Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 07.03.2014
ЯЛТА — НЕ СЕВАСТОПОЛЬ, ВОНА ТОЛЕРАНТН╤ША

Ми ╓сть народ!

Час летить дуже швидко, ╕ Майданн╕ под╕╖ не дозволили мен╕ сво╓часно завершити цикл статей на основ╕ ос╕нньо╖ по╖здки до Криму. Мало того, що Ялта дуже гарна (╕ морем, ╕ навислими над нею мальовничими скелястими горами, ╕ охайною ╓вропейською набережною), останн╕м часом вона ще й при╓мно вража╓ мовною толерантн╕стю. Якщо пор╕вняти з Севастополем, Судаком, Бахчисара╓м чи Феодос╕╓ю, то Ялта набагато швидше укра╖н╕зу╓ться в╕зуально. Тут не треба довго блукати м╕стом, щоб натрапити на укра╖нську вив╕ску. Ось чималенькими л╕терами виведено: «Склад-маркет взуття», поряд бачу «Св╕т яскравих мр╕й» ╕ нав╕ть просунутий «Магазин сучасних технолог╕й «К╕бернетика», ось погляд вихоплю╓ к╕оск ╕з звичною вив╕скою «Крымсоюзпечать», зате поруч заклик укра╖нською: «Купуй щотижня!». Ось магазини: «Золотий в╕к», «Товари для спорту ╕ в╕дпочинку «Стайер», ось «В╕денськ╕ булочки», ось «Кав’ярня «Золотий дукат», ось «Банк П╕вденний», а ось «╢катеринославський комерц╕йний банк». Ось дорожний покажчик «Курортно-оздоровчий комлекс «Рос╕я». Патр╕отична реклама пива: «Св╕т почина╓ться з Укра╖ни». Престижний ресторан «╢реван» — тут по╓днуються укра╖нська, рос╕йська ╕ в╕рменська мови. В ╕ншому м╕сц╕ наткнувся на таку ось тримовн╕сть: «Блинчики. Млинц╕. Раncakes». ╢ двомовний напис: «Канатна дорога / Канатная дорога». Щоправда, рос╕йський напис ма╓ неонову п╕дсв╕тку, а укра╖нський видно лише вдень. Можна б сказати, що це в╕дверта дискрим╕нац╕я державно╖ мови, якби ж не усв╕домлення, що в ╕нших м╕стах Криму ╕ такого не знайдеш. Отже, Ялта ╓ такою соб╕ маленькою «кримською Галичиною», якщо брати до уваги мову вив╕сок. Бо якщо 15-20 в╕дсотк╕в укра╖нського у Ялт╕ — це не так вже й багато, то чому в ╕нших м╕стах Криму ця цифра не сяга╓ нав╕ть 1%-о╖ позначки? Щодо ╕нших показник╕в укра╖нськост╕ м╕ста, то так в╕дразу й не скажеш. Може, завтрашн╕й день додасть ╕нформац╕╖?

ЧОМУ КРИМСЬКА ТАТАРКА МОЛИЛАСЯ ЗА ЗДОРОВ’Я УКРА╥НЦЯ

Друз╕ розпов╕ли про молодого укра╖нця, який торгу╓ на набережн╕й ╕ з ус╕ма покупцями розмовля╓ лише укра╖нською. Звичайно, не м╕г не познайомитися з таким «ун╕кумом». Наступного дня розшукав його ╕ розмовляв ледь не годину. Виявилося, що Володимир Гаврилюк родом з В╕нниц╕, але в Криму живе багато рок╕в, одружений, ма╓ сина. Ум╕╓ ладити з кримчанами, товаришу╓ з представниками багатьох нац╕ональностей. Ялтинц╕ в╕дпов╕дають кор╕нному подолянину вза╓мн╕стю. Якось, працюючи на буд╕вництв╕ з «болгаркою», Володимир серйозно травмував три пальц╕, причому один з них був в╕др╕заний повн╕стю. Виникла доконечна потреба в складн╕й операц╕╖. Л╕кар╕ вважали, що ╓ невеличкий шанс, крих╕тна над╕я на те, що в╕др╕заний палець приросте. Друзям, родичам нав╕ть радили молитися в церкв╕, аби операц╕я пройшла усп╕шно. Тод╕ ж знайома кримська татарка казала, що також буде молитися в мечет╕ за вдалу операц╕ю ╕ за повне одужання. Коли Володимир запитав: «Чому ви, кримська татарка, так пережива╓те за мене, укра╖нця? Адже я поки не зробив вам н╕чого доброго?». На це представниця кор╕нного народу в╕дпов╕ла так: «Просто ти — хороша людина. Тому переживаю за тебе, молюся ╕ хочу, щоб все було добре...». Коли ялтинець розпов╕дав мен╕ цю ╕стор╕ю, я подумав: очевидно, в цьому й секрет гармон╕йного вростання в╕нничанина в кримськ╕ реал╕╖. Все дуже просто: будь доброю людиною ╕ н╕коли не в╕дмовляйся в╕д сво╓╖ позиц╕╖. Поганих людей на св╕т╕ не так вже й багато. Скр╕зь переважають нормальн╕ люди. А в такому дивовижно красивому м╕ст╕, як Ялта, й погот╕в. Володимир Гаврилюк любить Ялту за ф╕лософський спок╕й ╕ мудр╕сть. Тут справд╕ н╕хто н╕куди не посп╕ша╓. А якщо хтось ╕з м╕сцевих ╕ посп╕ша╓, то в╕н губиться у велелюдному мор╕ в╕дпочиваючих. Надихавшись св╕жим морським пов╕трям, намилувавшись красою г╕р ╕ Чорного моря, останн╕ нер╕дко починають мислити, як ф╕лософи. На п╕дтвердження сво╖х сл╕в Володимир нав╕в приклад:
— Якось до мене п╕д╕йшли б╕лоруси ╕ довго слухали, як я розмовляю з сином. Пот╕м, тр╕шки в╕д╕йшовши уб╕к, почали про щось сперечатися. Я зрозум╕в, що говорять про р╕дну мову. Мовляв, цей укра╖нець у зрос╕йщен╕й Ялт╕ не бо╖ться розмовляти укра╖нською, а ми, живучи у б╕лоруськ╕й столиц╕ М╕нську, чомусь сп╕лку╓мося виключно на «общепонятном». Н╕, треба й нам, б╕лорусам, повертатися до р╕дно╖ мови... Мен╕ було при╓мно, що моя принципова мовна позиц╕я вплинула на сябр╕в. А ще був молодий луганчанин, який ледь не плакав в╕д розчулення, почувши мою укра╖нську. В╕н говорив про те, що й сам дуже хот╕в би розмовляти мовою д╕д╕в-прад╕д╕в у р╕дному Луганську. Але як до цього поставиться рос╕йськомовна б╕льш╕сть? Я порадив йому бути собою ╕ н╕чого не боятися. Вт╕м, не знаю, як сприймалася б моя укра╖нська в депресивному шахтарському рег╕он╕, десь у Донецьк╕й чи в Луганськ╕й област╕. Може, там, де б╕дн╕сть ╕ безроб╕ття, ╕нший дух? Добре, що в Ялт╕ я не в╕дчуваю яко╖сь агрес╕╖.
Слухаючи кримчанина, я думав: зв╕сно, Ялта Ялтою, але вир╕шальну роль тут в╕д╕гра╓ принципова позиц╕я укра╖нця. А також його позитивн╕ людськ╕ риси. Такого шануватимуть ╕ кримськ╕ татари, ╕ б╕лоруси, ╕ сво╖ ж родаки.

«ЕСЛИ БЫ ВСЕ УКРАИНЦЫ БЫЛИ ТАКИМИ КАК ТЫ, МЫ БЫ ЖИЛИ НОРМАЛЬНО...»

Володимир вважа╓, що в╕дносна проукра╖нськ╕сть Ялти поясню╓ться тим, що в м╕ст╕ багато осв╕чених укра╖нц╕в. Може, вони ╕ в╕др╕зняються в╕д льв╕в’ян за р╕внем патр╕отизму, але принаймн╕ не в╕дчувають антипат╕╖ до укра╖нсько╖ мови. ╤ ╖х укра╖нською вив╕скою н╕як не образиш. До того ж Ялта, на в╕дм╕ну в╕д Севастополя, ╓ суто курортним м╕стом. М╕сцев╕ мешканц╕ не «обробляються» ╕деолог╕чно так, як севастопольц╕. Але й Севастополь не ╓ безнад╕йним — вважа╓ Володимир. З часом ╕ «город русских моряков» стане толерантн╕шим. Наводить приклад:
— Якось у День незалежност╕ я пов╕з у Севастополь виставку майстр╕в ручно╖ роботи. Одягнув вишиванку ╕ постановив для себе, що хоч це й Севастополь, буду розмовляти лише укра╖нською. ╤ люди сприймали мою укра╖номовн╕сть нормально. Десь п╕д веч╕р п╕дходить до мене мужчина рок╕в 40-50 ╕ почина╓ сп╕лкуватися рос╕йською. Ну, а я до нього — укра╖нською. Тод╕ чолов╕к почав мене розпитувати — зв╕дки я ╕ чому розмовляю укра╖нською. «Ты в Крыму давно живешь?» — пита╓. В╕дпов╕даю, що 14 рок╕в. «А откуда сам?». З В╕нниц╕ — кажу. Пот╕м цей чолов’яга кудись в╕длучився, а через деякий час п╕д╕йшов знову. «У тебя есть дети?». Так, маю сина... Тод╕ севастополець каже: «Хочу сделать твоему сыну подарок...». Я висловив сво╓ здивування, мовляв, не встиг же тоб╕, чолов╕че, зробити н╕чого доброго. А в╕н: «Просто мне понравилось, что ты по-украински спокойно, без надрыва говоришь с людьми. Если бы все украинцы были такими, как ты, мы бы жили с ними нормально». Пот╕м р╕шуче простягнув мен╕ цифровий годинник: «Это для твоего сына...».

«Я САМА ХОХЛУШКА, НО МНЕ ТАК НРАВИТСЯ РУССКИЙ...»

Вт╕м, кримчанин з 14-л╕тн╕м стажем вважа╓, що в Ялт╕, попри ╖╖ в╕дносну (на загальнокримському тл╕) толерантн╕сть, укра╖нц╕ гуртуються не так вже й активно. В усякому випадку канадська модель (коли саме етн╕чн╕ укра╖нц╕ збер╕гають укра╖нську мову) тут не спрацьову╓. Можна нав╕ть говорити про якусь кримську модель утвердження укра╖нськост╕. Це коли юна в╕рменка чи кримськотатарський п╕дл╕ток впевнено перемагають у мовному конкурс╕ Петра Яцика, зате в╕д укра╖нц╕в нер╕дко можна почути щось на кшталт: «Я сама хохлушка, но мне так нравится русский язык!». Володимира це засмучу╓. А я думаю, що трагед╕╖ з цього робити не треба. У будь-як╕й справ╕ треба ч╕плятися за позитив. Зрозум╕ло, що у багатьох кримських укра╖нц╕в зашкалю╓ любов до рос╕йсько╖ мови й культури, тод╕ як свою можуть забути. За звичкою ми зневажа╓мо в╕дступник╕в, але тут под╕бн╕ приклади можуть слугувати «тараном» у розмовах з непробивними шов╕н╕стами. Мовляв, шануйте наше так, як ми шану╓мо ваше. ╤ тод╕ з’являться кримськ╕ рос╕яни, як╕ приб’ються до укра╖нського берега. Поки що таких не багато, але ж ╓. ╤, пов╕рте, ╓ нав╕ть в Севастопол╕! Сп╕лкувався з такими, тому запевняю, що це не фантастика. Звичайно, так╕ «прол╕ски толерантност╕» в Криму ще не буяють пишним цв╕том, але вже пробиваються де-не-де. З часом ╖х буде набагато б╕льше. Головне, не спод╕ватися, що в Криму працюватимуть виключно галицьк╕ чи як╕сь там полтавськ╕ схеми.
А я пригадав, що рок╕в 10-15 тому ми з╕ Св╕тланою Кочергою мр╕яли про те, щоб люди на ялтинськ╕й набережн╕й ходили у вишиванках ╕ розмовляли укра╖нською. Так╕ соб╕ галицько-волинськ╕ «десанти» на короткий час... А тут вже й м╕сцев╕ укра╖нц╕ ризикують пропагувати р╕дну мову сво╖м особистим прикладом. Н╕, таки час не сто╖ть на м╕сц╕. Звичайно, не можна сказати, що приносить лише позитив, та все ж хорошого приносить б╕льше, н╕ж поганого.

ПРОУКРА╥НСЬКИЙ ХАРК╤В’ЯНИН ПРОПАГУ╢ В ЯЛТ╤ ПОЛ╤КУЛЬТУРН╤СТЬ ╤ ТОЛЕРАНТН╤СТЬ

Того ж дня я був св╕дком масових танц╕в на набережн╕й. У них брали участь здеб╕льшого люди середнього ╕ старшого в╕ку. Мабуть, в╕к визначався запропонованими мелод╕ями — переважно останн╕х радянських десятил╕ть. Спочатку почув добре вс╕м в╕дому б╕лоруську «Вы шум╕це, шум╕це нада мною, бярозы» у виконанн╕ ансамблю «Верасы», пот╕м п╕дряд дек╕лька укра╖нських, рос╕йських. Подумав, що хтось пропагу╓ виключно три сх╕днослов’янськ╕ культури. Пот╕м зрозум╕в, що пал╕тра значно ширша, бо були й молдавськ╕, кавказьк╕ мелод╕╖. Одним словом, веч╕рня набережна Ялти при╓мно радувала толерантн╕стю ╕ зовс╕м не нагадувала однобоко пророс╕йський Севастополь. Серед танцюючих був ╕ молодий в╕рменин. В╕н залюбки танцював п╕д укра╖нськ╕ мелод╕╖, але був не проти чогось темпераментн╕шого, кавказького. ╤ тут виявилося, що харк╕в’янин Олександр Сорока, який ╕ був головним орган╕затором танц╕в на набережн╕й, ма╓ в сво╖й фонотец╕ практично все. ╤ лезгинку, ╕ хайтарму, ╕ латиноамериканськ╕ мелод╕╖, ╕ все, що т╕льки душа в╕дпочиваючого забажа╓. Цей орган╕затор в╕дпочинку при╖жджих був справжн╕м ун╕кумом. Хоч головною метою Сашка, певно ж, був зароб╕ток, але, видно, великий досв╕д роботи в Ялт╕ наштовхнув на думку, що толерантн╕сть ╓ загалом виграшною. Для курортного м╕ста значно прийнятн╕ше п╕сенне ╕ танцювальне розма╖ття. ╤ якби автор ╕де╖ народних гулянь на набережн╕й вир╕шив обмежитись одн╕╓ю лише «баринею», то не мав би такого усп╕ху.

В УКРА╥НСЬКИЙ САДОЧОК — ЗА 15 К╤ЛОМЕТР╤В

Родина Гаврилюк╕в вир╕шила в╕ддати свого сина в укра╖нський садочок. Дехто з приятел╕в переконував, що цього не варто робити. Адже все одно укра╖нська там звучить лише п╕д час занять, у коридорах же вс╕ розмовляють рос╕йською. ╤ все ж кримчанин з в╕нницьким кор╕нням вир╕шив зробити виб╕р на користь бодай такого, «формально укра╖нського», садочка:
— У рос╕йському не вчать н╕ колядок, н╕ щедр╕вок, — каже Володимир. — Там можна почути х╕ба що: «У солдата выходной, пуговицы в ряд». ╤ якщо в такому садочку дитина прив╕та╓ться: «Доброго ранку», то на не╖ вс╕ дивитимуться, як на ╕нопланетянина. В усякому випадку навряд чи об╕йдеться без глузування, без отого «х╕-х╕» ╕ «ха-ха», на що дошк╕льнята реагують бол╕сно. А хто ж захоче такого для сво╓╖ дитини? ╤ вийде так, що родина ╕ дитячий навчальний заклад тягнуть дитину в р╕зн╕ боки. Це добре, що в Ялт╕ ╓ укра╖нський дитячий садок, але возити туди дитину доводиться з Гаспри за 15 к╕лометр╕в. Поки трива╓ пляжний сезон, це не дуже в╕дчува╓ться, бо я й так щодня ╖жджу в Ялту. Але коли в╕н завершу╓ться, возити сина досить накладно у ф╕нансовому план╕. Тому хот╕лося б, щоб укра╖нських садочк╕в у Криму було значно б╕льше. А поки що доводиться виховувати сина... власним прикладом. В╕н бачить, що я розмовляю державною мовою скр╕зь ╕ завжди. ╤з сво╖м хрещеником я також розмовляю лише укра╖нською. Адже в╕н також укра╖нець, ╕ у нього не повинно бути жодних мовних комплекс╕в...
Того дня мен╕ не вдалося побачити сина Володимира Гаврилюка. Зате побачив його хрещеника — мама прогулювалася з малим Ярославчиком по набережн╕й. Вир╕шив зробити фото. ╤ погодьтеся — воно дуже виразне. Видно, що м╕ж цими двома ялтинськими укра╖нцями ╕сну╓ дов╕ра ╕ вза╓мна симпат╕я.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

╤ що ж - тепер вс╕ ц╕ ялтинськ╕ вив╕ски будуть лише рос╕йською?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12952

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков