Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 28.03.2014
КАМИШЛОВСЬКИЙ В╤АДУК: М╤СТ У МИНУЛЕ

Укра╖нськими мозолями...

В ╕стор╕╖ небагато приклад╕в того, коли б важку поразку називали геро╖чною, а саме такий еп╕тет отримала одна з найвизначн╕ших под╕й Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни — восьмим╕сячна оборона Севастополя, котрий на початок в╕йни був одним ╕з найб╕льш укр╕плених м╕сць у св╕т╕. Ст╕йк╕сть ╕ жертовн╕сть радянських солдат╕в надовго в╕дтягнули момент повно╖ окупац╕╖ Криму н╕мецько-фашистськими в╕йськами, та все ж 4 липня 1942 року останн╕й оп╕р захисник╕в Севастополя було зломлено, на той час вже п╕д н╕мецькою владою перебували столиця Радянсько╖ Укра╖ни Ки╖в, м╕ста Харк╕в, Донецьк, ╕ менш н╕ж за м╕сяць п╕сля того вся територ╕я Укра╖ни стала окупованою. Але геро╖чна оборона Севастополя послабила становище н╕мецьких в╕йськ ╕ не дала ╖м просунутися дал╕, на Кавказ. Визволення Севастополя стало насл╕дком усп╕шного проведення Кримсько╖ операц╕╖. Символ╕чна дата реваншу Червоно╖ Арм╕╖ у Криму — 9 травня 1944 року, р╕вно за р╕к до Перемоги.
Окремим штрихом до под╕й того часу можуть служити документи з фонд╕в Центрального державного науково-техн╕чного арх╕ву Укра╖ни, як╕ стосуються буд╕вництва Камишловського мосту поблизу Севастополя. В арх╕в╕ збер╕га╓ться проект пово╓нного перевлаштування зал╕зничного в╕адуку на 981 км л╕н╕╖ Павлоград-Севастополь. З час╕в прокладення зал╕зничного шляху до м╕ста у середин╕ Х╤Х ст. ╕ по сьогодення ус╕ потяги проходять ц╕╓ю спорудою.

М╤СТ-ПЕРВ╤СТОК

Перший в╕адук, а саме в╕адуком називають м╕ст на високих опорах через яр або ущелину, через Камишловську балку було споруджено у 1874 роц╕ разом ╕з буд╕вництвом зал╕знично╖ л╕н╕╖ Лозова-Севастополь. Цей в╕адук мав в╕с╕м прольот╕в, опирався на два берегов╕ кам’ян╕ стояни ╕ с╕м металевих пром╕жних опор. Але вже дуже скоро виявилось, як св╕дчать арх╕вн╕ документи, що красивий «ажурний» м╕ст ма╓ серйозн╕ конструктивн╕ вади: у 1880 роц╕ з’явилися тр╕щини на п╕вденному стоян╕, у 1892 роц╕ — на п╕вн╕чному, ╖х посилили, але ╕ боков╕, ╕ повздовжн╕ коливання мосту все одно досягали недопустимих величин, окр╕м того, з часу проектування сутт╓во зб╕льшився зал╕зничний пот╕к, як пасажирський, так ╕ вантажний.
У 1902 роц╕ в╕адук ╕нспектувала урядова ком╕с╕я за участ╕ м╕н╕стра шлях╕в сполучення князя М. ╤. Х╕лкова, вердикт ком╕с╕╖ однозначний — в╕адук ╓ авар╕йним ╕ мав бути перебудований.

БЕЗ ПРИПИНЕННЯ РУХУ

1910 року почалося буд╕вництво нового мосту паралельно ╕снуючому на в╕дстан╕ 5,3 м п╕вн╕чн╕ше, за проектом м╕ст мав п’ять прольот╕в ╕ опори на зал╕зобетонних палях. При забитт╕ паль у ╕нженер╕в-зал╕зничник╕в виникли серйозн╕ проблеми: з одного боку вони не досягали проектних показник╕в глибини ╕ нахил╕в, з другого — сам процес роботи викликав так╕ двигт╕ння ╜рунту ╕ опор ╕снуючого в╕адуку, що ц╕л╕сн╕сть останнього, ╕ так ненад╕йного, стала зовс╕м негарантованою. Але припиняти рух потяг╕в було не можна, цим Севастополь було б в╕др╕зано в╕д системи шлях╕в зал╕зничного сполучення кра╖ни.
Для вир╕шення складного питання до спец╕ально╖ ком╕с╕╖ запросили видатного ╕нженера, вченого в галуз╕ мостобудування професора М. А. Белелюбського. Для середн╕х опор вир╕шили використати дерев’ян╕ пал╕ з влаштуванням по них бетонного ростверку. Наприк╕нц╕ 1913 року новий м╕ст було в╕дкрито для руху потяг╕в. В арх╕вних документах зазнача╓ться, що у громадянську в╕йну була спроба зруйнувати споруду, але отримавши значн╕ пошкодження прольотних конструкц╕й, м╕ст встояв на опорах та був кап╕тально в╕дремонтований.

БЕЗЖАЛЬН╤ НАСЛ╤ДКИ В╤ЙНИ

На початок Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни в╕адук усп╕шно функц╕онував, сама Камишловська балка, через яку було перекинуто м╕ст, знаходилася у третьому сектор╕ Севастопольського оборонного району, в сел╕ Камишли (тепер Дальн╓) знаходився один ╕з головних вузл╕в оборони м╕ста.
Облоговий стан по вс╕й територ╕╖ Криму було введено 28 жовтня 1941 року, але ще з 3 липня за р╕шенням В╕йськово╖ ради Чорноморського флоту почалося облаштування ран╕ше нам╕ченого головного рубежу сухопутно╖ оборони порту. Фортиф╕кац╕йн╕ споруди будувалися на л╕н╕╖ 5-8 км в╕д Севастополя, в т. ч. на зах╕дних скатах Камишловсько╖ балки поблизу мосту. ╤нженерно-техн╕чне кер╕вництво роботами зд╕йснював в╕йськовий ╕нженер В. Г. Парамонов.
Вже п╕д час першого штурму Севастополя н╕мецько-фашистськими в╕йськами в листопад╕ 1941 року запекл╕ бо╖ велися безпосередньо б╕ля в╕адуку. Руб╕ж б╕ля р. Бельбек ╕ вих╕д в Камишловську балку захищав щойно сформований ╕з розр╕знених частин 241-й стр╕лецький полк 95-о╖ див╕з╕╖ Приморсько╖ арм╕╖ п╕д командуванням майора Н. А. Дьякончука, полк ц╕ною величезного числа жертв зум╕в втримати спроби прориву у балку, котрою йшов один ╕з шлях╕в до м╕ста. 19-20 листопада ╕ н╕мецька, ╕ радянська ав╕ац╕я бомбардувала бойов╕ порядки супротивника в цьому район╕. Насл╕дком цих д╕й стало те, що Камишловський в╕адук, який з л╕та 1941 року ретельно захищали в╕д регулярних ав╕аудар╕в, було п╕д╕рвано: прольотн╕ конструкц╕╖ стали повн╕стю непридатними, серйозно пошкоджен╕ надземн╕ частини опор, зал╕зничний рух припинився на ц╕лий р╕к.
18 вересня 1942 року зусиллями н╕мецько╖ окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖ в╕дновився рух потяг╕в в╕д Бахчисарая до Севастополя. В╕н став можливий п╕сля в╕дбудови Камишловського мосту, ц╕каво, що окр╕м нових привезених матер╕ал╕в, у процес╕ буд╕вництва використали ╕ конструкц╕╖ старого моста проекту 1874 року. Але довго ця споруда не простояла — навесн╕ 1944 року п╕д час Кримсько╖ наступально╖ операц╕╖ Червоно╖ Арм╕╖ при в╕дступ╕ н╕мецьк╕ в╕йська ╖╖ зруйнували.
Необх╕дн╕сть зал╕зничного сполучення не викликала сумн╕в╕в у радянського в╕йськового командування, тому того ж року, як зазначено в документах ЦДНТА Укра╖ни, силами Управл╕ння в╕йськово-в╕дбудовних роб╕т № 12 виконано тимчасове в╕дновлення в╕адуку. При цьому були максимально використан╕ наявн╕ матер╕али ╕ конструкц╕╖, котр╕ залишилися в╕д ус╕х попередн╕х мост╕в. У посп╕ху збудований з неяк╕сних матер╕ал╕в в╕адук просто не м╕г бути над╕йним, загрозлив╕ боков╕ коливання ╕нженери намагалися зменшити посиленнями опор у 1948 роц╕, але руйн╕вн╕ процеси тривали ╕ дал╕, опори прос╕дали, рейковий шлях невпинно викривлявся. На початку 50-х рок╕в стало зрозум╕ло — подальша експлуатац╕я неможлива, потр╕бен новий над╕йний м╕ст.

НАД╤ЙН╤СТЬ, П╤ДТВЕРДЖЕНА ЧАСОМ

10 листопада 1953 року М╕н╕стерство шлях╕в сполучення СРСР затвердило проектне завдання на буд╕вництво нового в╕адуку через Камишловську балку на 981 км зал╕знично╖ л╕н╕╖ Павлоград-Севастополь Стал╕нсько╖ зал╕зниц╕ (сьогодн╕ — Придн╕провська). Головн╕ проектн╕ роботи доручили Дн╕пропетровському державному проектно-вишукувальному ╕нституту «Дн╕прод╕протранс». За час╕в проектування ╕ буд╕вництва техн╕чна документац╕я до мосту мала гриф «секретно», але сьогодн╕ проект 1953–1955 рок╕в збер╕га╓ться у ЦДНТА Укра╖ни ╕ ╓ в╕льним у доступ╕.
Фах╕вц╕ «Дн╕прод╕протрансу» ╜рунтовно п╕д╕йшли до проблеми забезпечення безпереб╕йного руху потяг╕в на стратег╕чно важлив╕й д╕лянц╕. В арх╕вн╕й пояснювальн╕й записц╕ до проекту говориться, що було висловлено к╕лька вар╕ант╕в можливих переход╕в через Камишловський яр: буд╕вництво нового мосту на м╕сц╕ збудованого у 1874 роц╕, кап╕тальне посилення ╕снуючого в╕адуку, а враховуючи очевидну вразлив╕сть будь-яко╖ конструкц╕╖ мосту, пропонувалося нав╕ть влаштувати зам╕сть нього земляний насип, укр╕плений бетоном. Найб╕льш вдалим вар╕антом обрали буд╕вництво ново╖ споруди мосту паралельно д╕юч╕й на в╕дстан╕ 14,5 м п╕вденн╕ше, головним ╕нженером проекту став Я. Б. Шуб.
Новий в╕адук, як можна побачити на арх╕вних кресленнях, спроектували ╕з ш╕стьма прольотами з металевих балок на масивних опорах ╕з бутобетонно╖ кладки на металевих загвинчених палях, висота споруди над р╕внем дна балки — майже 30 метр╕в, загальна довжина — б╕льше 280 метр╕в. Буд╕вництво зд╕йснювалося фах╕вцями п╕дпри╓мства Мостобуд-3 (м. Дн╕пропетровськ), котрий на той час волод╕в передовими технолог╕ями у галуз╕ мостобудування.
М╕ст, збудований у 50-х роках ХХ стол╕ття, служить ╕ сьогодн╕. Як ╕ тод╕, це ╓диний зал╕зничний шлях до Севастополя. Прост╕, але над╕йн╕ конструкц╕╖ точно в╕дбивають епоху, в як╕й були зведен╕: суворий ╕нженерний розрахунок, величезний запас м╕цност╕ ╕ жодно╖ уваги до прикрас чи естетики — ц╕лковита функц╕ональн╕сть, виправдана часом.
...Про╖жджаючи по Камишловському в╕адуку ╕ в наш час можна побачити поряд бетонн╕ опори старих мост╕в, стертих часом ╕ в╕йною, св╕дк╕в геро╖чно╖ оборони Севастополя та визволення Криму, жертв та под╕й, котр╕ не повинн╕ повторитися.

Олена БАРИК╤НА,
пров╕дний спец╕ал╕ст в╕дд╕лу використання ╕нформац╕╖ документ╕в ЦДНТА Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13058

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков