Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...


САВЧЕНКО ОГОЛОСИЛА СУХЕ ГОЛОДУВАННЯ
В╕део з заявою розм╕щене на стор╕нц╕ нардепа у Facebook.


РОС╤Я ПЕРЕСЕЛИЛА ДО АНЕКСОВАНОГО КРИМУ ПОНАД 105 ТИСЯЧ РОС╤ЯН
Про це головнокомандувач ВМС ЗСУ ╤гор Воронченко заявив в ╕нтерв'ю theБабелю.


«ПЕРША СОТНЯ»: В╤ЙНА ╤ КОХАННЯ
У к╕нотеатрах Укра╖ни в╕дбуваються презентац╕╖ документального повнометражного ф╕льму...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2014
«╤З СЕВАСТОПОЛЯ НЕ ПО╥ДУ, ТУТ — МОГИЛА СИНА ╤ МО╥ УЧН╤…»

Крим - наш д╕м!

ТАК╤ СЛОВА ПОЧУЛИ МИ П╤Д ЧАС ТЕЛЕФОННО╥ РОЗМОВИ З НАШОЮ ЗЕМЛЯЧКОЮ ЛЮДМИЛОЮ КОЛОМЕ╢ЦЬ, УРОДЖЕНКОЮ СЕЛА СТАВИЩЕ КАМ╤НЬ-КАШИРСЬКОГО РАЙОНУ, ЯКА НА ОКУПОВАНОМУ П╤ВОСТРОВ╤ ПРОЯВЛЯ╢ М╤ЦН╤СТЬ ДУХУ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ПОГРОЗИ ╤ ТИСК РОС╤ЙСЬКИХ ШОВ╤Н╤СТ╤В...

В╤ЙНА Д╤ЙШЛА ╤ ДО КЛАДОВИЩ

Про Людмилу Володимир╕вну Коломе╓ць, заступника директора севастопольсько╖ г╕мназ╕╖ № 5 ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки, «Волинь-нова» розпов╕дала у липн╕ минулого року. Публ╕кац╕я «Шука╓ мати сл╕дочки сина» про горе с╕м’╖, яка втратила ╓дину дитину в авар╕╖, спричинен╕й грошовитим вод╕╓м-лихачем, схвилювала наших читач╕в. Довг╕ м╕сяц╕ батьк╕всько╖ боротьби за те, щоб винн╕ були покаран╕, результат╕в не дали. Вбивц╕ юного Вадима в╕дкупилися ╕ втекли з Криму.
Тепер, ймов╕рно, ц╕ мерзотники повернуться у Севастополь, ╖м нема чого боятися. У цьому м╕ст╕ нин╕ правду ╕ законн╕сть розтоптали остаточно. А про те, як почува╓ться у блокадному Криму укра╖нська родина, яка завжди проявляла громадянську активн╕сть ╕ патр╕отизм, марно й запитувати.
Ми довго не могли додзвонитися до Коломейц╕в. ╤ ось нарешт╕ почули голос Петра Григоровича, ветерана Збройних сил, який пройшов Афган╕стан, перед в╕дставкою служив у штаб╕ В╕йськово-Морського флоту Укра╖ни:
— Щодня я на зв’язку з╕ сво╖ми хлопцями з╕ штабу, з в╕йськових частин. Вони повн╕стю в╕др╕зан╕ в╕д св╕ту, ╖м дуже важко морально, але тримаються, кажуть: «Збро╖ не здамо…». ╥хн╕м дружинам, д╕тям пост╕йно погрожують. Особливо с╕м’ям льотчик╕в ╕з Бельбеку. Ж╕нки мусять в╕дправляти д╕тей з Криму, бо тут — реальна небезпека для життя. У Люди в класах з укра╖нською мовою викладання ста╓ щораз менше учн╕в. Але вона сказала, що працюватиме, нав╕ть якщо доведеться проводити уроки для одн╕╓╖ дитини. Ця г╕мназ╕я з укра╖нськими класами — д╕тище дружини. Навряд чи тепер така школа буде у Севастопол╕. З ус╕х щ╕лин зараз л╕зе дух ненавист╕ до всього укра╖нського.
— Дехто з наших колег-журнал╕ст╕в рветься по╖хати в Крим, щоб побачити, яка там ситуац╕я на власн╕ оч╕, бо ╕нформац╕я надходить р╕зна.
— Сюжети з Криму, як╕ передавали укра╖нськ╕ телеканали, в основному правдив╕. Тому ╖х у нас повн╕стю в╕дключили. «Зомбують» людей т╕льки рос╕йською телепродукц╕╓ю. На служб╕ мен╕ було б легше, бо м╕ж сво╖х. А жити у ц╕й наелектризован╕й атмосфер╕ злоби, чути в спину погрози за промовлене укра╖нське слово — просто нестерпно. Були у Бельбеку, коли там дружини укра╖нських в╕йськових стали живим щитом перед частиною. ╥х в╕дганяли з брудною лайкою: «Вон, проститутки бандеровские…». Льотчик╕в-кримчан називають бандер╕вцями…
Але що казати про в╕йськов╕ частини, коли в╕йна в╕дчува╓ться нав╕ть на кладовищ╕. 8 березня по╖хали з Людою на могилку Вадима. Надгробний пам’ятник ╕з написами укра╖нською мовою — ╓диний на весь цвинтар. Ми не могли зробити ╕накше, бо Вадюша н╕коли не зраджував р╕дно╖ мови. Його й ховали з укра╖нським прапором. Тепер ╕ пам’ять про сина — в рос╕йськомовн╕й окупац╕╖. Те, що ми побачили, — вбило нас. В╕чнозелен╕ кущики ял╕вця, якими дружина обсадила р╕дну могилку, були з кор╕нням вирван╕. Тепер бо╖мося, щоб не розбили пам’ятник, не помстилися за те, що ми — укра╖нц╕.

«НА РЕФЕРЕНДУМ НЕ П╤ДЕМО»

— Я тепер доп╕зна в г╕мназ╕╖. Тим учням, яких забирають, треба вс╕ документи оформити. Проща╓мося, плачемо. Дехто з батьк╕в пише заяви на тимчасове зв╕льнення в╕д урок╕в, мають над╕ю, що ще повернуться у Севастополь. Та чи залишаться в наш╕й г╕мназ╕╖ укра╖нськ╕ класи? — брин╕в болем голос Людмили Володимир╕вни Коломе╓ць у телефонн╕й трубц╕. — Сьогодн╕ була нарада у школ╕. Новопризначений начальник управл╕ння осв╕ти аг╕тував ус╕х йти на референдум, голосувати за Крим у склад╕ Рос╕╖. Натом╕сть об╕цяв, що севастопольських випускник╕в прийматимуть без екзамен╕в у рос╕йськ╕ вузи, ╕ г╕мназ╕я залишиться навчальним закладом ╕з викладанням рос╕йською ╕ укра╖нською мовами. Я на ту брехню вголос розсм╕ялася. Бо вже сьогодн╕ бачимо, до чого д╕йшли п╕д оп╕кою «старшого брата».
На м╕й телефон уже два дн╕ приходять пов╕домлення з погрозами. Звинувачують, що я ратую за Бандеру й Шухевича. Але ж я — вчитель ╕стор╕╖, м╕й обов’язок — розказувати про т╕ под╕╖ й постат╕, як╕ ╓ у навчальн╕й програм╕. Знову ж таки, на уроц╕ в одинадцятому клас╕ провела паралель м╕ж тим, що в╕дбува╓ться нин╕ в Криму, ╕ под╕ями 1968 року в Чехословаччин╕. Тут же отримала попередження: «Закрий рот…». У колектив╕, де ран╕ше ми жили дуже дружно, тепер ворожнеча, «зливають ╕нформац╕ю», в╕йна ч╕тко показала, хто ╓ хто…
Та що там у колектив╕, у с╕м’ях — антиукра╖нська ненависть. Знайома возила сво╖х вихованц╕в — член╕в Мало╖ академ╕╖ — захищати науков╕ роботи до Ки╓ва. Поки учн╕ були на лекц╕╖, вир╕шила побувати на ╢вромайдан╕. Походила, посп╕лкувалася з людьми. Пот╕м, коли у не╖ брали ╕нтерв’ю, колега щиро сказала, що ╖╖ схвилювали молитви, сльози ╕ спогади про тих, хто загинув на Майдан╕, що там стояли прост╕ укра╖нц╕ ╕ не можна йти брат на брата. Коли той сюжет побачив по телев╕зору чолов╕к мо╓╖ знайомо╖, рос╕янин ╕з Керч╕, то жорстоко ╖╖ побив. В╕н в╕рить не сво╖й дружин╕, а московськ╕й пропаганд╕.
— А зарплати вам ще дають? Гривнями чи вже рублями?
— Зарплату за лютий перерахували на картку, але дал╕, кажуть, платитимуть уже не через ПриватБанк. До Коломойського, власника цього банку, який сприйняв нову укра╖нську владу ╕ став губернатором, у Криму вороже ставлення. Т╕, хто брав кредити в ПриватБанку, повертати ╖х не збираються. Рос╕йськ╕ рубл╕ нова кримська влада т╕льки об╕ця╓. Що з цього вийде — неважко спрогнозувати.
— Багато людей т╕ка╓ з Криму?
— Ми ус╕ тут в облоз╕. Л╕таки до Ки╓ва не л╕тають. На по╖зди, особливо т╕, як╕ йдуть на Зах╕д Укра╖ни, неможливо придбати квитки. Проводжала подругу з трьома ╖╖ д╕тками, ╖м до Тернополя треба, а мусили ╖хати через Ки╖в. Чи багато б╕женц╕в? Суд╕ть сам╕, у мене в одинадцятому клас╕ стало менше на п’ять учн╕в. Це — випускники, як╕ не хочуть зриватися з навчання, бо ╖м — вступати. А у молодших класах в╕дт╕к значно б╕льший. Г╕рко.
Колись ми з чолов╕ком служили в Естон╕╖. А як у 1992 роц╕ з’явилася можлив╕сть вернутися в Укра╖ну, я наче на крилах лет╕ла. Додому ж! П╕сля академ╕╖ Петра направили служити у Севастополь. Завжди, коли чула слова «город русской славы», думала про те, що й укра╖нсько╖ кров╕ за це м╕сто було пролито немало. У мене обидва д╕ди не повернулися з фронту, а ╖хню онуку тепер рос╕яни називають «фашисткою».
9 березня укра╖нська громада з╕бралася б╕ля пам’ятника Шевченку. Хлопця, який виступав, говорив про нашого пророка, актив╕сти м╕сцевого «Русского блока» побили, спровокувавши конфл╕кт. А кримське телебачення прокоментувало под╕╖ так: «У Севастополь завезли бандер╕вц╕в, як╕ влаштували м╕тинг».
— Не збира╓теся ви╖жджати?
— Н╕, хоч дуже важко бачити, як диявол д╕лить людей, налаштовуючи одних проти ╕нших. Усе, що в╕дбува╓ться в Криму, вида╓ться сюрреал╕змом. Страшно залишати могилу ╓диного сина. Та й покинути учн╕в посеред навчального року не маю морального права. Трима╓мося. А на референдум н╕ я, н╕ чолов╕к йти не збира╓мося. Передавайте волинянам в╕тання з окупованого Криму…

Галина СВ╤ТЛ╤КОВСЬКА
http://www.volyn.com.ua/printver.php?rub=33&article=0&arch=

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13003

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков