Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 07.03.2014
СЕРЦЕБИТТЯ СТОЛ╤ТЬ ПУЛЬСУ╢ В ЖИВОПИС╤ НУР╤ ЯКУБОВА

Приводом для розмови за «круглим столом» у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ про минуле ╕ сучасне традиц╕йно╖ житлово╖ арх╕тектури Криму стала розгорнута у виставковому зал╕ експозиц╕я картин «Повернення забуто╖ гармон╕╖» заслуженого художника Автономно╖ Республ╕ки Крим Нур╕ Якубова. За м╕сяць демонстрування ╖╖ подивилися десятки в╕дв╕дувач╕в, залишивши у книз╕ в╕дгук╕в сво╖ захоплен╕ враження в╕д побаченого.
Для створення ц╕╓╖ сер╕╖ арх╕тектурних пейзаж╕в, сповнених св╕тлою печаллю про Крим, який зника╓, художник зд╕йснив велику досл╕дницьку роботу в арх╕вах ╕ на м╕сцевост╕, з╕брав лист╕вки, проанал╕зував гравюри минулих в╕к╕в ╕ на ╖хн╕й основ╕ в╕дтворив у художн╕й форм╕ багато споруд культу ╕ традиц╕йного кримськотатарського житла, яких уже нема╓ в д╕йсност╕.
Гурзуф ╕ пам’ятка природи Ай-Серез поблизу Судака, вулички м╕ста Старий Крим зображен╕ Нур╕ Якубовим з такою реал╕стичною достов╕рн╕стю, що хочеться зайти в затишн╕ дворики з обвитим виноградом ╕ розкв╕тлими трояндами, а за його мечетями ╕ житловими будинками можна вивчати особливост╕ древньо╖ арх╕тектури та ╕нтер’╓ру кримських татар. ╤нтерес до ц╕╓╖ теми в╕н проявляв ще в Узбекистан╕, коли ол╕вцем робив перш╕ начерки в р╕дному м╕ст╕ Янгиюль Ташкентсько╖ област╕. П╕сля зак╕нчення з в╕дзнакою Республ╕канського художнього училища ╕м. П. Бенькова навчався в Московському художньому ╕нститут╕ ╕м. В. Сур╕кова.
— Подивися на свою душу та серце ╕ скажи: хто ти, зв╕дки родом? — говорили студентам викладач╕, розкриваючи духовну сторону профес╕╖ живописця.
У 1991 роц╕ Н. Якубов уперше при╖хав у Крим на л╕тню навчальну практику.
— Нас було десять студент╕в р╕зних нац╕ональностей з колишнього Союзу ╕ нав╕ть ╕ноземц╕, у тому числ╕ дво╓ татар, — розпов╕да╓ художник. — Поселилися в Коре╖з╕ б╕ля п╕дн╕жжя гори Ай-Петр╕. ╤ його вулички, дорога в селище стали тод╕ для мене в╕дкриттям усього Криму. Те, що душа шукала багато рок╕в у р╕зних м╕сцях кра╖ни, оч╕ знайшли тут.
За два м╕сяц╕ в╕н намалював десять картин ╕ вс╕ вдал╕. Це були матер╕ал╕зован╕ на полотн╕ його особист╕ переживання ╕ серцебиття з деталями, без яких, на думку художника, не можна полюбити в живописн╕й робот╕. Коре╖з до найменших др╕бниць в╕дкрив перед ним такий величезний пласт св╕ту, який з того часу головною л╕н╕╓ю пронизу╓ всю його творч╕сть.
Коли Н. Якубова запитують, що в╕н найб╕льше любить малювати, в╕дпов╕да╓:
— Старий Крим.
╤ ма╓ на уваз╕ не лише м╕сто з такою ж назвою та давньою — Солхат, де живе останн╕х двадцять рок╕в, а весь п╕востр╕в. В╕н ходив вулицями Бахчисарая, дивився на сучасний шифер та асфальт, ╕ в уяв╕ виникав колишн╕й образ м╕ста з╕ старою черепицею ╕ кам’яною брук╕вкою. А п╕д час по╖здки по Туреччин╕ в м╕сцях, де проживають вих╕дц╕ з Криму, йому в╕дкрилися справжн╕ раритетн╕ скарби древньо╖ арх╕тектури.
— Там збереглися ще колишн╕ балкони, матер╕али ╕ кольори, як╕ допомогли мен╕ зрозум╕ти, чому татари споруджували житло в г╕рськ╕й м╕сцевост╕, а долини з родючою землею, яко╖ було мало, залишали для пос╕в╕в, — розпов╕да╓ Н. Якубов. — Г╕рський кам╕нь використовували як фундамент, а з народженням кожно╖ наступно╖ дитини добудовували по к╕мнат╕. Так виникла ярусна забудова, в як╕й один будинок немов виростав на даху нижчого р╕внем.
Це глибоке знання ╕сторичного матер╕алу дозволя╓ йому на основ╕ залишк╕в ру╖н зобразити всю споруду, за одними лише фундаментами в╕дновити ол╕╓ю на полотн╕ все село. ╤нод╕ малю╓ з натури вуличку. Люди п╕дходять, дивляться ╕ дивуються:
— Зв╕дки ти це все бачиш? Там же н╕чого цього нема╓!
А в╕н ╕ не претенду╓ на фотограф╕чну точн╕сть, бо його роботи — не коп╕╖ д╕йсност╕ чи старовинних буд╕вель. Для нього головне — створити художн╕й образ з нац╕ональним колоритом ╕ духом, в якому сучасн╕сть по╓дну╓ться з минулим. А коли в робот╕ над арх╕тектурним пейзажем за чорно-б╕лими еск╕зами минулих в╕к╕в, наприклад, мечетей Бейбарса чи Узбека в Старому Криму, в╕дчува╓ труднощ╕ з п╕дбором кольорових в╕дт╕нк╕в у певну пору дня, п╕дказку шука╓ за в╕кном сво╓╖ майстерн╕, через яке видно збудован╕ в двор╕ з каменю нав╕си п╕д черепицею.
Кожен зображений художником д╕м — не проста реконструкц╕я чи м╕сце з дахом, п╕д яким можна сховатися в╕д дощу. В╕н малю╓ його так, як бачить сьогодн╕, наповнюючи сво╖м св╕тов╕дчуванням та душею. ╤ ця реал╕зована живописна мета, по╓днана з профес╕йною пристрастю та ╕нтересом до власних нац╕ональних корен╕в, дала п╕дстави сп╕керу кримського парламенту ╕ буд╕вельнику Володимиру Константинову сказати про виставку Нур╕ Якубова п╕д час ╖╖ демонстрування в будинку Верховно╖ Ради АРК:
— От це — справжн╕й Крим!
В╕дсутн╕сть глянцю ╕ нарочитост╕ в картинах, гаряче кримське л╕то з потьмян╕лою зеленню ╕ пилом, за словами генерального директора В╤КЦ Миколи Кузьм╕на, допомага╓ краще зрозум╕ти атмосферу ╕ прост╕р минулого, в╕брац╕ю тогочасного сусп╕льства з майновим розшаруванням ╕ р╕внем рел╕г╕йност╕. А ландшафти п╕вострова, особливост╕ кл╕мату його степово╖ зони ╕ П╕вденнобережжя визначили типи житлово╖ арх╕тектури, р╕зновиди конструктивних ╕ функц╕ональних елемент╕в яких проанал╕зували у сво╖х виступах арх╕тектор На╕л╓ Вал╓╓ва ╕ художник Олександр Кропко.
В ╕нтер’╓р╕ житла, яке було багатофункц╕ональним, привертають увагу сакральн╕ елементи. Сво╖ в╕рування про захист дому в╕д злих сил кримськ╕ татари вкладали в по╓днання квадратних та овальних конструкц╕й к╕мнат, наповнення ╖х р╕зними декоративними виробами та амулетами з маг╕чною символ╕кою, оздоблення ст╕н орнаментами та апл╕кац╕╓ю. Це був ц╕лий комплекс розум╕ння життя предками, про який розпов╕ла досл╕дниця кримськотатарського мистецтва, поетеса Май╓ Абдулган╕╓ва. Наприклад, у к╕мнат╕ наречено╖ близько трьохсот вишитих нею для посагу головних д╕вочих убор╕в — марама розв╕шувалися на спец╕альн╕й карусел╕. Ця нарядна конструкц╕я мала маг╕чну силу ╕ солярну символ╕ку. Колись через тако╖ ж кругло╖ форми шанирак — м╕сце зверху юрти — зд╕йснювався контакт мешканц╕в з небом ╕ сонцем.
Такий же спок╕й ╕ гармон╕я панують в ╕нтер’╓р╕, що б╕льше нагаду╓ музей старожитностей, ╕ на одн╕й з картин Н. Якубова. Зда╓ться, що сюди от-от зайде людина з ще одн╕╓ю прикрасою на диван чи ст╕ни. Це може бути килим, панно чи якась вишукана особиста др╕бничка: вишита сумочка, скринька, металевий браслет ╕з коштовним кам╕нням. Можливо, саме тому ця картина демонстру╓ться автором незавершеною, без назви, ╕ кожен в╕дв╕дувач може додати в не╖ св╕й предмет, що ╓ для нього тал╕сманом. Цим художник хоче п╕дкреслити, що в ╕нтер’╓р╕ власного дому кожен сам повинен обирати з багатьох напрацьованих предками вар╕ант╕в такий стиль, який йому найб╕льше п╕дходить, бути його творцем.
Ми сьогодн╕ перебува╓мо на точц╕ неповернення багатьох арх╕тектурних споруд кримських татар, типових зразк╕в житлово╖ забудови. Наприклад, ╕з колишн╕х 1600 культових буд╕вель нин╕ збереглося лише 60. А через двадцять-тридцять рок╕в ╕ вони можуть бути втрачен╕ назавжди. На початку 90-х рок╕в минулого стол╕ття п╕сля повернення з депортац╕╖ дехто з кримських татар пробував щось сам майструвати, щоб зупинити процес стар╕ння чи руйнац╕╖ дорогих серцю буд╕вель, речей, с╕мейних рел╕кв╕й. А група нац╕ональних арх╕тектор╕в подивилася на карту Криму ╕ об’╓дналася в асоц╕ац╕ю для вироблення ╓дино╖ стратег╕╖ колективних д╕й. ╥╖ представник Ренарт Сарана╓в розпов╕в, як╕ спроби робилися щодо реставрац╕╖ автентичних житлових споруд у Наг╕рному Бахчисарайського району ╕ створення на баз╕ цього села, яке ран╕ше називалося Махульдур, тобто родюче, культурно-етнограф╕чного комплексу.
М╕сця тут дуже живописн╕: пасмо г╕р Ай-Петр╕, верх╕в’я р╕ки Бельбек, недалеко розташований Великий каньйон Криму з ландшафтним заказником, ц╕кава ╕сторична забудова, яку потр╕бно ╕ ще можна врятувати. На папер╕ розроблялися р╕зн╕ проекти етнограф╕чного та еколог╕чного туризму з м╕сцевою нац╕ональною родзинкою. Було опубл╕ковано з цього приводу багато статей у засобах масово╖ ╕нформац╕╖. На жаль, через юридичн╕ неузгодження з власниками запланованих для реконструкц╕╖ буд╕вель роботи не були виконан╕. А велика за проектом реставрац╕я села на практиц╕ обернулася в╕дновленням лише двох закинутих колодяз╕в. Усього ╖х було впорядковано в Бахчисарайському район╕ б╕льше тридцяти, чому безмежно зрад╕ли м╕сцев╕ жител╕. ╥м тепер ╕ воду ╓ де брати, ╕ кожне джерело, накрите дахом ╕з декоративним оздобленням малих скульптурних форм, набуло красивого ╕ неповторного вигляду.
З ╕н╕ц╕ативи Р. Сарана╓ва реставрована одна садиба в сел╕ Багата Ущелина, що до 1945 року називалося Коклюз, зв╕дки родом його предки. Нин╕ там приймають гостей ╕ проводять екскурс╕╖ з традиц╕йно╖ кримськотатарсько╖ арх╕тектури. Зм╕нюються, за його словами, ╕ в ц╕лому п╕дходи до нового житлового буд╕вництва. Все б╕льше замовник╕в проектувальних роб╕т прагнуть по╓днувати в сво╓му дом╕ традиц╕╖ предк╕в з сучасними конструкц╕ями ╕ матер╕алами, наприклад, обходитися без бетону, покр╕влю зводити з використанням старо╖ черепиц╕, що еколог╕чно, тепло ╕ комфортно. В сел╕ Б╕лому, прим╕ром, батько з сином споруджують саманний д╕м з глини ╕ соломи. Все част╕ше для осво╓ння цих древн╕х буд╕вельних технолог╕й на п╕востров╕ почали засновуватися ц╕л╕ школи з вивчення специф╕ки роботи з деревом, глиною, керам╕кою.
Про середовище забуто╖ гармон╕╖ як натхненний чинник у творчост╕ поет╕в, письменник╕в, художник╕в ╕ композитор╕в говорили в сво╖х виступах зав╕дувач виставково-експозиц╕йного сектора В╤КЦ Ельм╕ра Черкезова, кримчацька поетеса Н╕на Бакш╕.
В арх╕тектур╕, як у л╕топис╕ з каменю, в╕добража╓ться все наше життя. Вона, за словами письменника М. Гоголя, збер╕га╓ пам’ять про народ нав╕ть тод╕, коли вже н╕чого про нього не говорить. Тож на цьому синтез╕ традиц╕йно╖ ╕ сучасно╖ забудови нам ╕ потр╕бно жити, збер╕гаючи все краще з минулих в╕к╕в, в╕дновлюючи втрачене, а нове створювати з таким розрахунком, щоб у рег╕ону був св╕й самобутн╕й, н╕ на кого не схожий арх╕тектурний вигляд.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12958

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков