Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. БЕРЕЗЕНЬ

1
1977 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито пам’ятник укра╖нському ф╕лософу Григор╕ю Сковород╕.
1998 р. — набула чинност╕ угода «про партнерство ╕ сп╕впрацю» м╕ж ╢вропейським союзом ╕ Укра╖ною.
Народилися:
1929 р. — Анатол╕й Св╕дзинський, укра╖нський вчений, професор, доктор ф╕зико-математичних наук, зав╕дувач кафедри теоретично╖ ф╕зики й астроном╕╖, перший ректор Волинського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки.
1938 р. — Борислав Брондуков, укра╖нський актор («Вавилон ХХ», «Афоня», «Гараж»).
1988 р. — Максим Чайка, укра╖нський студент, актив╕ст молод╕жно╖ патр╕отично╖ орган╕зац╕╖ «С╕Ч», був убитий 17 кв╕тня 2009 року членами пророс╕йсько╖ орган╕зац╕╖ в Одес╕ через пол╕тичн╕ переконання.
Помер:
1918 р. — ден╕к╕нц╕ розстр╕ляли юнака-бандуриста з Кубан╕ Андр╕я М╕няйленка, який талановито грав на бандур╕, мав пречудовий голос, багато й усп╕шно виступав.

2
Прощена нед╕ля.
1861 р. — в Укра╖н╕ скасовано кр╕пацтво.
1918 р. — в╕йська УНР ╕ Н╕меччини вит╕снили б╕льшовик╕в ╕з Ки╓ва.
1943 р. — Корюк╕вська трагед╕я: масове вбивство н╕мецькими нацистами 6700 мирних жител╕в села Корюк╕вка в Укра╖н╕. За к╕льк╕стю жертв це найб╕льший такий злочин нацист╕в як на теренах СРСР, так ╕ в ╢вроп╕.
1993 р. — засновано Академ╕ю медичних наук Укра╖ни.
Народився:
1882 р. — Архип Тесленко, письменник. За участь у селянських заворушеннях дв╕ч╕ заарештовувався (1905 ╕ 1906 рр.) ╕ засланий у Вологодську, а пот╕м у В’ятську губерн╕╖. 1910 року повернувся у р╕дне село виснаженим ╕ тяжко хворим на сухоти. До останн╕х дн╕в зазнавав пересл╕дувань пол╕ц╕╖ та м╕сцевих чорносотенц╕в. Морально п╕дтримали письменника Б. та М. Гр╕нченки, ╢. Чикаленко, а критика прихильно оц╕нила його творч╕ пошуки. Перш╕ поез╕╖ почав писати рос╕йською мовою, але незабаром перейшов на укра╖нську. Значне м╕сце в його творчост╕ пос╕да╓ зображення нужденного ╕ безправного життя укра╖нських селян за царату. Помер у 1911 роц╕.
Померли:
1977 р. — ╤ванна Блажкевич, укра╖нська дитяча письменниця.
1980 р. — Павло Штепа, ╕нженер-буд╕вельник, письменник, громадський д╕яч родом з Кубан╕. Брав участь у визвольн╕й в╕йн╕ 1917-1920 рр., згодом на ем╕грац╕╖ в Чехо-Словаччин╕; зак╕нчив Укра╖нську господарську академ╕ю в Под╓брадах (1927 р.). П. Штепа вийшов ╕з школи пол╕тичного та культуролог╕чного мислення Дмитра Донцова (1883-1973). Пройшовши бойову школу у п╕дп╕льних революц╕йно-нац╕онал╕стичних Укра╖нськ╕й в╕йськов╕й орган╕зац╕╖ (УВО) та Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в (ОУН) у м╕жво╓нну добу, Штепа як науковець ╕ мислитель створив свою ориг╕нальну етнолог╕чну ╕ культуролог╕чну концепц╕ю в п╕сляво╓нний час.

3
Початок Великого посту.
1669 р. — гетьман Дем’ян Многогр╕шний уклав угоду з московськими послами (Глух╕вськ╕ статт╕), яка обмежувала козацьку автоном╕ю та не дозволяла Укра╖н╕ самост╕йно╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики.
1866 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито публ╕чну б╕бл╕отеку (тепер — Нац╕ональна парламентська б╕бл╕отека Укра╖ни).
Народився:
1896 р. — ╤ван Паторжинський, укра╖нський сп╕вак (бас), педагог, народний артист СРСР.
Помер:
1921 р. — Семен Гризло, в╕йськовий ╕ громадський д╕яч час╕в УНР; орган╕затор В╕льного Козацтва, Генеральний осавул В╕льного козацтва (з 3.10.1917), повстанський отаман. Брав участь у повстанн╕ на броненосц╕ «Потьомк╕н». В╕йськове звання — сотник Арм╕╖ УНР, полковник В╕льного козацтва. Загинув, потрапивши в оточення, внасл╕док проведення п╕дрозд╕лами Червоно╖ арм╕╖ карально╖ операц╕╖.

4
1750 р. — Кирило Розумовський обраний гетьманом Укра╖ни. На Укра╖н╕ в╕дновлено гетьманство.
1918 р. — Центральна Рада прийняла ухвалу про ре╓страц╕ю громадянства Укра╖ни.
1963 р. — ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни ухвалив видати укра╖нською мовою «Загальну декларац╕ю прав людини».
1989 р. — створено укра╖нське товариство «Мемор╕ал».
Народилися:
1815 р. — Михайло Вербицький, укра╖нський композитор, хоровий диригент, священик, громадський д╕яч, автор г╕мну Укра╖ни «Ще не вмерла Укра╖на».
1870 р. — ╢вген Патон, укра╖нський фах╕вець з електрозварювання та мостобудування, творець ╤нституту електрозварювання, автор мосту Патона в Ки╓в╕ (помер у 1953 р.). Автор понад 350 праць. Розвинув ╕де╖ винах╕дника М. Бенардоса, метод швидк╕сного автоматичного зварювання п╕д шаром флюсу д╕став назву «метод Патона».
1887 р. — Олександр Удовиченко, укра╖нський оф╕цер, генерал арм╕╖ УНР, командувач Зал╕зно╖ див╕з╕╖, в╕це-президент УНР в екзил╕ (1954-1961).
1949 р. — Володимир ╤васюк, укра╖нський поет ╕ композитор, Герой Укра╖ни (2009, посмертно).
Один ╕з основоположник╕в укра╖нсько╖ естрадно╖ музики (поп-музики). Автор 107 п╕сень, 53 ╕нструментальних твор╕в, музики до к╕лькох спектакл╕в. Профес╕йний медик, скрипаль, чудово грав на фортеп╕ано, в╕олончел╕, г╕тар╕, майстерно виконував сво╖ п╕сн╕.
18 травня 1979 року його т╕ло було знайдене пов╕шеним у Брюховицькому л╕с╕ п╕д Львовом. Оф╕ц╕йна верс╕я — самогубство — п╕длягала сумн╕ву громадськост╕ як 1979 року, так ╕ тепер. В╕дпов╕дно до неоф╕ц╕йно╖ верс╕╖ смерть ╤васюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом ╕з Москви. Похорон Володимира ╤васюка 22 травня 1979 року у Львов╕ перетворився на масову акц╕ю протесту проти радянсько╖ влади.
Померли:
1852 р. — Микола Гоголь, рос╕йський проза╖к укра╖нського походження, драматург, поет, ╕сторик, фольклорист.
1947 р. — Ф╕ларет Колесса, укра╖нський етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець ╕ л╕тературознавець, д╕йсний член Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка (з 1909), ВУАН (з 1929), основоположник укра╖нського етнограф╕чного музикознавства.
1952 р. — Н╕л Хасевич, художник УПА. Загинув в╕д рук чек╕ст╕в.

5
Народилися:
1827 р. — Леон╕д Гл╕бов, укра╖нський байкар, поет ╕ письменник.
1903 р. — Натал╕я Заб╕ла, укра╖нська поетеса, драматург.
1950 р. — загинув Роман Шухевич, генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА, голова Секретар╕ату УГВР. Вбитий автоматною чергою чек╕ст╕в.

6
1939 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито пам’ятник Тарасов╕ Шевченку.
2003 р. — Верховна Рада Укра╖ни ухвалила Закон «Про Державний г╕мн Укра╖ни».
Народився:
1931 р. — Олександр Б╕лаш, укра╖нський композитор, автор класично╖ та популярно╖ музики, славу йому принесла мелод╕я до в╕рша «Два кольори» Дмитра Павличка. Сво╓ю творч╕стю зробив великий внесок у розвиток укра╖нсько╖ музики, укра╖нсько╖ музично╖ спадщини та укра╖нсько╖ композиторсько╖ школи. Лауреат прем╕╖ ╕м. М. Островського (1967). Заслужений д╕яч мистецтв УРСР (з 1969). Лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка (1975). Народний артист УРСР (1977). Народний артист СРСР (1990). Герой Укра╖ни (2001). Помер 2003 р.
Померли:
1951 р. — Володимир Винниченко, в╕домий укра╖нський проза╖к, драматург, художник, пол╕тичний д╕яч.
1980 р. — Григ╕р Тютюнник, укра╖нський письменник.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12918

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков