Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...


САВЧЕНКО ОГОЛОСИЛА СУХЕ ГОЛОДУВАННЯ
В╕део з заявою розм╕щене на стор╕нц╕ нардепа у Facebook.


РОС╤Я ПЕРЕСЕЛИЛА ДО АНЕКСОВАНОГО КРИМУ ПОНАД 105 ТИСЯЧ РОС╤ЯН
Про це головнокомандувач ВМС ЗСУ ╤гор Воронченко заявив в ╕нтерв'ю theБабелю.


«ПЕРША СОТНЯ»: В╤ЙНА ╤ КОХАННЯ
У к╕нотеатрах Укра╖ни в╕дбуваються презентац╕╖ документального повнометражного ф╕льму...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 07.03.2014
ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ?

За радянсько╖ доби у ц╕ дн╕ рад╕о- та телемовлення транслювали б, напевне, «Танець маленьких лебед╕в». Сьогодн╕ про под╕╖ в Криму д╕зна╓мося переважно ╕з центральних ЗМ╤, бо що хот╕ти в╕д ДТРК «Крим», якщо ╖╖ захоплено рос╕йськими в╕йськовими, та й ран╕ше вона, контрольована Верховною Радою Криму, виконувала суц╕льно пол╕тичн╕ замовлення парламенту, як╕ саме — показали нин╕шн╕ под╕╖. Нав╕ть наш╕ джерела ╕нформац╕╖ серед м╕сцевих укра╖нських патр╕от╕в до розмов не охоч╕, вони обмежуються ╓диним словом: в╕йна.
Все, про що мен╕ вдалося д╕знатися, — кримчани, а серед нав╕ть частина укра╖нц╕в за походженням, не мають н╕чого проти, якщо Крим буде п╕дпорядковано Рос╕╖, не усв╕домлюючи, що просто так н╕хто його не в╕ддасть, а широкомасштабна в╕йна — це завжди кров ╕ масов╕ людськ╕ жертви, у тому числ╕, серед мирного населення, бо куля, як кажуть, — дура, вона не пита╓, як хто ставиться до Рос╕╖. ╤ доля кримчан, на яких в╕йськовий контингент сус╕дньо╖ держави загалом д╕╓ заспок╕йливо, бо то — «сво╖», що врятують ╖х в╕д нашестя «бандер╕вц╕в», може стати траг╕чною.
Особливо диву╓ така безпечн╕сть на тл╕ стурбованост╕ св╕тово╖ сп╕льноти. З метою обговорення ситуац╕╖ в Укра╖н╕ 1 березня збиралася Рада безпеки ООН, де висловилися представники США, Велико╖ Британ╕╖ та Франц╕╖, як╕ вислухали сторони конфл╕кту ╕ засудили рос╕йську ╕нтервенц╕ю. З рос╕йського боку говорилося, що збройне вторгнення триватиме до нормал╕зац╕╖ ситуац╕╖ в Укра╖н╕, в як╕й було порушено угоду, укладену, з одного боку, з опозиц╕йними л╕дерами, а з ╕ншого, — з В╕ктором Януковичем, який мав збер╕гати посаду Президента до грудня цього року. Рос╕йський представник звинуватив також ╢вропу та США, як╕ н╕бито спонсорували Майдан, завдяки чому в Укра╖н╕ перемогли радикали.
Ц╕каво, що порушення угоди з В╕ктором Януковичем (яку, до реч╕, не п╕дписала рос╕йська сторона як один ╕з гарант╕в) обурило наших сус╕д╕в ╕ викликало в╕йськове вторгнення, у той час, як порушення Рос╕╓ю Будапештського меморандуму, зг╕дно з яким вона зобов’язалася гарантувати Укра╖н╕ ц╕л╕сн╕сть ╕ суверен╕тет, Москва повн╕стю ╕гнору╓. П╕дписантами Будапештського меморандуму ╓ також США ╕ Велика Британ╕я, котрих, м’яко кажучи, обурю╓ в цьому питанн╕ позиц╕я Кремля.
Те, що четвертий президент Укра╖ни й дос╕ вважа╓ себе чинним, з’ясувалося п╕д час його прес-конференц╕╖, яку в╕н пров╕в у рос╕йському м╕ст╕ Ростов╕-на-Дону. Пан Янукович зауважив, що опозиц╕╓ю, за п╕дтримки Заходу та США, було влаштовано «театрал╕зоване д╕йство за участю бойовик╕в», а нову владу в╕н назива╓ нелег╕тимною. Заодно вс╕х приб╕чник╕в ╢вромайдану В╕ктор Федорович чемно назвав подонками, нац╕онал╕стами ╕ «бендер╕вцями».
Колишн╕й м╕н╕стр оборони та оч╕льник СБУ ╢вген Марчук пов╕домив, що план, який вт╕лю╓ться сьогодн╕ в Криму, розроблено спецслужбами Рос╕╖, ╕ найважлив╕ше — не п╕ддатися на провокац╕╖, як╕ мають на мет╕ спонукати укра╖нц╕в до застосування сили. А оск╕льки дос╕ вда╓ться в╕д цього ухилятися, Рос╕я застосову╓ в╕дверту дез╕нформац╕ю. Йдеться, зокрема, про 14 тисяч укра╖нських б╕женц╕в до Рос╕╖, яких насправд╕ не було. А п╕д час прес-конференц╕╖, яку проводив голова ВР АРК Володимир Константинов, прозвучало запитання: ск╕льки громадян Рос╕╖ вже загинуло в Криму? Сп╕кер не п╕дтвердив ╕ не спростував под╕бних факт╕в, але зауважив, що на нього н╕бито було зд╕йснено напад представниками «Правого сектора», хоча не пояснив, як же конфл╕кт вдалося розв’язати без будь-яких насл╕дк╕в. В╕дпов╕даючи на чергове запитання, оч╕льник парламенту, зокрема, поскаржився, що мешканц╕ п╕вострова перебувають у пост╕йн╕й напруз╕ «в╕д страху перед нацистською бандою», тобто «загонами ╕з Ки╓ва». Пан Константинов пояснив також, що вс╕х озбро╓них людей, як╕ ╓ на п╕востров╕, новий голова уряду С. Аксьонов уже п╕дпорядкував соб╕, ╕ вс╕ вони, за верс╕╓ю сп╕кера, припинили п╕дкорятися Ки╓ву. Хоча насправд╕ захоплення в╕йськових частин поки що не дало бажаного результату: укра╖нськ╕ вояки не зраджують присяз╕. На запитання щодо кримських татар, як╕, за словами голови Меджл╕су Р. Чубарова, мають нам╕р в╕дстоювати укра╖нський статус Криму ╕ ╓ стаб╕л╕зуючим фактором на п╕востров╕, В. Константинов заявив, що кримська влада працю╓ «в повн╕й вза╓мод╕╖ з татарами», а Рефат Чубаров ╖х заклика╓ лише до спокою.
Те, що кримським татарам м╕сцева влада об╕ця╓ золот╕ гори, тобто такий комплекс п╕дтримки, який н╕коли б не змогла соб╕ дозволити Укра╖на, за останн╕ дн╕ в телееф╕р╕ звучало неодноразово, але чи збира╓ться спонсорувати ц╕ об╕цянки Рос╕йська Федерац╕я — це ще питання, ╕ чи под╕ляться у раз╕ тако╖ допомоги з ними пророс╕йськ╕ вельмож╕ — питання теж. Дума╓ться, що кримськ╕ татари ще не забули, правонаступницею яко╖ держави, ╕ не лише формально, але й щодо тотал╕тарного режиму, ╓ Рос╕я, як ╕ про те, ким було зд╕йснено нищ╕вну депортац╕ю ╖хнього народу. «Ми довг╕ роки були нацменшиною в Укра╖н╕, тому розум╕╓мо проблему татар», — п╕дсумував пан Константинов.
Той факт, що рос╕йськомовне населення Криму, яке ╕дентиф╕ку╓ себе з рос╕янами, обурю╓ться з приводу свого статусу нац╕онально╖ меншини, знають вс╕ мешканц╕ п╕вострова. Тому ц╕ амб╕тн╕ люди, «великороси», як╕ переважають в кримському сусп╕льств╕, навряд чи могли зрад╕ти, почувши виступ л╕дера ВО «Свобода» Олега Тягнибока, звернений до кримчан, який багаторазово транслювався по телебаченню ╕ в якому О. Тягнибок гарантував «нац╕ональним меншинам Укра╖ни» права, зг╕дно ╕з Конституц╕╓ю. Зам╕сть того, щоб д╕йсно заручитися симпат╕╓ю рос╕йськозор╕╓нтованих жител╕в п╕вострова, народний депутат лише наступав ╖м на болючий мозоль.
Не виключаю, що найсутт╓в╕шою причиною конфл╕кту, який сьогодн╕ погрожу╓ вирости до масштаб╕в св╕тово╖ в╕йни, ╓ слова цього ж парт╕йного л╕дера про бажану л╕кв╕дац╕ю автономного статусу Криму. ╤ справа не в т╕м, що з цим сл╕д не погодитися, а в т╕м, що ╓ питання, яких потр╕бно торкатися надзвичайно обережно ╕ вчасно.
Кримська територ╕альна автоном╕я, як╕й нема╓ аналог╕в у св╕т╕, дозволила встановити тут сво╖ правила гри. Уряд, Верховна Рада, 24 м╕н╕стерства та в╕домства, ╕нш╕ владн╕ органи найвищого статусу, — все це неможливе в рядов╕й област╕ Укра╖ни, ╕ нав╕ть думка про те, що звичний комплекс владних ╕нституц╕й можна втратити, виклика╓ повне несприйняття у тих, на кого працю╓ автономний статус. Тож останн╕ понад двадцять рок╕в ╕ точаться розмови про збереження та наповнення його дедал╕ ширшими правами.
Почувши звуки сирен, люди ще й сьогодн╕ жартують: «По╖хав М╓шков!». Бо добре пам’ятають цього, образно кажучи, клоуна в якост╕ президента держави Крим. Те, що на пров╕дних владних посадах у нас чомусь опиняються не найкращ╕, а найбезсоромн╕ш╕, вже стало традиц╕╓ю. Сво╖ми порожн╕ми об╕цянками та втечею до Москви Ю. М╓шков, котрим захоплювалася б╕льша частина кримчан, скомпрометував ╕дею кримсько╖ державност╕, до яко╖ сьогодн╕ намагаються повернутися люди, що оп╕кувалися на початку дев’яностих рок╕в накопиченням стартових кап╕тал╕в. Не буду вдаватися до того, як це в╕дбувалося ╕ як╕ мали псевдо в крим╕нальних колах нин╕ авторитетн╕ кримчани, бо цей шлях свого часу був досить типовим. ╤нша справа, яка доля може чекати нов╕тню державу Крим п╕сля референдуму, призначеного паном Аксьоновим спочатку на 25 травня цього року, а тепер вже на 30 березня.
В╕домо, що Крим — рег╕он дотац╕йний ╕, зосередивши всю повноту влади в сво╖х руках, нин╕шн╕ кримськ╕ високопосадовц╕ навряд чи щось зм╕нять тут докор╕нно. Аби не повторювати сценар╕й майже двадцятир╕чно╖ давнини, автоном╕я швидше за все одразу ж попроситься до складу Рос╕╖, ╕ станеться це вже в нин╕шньому роц╕. Не випадково ж Крим сьогодн╕ контролю╓ться ╕ноземними в╕йськами, ╕ задля цього Рос╕я готова пожертвувати залишками м╕жнародного авторитету, ба, б╕льше — ступити на шлях холодно╖ в╕йни ╕з пров╕дними державами св╕ту.
╤ даремно нова укра╖нська влада та укра╖нськ╕ громадяни охоплен╕ сьогодн╕ почуттям провини через ситуац╕ю, що склалася на п╕востров╕. А висловлю╓ться це в р╕зний спос╕б — в╕дпов╕дно до ╕нтел╕гентност╕ та душевно╖ щедрост╕ тих, хто демонстру╓ в╕дпов╕дн╕ емоц╕╖. В цьому св╕тл╕ телеведуч╕ ╕ ц╕л╕ укра╖нськ╕ рег╕они переходять на рос╕йську мову сп╕лкування. А перес╕чн╕ «бандер╕вц╕», про яких прац╕вник рос╕йського опозиц╕йного телеканалу «Дождь» каже, що це нова нац╕я, представник╕в яко╖ насправд╕ н╕хто н╕коли не бачив, звертаються до кримчан з╕ словами: «Ми любимо вас! Ви не зможете без нас, як ╕ ми не зможемо без вас!». А широков╕дома сьогодн╕ л╕карка з титулом професора, душа медично╖ служби Майдану Ольга Богомолець готова под╕литися з кримчанами гуман╕тарною допомогою, яка накопичилася в Ки╓в╕.
Й цим щиросердним людям не просто збагнути, що под╕╖ в Криму, як╕ ╓ сьогодн╕ загрозою не лише ╢вроп╕, вибудовувалися довго й ретельно ╕ ╓ передовс╕м катастроф╕чною поразкою укра╖нсько╖ державницько╖ ╕деолог╕╖ на п╕востров╕, тож протид╕яти цьому наступу, який зд╕йснювався на св╕дом╕сть кримчан десятил╕ттями, не так вже й просто.
Ще на початку минулого л╕та за рахунок п╕днев╕льних бюджетник╕в у Криму було з╕брано к╕лькатисячний «антифашистський» м╕тинг, ╕де╖ якого пост╕йно п╕дживлювалися в сусп╕льств╕ кримськими п╕дпорядкованими влад╕ ЗМ╤. Сутт╓во, що н╕ в межах, н╕ за межами автоном╕╖ це н╕кого не хвилювало. ╤ не варто звинувачувати у всьому В╕ктора Януковича, бо то була лише чергова хвиля бруду, який виливався в Криму на Укра╖нську державу упродовж всього пер╕оду ╖╖ ╕снування.
Разом з появою ╢вромайдану в Ки╓в╕ хвиля перетворилася на суц╕льне виверження магми. Особливо старалася ДТРК «Крим» з╕ сво╓ю «Открытой политикой». На шоу запрошувалися найод╕озн╕ш╕ особи, так╕, як Вадим Колесн╕ченко, Серг╕й Цеков, Костянтин та Михайло Бахар╓ви, котр╕ виголошували ╕де╖ в╕докремлення Криму, федерал╕зац╕╖ Укра╖ни, осп╕вували кримський «Беркут», що г╕дно да╓ в╕дс╕ч «бандер╕вським бандитам». Останн╕м часом нав╕ть для проформи на передачу не запрошувалися представники «╕накомислячих». Це справляло враження ╓дност╕ щодо цих питань ус╕х мешканц╕в п╕вострова. Люди починали в╕рити, що льв╕вський потяг, пасажир╕в якого зустр╕чала на вокзал╕ м╕л╕ц╕я та обшукувала, д╕йсно м╕г доправити до Криму десант озбро╓них «фашист╕в» ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни. ╥х шукали всюди, на них чекали вдень ╕ вноч╕, втягуючи в цю ╕стер╕ю все ширш╕ кола населення. Хоча сам пан Аксьонов якось заявив журнал╕стам, що насправд╕ фашист╕в у Криму нема╓, але в╕н «так говорив ╕ буде говорити».
Тож вторгнення рос╕йських в╕йськ багато кримчан ╕ сприйняла позитивно — це дозволяло розслабитись й не боятися б╕льше «фашист╕в». ╤ насправд╕ мовний закон «Колесн╕ченка-К╕валова», який скасувала чинна влада, тут не в╕д╕грав пом╕тно╖ рол╕, оск╕льки в╕н н╕чого не зм╕нив н╕ в осв╕тн╕й галуз╕, н╕ в побут╕ кримчан. ╢дине, що я пом╕тила, це Верховна Рада АРК знову стала називатися Верховним Сов╓том та було перекладено рос╕йською деяку рекламу. Оце, власне, ╕ все, що прижилося в Криму укра╖номовного. Як до ухвалення цього провокац╕йного закону, так ╕ п╕сля в С╕мферопол╕ м╕сяцями було не чутно укра╖нського слова, рос╕йською залишалася мова навчання б╕льш як у 90% кримських шк╕л, наша ╓дина на п╕востров╕ регулярна укра╖номовна газета, позиц╕я яко╖ в╕др╕знялася в╕д загальнокримсько╖, продавалася в роздр╕б лише в Ки╓в╕.
З Укра╖ни на Крим завжди дивилися надто поблажливо — чим би дитина не т╕шилася, аби не плакала. Але ж вона плаче! ╤ сьогодн╕ це може стати справжн╕м дощем кривавих сл╕з.
Укра╖номовн╕ та рос╕йськомовн╕ жител╕ Криму 2 березня з╕бралися на м╕тинг б╕ля пам’ятника Тарасов╕ Шевчен-ку, аби попросити у Президента Пут╕на не захищати ╖х в╕д загрози, яко╖ насправд╕ нема╓, в╕рн╕ше, поки що не було, бо вже в╕домий випадок побиття людини, яка говорила по телефону укра╖нською мовою. Зараз ця людина, пр╕звище котро╖ просили не розголошувати, в л╕карн╕. Але сьогодн╕ нам шкода лише геро╖в-«беркут╕вц╕в», адже ╖м, за словами пана Аксьонова, «почали влаштовувати публ╕чн╕ катування».
З якими втратами вийдемо ╕з ц╕╓╖ кризи, що «прославила» Крим на увесь св╕т? Чи, перефразовуючи слова Степана Хмари, як╕ доречно ╕ не доречно цитувалися б╕льше десятир╕ччя, Крим д╕йсно стане рос╕йським або безлюдним?
На цьому б ╕ зупинилася, аби не остання передача громадського телебачення в традиц╕ях та за участю Сав╕ка Шустера. З не╖ стало в╕домо, що пошуки фашист╕в в Укра╖н╕ з╕н╕ц╕йовано рос╕йськими спецслужбами, як╕ не лише мали вплив на нашу державу, але й об╕ймали певн╕ посади в органах безпеки Укра╖ни. З’ясувалося також, що два останн╕ м╕н╕стри оборони та оч╕льники СБУ були громадянами Рос╕╖, ╕ запрошував ╖х на роботу В╕ктор Янукович. А плоди д╕яльност╕ ФСБ поширилися по всьому св╕ту. Про це пов╕домила Руслана Лижичко ╕з Брюсселя, де ╖╖ обережно розпитували, чи були на Майдан╕ портрети Г╕тлера та про ╕нш╕ прояви фашизму в Укра╖н╕.
Сьогодн╕ — прощена нед╕ля, та чи зможе укра╖нський народ коли-небудь простити того, хто ╕ дос╕ вважа╓ себе його президентом?

Тамара СОЛОВЕЙ

Рос╕йськ╕ прапор ╕ солдати б╕ля Ради м╕н╕стр╕в Криму

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12921

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков