Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОЛИТВА ЗА УЧИТЕЛЯ
Цей зах╕д-рекв╕╓м вилився у сп╕льну молитву присутн╕х за Мирославу Козак - маму, бабусю, друга,...


Тамара БОЙКО: «Я НАРОДИЛАСЬ В УКРА╥Н╤!..»
Сумна зв╕стка долинула з Мел╕тополя – п╕шла з життя Тамара Володимир╕вна БОЙКО, колишня...


СТАН ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА ПОГ╤РШИВСЯ…
Про це пов╕домив Громадському адвокат Дмитро Д╕нзе п╕сля в╕дв╕дин Сенцова.


МАТИ КОЛЬЧЕНКА: В╤Н ВИГЛЯДА╢ НЕДОБРЕ
В╕н дуже худий, бл╕дий. Мене це хвилю╓. Намагалася його якось п╕дгодувати за ц╕ три дн╕. Буду...


ПОПРОЩАЛИСЯ З ЛЕВКОМ ЛУК’ЯНЕНКОМ…
Левкo Лук’яненко був сп╕взасновником Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи ╕ автором Акта...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2014
ХТО ТАКИЙ ОЛЕКСА Г╤РНИК ТА ЗАДЛЯ ЧОГО В╤Н В╤ДДАВ СВО╢ ЖИТТЯ

╤ щось в мен╕ таке велить
зб╕л╕ти в гн╕в до сотого кол╕на!
╤ щось в мен╕ таке болить,
що це ╕ ╓, напевно, Укра╖на.
Л╕на Костенко

36 рок╕в тому, 21 с╕чня 1978 року, до могили Тараса Шевченка в Канев╕ п╕днявся чолов╕к, який при╖хав з м. Калуша ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. Коли стемн╕ло, в╕н розкидав по схилах Чернечо╖ гори тисячу лист╕вок, на яких його рукою було написано: «Протест проти русиф╕кац╕╖ укра╖нського народу». ╤ п╕дпис: «На знак протесту спалився Олекса Г╕рник з Калуша». П╕сля цього в╕н облив себе керосином ╕ п╕дн╕с до грудей запальничку.
Олекса Г╕рник ╕шов до такого вчинку все сво╓ життя. Одинадцять рок╕в в╕н пробув в ув’язненн╕. Три з них карався у польськ╕й тюрм╕ за неодноразов╕ заяви оф╕церам п╕д час служби у польськ╕й арм╕╖ про право укра╖нц╕в мати свою власну державу ╕ бути в╕льною нац╕╓ю. А коли п╕сля змови Г╕тлера з╕ Стал╕ним у Зах╕дну Укра╖ну прийшли чергов╕ «визволител╕», вони стали робити «зачистки» ╕ в╕дправляти в Сиб╕р людей, що п╕дозрювалися в укра╖нському нац╕онал╕зм╕. В╕с╕м рок╕в Олекса Г╕рник пров╕в у концтаборах п╕д Норильськом. Олекса Г╕рник не хот╕в потрапити до концтабору в черговий раз, але водночас сов╕сть кликала його до боротьби.
У житт╕ в╕н часто говорив: «Хочу вмерти за Укра╖ну». ╤ в╕н за не╖ вмер. Його самоспалення — це його форма боротьби. Сво╓ю смертю в╕н прагнув протестувати проти поневолення Укра╖ни Рос╕йською ╕мпер╕╓ю та привернути увагу людей до жахливих насл╕дк╕в московсько╖ пол╕тики зрос╕йщення Укра╖ни.
Якби Олекса Г╕рник встав ╕з могили, в╕н переконався б, що зрос╕йщення укра╖нства виявилося таким глибоким, що на б╕льш╕й територ╕╖ Укра╖ни п╕сля проголошення Незалежност╕ на високих ╕ низьких владних постах, на р╕зних кер╕вних посадах опинилися люди, для яких укра╖нська мова стала чужою. Б╕льш╕сть ╕з них ╕ слухати н╕чого не хоче про укра╖нське нац╕ональне в╕дродження та впровадження в Укра╖нськ╕й держав╕ укра╖нсько╖ мови як державно╖. Чужою стала укра╖нська мова для десятк╕в тисяч викладач╕в ун╕верситет╕в та сотень тисяч учител╕в. Вони не хочуть розмовляти укра╖нською мовою та в╕дмовляються викладати нею сво╖ предмети. Особливо г╕рко в╕д того, що укра╖нська мова не впроваджу╓ться в укра╖нському в╕йську. Через усе це ╖╖ цура╓ться укра╖нська молодь та студенти. Вони соромляться сво╓╖ мови ╕ сп╕лкуються мовою Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, що принесла укра╖нцям ст╕льки горя.
У червн╕ 1998 року я брав участь у конференц╕╖, що в╕дбувалася на пароплав╕ «Алексей Ващенко». Пароплав усю н╕ч стояв на причал╕ навпроти могили Тараса Шевченка. На св╕танку я з╕йшов на берег з вудочкою та вмостився неподал╕к в╕д гурту хлопц╕в ╕ д╕вчат, що голосно розмовляли рос╕йською. Як з’ясувалося, молод╕ люди прийшли вс╕м класом до Дн╕пра на в╕дзначення зак╕нчення школи, ╖хня школа — укра╖нська. Ус╕ предмети викладаються укра╖нською. Майже вс╕ в ╖хньому клас╕ — укра╖нц╕. Ус╕ можуть напам’ять процитувати слова Шевченка «╤ чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».
Пароплав «Алексей Ващенко» теж укра╖нський. Але укра╖нсько╖ мови там не почу╓ш ╕ не побачиш. На пароплав╕ працю╓ багато ки╖всько╖ молод╕. Протягом двох д╕б жодного укра╖нського слова я в╕д них не почув.
П╕сля зак╕нчення конференц╕╖ ╖╖ учасники п╕днялися на Чернечу гору. Коли я стояв б╕ля м╕сця, де спалив себе Олекса Г╕рник, мен╕ подумалося, що сл╕д нарешт╕ моб╕л╕зувати всю укра╖нську патр╕отичну силу на захист укра╖нсько╖ мови. Треба, щоб кожен, хто забува╓ свою мову, знав, чому загинув Олекса Г╕рник на Чернеч╕й гор╕. Сл╕д почати збирати кошти, аби допомогти укра╖нському слову, зростанню його авторитету серед молод╕. Бо якщо молодь в╕д укра╖нсько╖ мови в╕дмовиться, як це спостер╕га╓ться сьогодн╕ в Ки╓в╕ та б╕льшост╕ м╕ст, то через к╕лька десятк╕в рок╕в Укра╖на перетвориться в ще одну рос╕йську державу. ╤ виникла ╕дея: «Треба створити фонд ╕ надихнути його д╕яльн╕сть ╕м’ям Олекси Г╕рника. Якщо в╕н насм╕лився спалити себе живим на знак протесту проти зрос╕йщення укра╖нц╕в, то жив╕ патр╕оти можуть в╕дважитися пожертвувати кошти на святу справу в╕дродження укра╖нсько╖ мови».
У липн╕ 1999 року було створено Фонд ╕м. О. Г╕рника «Укра╖нським д╕тям — укра╖нське слово». З ╕н╕ц╕ативи патр╕отичних громадських ╕ пол╕тичних орган╕зац╕й 2003 р╕к був проголошений роком пам’ят╕ Олекси Г╕рника, роком руху за укра╖нське нац╕ональне в╕дродження. Було проведено низку заход╕в з в╕дзначення 25-╖ р╕чниц╕ загибел╕ цього справжнього Героя Укра╖ни.
Щороку Фонд ╕м. О. Г╕рника й Л╕га укра╖нських меценат╕в присуджують прем╕ю за великий внесок в укра╖нське нац╕ональне в╕дродження та значн╕ усп╕хи в нац╕онально-патр╕отичному вихованн╕ д╕тей та молод╕, прищепленн╕ ╖м патр╕отичного ставлення до укра╖нсько╖ мови. Першими лауреатами прем╕╖ ╕м. Олекси Г╕рника стали письменники Анатол╕й Бортняк, ╤ван Низовий, Микола Сом, Леся Бризгун-Шанта, журнал╕ст Михайло ╤щенко, осв╕тяни В╕ктор Костенко, Антон╕на Мовчун, Павло Ткачук, Володимир Пол╕щук, Феодос╕я П╕вницька.
На м╕сц╕ загибел╕ Олекси Г╕рника росте кущ калини, посаджений прац╕вниками Шевченк╕вського запов╕дника. Г╕рникова калина н╕би нагаду╓ вс╕м патр╕отам Укра╖ни про ╖хн╕й святий обов’язок берегти нашу Незалежн╕сть та активно боротися за укра╖нське нац╕ональне в╕дродження. Калина просить укра╖нських патр╕от╕в допомогти укра╖нськ╕й мов╕ розправити перебит╕ крила, аби злет╕ла вона в син╓ укра╖нське небо.

Юр╕й ГНАТКЕВИЧ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13024

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков