. Адже Крим — ╖хня Батьк╕вщина. Б╕льшого союзника, н╕ж кримськ╕ татари, Укра╖на в Криму не ма╓.
Едем Менумеров:
— У кримських татар нема ╕ншо╖ Батьк╕вщини — лише Крим. ╥дучи до Львова, ми керувалися такими думками: вивезти у безпечне м╕сце д╕тей. Про те, що буде в╕йськова агрес╕я, було в╕домо ще в середин╕ лютого. Я — людина цив╕льна, не в╕йськовослужбовець, але вже 25 лютого знав, що рос╕йський десант висадився на деяких базах Криму. ╤ влада про це повинна була б знати! А 27 лютого ми в м╕сцях компактного проживання почали патрулювати вулиц╕. Це не були загони самооборони, просто молодь патрулювала вулиц╕. Бо були вже перш╕ провокац╕╖ — нам розмалювали паркани, пошкодили домофони на деяких будинках тощо. Щоноч╕ заб╕гали як╕сь нев╕дом╕ люди з георг╕╖вськими стр╕чками, то заходили рос╕йськ╕ в╕йськовики, як╕ н╕би «випадково заблукали», то бетеери нав╕дувалися... Тому патрулювання було необх╕дне. Частина людей вир╕шила вивезти сво╖х д╕тей. Моя дружина ще в 90-т╕ роки возила д╕тей до Львова, пот╕м галичан зустр╕чали у себе, тому знали, що люди тут щир╕, гостинн╕.
В╕дв╕зши д╕тей в безпечне м╕сце, багато кримських татар повернулося до Криму. Я дуже вдячний льв╕в’янам за теплий прийом. Бо зустр╕ли, справд╕, дуже добре!
Дал╕ було багато запитань. Учасники «круглого столу» ц╕кавилися думкою кримчан стосовно прийняття рос╕йського громадянства ╕ нових паспорт╕в. Тут знову найповн╕шою була в╕дпов╕дь Тимура Баротова:
— Т╕ кримчани, як╕ заявили, що не будуть отримувати рос╕йського громадянства, най╕мов╕рн╕ше стануть б╕женцями. ╥х виживуть з Криму. Дехто п╕де на отримання рос╕йського паспорта, тому що ╕нших вар╕ант╕в нема╓. Адже можна залишитися без роботи. Таким чином, буде йти «люстрац╕я» укра╖нського елементу. Серед тих, хто отрима╓ рос╕йськ╕ паспорти, укра╖нських патр╕от╕в також буде немало. Вони й надал╕ вважатимуть себе укра╖нцями, просто не будуть говорити про це вголос. Добре, що Яценюк заявив, що т╕, хто п╕д примусом отрима╓ рос╕йськ╕ паспорти, не будуть пересл╕дуватися укра╖нським законодавством за подв╕йне громадянство.
Пот╕м хтось висловив думку, що кримчан варто приймати ╕ розм╕щувати не ст╕льки в Галичин╕, ск╕льки в центральноукра╖нських областях. Нав╕ть у п╕вденно-сх╕дних. Адже ворога навряд чи пустять дал╕, а ось знати мешканцям цих рег╕он╕в про ситуац╕ю в Криму з вуст самих кримчан конче необх╕дно. Найб╕льше запитань, звичайно, було до кап╕тана другого рангу запасу Тимура Баротова. Його оточило багато людей, ╕ я вир╕шив посп╕лкуватися з оф╕цером ╕ншим разом. Вирушив у центр м╕ста. ╤ ось тут сталося майже диво: б╕ля ратуш╕ неспод╕вано зустр╕в самого... Серг╕я Кун╕цина! Той при╖хав пров╕дати р╕дню у Львов╕, тому вир╕шив купити кв╕ти ╕ щось солодке до столу. В╕н сказав, що якби свого часу прибув у Крим на к╕лька дн╕в ран╕ше, то п╕востр╕в залишився б у склад╕ Укра╖ни. Пооб╕цяв би амн╕ст╕ю «беркут╕вцям», спецп╕дрозд╕л «Альфа» швидко роз╕брався б ╕з сепаратистами, а морськ╕ п╕хотинц╕ могли б повн╕стю блокувати Керченську переправу. Т╕ «зелен╕ чолов╕чки», як╕ потрапили до Криму в╕дразу, там би вже й лишилися, але п╕дкр╕плення вже було б. Та й бойов╕ укра╖нськ╕ корабл╕ треба було негайно вивести з Донузлава. Я прямо запитав, чи не вважа╓ в╕н Турчинова некомпетентним ╕ нер╕шучим. На це Серг╕й Кун╕цин в╕дпов╕в ухильно: мовляв, цього не стверджу╓, але в. о. президента не ма╓ досв╕ду в╕йськовика. Багато залежить в╕д сво╓часно прийнятих р╕шень. Нав╕ть хвилини ╕ секунди можуть мати певне значення...
Коли я проводив кримчанина до кв╕ткового базару, то пом╕тив, що б╕льш╕сть льв╕в’ян його проводжають теплим поглядом. Вп╕знають ╕ шанують. На прощання я сказав пану Серг╕ю, що таке ставлення кор╕нних льв╕в’ян до нього, во╖на-афганця, кримського рос╕янина, св╕дчить про одну дуже важливу обставину: все попередн╓ життя прожите ним недаремно. Важливо, щоб ╕ наступн╕ роки не засмучували. Н╕ тих, хто народився в Криму, н╕ тих, хто його просто любить ╕ дос╕ вважа╓ укра╖нським.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

П╕сля завершення весняних кан╕кул у школах Дн╕пропетровщини розпочали навчання 65 кримських школяр╕в – д╕ти, як╕ тимчасово пере╖хали сюди разом з батьками. Про це пов╕домили в департамент╕ осв╕ти ╕ науки облдержадм╕н╕страц╕╖.
За даними департаменту, д╕ти з кримських с╕мей зарахован╕ до шк╕л Дн╕пропетровська, Кривого Рогу, Павлограда, Н╕кополя, Широк╕вського та Соф╕╖вського район╕в. Нараз╕ вони повн╕стю забезпечен╕ п╕дручниками. Навчальний процес трива╓ за програмою рег╕ональних шк╕л. Учн╕ випускних клас╕в, як╕ пере╖хали з Криму ╕ виявили бажання складати зовн╕шн╓ незалежне оц╕нювання у Дн╕пропетровськ╕й област╕, зможуть це зробити, подавши в╕дпов╕дн╕ заявки.
Кр╕м того, до дн╕пропетровських виш╕в почали зараховувати перших студент╕в. Зокрема, 18 студент╕в Кримського державного медичного ун╕верситету ╕мен╕ Георг╕╓вського продовжать здобувати осв╕ту в Дн╕пропетровськ╕й державн╕й медичн╕й академ╕╖ за бюджетною формою навчання. За даними облдержадм╕н╕страц╕╖, студенти з Криму зможуть продовжувати навчання на бюджетн╕й основ╕ лише за умови збереження укра╖нського громадянства.

УВАГА! ╤нститут ф╕лолог╕╖ та журнал╕стики Сх╕дно╓вропейського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки (м. Луцьк) готовий прийняти на пост╕йне навчання за державним замовленням студент╕в укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ з ВНЗ Криму, зокрема: на 3 курс — 8 ос╕б; на 4 курс — 8 ос╕б. Зац╕кавлених просять звертатись до Yuriy Gromyk у Facebook або в Ун╕верситет: 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30-а (навчально-б╕бл╕отечний корпус), тел. +38(0332)720130.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13079

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков