Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДЕ КРИНИЦЮ КОПАТИ?
Наш╕ традиц╕╖


КАЛИНА ПОНАД ПОЛИННИМ ШЛЯХОМ
Нотатки про нов╕ поез╕╖ ╢ви Пономаренко


СТЕЖКАМИ ДУХОВНОСТ╤
В╕д видано╖ першо╖ зб╕рки до друго╖ - “П╕д склеп╕нням дивосв╕ту” (Червоноград: ФОП...


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
Перш╕ 4 роки Незалежност╕ про «Просв╕ту» в Феодос╕╖ майже н╕хто н╕чого не знав....


МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 28.03.2014
╤лля СЕЛЬВ╤НСЬКИЙ: «КВ╤ТУЧА МОВА... РАД╤╢Ш КОЖНОМУ В╤РШУ, ЯК ЗНАХ╤ДЦ╤»

Шевченк╕ана

У С╤МФЕРОПОЛ╤ ДЕКЛАМУВАЛИ ПОЕЗ╤╥ Т. ШЕВЧЕНКА В ПЕРЕКЛАДАХ ╤. СЕЛЬВ╤НСЬКОГО

У Будинку-музе╖ ╤лл╕ Сельв╕нського в С╕мферопол╕ в╕дбувся л╕тературний веч╕р, присвячений 200-р╕ччю з дня народження видатного укра╖нського поета, художника ╕ мислителя Тараса Шевченка.
В його орган╕зац╕╖ та проведенн╕ взяли участь представники Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру
╕ С╕мферопольського музичного училища ╕м. П. Чайковського.
Зда╓ться, що могло бути сп╕льного м╕ж Т. Шевченком та ╤. Сельв╕нським, як╕ жили з р╕зницею в ц╕ле стол╕ття? В╕дпов╕ддю на це запитання стали чотири Тарасов╕ в╕рш╕ в перекладах ╤. Сельв╕нського: «Заступила чорна хмара», «Не хочу я женитися», «Подражан╕╓ сербському» ╕ «Закувала зозуленька». Вони вв╕йшли у виданий в 1939 роц╕ рос╕йською мовою «Кобзар» п╕д редакц╕╓ю М. Рильського ╕ М. Ушакова. Це видання було приурочене до 125-р╕ччя з дня народження поета.
«Робота над цими текстами дала мен╕ велику рад╕сть, бо чулий, теплий, р╕дний голос цих п╕сень надзвичайно наблизив мене до творчост╕ цього великого поета, — писав ╤. Сельв╕нський. — Кв╕туча мова... Рад╕╓ш кожному в╕ршу, як знах╕дц╕».
Рос╕йський поет, який у сво╖й творчост╕ зд╕йснив л╕тературн╕ переклади з в╕рменсько╖, литовсько╖, латв╕йсько╖, польсько╖, н╕мецько╖, чесько╖, таджицько╖, киргизько╖, башкирсько╖ мов, а з укра╖нсько╖ переклав народн╕ п╕сн╕ та думи, поез╕╖ М. Рильського, Ю. Федьковича, С. Голован╕вського, ╤. Неходи, П. Амброс╕я, М. Терещенка, Я. Шпорта, сво╓ завдання в робот╕ над творами Шевченка бачив у тому, щоб не перекладати л╕теру за л╕терою, а добитися Шевченк╕вського розум╕ння тексту.
Наприклад, у в╕рш╕ «Заступила чорна хмара» Шевченко назива╓ гетьмана Петра Дорошенка «запорозьким братом». «Це легко перекласти рос╕йською мовою як «запорожский братец» чи «брат», — пише ╤. Сельв╕нський у сво╖й статт╕ «Моя робота над перекладами Шевченка», опубл╕кован╕й у ки╖вськ╕й «Л╕тературн╕й газет╕». — Однак для рос╕йського читача такий еп╕тет в╕дразу принизить образ Дорошенка. Я згадав, що в ХV╤ стол╕тт╕ запорожц╕ оф╕ц╕йно називали себе «лицарством В╕йська Запорозького». Думаю, що Шевченко не образився б на мене за те, що стосовно Дорошенка я переклав «брат» словом «рыцарь». А у в╕рш╕ «Не хочу я женитися» слово «брат» поет залишив без зм╕ни:

А пойду я обвенчаюсь
С моим верным другом,
С славным братом запорожским
Да с великим Лугом.

Тут слово «брат», що вжито за словом «друг», ма╓ в╕дт╕нок побратимства ╕ сп╕вдружност╕, якого не було в попередньому в╕рш╕ ╕ який у випадку буквального перекладу м╕г зникнути в рос╕йському текст╕.
╤. Сельв╕нський не випадково взяв для перекладу поему «Заступила чорна хмара», що, як ╕ три ╕нших в╕рш╕, написана Т. Шевченком у 1848-1849 роках п╕д час перебування в засланн╕ у Кос-Арал╕. Фабула твору побудована на конкретних ╕сторичних фактах, що в╕дображають под╕╖ середини ╕ друго╖ половини ХV╤╤ стол╕ття, а Сельв╕нського, кримчака за нац╕ональн╕стю, також ц╕кавили народн╕ дол╕ на крутих ╕сторичних поворотах, — сказала у сво╓му виступ╕ зав╕дувач в╕дд╕лу Центрального музею Тавриди «Будинок-музей ╤лл╕ Сельв╕нського» Людмила Дайнеко. У сво╖й п’╓с╕ «Умка — Б╕лий ведм╕дь», наприклад, в╕н пише про чукч╕в, як╕ будують соц╕ал╕зм, у трагед╕╖ «Бабек» — про боротьбу азербайджанського народу в Х╤Х стол╕тт╕ за свою незалежн╕сть, у трилог╕╖ «Рос╕я» — про свободу, символи влади ╕ патр╕отичний дух рос╕йського народу.
Анал╕зуючи ритм╕чну структуру поез╕╖ Шевченка, ╤. Сельв╕нський, за його словами, з рад╕стю робить висновок, що це справжн╕й тактовий в╕рш, надзвичайно посл╕довний ╕ см╕ливий нав╕ть для нашого часу, тобто в╕дзнача╓ наявн╕сть поетичного експерименту. Твори Шевченка рос╕йською мовою перекладали М. Ушаков, О. Твардовський, Б. Пастернак, М. ╤саковський, К. Симонов, А. Тарковський та ╕нш╕ поети. А щоб присутн╕ в зал╕ змогли наочно в╕дчути вс╕ особливост╕ перекладу ╤. Сельв╕нського, в╕рш╕ Шевченка мовою ориг╕налу читав заслужений артист АР Крим Аркад╕й Вакуленко, а рос╕йською — Людмила Дайнеко.
Пот╕м на сцену вийшли студенти С╕мферопольського музичного училища ╕м. П. Чайковського на чол╕ з викладачем Людмилою Толмачовою. За фортеп╕ано с╕ла концертмейстер Ельмаз ╤льясова ╕ зазвучало слово Шевченкове поетичними рядками ╕ чудовими л╕ричними мелод╕ями. В╕рш╕ декламували Варвара Н╕кола╓нко, Ангел╕на Кара, Мер’╓м Сел╕мова, ╤рина Малк╕на, а сп╕вали Катерина Сокольникова, Сад╕╓ Османова та ╤лона Лужецька.
— Шевченко — це постать св╕тового р╕вня, — сказав у сво╓му виступ╕ кримський укра╖нський поет, кандидат ф╕лолог╕чних наук Михайло Вишняк. — Це духовна Б╕бл╕я, за якою нам потр╕бно жити ╕ вчитися, бо в його творчост╕ ╓ в╕дпов╕д╕ на безл╕ч запитань не лише минулого, а й сучасного життя. В╕н прочитав св╕й триптих «Безсмертя», присвячений Кобзарев╕, в якому ╓ так╕ рядки: «Ходить по земл╕ Тарас. В╕н — у серц╕ кожного ╕з нас». А письменник В╕ктор Стус розпов╕в про сво╖ твори, присвячен╕ 200-р╕ччю Т. Шевченка, як╕ вв╕йшли в його нову книгу пов╕стей та опов╕дань «Повернення з ╕носв╕ту».
На творчост╕ Шевченка можна вчитися, як любити р╕дну землю, як не повторювати помилок предк╕в ╕ дивитися вперед, у майбутн╓. Держави утворюються, розпадаються, об’╓днуються на нов╕й основ╕. ╥хн╕ кер╕вники приходять ╕ сходять з пол╕тичного ол╕мпу, а Шевченко в╕чний, бо ╓ в нього те, що не вмира╓. Тому ╕ не в’януть кв╕ти б╕ля п╕дн╕жжя понад тисяч╕ постамент╕в йому в камен╕ та бронз╕ на вс╕х континентах св╕ту.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13066

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков