Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 14.03.2014
В╤СТ╤ З МАЙДАНУ ТА ДЕЩО З ЖИТТЯ ПОЛЬОВО╥ КУХН╤ № 15Х

Ми ╓сть народ!

Цей репортаж з ки╖вського Майдану нашо╖ читачки й активно╖ дописувачки з Льв╕вщини пан╕ В╕ри Олеш лежав у редакц╕йному портфел╕ ще з грудня минулого року. Не встигли опубл╕кувати його в╕дразу, а пот╕м почалися так╕ под╕╖, що не до рад╕сних було репортаж╕в... Хтось, може, скаже, що й нин╕ так╕ вихори ╕ загрози над нами витають, що не до при╓мних спогад╕в. Але нам здалося, що той оптим╕стичний дух, той настр╕й Майдану, та його ╕нтернац╕ональна ╓днаюча всеукра╖нськ╕сть нам не будуть зайв╕ й сьогодн╕, коли Майданом ма╓ стати вся Укра╖на, щоб моб╕л╕зуватися, згуртуватися, орган╕зуватися ╕ вистояти, як вистояв свого часу ╕ дос╕ сто╖ть Майдан!

В╤СТ╤ З МАЙДАНУ ТА ДЕЩО З ЖИТТЯ ПОЛЬОВО╥ КУХН╤ № 15Х

Коли потрапля╓ш в атмосферу Майдану, розум╕╓ш, як важливо триматися дружно, не в╕дступати, не падати духом. Розум╕╓ш, що дороги назад нема, ╕ що ми вже не будемо вчорашн╕, як би не повернулось колесо ╕стор╕╖...
Майдан — це вся Укра╖на! Люди з м╕ст ╕ с╕л ус╕х рег╕он╕в нашо╖ держави тримаються вже б╕льше м╕сяця, щоб вибороти сво╖ законн╕ права на г╕дне життя. Хто день чи два, хто тиждень, а хто ╕ в╕д початку протесту сто╖ть на головн╕й площ╕ держави. Люди Майдану — незвичайн╕ люди! Вони зм╕нюють одне одного на варт╕, допомагають вистояти ╕ вижити, ╕ не втратити н╕ духовно╖, н╕ ф╕зично╖ сили.
Це — дуже важко: б╕льшу частину доби на ногах, бо Майдан — не спить ╕ не розходиться. Майдан сто╖ть! Майдан живе! Майдан творить нову ╕стор╕ю Укра╖ни!
У вс╕й ц╕й пол╕тично-громадсько-творч╕й атмосфер╕ боротьби ╓ стор╕нка польово╖ кухн╕. М╕сце гаряче й активне, нев╕д’╓мне в╕д життя майдан╕вц╕в. Пункт╕в харчування на Майдан╕ ╓ чимало. Там працюють сотн╕ добровольц╕в, ц╕лодобово забезпечуючи м╕тингувальник╕в ча╓м-кавою-канапками-гарячими стравами. Мен╕ пощастило дв╕ доби з одногодинними перервами на сон допомагати актив╕стам польово╖ кухн╕ № 15Х, що знаходиться на роз╕ будинку Профсп╕лок, вулиця Хрещатик, 18. Про тих людей, з якими довелось попрацювати ╕ посп╕лкуватись, маю честь, хоч коротко, але розпов╕сти загалу, бо кожен з них — ц╕кава особист╕сть! Звичайно, це буде крапля в океан╕, бо ск╕льки ╖х, вартих уваги, перейшло через цю кухню чи ╕нш╕ пункти харчування, але це — моя маленька данина кожному добровольцю на Майдан╕.
На кухн╕ ╓ своя ялиночка, б╕ля яко╖ вс╕ фотографувались. Добровольцям — ╕ мен╕ в тому числ╕ — дають рукавиц╕, маску ╕ плащ — така соб╕ ун╕форма.
Отже, як змогла я вияснити в гарячому процес╕ роботи кухн╕, м╕ж приготуванням-подаванням-прибиранням, саме ця — № 15Х запрацювала з ╕н╕ц╕ативи льв╕в’ян, як╕ ще в перш╕ майданн╕ дн╕ привезли в Ки╖в польову машину. Цей агрегат треба бачити! Величезна кухня на колесах, спец╕ально╖ конструкц╕╖, з н╕шами-баками, як╕ герметично закупорюються з вм╕стом т╕╓╖ страви, продукти на яку заклав шеф-кухар. Дим в╕дкритого вогню з п╕чки вудить все навколо, а висока температура жарин доводить страву до готовност╕. Зараз таких машин — дв╕, бо кияни до льв╕всько╖ доставили свою, ╕ вони працюють на повну силу, забезпечуючи майдан╕вц╕в смачними гарячими стравами — вдень ╕ вноч╕! Не знаю по╕менно, хто саме запустив цю кухню, але переконана, що то небайдуж╕ ╕ мудр╕ люди, як╕ знають, як важливо нагодувати людей гарячими стравами в такий екстремальний пер╕од.
Про початок роботи ц╕╓╖ польово╖ кухн╕ мен╕ коротко розпов╕ла пан╕ Оксана — молода, симпатична, енерг╕йна киянка, яка не хот╕ла назвати свого пр╕звища. Сказала т╕льки, що ╓ сп╕ввласницею мереж╕ ресторан╕в у Ки╓в╕ ╕ що на Майдан╕ з перших дн╕в. Вм╕ло керуючи процесом, пан╕ Оксана п╕клу╓ться про доставку продукт╕в, про вчасне прибирання, про калор╕йн╕сть ╖ж╕, про..., про..., про...! ╤ разом з ус╕ма викону╓ будь-яку роботу, потр╕бну на даний момент.
Ще один киянин, який вдень працю╓, а на н╕ч приходить на кухню ╕ ╓ тут н╕чним ╕нструктором, це — Роман, який також пр╕звище не назвав. Хлопець дуже серйозний ╕ в╕дпов╕дальний. Чесно кажучи, ноч╕ не чекав, приходив зразу, як зв╕льнявся п╕сля роботи. Все робив, що вимагала ситуац╕я. До реч╕, ма╓ дв╕ спец╕альност╕: кухаря ╕ звукорежисера.
...Ранок 22 грудня. Минула найдовша н╕ч. Це так символ╕чно! Вноч╕ теж годували народ. Спала в╕д 3-о╖ до 4-о╖ години у Будинку Профсп╕лок. Але втоми не в╕дчува╓ш, на душ╕ легко. Свята нед╕ленька. Година 10. Сонечко св╕тить! Майдан виру╓! Стою на видач╕ гречано╖ каш╕: смачно╖ — не передати! Люди неск╕нченною чергою, спок╕йно, вв╕чливо п╕дходять до столу, беруть свою порц╕ю, дякують. Разом з╕ мною — так╕ ж волонтери, як ╕ я. Коли вже зак╕нчили видачу, до мене п╕дходить молодий чолов╕к з величезним туристичним напл╕чником. Пита╓, кому в╕ддати продукти, одноразовий посуд, л╕ки. Коли все в╕ддав, прийшов допомагати. ╤ так добу працював. Це — Денис Беспалов, програм╕ст з В╕нниц╕. При╖жджа╓ на вих╕дн╕ п╕дтримати Майдан. Вже вдруге працю╓ на кухн╕. Каже, що не з пол╕тичних мотив╕в, а ╕з сол╕дарност╕ з ╕деями майдан╕всько╖ громади.
╤з 30 листопада на Майдан╕ молодий харк╕в’янин ╤ван Д╓╓в (22 роки). Сам буд╕вельник, зараз працю╓ в Ки╓в╕. Вдень — на основн╕й робот╕, на н╕ч приходить сюди, щоб бути охоронцем на кухн╕. Тато ╤вана — болгарин, а мама — укра╖нка. Каже, що в генах ма╓ волелюбство, тому розд╕ля╓ прагнення до незалежност╕ ╕ свободи.
З Харкова ╓ ще один волонтер — Артем Дещук. ╤нженер-буд╕вельник за фахом, Артем викону╓ вс╕ потр╕бн╕ на кухн╕ п╕дсобн╕ роботи: охороня╓, руба╓ дрова, носить воду, розда╓ канапки.
Н╕чним охоронцем польово╖ кухн╕ № 15Х ╓ ╕ молодий галичанин Петро Гудима (26 рок╕в). В╕н сл╕дку╓ за д╕яльн╕стю кухн╕ вже в╕с╕м ночей, а зголосився бути волонтером ще ран╕ше. Петро — кер╕вник групи н╕чних волонтер╕в. На Майдан╕ вже три тижн╕. За спец╕альн╕стю — столяр, буд╕вельник, паркетник. Каже, що буде на Майдан╕ ст╕льки, ск╕льки треба. Вдома, у сел╕ Крупсько на Льв╕вщин╕, його чекають р╕дн╕ та д╕вчина, з якою в╕н одружиться, коли все владна╓ться...
Прийшов старший чолов╕к... Зголосився чистити картоплю. А ╖╖ треба ж, ой, як багато! Я в цей час нар╕заю моркву. Розговорились. Це — Григор╕й Качур, родом з В╕нниччини, зараз мешка╓ в м╕ст╕ Гайворон╕ на К╕ровоградщин╕. Колись працював на шахт╕. Питаю, де? В╕дпов╕дь: «13 рок╕в комбайнером та ГРОЗ на 1-╕й Червоноградськ╕й та на 6 ВМ Л╕сов╕й». Ось так!
У н╕ч з нед╕л╕ на понед╕лок допомагали на кухн╕ мама з донею з В╕нниц╕: Марина ╕ Оля Сорочинськ╕. Пан╕ Марина — приватний п╕дпри╓мець, а Оля — студентка Морсько╖ академ╕╖ у Польщ╕. Бувають по к╕лька дн╕в на Майдан╕, тод╕ — працювати ╕ вчитись, а на вих╕дн╕ — знову! В╕рять, що все буде добре, що Укра╖на п╕днялась перед св╕том ╕ назад дороги просто нема.
Тенд╕тна ж╕ночка з Верховини, прис╕лка Великий Присл╕п — Ганна К╕щук — мати в╕сьмох д╕тей! Старшому — за 20, а найменшому — с╕м м╕сяц╕в! Домовилися з чолов╕ком по черз╕ ╖здити у Ки╖в! Вже к╕лька дн╕в на Майдан╕. Все об╕йшла, всюди була, на н╕ч прийшла помагати на кухню.
Льв╕в’янка пан╕ Наталя Барчишин прийшла помогти на к╕лька годин, а залишилась на ц╕лу н╕ч! Ольга Василь╓ва з Н╕кополя Дн╕пропетровсько╖ област╕ прийшла «в╕дчути ╢вропу», бо каже, що для не╖ вже з Ки╓ва з’явля╓ться ╓вропейське в╕дчуття! За фахом пан╕ Оля — ╕нженер-конструктор, дуже п╕дтриму╓ ╢вромайдан, все п╕дтриму╓, що тут робиться, ╕ в╕рить у перемогу. Нав╕ть робота на кухн╕ ╓ для не╖ внеском у цю омр╕яну перемогу. Сол╕дарна з колегами на кухн╕ ╕ волинянка Тетяна Толкаченко, яка при╖хала з Луцька. Працю╓ консультантом у веломагазин╕. Я вп╕знала в н╕й спор╕днену душу, коли побачила у вухах сережки у вигляд╕ велосипеда. Так ╕ ╓! Тетяна — велотуристка. Кр╕м цього, ще й психолог. Коли ми вс╕ разом — пан╕ Наталя з╕ Львова, пан╕ Оля з Н╕кополя, пан╕ Таня з Луцька ╕ я — нар╕зали ковбаску ╕ сир та робили сотн╕ канапок, якими, здавалось, можна нагодувати п╕всв╕ту, ми говорили про все на св╕т╕, ╕ час минав так скоро, що й не знати, де губився...
╤ знову надходив веч╕р, трохи пекли оч╕ в╕д попередн╕х безсонних ночей, трохи бол╕ли руки в╕д ножа ╕ черпака, а в чоботи наче хто скла насипав, але ще так не хот╕лось залишати нових знайомих ╕ посп╕шати на н╕чний потяг. З╕ сцени лунали виступи: то промови, то п╕сн╕ зм╕нювались в еф╕р╕. Все нов╕ ╕ нов╕ люди п╕дходили за харчами, а нов╕ волонтери обслуговували ╖х. ╤ тут маю сказати про головного кухаря ц╕╓╖ кухн╕, звичайно, таких називають коротко: шеф! Серг╕й Варцабюк — кухар-кондитер, профес╕онал з червоним дипломом. Народився в Коломи╖. Зараз мешка╓ в Ки╓в╕. Вчився у Полтавському техн╕кум╕ м╕жнародних харчових технолог╕й. Ма╓ 5-й розряд. На Майдан╕ вже м╕сяць. Спить мало, бо роботи багато. Трохи змучений, але жвавий ╕ прив╕тний. Готу╓ з душею! Тому все смачно! Справля╓ться легко з тими великими машинами, що димлять ╕ тр╕щать, ╕ сиплять жаром. Правда, каже, що часто бува╓ на зароб╕тках, де працю╓ на буд╕вництв╕, але кухню любить ╕ зна╓... Ма╓ над╕ю, що Майдан таки оправда╓ св╕й статус «╓вро»...
Минули три дн╕ та дв╕ ноч╕. Пора додому. А ск╕льки ще неповторного подарував Майдан! Виступила перед м╕крофоном з╕ сво╖м в╕тальним р╕здвяно-новор╕чним в╕ршем. Передала у скарбничку Майдану кошти в╕д сосн╕вчанки Оксани Пелех. Зустр╕ла червоноградських козак╕в на чол╕ з невтомним Анатол╕╓м Троцюком, познайомилася з кримчанами, як╕ сказали, що стоятимуть на Майдан╕ до повно╖ перемоги над д╕ючим режимом, послухала виступ письменника Серг╕я Пантюка у КМДА, наговорилася з головою Полтавського в╕дд╕лку Союзу укра╖нок Оксаною Калинич та журнал╕стом Серг╕╓м Лащенком, поетесами Св╕тланою Ковальчук з Галичини та Валентиною Попелюшкою з Закарпаття, добавила свою дощечку з надписом «Сосн╕вка» у ст╕ну ╓дност╕ та перемоги, навчила пов’язувати укра╖нську хустку Оксану Степан╕вну Лисенчук з Тлумача... Який вражаюче позитивний цей Майдан! Наша молодь — чудова! Наш╕ люди — прекрасн╕! На Майдан╕ — вся Укра╖на! Вся! ╤ я при╖ду знову! Хто там виступа╓ проти? Нерозумн╕... Час настав ╕ його не в╕дверне н╕хто. Майдан переможе!

В╕ра ОЛЕШ
Ки╖в, Майдан — м. Сосн╕вка, Льв╕вщина

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12975

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков