Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 07.03.2014
НЕ ЗНАЮ КРАЩО╥ В╤ДОЗВИ, Н╤Ж Ц╤ БЕЗСМЕРТН╤ СЛОВА: «╤ МЕРТВИМ, ╤ ЖИВИМ, ╤ НЕНАРОЖДЕННИМ!..»

В сво╖й хат╕ – своя й правда!

Сьогодн╕ в Укра╖н╕ вони звучатимуть приблизно так: «Титульному етносу Укра╖ни — бомжам, нев╕льним нелегалам зароб╕тчанам по вс╕х неукра╖нах, рабиням ╕ рабам секс╕ндустр╕╖ глобал╕зму, геро╖чним жебракам осв╕тянам, безсилим в╕д голоду вченим, митцям у внутр╕шн╕й ем╕грац╕╖, обеззбро╓н╕й слав╕ Укра╖ни — в╕йськовим, нацькованим на неньку чиновникам, студентам ╕ пенс╕онерам — жертвам чергового геноциду окупац╕йно╖ влади, сотням тисяч самогубц╕в ╕з в╕дчаю, м╕льйонам абортованих через безнад╕ю.
Приспаному ╕нтелекту Укра╖ни ╕ в солодкому сн╕ незалежност╕ — з╜валтованому.
╤ все ж таки, ╓дин╕й над╕╖ нац╕╖ — пост╕нтел╕генц╕╖ — в╕дозва: «До збро╖!».
Моя зброя — м╕й ╕нтелект. Наша зброя — наш ╕нтелект!

ОДН╤╢Ю з причин сьогодн╕шн╕х непорозум╕нь ╕ протистоянь в Укра╖н╕ називають тотальну сплановану дез╕нформац╕ю. ╤ стосу╓ться це не лише внутр╕державних наших проблем: пригадайте, як Рос╕я приймала р╕шення про введення сво╖х в╕йськ до Криму, — бо там, мовляв, гинуть ╖хн╕ сп╕вв╕тчизники (зовс╕м як за Геббельса: чим неймов╕рн╕ша брехня, тим легше в не╖ пов╕рять...).
╤нформац╕йна в╕йна проти Укра╖ни точиться вже давно, але особливо загострилася вона в останн╕ м╕сяц╕, коли укра╖нський народ на Майдан╕ ц╕ною життя виборював свою кращу долю. Ск╕льки бруду («фашисти, бандер╕вц╕, коричнева чума!») вилито на укра╖нських патр╕от╕в, на всю нашу державу. Не нова ця технолог╕я. Але почитаймо оцю ще 10-л╕тньо╖ давнини тривожну в╕дозву в╕домого укра╖нського к╕норежисера Юр╕я ╤лл╓нка ╕ подив╕мося на наше ╕нформац╕йне сьогодення: чи щось зм╕нилося в╕д того часу? ╤ чи не тому впродовж десятил╕ть тупця╓мо на м╕сц╕, що й дос╕ не спромоглися виконати Шевченк╕в заклик-запов╕т — «В сво╖й хат╕ — своя й правда»...

Живу на окупован╕й ворогом мо╖й етн╕чн╕й ╕нформац╕йн╕й територ╕╖. Ворогом, який запроваджу╓ зачистку територ╕╖ мо╓╖ культури, геноцид мо╓╖ титульно╖ в ц╕й культур╕ нац╕╖, нац╕╖, яка створила цю культуру.
Головний ╕нструмент геноциду проти мене — дез╕нформац╕я.
Год╕ вже згадувати Шевченка всу╓ — згадаймо Запов╕т досл╕вно.
У Запов╕т╕, кр╕м слова — поховайте, ╓ слово — вставайте!
Кр╕м слова — воля, ╓ д╕╓слово — окроп╕те!
Н╕кому не дано права зм╕нювати ╕мперативн╕ мандати Запов╕ту. Нав╕ть юристам. Нав╕ть президентам. Нав╕ть ляльководам президент╕в.
Мандат на повстання вручив нам Шевченко.
В╕н сказав: «Вражою злою кров’ю волю окроп╕те!».
Накази не обговорюються.
Накази виконуються.
Тож — виконуймо.
Живемо, тобто жевр╕╓мо, вовками ви╓мо, в╕докремлено, поодиноко, самотньо, по-хуторянськи вже скавчимо собаками.
Одинокого С╕рка в чистому пол╕ нав╕ть за╓ць забива╓.
Наш╕ ╕нтелектуали стали об’╓ктом ман╕пуляц╕╖, зачистки, геноциду.
Саме ╕нтелектуал╕в, саме ╕нтел╕генц╕ю повн╕стю в╕дсунуто на марг╕нал баз╕кання про свободу, л╕берал╕зм, справедлив╕сть, незалежн╕сть ╕ таке ╕нше. В╕дсунуто в╕д реальних процес╕в державотворення, в╕д приватизац╕╖, в╕д соц╕ального добробуту, в╕д роботи, в╕д творчост╕, в╕д ╕нформац╕╖.
Наш╕ голови — вже не голови, а жлукта — видовбан╕ з деревини посудини, в яких золили, в╕дб╕лювали полотно наш╕ предки, а зараз в╕дб╕люють, золять наш╕ мозков╕ звивини, як звивини полотна, ╕нформац╕йн╕ окупанти, ситуативн╕ власники-загарбники наших ╕з вами кап╕тал╕в та ╕нтелектуальних надбань.
╤нтернет-жлукта, прокиньмося!
Привид сновига╓ ╢вропою, — лякали людство два н╕мецьк╕ ╕нтелектуальн╕ ╓вре╖ аж у позатому стол╕тт╕, — Привид комун╕зму! Вони знали, що баз╕кають, бо сам╕ того привида клонували ╕з самих себе, з╕ сво╖х гол╕в, ╕ засм╕тили тими примарами, ╕люз╕ями, сновидами увесь, тод╕ ще цнотливий, недорозвинутий ╕нформац╕йний прост╕р уже тод╕ старо╖ та нем╕чно╖ ╢вропи.
Т╕ привиди мали властив╕сть розмножуватися, як таргани, ╕ мутантуватися, як ╖хн╕ винах╕дники.
Вранц╕ 1 с╕чня XXI стол╕ття людство прокинулося в ╕нформац╕йн╕й ер╕. Мезозойська ера раптом на ранок зак╕нчилася.
Н╕би сн╕г за в╕кном одного весняного ранку.
У кожного за в╕кном — ера ╕нформац╕йна, де б не було те в╕кно, — чи на Манхеттен╕, чи на хутор╕ поблизу Диканьки, в Тайбею, Р╕о-де-Жанейро, чи на Алясц╕.
Через в╕кно на Манхеттен╕ на св╕танку стол╕ття показали, як завалюють Близнюк╕в Усесв╕тньо╖ Торг╕вл╕.
Через в╕кно в Кремл╕ показали, як тру╖ть газом, н╕би у штатному Освенцим╕, сво╖х слухняних громадян сам президент на повчальному для ц╕лого св╕ту спектакл╕ «Норд-Ост».
Через в╕кно в Багдад╕ показали, як шукають вош╕ в брудному волосс╕ вчорашнього диктатора, а може, — не вош╕, а та╓мну зброю, в той час, як у Б╕лому Дом╕ роблять педикюр собачц╕ Буша, бо вона забруднила лапки в калюжц╕ нафти.
Через в╕кно на Банков╕й показали, як телеведучий (п╕дозр╕ло схожий на Карла Маркса — чи то, бува, не в╕н сам?) дражнить хохла на хутор╕ поблизу Диканьки, а укра╖нськ╕ письменники спалюють сво╖ рукописи п╕д в╕кнами прем’╓ра, щоб з╕гр╕тися.
Багато чого показали ц╕кавого.
╤ все це — через чотири кватирки (два вуха й два ока) в мо╖й довбан╕й голов╕-жлукт╕ — впаковувалося у м╕й пон╕вечений, в╕дб╕лений, страждальний, загиджений ╕деолог╕чною дезою, зомбований, нап╕вголодний ╕нтелект...
Це був ранок стол╕ття. Початок ╕нформац╕йно╖ ери.
Тринадцятий р╕к Незалежност╕.
Я прокинувся.
Чи, може, ми вже вс╕ прокинулися?
Не знаю, бо ми вс╕ роз’╓днан╕.
Не чую, щоб хтось комусь посм╕хнувся: «Доброго ранку! Слава ╤сусу! Слава Укра╖н╕!».
А скр╕зь лише: «Здравствуйте, мама. Здесь, в Украине, можно было бы неплохо жить, если бы не эти хохлы с их дурацкой национальной идеей».
╤нформац╕йна ера, перш за все, подбала, щоб споживач ╕нформац╕╖ був не колективний, а в╕докремлений в╕д ╕нших.
Сам на сам з ╕нформац╕╓ю.
Дез╕нформац╕╓ю — так буде точн╕ше.
Власне, сьогодн╕ — це синон╕м╕чний ряд, якщо поставити в нього ще й слово терор.
╤нформац╕йний терор, ╕нформац╕йне залякування, ╕нформац╕йне розтл╕ння, ╕нформац╕йне знущання, ╕нформац╕йний голодомор, ╕нформац╕йне замовчування — краще, н╕ж мочити у сортир╕, або контрольний постр╕л у потилицю в л╕фт╕.
В чи╖х руках ╕нформац╕я — той нов╕тн╕й диктатор.
╤нформац╕ю, хочеш ти того чи не хочеш, доставлять тоб╕ через тво╖ чотири дов╕рлив╕ кватирки персонально додому, або де б ти не був.
Все одно тебе замочать ╕нформац╕╓ю, — сказав же Цар.
Лише в╕дкрий в╕кно комп’ютера, зазирни у в╕чко телетруни, погортай листя отру╓них прайс-лист╕в, встроми носа в заразн╕ метастази мас-мед╕а.
╤нформац╕я обплутала земну кулю ловчими с╕тками, павутинням ╕нтернету.
При цьому формою державних незалежностей постали нац╕ональн╕ ╕нформац╕йн╕ простори.
Кожна держава дба╓, в першу чергу, про свою ╕нформац╕йну незалежн╕сть, недоторканн╕сть, суверенн╕сть ╕ самодостатн╕сть.
Решта — пох╕дне.
Економ╕ка — пох╕дне. Виробництво — пох╕дне. Пол╕тика — пох╕дне. Кордони — пох╕дне. Валюта — пох╕дне. Церква — пох╕дне.
Все — в ╕нформац╕╖, ╕ все — через ╕нформац╕ю.
Христос — це ╕нформац╕я, яка перевернула св╕т. ╢вангел╕╓ переклада╓ться як Благая В╕сть — тобто позитивна ╕нформац╕я.
В ╤оанна сказано про друге пришестя Христа:
«╤ у св╕т╕ був, ╕ св╕т через Нього почав бути, ╕ св╕т Його не уп╕знав...»
Тобто йдеться про друге пришестя у вигляд╕ ╕нформац╕йно╖ ери.
Дочекалися.
Хоч ми ╖╖ поки що не вп╕знали, та вона вже в╕ч-на-в╕ч ╕з нашими душами. ╤нформац╕йний прост╕р держави — це ╖╖ стратег╕чний ресурс, це ╖╖ безпека, це ╖╖ майбутн╓.
╤нформац╕йний прост╕р держави — це ╖╖ ╕сторичне надбання, це ╖╖ динам╕чна культура — ╓дине, що робить державу — державою.
Культура — як феномен багатов╕кового державотворення кор╕нними етносами, сформованими на географ╕чних теренах, ╕ ╕сторичними теренами.
Динам╕чна культура — як вияв ╕снування в час╕ тих житт╓дайних нац╕ональних етн╕чних угруповань ╖╖ генокод╕в.
╢дина незалежна держава у св╕т╕, в яко╖ нема╓ власного ╕нформац╕йного нац╕онального простору, — це Укра╖на. Саме ця ознака визнача╓ певне етногеограф╕чне угруповання як колон╕ю.
Батьку Тарасе, вибачай: Укра╖ни нема╓...
Ми ╖╖ про╜авили. У нас ╖╖ вкрали. Нам ╖╖ п╕дм╕нили рос╕йсько-американсько-с╕он╕стськ╕ Повитухи при народженн╕.
Поверн╕мося до Запов╕ту, вже як до мандату до д╕╖.
Сказано: «Кайдани порв╕те!».
Як╕ так╕ кайдани Ти ма╓ш на уваз╕, Тарасе Григоровичу?
╤нформац╕йн╕.
Сьогодн╕ лише одн╕ кайдани на Укра╖н╕.
Точн╕ше — дез╕нформац╕йн╕.
Решта вид╕в кайдан╕в ╕ катувань — пох╕дн╕.
Коли Укра╖на по руках ╕ ногах в ╕нформац╕йних кайданах, то дуже просто:
— кинути ╖й у жебрацьку торбу догов╕р про ╢ЕП;
— пооб╕цяти, якщо буде тихо вис╕ти на г╕лц╕ рос╕йсько╖ культури, европейську ╕нтеграц╕ю;
— ╕ в той же час вирвати ╖й язика, позбавити мови;
— з╜валтувати й знеславити ╖╖ культуру;
— об╕брати до нитки ╕ ╖╖ саму, ╕ ╖╖ оселю;
— заморити голодом та безроб╕ттям ╕ роз╕гнати по св╕тах ╖╖ працелюбних, працездатних д╕тей;
— розбестити ╖╖ малих д╕точок за ковток пепс╕-коли;
— зам╕сть Божо╖ Матер╕, Сковороди й Шевченка на покут╕ поставити портрети К╕нг-Конга ╕з зони, зображення кумир╕в руйн╕вного часу.
╤деолог зачистки територ╕╖ Табачник сво╖ портрети позн╕мав з ус╕х в╕трин, з ус╕х покуть ╕ працю╓ в рукавичках, щоб не залишити в╕дбитк╕в пальц╕в на ши╖ конаючо╖ Укра╖ни.
Панове ╕нтелектуали! Укра╖нська ╕нтел╕генц╕╓!
Год╕ вже складати до н╕г пов╕шено╖ на придорожн╕й верб╕ Укра╖ни, — тобто при всохл╕й при нафтог╕нн╕й труб╕-верб╕;
— год╕ складати ╕ складати до посин╕лих н╕г неньки незчисленн╕ факти наруги над нами, ╖╖ законними д╕тьми й байстрюками, народженими й ненародженими;
— год╕ нагромаджувати св╕дчення брехн╕ й зневаги, геноциду й голодомору, енкаведистських розстр╕л╕в ╕ в╕друбаних таращанських гол╕в;
— год╕ згадувати про приватизац╕йн╕ сертиф╕кати й ваучери, як╕ роздавали нам, дурням, як ╕ндульгенц╕╖-перепустки в рай, що виявився кравчуково-кучм╕вським пеклом.
Год╕!
Головне, ╓дине ╕ пекуче — перше: треба змусити Верховну Раду на конституц╕йному р╕вн╕ прийняти Закон про нац╕онал╕зац╕ю ╕нформац╕йного простору Укра╖ни.
Коли Бо╖нг-747 прол╕та╓ десь там, за хмарами, над, скаж╕мо, Люксембургом, то власник Бо╖нга-747 сплачу╓ Люксембургу зеленими хрустами за спалений над його територ╕╓ю озон.
Коли перекупка виставля╓ на прилавок Бессарабки свинячу голову, п╕дчеревину й ошийок, то вона в╕дстьобу╓ з╕ свого навару власнику Бессарабки зеленими хрустами за право користуватися тим прилавком.
Коли пан Крутелик вигра╓ в казино в рулетку вкрадений учора у вас м╕льйон, то в╕н в╕дкату╓ податков╕й адм╕н╕страц╕╖ президента зеленими хрустами в╕дсоток за право пограти на т╕й рулетц╕.
╢диний прост╕р, де безкоштовно фарцюють ╕нформац╕йною наркотою окупанти, — це ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни.
Коли ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни буде проголошено в Конституц╕╖ нац╕ональним надбанням Укра╖ни, — без права приватизац╕╖ при будь-яких зм╕нах Конституц╕╖, — без права перем╕ни державно╖ укра╖нсько╖ мови як операц╕йного ╕нструментар╕ю цього простору — лише тод╕ це поставить крапку на окупац╕╖.
Абсолютний, тотальний, глобальний контроль окупац╕йного режиму над ╕нформац╕йним простором Укра╖ни вже повн╕стю вит╕снив:
1. Укра╖нську мову з телебачення, рад╕о, газет, книговидання, ╤нтернету, осв╕ти, адм╕н╕страц╕╖, науки, бюрократ╕╖ та маскультури. Нечисленн╕ осв╕тянськ╕ безсил╕, без живлення в╕д ╕нформпростору, вогнища — лише прикрий приклад того, що ми все програли.
2. Укра╖нську л╕тературу з л╕тератури. Сотня-друга укра╖нськомовних текст╕в у бурхливому океан╕ рускоязич╕я — лише образлива подачка наш╕й конаюч╕й культур╕.
3. Укра╖нський к╕нематограф з екран╕в Укра╖ни. Поодинок╕ подвиги укра╖нських к╕нематограф╕ст╕в — прорватися в р╕дний ╕нформац╕йний прост╕р — зак╕нчуються траг╕чно для тих зухвальц╕в (в окупованому ╕нформац╕йному простор╕ мене за мою «Молитву за гетьмана Мазепу» проп╕арили чорним, ще раз чорним ╕ ще чорн╕шим: порнограф╕я, знущання над царем Петром, перекручення ╕стор╕╖, творча ╕мпотенц╕я, ман╕я велич╕, застар╕ла естетика, тотальний непрофес╕онал╕зм оператора, актор╕в ╕ композитора...).
4. Укра╖нську ╕стор╕ю взагал╕ обкарнали до пня. Точн╕ше, вс╕ма силами ╖╖ намагаються виставити як засохлу, вже неплодючу г╕лку на пишному дерев╕ з руського ╕мперського саду. Петровська анафема Мазеп╕ — сьогодн╕ все ще робочий ╕нструмент рос╕йських п╕aрщик╕в в ╕нформпростор╕ щодо ╕стор╕╖ Укра╖ни.
5. Укра╖нську ментальн╕сть безк╕нечно намагаються спотворити, вкрасти в не╖ або приховати в╕д не╖ ╖╖ кращ╕ здобутки й вершини. Натом╕сть розкручу╓ться з сатанинською потужн╕стю В╓рка Сердючка як ментальний ╕нтелектуальний портрет сучасно╖ Укра╖ни.
6. Укра╖нську нац╕ональну ╕дею, яка не потребу╓ деф╕н╕ц╕╖, яка ╓ акс╕оматичною, фундаментальною ч╕льною засадою нац╕онального державотворення, проголошено блефом, фантомом, маренням нац╕онал╕ст╕в.
Досить.
Можна ридати безк╕нечно.
Схамен╕мося.
Об’╓днаймося.
Кайдани порв╕мо!
Як?
Оголосимо добров╕льну моб╕л╕зац╕ю вс╕х св╕домих патр╕от╕в Укра╖ни до лав УПА. Так, ви не помилилися, читаючи.
╤ я не помилився, пишучи.
До лав УПА! Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖ проти окупац╕йного режиму нац╕онального ╕нформац╕йного простору.
Нов╕ часи вимагають нових форм боротьби.
Якщо кожен ╕з нас поставить св╕й п╕дпис п╕д ц╕╓ю в╕дозвою, то це означатиме, що ми почали партизанську операц╕ю за зв╕льнення Батьк╕вщини в╕д окупац╕йного режиму.
Що кожен ╕з нас моб╕л╕зований до лав УПА.
М╕льйони наших моб╕л╕зац╕й примусять наших ╕з вами обранц╕в у Верховн╕й Рад╕ подолати спротив окупац╕йно╖ б╕льшост╕ (наш╕ п╕дписи просто деструктуризують ту штучну б╕льш╕сть, до яко╖ сьогодн╕ примусово введено чимало патр╕от╕в Укра╖ни) ╕ прийняти «Конституц╕йний Закон про нац╕ональний ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни».
З обов’язковою статтею про те, що ексклюзивне право працювати в нац╕ональному укра╖нському простор╕ належить державн╕й мов╕ Укра╖ни.
Хочеш працювати рос╕йською, — будь ласка, як на Бессарабц╕, або в пов╕тр╕ над Люксембургом, або в казино — за зелен╕ хрусти.
╤ чимал╕.
Хочеш англ╕йською, ╕диш, китайською, суржиком В╓рки Сердючки, — будь ласка, — в╕дстьобуй в╕д реклами, в╕дкатуй в╕д прибутк╕в, плати за збитки.
Ц╕ну виставлятимемо ми — ╕нтелект Укра╖ни — колективн╕ власники нац╕онального ╕нформац╕йного простору.
Наявн╕сть такого чинного закону потребу╓ створення ново╖ вертикал╕ виконавчо╖ структури.
Але це вже буде не волюнтаристська славнозв╕сна потр╕йна президентсько-урядово-податкова вертикаль. Три паралел╕, як╕ н╕би не повинн╕ перетинатися, за законом П╕фагора, а за кучм╕вським беззаконням — перетинаються, нав╕ть т╕сно сплетен╕ в один канчук, що гуля╓ по наших спинах ось уже тринадцять рок╕в Незалежност╕.
Год╕ вже хилитися, щоб канчуку було зручн╕ше.
П╕д╕ймаймося!
Кайдани порв╕мо!
Захазяйнуймо в нашому нац╕ональному ╕нформац╕йному простор╕ заради як╕сного життя сьогодн╕, а не в далекому «св╕тлому» майбутньому.

Юр╕й ╤ЛЛ╢НКО

(Друку╓ться з╕ скороченнями)

«Слово Просв╕ти», кв╕тень 2004 року

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12938

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков