Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НСЬК╤ НЕУРЯДОВ╤ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ ЗАКЛИКАЮТЬ ДО НОВИХ САНКЦ╤Й ПО КРИМУ
“Майдан закордонних справ”, “╤нститут Чорноморських стратег╕чних...


╢СПЛ НАПРАВИВ ЗАПИТ РОС╤ЙСЬК╤Й ВЛАД╤ ЩОДО ╤НФОРМАЦ╤╥ ПРО ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА У ЗВ'ЯЗКУ З ГОЛОДУВАННЯМ
"По сут╕ це означа╓, що влада зобов'язана не допустити смерт╕ Сенцова, але й не ма╓ права...


РОСМУНД╤АЛЬ – КАПОСТ╤ П╤Д ШУМОК: ЩО ЗРОБЛЕНО, ЩО В ПЛАНАХ
Як Кремль р╕зноман╕тно використову╓ ЧС-2018 в сво╖х ц╕лях


ПРОРИВ Н╤КОЛА ПАШИНЯНА: ПЕРШ╤ КРОКИ НОВО╥ В╤РМЕНСЬКО╥ ВЛАДИ ВРАЖАЮТЬ
Гучн╕ розсл╕дування, в╕дставки, скасування од╕озних р╕шень попередник╕в... Схоже, хтось набира╓...


«ПЕНС╤ЙНА РЕФОРМА» В РОС╤╥: ЖБАН ВОДИ У Д╤ЖКУ НЕВДОВОЛЕННЯ
Нин╕шня пол╕тика Кремля нев╕дворотно заганя╓ кра╖ну в глухий кут, мирний вих╕д з якого просто...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 14.03.2014
ДАЛЕКО НЕ ВС╤ У КРИМУ ХОЧУТЬ В РОС╤Ю...

Кр╕зь призму Майдану

День 8 березня на Майдан╕ почали святкувати з самого ранку. Вже о четверт╕й Майдан активно прибирали волонтери. Я п╕д╕йшов близько дев’ято╖ ╕ був вражений чистотою. Ще й сонечко виглянуло! Але, попри чудову весняну погоду, настр╕й людей не був однозначно святковим. У пов╕тр╕ н╕би витала якась тривога. Зрозум╕ло чому — в╕йна на пороз╕ нашого дому.
Переговорив з литовцями, б╕лорусами, рос╕янами — вс╕ засуджують введення в╕йськ Рос╕╓ю. Ц╕каво, що рос╕ян на Майдан╕ — чи не найб╕льше. ╢ так╕, що записалися до «Правого сектора». Але це, зда╓ться, наш╕, укра╖нськ╕ рос╕яни. Пот╕м зустр╕в двох людей з Хабаровського краю. Причому вони не знали одне про одного, на Майдан добирався кожен сво╓ю дорогою. Це говорить про те, що св╕т т╕сний, ╕ про «щ╕льн╕сть» людей на Майдан╕, зокрема й рос╕ян. Вони мр╕ють про демократизац╕ю Рос╕╖, а тому вивчають укра╖нський досв╕д. Про рос╕йськомовних мешканц╕в Луганщини, Донбасу, Харк╕вщини я нав╕ть не говорю — таких було досить багато, а серед них ╕ т╕, хто перебував у еп╕центр╕ ки╖вських под╕й 18-20 лютого. Зрозум╕ло, що вони не на боц╕ Пут╕на. «Русская весна» — (цей терм╕н вперше почув в╕д знайомого кримчанина) зб╕глася з весняним потепл╕нням. Але як же ця «русская весна» в╕др╕зня╓ться в╕д празько╖! Борони, Боже, людство в╕д таких «весен»...
Цього дня мен╕ пощастило бути присутн╕м на великому м╕тингу, який орган╕зували на ки╖вському Майдан╕ кримськ╕ татари. Здаля видно було майво голубих прапор╕в з золотистою тамгою. Дехто п╕дходив ╕ запитував, чий це прапор; але б╕льш╕сть м╕тингувальник╕в з кримськотатарською символ╕кою вже давно знайома. ╤ ставлення до не╖ дуже позитивне.
Бачу стенд, на якому фотограф╕╖ б╕йц╕в Небесно╖ Сотн╕. ╢ пр╕звища кримчан (Власенко Дмитро, 32 роки; В╕тал╕й Гончаров, 25 рок╕в; Андр╕й Федюк╕н, 42 роки), але зам╕сть ╖хн╕х фотограф╕й — чомусь лише чорн╕ контури. Чому нема фото? Дехто каже, що ц╕ люди згор╕ли п╕д час штурму Будинку профсп╕лок, а дехто — що нема належного зв’язку з Кримом, тому важко було д╕стати потр╕бне фото у родич╕в. Як бачимо, до Небесно╖ Сотн╕ причетн╕ не лише мешканц╕ материково╖ Укра╖ни, але й кримчани. Часто зустр╕чаю написи, як-от: «Услышь нас, брат-крымчанин! В беде вас не оставим!». ╢ намет, на якому вив╕ска: «Чайная. Крым». Або: «Севастополь, Николаев, Очаков». Або ж просто: «Украинские моряки». Як бачимо, все рос╕йською мовою. ╤ при цьому жодно╖ агрес╕╖ з боку укра╖номовних майдан╕вц╕в. Зате агрес╕я спостер╕га╓ться тепер з боку тих, хто ув╕йшов у Крим, наплювавши на вс╕ м╕жнародн╕ закони. ╤ це дуже в╕дчува╓ться у виступах кримських татар. Разом з тим, вони не падають духом ╕ час в╕д часу скандують:
«Укра╖на — понад усе!», «Крим — це Укра╖на!», «Слава Небесн╕й Сотн╕!», «Укра╖на ╓дина!» тощо. Натовп п╕дтриму╓ оплесками ╕ водночас сканду╓ сво╖ гасла: «Не дадим татар в обиду!», «Слава Криму!», «Слава кримським татарам!». Пот╕м ус╕ гуртом: «Разом нас багато, нас не подолати!». П╕дходжу до молодо╖, симпатично╖ ж╕нки, обличчя яко╖ зда╓ться мен╕ знайомим. Чи не Ельзара Баталова? Про цю в╕дому кримськотатарську сп╕вачку я колись писав у статт╕ «Какие памятники нам нужны». Пропонував обговорити ╕дею пам’ятника укра╖нсько-кримськотатарсько╖ дружби. Козак, схожий на Остапа К╕ндрачука, гра╓ на бандур╕, а молода кримська татарка, схожа на Ельзару Баталову, танцю╓ «хайтарму». Матер╕ал був надрукований у газет╕ «Голос Крыма». Давненько вже — рок╕в дванадцять тому, а може, й б╕льше. Не помилився — справд╕, Ельзарочка! От ╕ зустр╕лися на Майдан╕. Поговорили про ту давню статтю. Тод╕ здавалося, що кримськотатарська автоном╕я буде в╕дновлена вже найближчим часом, а укра╖нц╕ будуть у н╕й над╕йно захищен╕ законом. А що робиться тепер? Хочеться в╕рити, що це якийсь кошмарний сон. Прокинешся вранц╕ ╕ виявиться, що все по-старому, все тихо й мирно. Якби ж то так. Ск╕льки ще випробувань попереду — ╕ у нас, ╕ у кримських татар...
Знову натовп сканду╓ гасла. Звертаю увагу на молодого жвавого чорношк╕рого хлопця ╕з значком-тризубом на куртц╕. У його виконанн╕ гасло «Разом нас багато, нас не подолати!» звучить б╕льш, н╕ж оптим╕стично. Бачу, до натовпу кримських татар п╕д╕йшов поет Микола Джм╕ль з Горл╕вки. Про нього я вже неодноразово згадував на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Донеччанин став поряд з побратимом — кримським татарином, ╕ я в╕дзначив про себе, що вони зовн╕ дуже схож╕. Як р╕дн╕ брати. Роблю фото. Зрештою, ми таки сутт╓во зр╕днилися з кор╕нним народом Криму упродовж останн╕х трьох «майданних» м╕сяц╕в. А ще б╕льше на формування братн╕х стосунк╕в вплинуло в╕роломне вторгнення рос╕йських в╕йськ до Криму. А ось ╕з нашим великим слов’янським братом — справи г╕рш╕. Громадяни Рос╕╖ страшенно дез╕нформован╕. Хто у цьому винен? Це ж злочин перед нашими народами, перед ус╕м слов’янським св╕том!
П╕зн╕ше в ╤нтернет╕ я прочитав статтю ф╕лософа Cерг╕я Дацюка: «Пять ошибок России по отношению к Украине». Дещо зацитую:
«Первая ошибка России – это развязывание информационной войны украинофобского, а затем и агрессивно-враждебного по отношению к Украине содержания с целью противопоставления ее русскоязычного и украиноязычного населения.
Рано или поздно, очевидно уже в связи с произведенными геополитическими изменениями в Украине, Россия вынуждена будет свернуть нагнетание агрессии внутри российского народа, чтобы эта агрессия ее саму не разорвала изнутри.
Тогда очень быстро обманутое русскоязычное население Украины поймет, что Россия его развела: что никакой угрозы фашизма в Украине не было и нет. Наоборот, вместо националистического фашизма, который Россия приписала Украине, есть более страшный имперский фашизм, который существует в России.
И тогда произойдет экзистенциальный надлом русскоязычных украинцев, их недоумение и боль обмана превратиться в ненависть к России.
И чем более значительными будут геополитические изменения, навязанные Украине Россией, тем более сильной будет ненависть обманутых русскоязычных украинцев к России.
Вторая ошибка России – это непризнание гражданского протеста 2013-2014 годов и последующей за тем революции как народной. Россия выступила как реакционная и контрреволюционная сила в революции, которая является неизбежной также и для нее.
Третья ошибка России – это то, что она приютила кровавого диктатора Януковича у себя в государстве и использовала его с целью расколоть Украину.
Четвертая ошибка России – то, что Россия воспользовалась слабостью Украины после революции и захотела реализовать свои геополитические амбиции.
Режим Януковича довел экономику страны до банкротства и дефолта, разрушил армию, коррумпировал властную вертикаль, привел к утрате доверия к силовым органам. Украина оказалась слабой, как никогда. Она очень надеялась если не на руку дружбы, то хотя бы на настороженное невмешательство. Вместо этого Россия подло ударила в спину Украине.
Даже при том уровне зомбирования массового сознания в России, которое обеляет власть и очерняет внешних врагов, российский народ это прекрасно понимает и воспринимает попытки аннексии территорий Украины как направленные на сохранение коррупции чиновников, воровства олигархов и государственного бандитизма в России за счет победоносного присоединения территорий.
Подлый удар России в спину Украины ставит крест на дружбе российского и украинского народа – он разрушает то доверие, которое мы со стороны Украины пытались сохранять, несмотря ни на что.
......
Пятая ошибка России – то, что Россия выбрала самый низменный способ осуществления аннексии и дезорганизации территории Украины.
Вопрос с Крымом и с Юго-Востоком Украины даже силовым образом можно было решать по-разному. Однако Россия избрала путь издевательств и унижения украинцев. Именно так воспринимаются украинцами действия России по отношению к Украине.
Россия выбрала путь исторического унижения для Украины, и Россия сама заслужила на историческое унижение. Вся социальная энергия, напитанная несправедливостью, унижением, болью и местью – всем тем низменным, что породила Россия, теперь будет обращена на саму Россию. Против этой негативной социальной энергии Россия не сможет устоять.
......
Эти ошибки России являются не только ошибками российской власти, которая принимала все эти решения в отношении России и Украины.
Эти ошибки также являются ошибками российской элиты, которая создала массовое имперское оболванивание российского народа, отлучив при этом от народа собственных интеллектуалов.
Не может не удивлять то глупое, низменное и маниакальное упорство, с которым российская элита пытается цепляться за старые догмы имперского видения мира.
И как это ни прискорбно, российские интеллектуалы должны будут разделить ответственность за ошибки своего народа и своей власти – потому что им не удалось построить новое неимперское видение будущего России.
А это означает интеллектуальное поражение России в долгосрочной перспективе».
* * *
Н╕ донеччанин Микола Джм╕ль, н╕ його кримськотатарський побратим, н╕ присутн╕ на Майдан╕ галичани та закарпатц╕, н╕ мешканц╕ укра╖номовно╖ Таращ╕ (невелике районне м╕стечко на Ки╖вщин╕) не хочуть повертатися в минуле. Не хочуть в Рос╕ю. Байками про боротьбу з «неонацистами» ╕ укра╖нськими фашистами кремл╕вська пропаганда може годувати св╕й електорат. Таращанц╕ ж, як╕ нещодавно вир╕шили перейменувати головну свою вулицю Лен╕на у вулицю Серг╕я Н╕гояна (в╕рменина за нац╕ональн╕стю), при слов╕ «нацисти» х╕ба що виразно покрутять пальцем б╕ля скрон╕. Адже в Таращ╕ 98% населення — укра╖нц╕. Щоправда, ╓ одна чи дв╕ в╕рменськ╕ родини. То який же це нацизм? В╕рменський, може? Може, тод╕ Пут╕н ╕ Таращу окупу╓? Толерантн╕сть укра╖нц╕в здавна в╕дома; на ╓вропейському континент╕ ми, мабуть, найтолерантн╕ш╕. Х╕ба таке радикальне перейменування можливе в Рос╕╖? Який «╕нтернац╕онал╕зм» пану╓ в Москв╕ чи в П╕тер╕, ми зна╓мо. Що несуть кримчанам пут╕нськ╕ в╕йська — ми вже також бачили ╕ зна╓мо. Блокування, викрадення, ультиматуми, побиття, залякування... Льв╕в’яни бачили багато заплаканих облич у людей, як╕ прибули нещодавно з Криму. Тому вс╕м нам хочеться, щоб це жах╕ття якнайскор╕ше зак╕нчилося.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12962

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков