Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДЕ КРИНИЦЮ КОПАТИ?
Наш╕ традиц╕╖


КАЛИНА ПОНАД ПОЛИННИМ ШЛЯХОМ
Нотатки про нов╕ поез╕╖ ╢ви Пономаренко


СТЕЖКАМИ ДУХОВНОСТ╤
В╕д видано╖ першо╖ зб╕рки до друго╖ - “П╕д склеп╕нням дивосв╕ту” (Червоноград: ФОП...


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
Перш╕ 4 роки Незалежност╕ про «Просв╕ту» в Феодос╕╖ майже н╕хто н╕чого не знав....


МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 28.03.2014
НЕС╤ТЬ Р╤ДНУ П╤СНЮ ЩЕ ДОВГ╤ РОКИ!

У ц╕ березнев╕ дн╕ 20 рок╕в тому ми в╕тали нашого улюбленого укра╖нського сп╕вака Ореста Мартин╕ва з 50-р╕ччям. «Сп╕вай, Оресте, р╕дну п╕сню!» п╕д таким заголовком була розм╕щена публ╕кац╕я, автором яко╖ став наш колега по газетн╕й справ╕ Данило Кононенко. Багато що зм╕нилося за цей час у нашому житт╕. Вже й Крим сьогодн╕ важко назвати Укра╖нським, та ╕ за под╕бне висловлювання Рос╕йською Федерац╕╓ю плану╓ться ввести з травня м╕сяця крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть (чи снилося нам щось под╕бне нав╕ть у страшному сн╕!), а сп╕вак Орест Мартин╕в як сп╕вав, так ╕ продовжу╓ сп╕вати р╕дн╕ нашому серцю укра╖нськ╕ п╕сн╕, як╕, до реч╕, можна почути нав╕ть в глух╕й рос╕йськ╕й глибинц╕.
Бо п╕сня не ма╓ кордон╕в, ╖й п╕двладне кожне людське серце, в╕дкрите для добра ╕ краси. Але якою вт╕хою вона стала сьогодн╕ для кримських укра╖нц╕в, розкута ╕ в╕льна, мелод╕йна ╕ щемка.
Народжений на ╤вано-Франк╕вщин╕ в с. Бовш╕в, де, зда╓ться, ╕ дос╕ луна╓ скрипка Орестового батька та н╕жний сп╕вучий голос його матус╕, Орест п╕зн╕ше жив ╕ навчався в школ╕ у Запор╕жж╕, свою профес╕йну кар’╓ру розпочав у культурно-просв╕тньому училищ╕ у Снятин╕ ╕ в╕дточував майстерн╕сть в Ки╖вськ╕й консерватор╕╖. А в Криму вже д╕лився сво╖ми скарбами: в Кримському укра╖нському музично-драматичному театр╕ — з╕ сцени, в культурно-просв╕тньому та музичному училищах — як викладач ╕ на безл╕ч╕ сп╕вочих майданчик╕в, надихаючи труд╕вник╕в на самов╕ддану працю ╕ нагадуючи ╖м про ╕нший високий смисл ╖хнього буття.
Поряд з укра╖нською класикою, сп╕вав Орест Мартин╕в ╕ народн╕ п╕сн╕, не горду╓ ╕ щодо твор╕в кримчан-аматор╕в, якщо п╕сня написана з душею та ще й р╕дною мовою.
Особливе м╕сце в творчост╕ сп╕вака належить п╕сням на слова Тараса Григоровича Шевченка. Вони стали основою для останнього записаного Орестом Федоровичем компакт-диску, до якого ув╕йшло 49 музичних твор╕в. В такий спос╕б в╕н готувався до знаменно╖ для кожного справжнього укра╖нця дати – 200-р╕ччя з дня народження Великого Кобзаря, яке, на жаль, пройшло в умовах рос╕йсько╖ окупац╕╖, що практично звело святкування ц╕╓╖ дати нан╕вець.
Та Орест Мартин╕в все одно сп╕вав Шевченков╕ п╕сн╕. Сп╕вав ╖х у Будинку оф╕цер╕в, сп╕вав ╕ б╕ля пам’ятника Тарасу Григоровичу п╕д час численного м╕тингу, виконував ╖х урочисто ╕ красиво, ц╕лком усв╕домлюючи, що ц╕ п╕сн╕ вже сьогодн╕ ╓ не лише витвором мистецтва та духовною настановою укра╖нського пророка, але ╕ реальною збро╓ю та г╕мном звитяги, який п╕дн╕ма╓ людей на спротив новому ярму.
У непростий пер╕од святкували ми Орестовий юв╕лей ╕ 20 рок╕в тому, який за вел╕нням дол╕ зб╕га╓ться з круглими Шевченк╕вськими датами. Мали ми тод╕ ╕ власного президента, мали ╕ московський уряд з тамтешньою пропискою, що урядував ╕з сонячного алуштинського узбережжя. Але Юр╕й М╓шков в╕дв╕дав-таки урочистий концерт, присвячений Великому Кобзарев╕, ╕ нав╕ть назвав його ген╕╓м, що «дав можлив╕сть по-новому сприймати д╕йсн╕сть».
Хочеться в╕рити, що на зм╕ну во╓нним часам все ж таки прийдуть мирн╕, коли все укра╖нське не буде оф╕ц╕йним подразником, а стане лог╕чною частиною нашого життя. Адже ми, укра╖нц╕, в Криму були, ╓ ╕, спод╕ваюся, будемо, буде ╕ наша п╕сня, яку уособлю╓ сьогодн╕ наш славний юв╕ляр.
Редакц╕я газети «Кримська св╕тлиця» щиро в╕та╓ Ореста Федоровича з його юв╕лейною датою. Ми пиша╓мося вами, пане Оресте, талановитим, гордим, незрадливим, волелюбним, щиросердним, якими завжди були кращ╕ представники нашого народу! Нес╕ть р╕дну п╕сню ще довг╕ роки до тих, кому вона звеселятиме душу, ╕ будьте здоровим, усп╕шним та щасливим за будь-яких житт╓вих обставин!

За дорученням редакц╕╖ —
Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13060

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков