Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФРАНЦ╤Я ПОЧАЛА РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ЩОДО ПРИЧЕТНОСТ╤ РОС╤╥ ДО ПРОТЕСТ╤В «ЖОВТИХ ЖИЛЕТ╤В»
«Зараз ведеться розсл╕дування», — сказав м╕н╕стр закордонних справ Ле Др╕ан.


ПУТ╤Н «ПООБ╤ЦЯВ ПОДУМАТИ» ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ СЕНЦОВА
Про це в╕н сказав у в╕дпов╕дь на прохання к╕норежисера Олександра Сокурова


ПАЛАТА ПРЕДСТАВНИК╤В США ВИЗНАЛА ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ
Таким чином, на сьогодн╕ обома палатами Конгресу США ухвалено р╕шення, у яких Голодомор визнано...


НИЖНЯ ПАЛАТА КОНГРЕСУ США ЗАСУДИЛА АГРЕС╤Ю РОС╤╥ НА МОР╤
Про це пов╕домило Посольство Укра╖ни в Вашингтон╕


М╤ЖНАРОДНИЙ СУД У ГААЗ╤ П╤ДТВЕРДИВ: АНЕКС╤Я КРИМУ – М╤ЖНАРОДНИЙ КОНФЛ╤КТ
Канцеляр╕я Прокурора М╕жнародного крим╕нального суду оприлюднила зв╕т ╕з попереднього...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2014 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 14.03.2014
ПОТР╤БН╤ НЕГАЙН╤ ПЕРЕГОВОРИ!

Укра╖нський академ╕к Володимир Горбул╕н звернувся з в╕дкритим листом до свого рос╕йського колеги академ╕ка ╢вгена Примакова, в якому попереджа╓, що внасл╕док ескалац╕╖ конфл╕кту у Криму «страшною реальн╕стю може стати велика дуга нестаб╕льност╕ в╕д Балкан до Центрально╖ Аз╕╖ й Пакистану», а тому заклика╓ стар╕йшин стратег╕чних сп╕льнот обох кра╖н «нарешт╕ не ховатися за ф╕гов╕ листки минулого» ╕ приступити до переговор╕в.
«Високошановний ╢вгене Максимовичу!
На наших очах реал╕зу╓ться кошмарний сон – рос╕яни й укра╖нц╕ на меж╕ в╕йськового протистояння. Кер╕вництво вашо╖ кра╖ни не хоче чути нове кер╕вництво Укра╖ни. У таких умовах ми, як стар╕йшини стратег╕чних сп╕льнот двох кра╖н, ма╓мо взяти в╕дпов╕дальн╕сть на себе.
Минуло 20 рок╕в в╕д часу нашого знайомства. За ц╕ роки бувало р╕зне. Наш╕ кра╖ни гаряче дружили й шукали прив╕д для ворожнеч╕, об’╓днувалися проти сп╕льного ворога й розходилися в др╕бницях, знаходили вза╓морозум╕ння й уникали насущних компром╕с╕в. Однак весь цей час ми говорили одне з одним. Часом це було просто, часом – не дуже.
Я добре пам’ятаю, як складно досягався компром╕с щодо Чорноморського флоту, ╕ вашу роль у цьому процес╕. Саме тому, що ми говорили одне з одним, ╕ був п╕дписаний Великий догов╕р м╕ж нашими кра╖нами, який залишався над╕йною основою для двосторонн╕х в╕дносин до останнього часу. Пам’ятаю й те, що саме ви були серед академ╕к╕в, котр╕ зум╕ли зовс╕м недавно в╕дтягнути ухвалення остаточного р╕шення про розгром Рос╕йсько╖ академ╕╖ наук. Розум╕ю, наск╕льки це було непросто.
Деяк╕ наш╕ розмови ц╕лком в╕дпов╕дали на╖вним уявленням про сутн╕сть велико╖ пол╕тики, багато ╕нших прямо ╖м суперечили. Однак щоразу ми виходили з того, що поганий мир кращий за хорошу в╕йну, а обм╕н найбрутальн╕шими словами набагато кращий, н╕ж обм╕н найм’як╕шими кулями.
Ми з вами – патр╕оти сво╖х кра╖н, неодноразово брали велику в╕дпов╕дальн╕сть за ╖хн╓ майбутн╓. ╤ н╕хто не зап╕дозрить нас у тому, що ми хоч один раз спустили св╕й прапор перед обличчям небезпеки. Але це не заважало нам шукати й знаходити вза╓морозум╕ння. Головне – у нас для цього було бажання.
Сьогодн╕ Рос╕я й Укра╖на балансують на меж╕ трагед╕╖. Захоплен╕ адм╕н╕стративн╕ споруди й найважлив╕ш╕ об’╓кти ╕нфраструктури Кримського п╕вострова. Рос╕йськ╕ в╕йська вторглися на територ╕ю Укра╖ни, а Рада Федерац╕╖ РФ схвалила це неприкрите порушення м╕жнародного права. Нав╕сн╕ють засоби масово╖ ╕нформац╕╖. ╤, що набагато г╕рше, ╕нколи склада╓ться враження, що державн╕ муж╕ починають в╕рити у власну пропаганду.
Напруга зроста╓. Ситуац╕я розвива╓ться надзвичайно швидко. Сьогодн╕ вже сталося те, про що ще вчора було нав╕ть страшно подумати. Очевидно одне: вперше за роки незалежност╕ кров ╕ насильство привносять в укра╖нську пол╕тику. ╤ це по-справжньому страшно. Адже мова нин╕ – не т╕льки про Укра╖ну, мова про всю П╕вденну та Сх╕дну ╢вропу.
Якщо загориться моя кра╖на, то всл╕д за нею знову спалахнуть Кавказ, Придн╕стров’я, вогонь може перекинутися на Балкани. Хто, як не ви, зна╓, який жахливий сценар╕й може вт╕литися в життя. Добре пам’ятаю переговори щодо Придн╕стров’я у 2000-2002 рр., коли ми майже вийшли на р╕шення. На жаль, нин╕ мова – не про розв’язання старих конфл╕кт╕в. Страшною реальн╕стю може стати велика дуга нестаб╕льност╕ в╕д Балкан до Центрально╖ Аз╕╖ й Пакистану. Як гасити таку пожежу, не зна╓ н╕хто.
Найнебезпечн╕ше в ц╕й ситуац╕╖ – в╕дсутн╕сть д╕алогу. Знаходяться тисяч╕ причин, щоб уникати переговор╕в. Зам╕сть обм╕ну аргументами шален╕ють крикуни. Так, це правда – переговори дуже й дуже складн╕. Адже за словами можуть ╕ мають ╕ти д╕╖.
Будинки можна в╕дбудувати, брук╕вку на вулицях викласти найвигадлив╕шим в╕зерунком, людей повернути до мирного життя. Було б бажання. Головне поляга╓ в тому, що розв’язання нин╕шнього конфл╕кту – це терп╕ння чути сп╕врозмовника й увага до його сл╕в. Адже саме здатн╕сть слухати багато в чому визнача╓ можлив╕сть приймати р╕шення у вза╓мних ╕нтересах. А з останн╕м, на жаль, у нас в╕ддавна велик╕ складнощ╕.
Багато людей у Рос╕╖, котр╕ проголосили себе експертами з питань Укра╖ни, не мають ан╕ найменшого уявлення, що ж це за кра╖на така. Вони свято в╕рять у змови й переконують ╕нших у сво╖й правот╕. Вони читають лише пресу, яка сп╕взвучна ╖хн╕м думкам. Вони самовпевнен╕ й, за великим рахунком, в╕дверто дурн╕. Все це не було б проблемою, якби ╖хн╕ божев╕льн╕ висновки не лягали в основу прийняття державних р╕шень.
Очевидно, що нин╕шня криза – це саме криза дов╕ри ╕ вза╓морозум╕ння.
Шановний ╢вгене Максимовичу!
Наш╕ держави волод╕ють дуже багатим досв╕дом вир╕шення надзвичайно жорстоких конфл╕кт╕в. Наш╕ кра╖ни мають ус╕ необх╕дн╕ важел╕ для усп╕шного виходу з ц╕╓╖ ситуац╕╖. Я переконаний, що ми разом здатн╕ зупинити наростаюче божев╕лля ╕ врятувати життя та здоров’я наших сп╕вгромадян.
Потр╕бна певна см╕лив╕сть, аби виступити проти теч╕╖ й заявити свою позиц╕ю. У кожного вона своя, але сп╕льним знаменником була й залиша╓ться повага до принцип╕в, уперше сформульованих у Заключному акт╕ Наради з безпеки та сп╕вроб╕тництва в ╢вроп╕ 1975 р. Саме цей документ може ╕ повинен стати основою для досягнення вза╓моприйнятних р╕шень. Укра╖на дотримувалась ╕ буде дотримуватися норм м╕жнародного права, ╕ в╕дпов╕дного ставлення вона оч╕ку╓ й в╕д ╕нших держав. Передус╕м – в╕д Рос╕╖.
Повторюся. Ми з вами – стар╕йшини стратег╕чних сп╕льнот наших кра╖н. М╕с╕я стратег╕╖ – знайти найефективн╕ший шлях досягнення мети в умовах ресурсних обмежень. Упевнений, що сьогодн╕ це шлях мирний, шлях широкого компром╕су.
Вир╕шити можна все, нав╕ть найб╕льш невир╕шувану проблему. Головне – хот╕ти цього. Нам потр╕бне вза╓морозум╕ння, а отже, – потр╕бн╕ переговори. Давайте нарешт╕ не ховатися за ф╕гов╕ листки минулого. Сьогодн╕ в╕дбува╓ться тут ╕ тепер. ╤ в╕дпов╕сти на його виклики – наше святе завдання. Знайти такий вих╕д, за який би нам не було соромно решту життя.
Спод╕ваюся на ваше розум╕ння ╕ чекаю в╕дпов╕д╕.

Академ╕к Володимир ГОРБУЛ╤Н»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2014 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12973

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков