Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6053)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК "КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ" ЦЬКУ╢ ГЕРО╥В ╤ ДИСКРЕДИТУ╢ УКРА╥НСЬКУ ПРЕСУ
18 вересня у виданн╕ Детектор Мед╕а було опубл╕коване ╕нтерв'ю пан╕ Олени Холоденко з в╕домими...


УКРА╥НА ПОКАЗУ╢ США, ЩО НЕ ХОЧЕ ЗАХИЩАТИ СВОЮ ТЕРИТОР╤Ю
"У Ки╓в╕ мають швидко визначитися з╕ стратег╕╓ю в Азовському мор╕"


УКРА╥НА. ПОГЛЯД З КРИМУ
Непорядн╕сть, нефахов╕сть, корумпован╕сть, що часто-густо межу╓ з в╕двертим мародерством, коли...


ЧИТАЮЧИ «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ»
Чи думають про це наш╕ “слуги” народу, наш президент ╕ завжди веселий, усм╕хнений,...


БРЯЦАННЯ ЗБРО╢Ю НА ФОН╤ РЕПЕТИЦ╤╥ С╤РЧАНОГО АРМАГЕДДОНУ
Чутки про дивн╕ реч╕, що почали в╕дбуватися в Армянську ╕ прилеглих територ╕ях, не сьогодн╕шн╕....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 07.03.2014
ЯК МОСКВА ФАЛЬШУВАЛА ШЕВЧЕНКА

Ну що б, здавалося, слова...

1958 року в Москв╕ видали «Кобзар» з майже вс╕ма поетичними творами Тараса Шевченка. Пор╕внюючи московський переклад з укра╖нським ориг╕налом, перекону╓мося у фальшуванн╕ твор╕в Шевченка. Наведемо к╕лька приклад╕в рос╕йського перекладу сл╕в «москаль» ╕ «московський», що ╖х часто вжива╓ у сво╖х творах поет.
Кожен з нас пригаду╓ початок поеми «Катерина»: «Кохайтеся, чорнобрив╕, та не з москалями». Оф╕ц╕йн╕ б╕льшовицьк╕ коментар╕ стверджують, що «москаль» — це «солдат». Але це слово, як ми зна╓мо, Шевченко вжива╓ в ╕нших м╕сцях для означення нац╕ональност╕. ╤ тут московськ╕ перекладач╕, супроти всяких засад перекладу, обходять це слово, аби т╕льки не образити почуття сво╖х читач╕в. У такий спос╕б сфальшовано не т╕льки поетичн╕ образи, а й думки Шевченка.
Ось приклади з «Розрито╖ могили».

В ориг╕нал╕:
Ой, Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на мат╕р,
На свою Вкра╖ну!
Якби була знала,
У колисц╕ б задушила,
П╕д серцем приспала…
У переклад╕:
О, Богдан мой,
Сын мой милый!
Горе мне с тобою,
Что ты сделал, неразумный,
С матерью родною?
О, Богдан, когда б я знала,
Что мне жизнь судила,
Я тебя бы в колыбели
На смерть задушила.
В ориг╕нал╕:
А тим часом перевертн╕
Нехай п╕дростають
Та поможуть москал╕
Господарювати…
У переклад╕:
Но растет уж перевертень…
Вырастет, поможет
Он хозяйничать
В отчизне чужаку…

У поем╕ «Сон», де ╓ так╕ Шевченков╕ слова:
То город безкра╖й,
Чи то турецький,
Чи то н╕мецький,
А може, то й московський…
У рос╕йському переклад╕:
В тот город — не знаю —
То ли турецкий?
То ли немецкий?
А может быть, что и русский!
В ориг╕нал╕:
Ото дурний! А ще й битий
На квиток пов╕рив
Москалев╕. От ╕ читай,
╤ йми ти ╖м в╕ри!
Рос╕йський переклад:
Вот дурак!
Расписке поверил
Чиновничьей!
Вот и читай их,
Не теряя веры!
В ориг╕нал╕:
Може, Москва випила
(Укра╖ну)
╤ Дн╕про спустила
В син╓ море, розкопала
Висок╕ могили —
Нашу славу.
Перекладач╕ сфальшували так:
Может, выжжена Украйна?
Может, Днепр спустили
В сине море? Раскопали
Курганы — могилы,
Нашу славу?
В ориг╕нал╕:
А межи ними ╕ землячки
Де-де проглядають.
По-московськи так ╕ р╕жуть,
См╕ються та лають
Батьк╕в сво╖х, що змалечку
Цвенькать не навчили
По-н╕мецьки, — а то тепер
╤ кисни в чорнилах!
П’явки! П’явки!
Може, батько
Останню корову
Жидам продав, доки вивчив
Московсько╖ мови.
Укра╖но! Укра╖но!
Оце тво╖ д╕ти,
Тво╖ кв╕ти молод╕╖,
Чорнилом полит╕,
Московською блекотою
В н╕мецьких теплицях
Заглушен╕! Плач Укра╖но!
Безд╕тна вдовице!
Перекладено:
А меж ними и землячки
Кое-где мелькают,
По-господски так и чешут
Да отцов ругают,
Что те, мол, не обучили
Деток своих малых
По-немецки, — а теперь вот
И кисни в чернилах!
Пиявки, пиявки!
Отец, может,
Последней лишился
Коровеньки, чтоб ты русской
Грамоте учился.
Украина!
Это твои сыновья родные,
Чернилами политы,
Под царевой беленой
В немецких темницах
Заглохшие! Плачь, Украина!
Сирая вдовица!

Поему «Великий льох» теж сфальшовано, позаяк вона ╓ гострим обвинуваченням Москв╕ за лихол╕ття в Укра╖н╕:
Як все москаль позабира╓,
Як розкопа великий льох.
Перекладач╕ огидно зм╕нили на:
Когда начальство роскопает
И славный
Обкрадет подвал…
У Шевченка:
Як Батурин славний
Москва вноч╕ запалила…
Перекладач╕ сфальшували так:
Как Батурин славный
Рать царева подпалила…
.................
Ну, а в тво╖й Московщин╕
╢ чим похвалиться?
Чи чортма й тепер н╕чого?
Перекладено:
А в той земле царевой
Есть ли
Чем питаться?
Иль черт знает,
Как убого?
Чита╓мо у Шевченка:
С╕ч… жидвою поросла.
Та й москаль
Незг╕рша штука:
Добре вм╕╓ гр╕ти руки!
Перекладач╕ зм╕нили на:
Сечь Немчугою обросла.
Русские цареви слуги
Тоже греть умеют руки!
У Шевченка:
По-московськи ла╓…
У московськ╕й бан╕…
Так малий льох в Суботов╕
Москва розкопала…
Перекладено:
Крепкой бранью осыпает…
Царева баня…
Малый подвал раскопали…

У поез╕╖ «Сто╖ть в сел╕ Суботов╕» ╓ так╕ Шевченков╕ слова:
Москалики, що заздрили,
То все очухрали… —
Сфальшували на:
Царских слуг
Объяла зависть,
Все поразоряли.
А в поез╕╖ «Чигирине, Чигирине» ╓ слова:
За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми р╕зались з ордами?
За що скородили списами
Московськ╕ ребра?
Московськ╕ перекладач╕ сфальшували так:
За что же панов рубили?
Орду бесчисленную били?
И острой пикой боронили
Татарам ребра?

Не пожал╕ли перекладач╕ й поез╕╖ «Сл╕пий», де ╓ так╕ слова:
Як С╕ч руйнували,
Як москал╕ серебро, злато
╤ св╕ч╕ забирали з Покрови…
Ляхи були — усе взяли.
Кров повипивали!
А москал╕ ╕ св╕т Божий
В пута закували…
Рос╕йською чита╓мо:
Как Сечь разорали,
По церквам оклады-ризы,
Свечи забирали.
Шляхта была и все взяла,
Кровь повыпивала.
А царица даже воздух
В цепи заковала.
Зв╕сно, поет╕в висл╕в «москаль» може означати не лише «солдат», як у «Катерин╕», а й нац╕ональн╕сть. Може, саме тому в рос╕йському переклад╕ вжито слово «русcкий». Але чистим фальшуванням позначено т╕ м╕сця перекладу, де слово «московський» зам╕нено на «царский», «царица», «крепкий» та ╕н. Безсоромне фальшування Шевченка ╕ в т╕м, що перекладач не хоче показати ненавист╕ Шевченка до Москви ╕ попросту пропуска╓ слова «Москва», «московський» або зам╕ню╓ ╕ншими словами, як-от: «Москва випалила Укра╖ну ╕ Дн╕про спустила в син╓ море». Коли ж укра╖нц╕ «скородили списами московськ╕ ребра», у перекладача — татарськ╕. Як же безбарвно ╕ фальшиво перекладено Шевченкове «степи мо╖ запродан╕ жидов╕, н╕мот╕» — «овладели чужоземцы моими степьями».
Як доказ, що Тарас Шевченко словом «москал╕» окреслював увесь московський народ, наведемо цитату з передмови Шевченка до другого видання «Кобзаря» 1847 р. (циту╓мо не за якимось «сфальшованим» виданням «буржуазних нац╕онал╕ст╕в», а за повним з╕бранням твор╕в Шевченка, виданим Академ╕╓ю наук у Ки╓в╕ 1939 р., том 1, с. 374-375): «Чую, а ╕нод╕ ╕ читаю: ляхи друкують, чехи, серби, болгари, черногори, москал╕ — вс╕ друкують, а в нас ан╕ телень, неначе вс╕м зац╕пило… А на москал╕в не вважайте, нехай вони соб╕ пишуть по-сво╓му, а ми по-сво╓му».
Коли Шевченко виокремлю╓ москал╕в з ╕нших народ╕в, то це найкращий доказ, що в╕н мав на уваз╕ ц╕лий народ, а не т╕льки царя, царську вояччину, царський бюрократичний апарат, як це подавали московськ╕ перекладач╕. Ц╕кавий теж порядок, у якому Шевченко перерахову╓ назван╕ народи. Нам зда╓ться, що у т╕й черз╕ москал╕ не випадково на останньому м╕сц╕ — це св╕дчення справжнього ставлення Шевченка до названого народу.
Фальшуючи Шевченка, спотворюючи св╕тлу пам’ять про нього, Москва ставила перед собою сатанинську мету: поховати вдруге Великого Кобзаря, цим разом уже в духовно-╕деальному розум╕нн╕, тобто в╕д╕рвати Шевченка в╕д укра╖нського народу. Т╕льки так вона могла остаточно змосковщити ╕ поневолити Укра╖ну.

Орест СКИБА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12937

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков