Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2014
ТОРКАЮСЯ ДУШЕЮ «КОБЗАРЯ»

ДОБРОГО ДНЯ, ШАНОВНА РЕДАКЦ╤╢! Зверта╓ться до вас жителька м. Сн╕жного Донецько╖ област╕ Людмила Микола╖вна Лисенко. Справа в тому, що п╕сля зак╕нчення Черкаського педагог╕чного ╕нституту з 1973 року я разом з╕ сво╓ю колегою Зо╓ю Степан╕вною Шевченко (Запатичною) працювала вчителем укра╖нсько╖ мови та л╕тератури у Мар’ян╕вськ╕й восьмир╕чн╕й школ╕ Красногвард╕йського району, несли прекрасне укра╖нське слово в маси. А тепер через «Кримську св╕тлицю» хот╕лось би вклонитись сонячн╕й кримськ╕й земл╕, на як╕й ми вже давно не прожива╓мо, але яку згаду╓мо теплими словами.
Я пишу в╕рш╕, друкуюсь. ╤ ось вир╕шила до 200-р╕ччя з дня народження великого Т. Г. Шевченка запропонувати сво╖ твор╕ння ╕ вам. Можливо, як╕сь з них знайдуть сво╓ м╕сце на стор╕нках вашо╖ газети.

ТОРКАЮСЯ ДУШЕЮ «КОБЗАРЯ»

Торкаюся душею «Кобзаря»,
Вдивляюся в рядки його, як в долю.
Гортаю стор╕нки календаря,
В ╕стор╕ю вертаючись повол╕.
╢ дата — укра╖нцям дорога,
Коли народний ген╕й народився.
За зброю взявши праведн╕ слова,
Серед борц╕в за волю в╕н з’явився.
Людей братами щиро називав
╤ закликав боротися в ╓днанн╕,
Щоб р╕дний край нарешт╕ в╕льним став,
Щасливим ╕ прекрасним невп╕знанно!
Торкаюся душею «Кобзаря» —
╤ струни в н╕й в╕д гордост╕ сп╕вають:
Негаснуча Шевченкова зоря
Над укра╖нським ся╓ небокра╓м.
╤ лл╓ться мова р╕дна з стор╕нок,
╤ давн╕х л╕т под╕╖ оживають,
Безсмертних твор╕в запашний в╕нок
У серц╕ сл╕д назавжди залиша╓.
В╕д гайдамацьких заклик╕в пала
Веч╕р’я на раменах небосхилу,
Як полум’я Шевченков╕ слова
Вселяють в наш╕ душ╕ в╕ру й силу.
╤ Катерину в розпач╕ н╕м╕м,
Зустр╕вши на останн╕м перехрест╕,
В сво╓ життя впустити ладн╕ ми,
Кохання врятувавши в╕д безчестя.
В п╕снях в╕тр╕в вчува╓ться не раз
Нам голос Перебенд╕ та бандури,
Як╕ долають невблаганний час
╤ недоступн╕ сивочол╕ мури.
╤дуть до школи вранц╕ малюки,
╤ дивиться на них Тарас з вершини.
Стояти над Дн╕пром йому в╕ки –
В╕н вбол╕ва за долю Укра╖ни!

ТАРАСОВА МР╤Я

Йому тринадцятий минало,
В╕н пас ягнята за селом.
╤ сонце рад╕сно с╕яло,
╤ легко на душ╕ було.
Жила у н╕м крилата мр╕я,
Що кликала в барвисту даль,
Туди, де в╕тер щастя в╕яв,
До краю випивши печаль.
╤ линула душа за нею,
╤ оживав простий пап╕р —
╤шов за долею сво╓ю
Тарас всьому наперек╕р.
Йому тринадцятий минало,
╤ попереду ще життя.
А серденько зовс╕м не знало,
Яким же буде майбуття,
Як╕ ще бол╕ та страждання
Чекають на шляху крут╕м...
Йому весь св╕т у малюванн╕
Ввижався ╕ прийдешн╓ — в н╕м.

Монолог Тараса Шевченка
НЕ СУДИЛОСЯ

Не судилося мати дружину
╤ закв╕тчану зелом хатину.
Самотою наповнена доля,
╤ неволя... неволя... неволя...
Не судилось життя д╕тям дати,
На руках ╖х, маленьких, тримати.
Не см╕ялись, на жаль, онучата
У примарн╕й омр╕ян╕й хат╕.
Не судилось вертатись додому...
О, бодай не було так н╕кому!
В╕ють пусткою думи та мр╕╖,
Коли в серц╕ палк╕м вечор╕╓.
Не судилось сп╕ймати жар-птицю,
Чорнобриву мою, б╕лолицю.
Не судилося звити гн╕здечко,
Перекинутись щирим словечком
╤з т╕╓ю, що послана Богом —
Не чека╓ н╕хто за порогом.
Рушниками не вислалась доля.
Скр╕зь неволя... неволя... неволя...

ШЕВЧЕНКО ╤ ГОГОЛЬ – СИНИ УКРА╥НИ

На сторож╕ ╕мен незабутн╕х та дат
Непохитно сто╖ть пам’ять сива.
Вкарбувала назавжди
 в геро╖чний св╕й ряд
╤мена двох син╕в Укра╖на.
Один був кр╕паком,
 у невол╕ зростав,
А другий – досить знатного роду.
╤ у пам’ят╕ кожному –
 св╕й п’╓дестал,
Та ╓дина пошана народу.
╤х обох народила укра╖нська земля,
А талант – подарунок в╕д Бога.
Чарували ╖х душ╕ степи ╕ поля,
Вдаль манили стежки ╕ дороги.
╤ розливи народних
душевних п╕сень,
╤ казок, ╕ легенд самобутн╕сть
В св╕танкових долонях
 н╕с рад╕сно день
╤ виковував ╖хн╓ майбутн╓.
Та пом╕ж перехресть
 ╖х житт╓вих шлях╕в
╢ одне визначне ╕ вагоме –
В осередку в╕домих
 рос╕йських брат╕в
Почувались вони, як удома.
╤ плекали цю дружбу талантом сво╖м
Два титани високого слова,
╤ ╓днали культури
двох братн╕х кра╖н,
╤ по духу спор╕днен╕ мови.
Та у серц╕ завжди Укра╖на жила —
╤х ╓дина, свята Батьк╕вщина.
╤ так сталось в житт╕,
 що вона ╖м була
За родину – д╕тей та дружину.

Людмила ЛИСЕНКО


НА НОВ╤М РУБЕЖ╤...

Укра╖на ╕ Шевченко нев╕дд╕льн╕!
Епоха ╓ ╕ вже ╖╖ нема,
Людська душа жила, творила
╤ в серц╕ цю епоху пронесла.
У в╕чн╕сть, в небуття
п╕шли тривоги,
Сьогодн╕ ми на нов╕м рубеж╕,
Знов до свободи
все шука╓мо дороги
У наш╕м кра╖, на сво╖й земл╕.
Де кобзар╕ — Вкра╖ноньки Гомери?
Як дух син╕в п╕дняти до висот,
Щоб об’╓дналися епохи й ери
У плин╕ Борисфена сивих вод.
╤ на свят╕й Дн╕пров╕й круч╕
Поет ╕з в╕чност╕ зверта╓ться до нас
Живих, донин╕ сущих, —
Любов’ю об’╓днати св╕т ╕ час.

Валентина КОСТЕНЬОВА,
вчителька укра╖нсько╖ мови та л╕тератури
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13011

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков