Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Б╤ЛЯ КАРТИНИ ЯРОСЛАВА МАЦЕЛЮХА «ТАРАС ШЕВЧЕНКО»
Ви вже, напевно, подумали, що перед вами якийсь французький граф, чи британець корол╕всько╖...


СОРОК ПРУТИК╤В СОРОКИ
22 березня вшанову╓мо пам'ять сорока святих мученик╕в севаст╕йських


ПРИДБАЙТЕ КНИЖКУ, П╤ДТРИМАЙТЕ КОНКУРС!
«Можливо, хтось ╕з вас займа╓ться реал╕зац╕╓ю книг, чи ма╓ бажання придбати мою книжку...


З В╤РОЮ В ДОБРОТУ
Для кожного в житт╕ наста╓ час, коли варто п╕двести п╕дсумки, проанал╕зувати, що вдалося зробити,...


«Я – ЗАРОБ╤ТЧАНКА»
Все в╕дкладала б╕ограф╕ю писати, Бо спогади, як море - то штилем, То штормом в серц╕ виринають....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 07.03.2014
СВЯТИЙ ПАТР╤АРХ ТАРАС╤Й – ПОСТАТЬ ЦЕРКОВНО╥ ╤СТОР╤╥

Що не каж╕ть, але батьки Шевченка не випадково назвали свого сина Тарасом. Народився в╕н 9 березня, у переддень вшанування за церковним календарем Святого патр╕арха Тарас╕я, а спочив у Боз╕ наш Кобзар 10 березня, в день успення свого небесного покровителя.
То хто ж в╕н, Святий Тарас╕й?
Коли царгородський патр╕арх Павло III через погрози ф╕зично╖ розправи, висловлен╕ ц╕сарем Левом IV, п╕дписав ╓ретичний акт про невизнання святих ╕кон, зр╕кся патр╕аршого престолу й 781 року смиренно зак╕нчив сво╓ життя в монастир╕, його наступником, за порадою самого ж Павла III, одноголосно обрали писаря молодого ц╕саря Костянтина ╕ його матер╕ ╤рини – Тарас╕я (Тараса).
Тарас╕й, який походив з╕ старовинно╖ християнсько╖ родини царгородських вельмож, спочатку противився такому обранню, бо вважав, що патр╕архом повинен бути обраний священик, духовна особа, а не св╕тська, нав╕ть якщо вона ╕ ревний християнин. Та все ж змирився з волею ╕нших. Однак при цьому напол╕г: таке р╕шення ма╓ бути п╕дтверджене Вселенським Собором.
У час╕ вибору Святого Тарас╕я (зв╕сно, в╕н був канон╕зований Церквою п╕сля сво╓╖ смерт╕) патр╕архом ╕коноборча в╕йна вже йшла на спад. Бо цариця ╤рина, яка управляла державою зам╕сть свого десятил╕тнього сина Костянтина IV (до реч╕, той згодом завдав чимало клопот╕в патр╕арху Тарас╕ю), була правов╕рною християнкою, сво╖м впливом намагалася зупинити пересл╕дування священик╕в, монах╕в та в╕рних за вшанування святих ╕кон.
Собор мав в╕дбутися 786 року. Коли ж з╕бралися вс╕ ╓пископи, ╕коноборц╕ п╕дбурили в╕йсько до бунту, що загрожувало учасникам Собору в╕рною смертю. За бажанням цариц╕ ╤рини проведення Собору в╕дклали на наступний р╕к. Тод╕ вс╕ 360 ╓пископ╕в п╕дтвердили патр╕арш╕ повноваження Тарас╕я й визнали необх╕дним вшановувати свят╕ ╕кони. Це був Сьомий Вселенський Собор.
Послушний соборним постановам, патр╕арх Тарас╕й ретельно потрудився над ╖хн╕м впровадженням.
Сам в╕н в╕в аскетичне життя, ╖в обмаль, багато молився, жорстко, безцеремонно ставився до тих (зокрема духовенства), хто порушував принципи християнсько╖ морал╕. Зневажав ц╕саря Костянтина IV за його пост╕йн╕ подружн╕ зради, нев╕рн╕сть ╕ безглузде втручання у справи Церкви. Тим, зв╕сно, викликав ненависть ╕ самого ц╕саря, ╕ вельмож, ╕ багатьох представник╕в духовенства, наприклад, за критику останн╕х щодо ╖хнього розк╕шного життя, чревоугодство, грошолюбство, пихат╕сть, марносл╕в’я, а головне – втрату духовност╕.
Вороги пост╕йно зводили на патр╕арха Тарас╕я наклепи, а то й жадали в╕дверто╖ помсти за сказану правду. Тод╕ йому було непереливки, але Бог обер╕гав Тарас╕я…
Т╕льки за час╕в правл╕ння ц╕саря Никифора, який, до реч╕, прийшов до влади через змову, але прийшов, аби врятувати державу й християнську в╕ру, Святий Тарас╕й зм╕г вести в╕дносно спок╕йне життя, сповна в╕ддався духовним справам, а не пол╕тичним ╕нтригам.
Помер Святий Тарас╕й 806 року на 22-му роц╕ патр╕аршого служ╕ння. Його поховали у монастир╕ над Босфором. Цю обитель в╕н сам же ╕ збудував. Гр╕б Святого Тарас╕я Господь прославив численними дивами зц╕лення хворих.
Загалом цей патр╕арх в╕дзначався довол╕ непок╕рною вдачею, бунт╕вничим характером. Та й ╕м’я «Тарас» у переклад╕ з грецько╖ – «бунтар», «непок╕рний».
Ось тут знову повернемося до постат╕ Тараса Шевченка. Духом бунтарства, непокори, непримиренност╕ щодо фальш╕, жорстокост╕, несправедливост╕, здирництва був сповнений його характер, як ╕ творч╕сть нашого Кобзаря. ╤ цьому год╕ заперечити! Чи законом╕рно таке?.. Не вдаюся в астролог╕ю та гадання на ╕менах, бо ставлюся до цього скептично, та все ж – пом╕ркуймо…

Тарас ЛЕХМАН,
журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12954

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков